ЛІЗИНОПРИЛ

Від чого призначають Лізиноприл?

Є потужним інгібітором АПФ та належить до групи антигіпертензивних лікарських засобів. Впливає на функції нирок та кори надниркових залоз, які виробляють антігіотензин ІІ та альдостерон, зменшуючи їх дію. Лізиноприл за допомогою вазодилятатора брадикініна знижує периферичний судинний опір, таким чином рівень артеріального тиску нормалізується.

Має стійкий та тривалий терапевтичний ефект, при низькій біодоступності максимальна концентрація спостерігається через 7 годин. Може застосовуватися для підтримки артеріального тиску в нормі у пацієнтів з порушеннями функцій нирок і печінки, у хворих похилого віку.

Показання

Застосовується як підтримуючий препарат і для симптоматичного лікування при таких захворюваннях:

• артеріальна гіпертензія;
• після перенесеного інфаркту міокарда – в першу добу та для подальшого лікування;
• початкова нефропатія у хворих на діабет ІІ типу;
• гіпертензія при цукровому діабеті.

Можливе призначення як симптоматичного лікарського засобу при серцевій недостатності.

Протипоказання

Індивідуальна гіперчутливість та алергія на АПФ, а також анафілаксія, епізоди розвитку ангіоневротичного набряку у пацієнта в анамнезі, спадковий набряк Квінке. Препарат протипоказаний при таких захворюваннях:

• аортальний, мітральний стеноз;
• виявлені гемодинамічні порушення;
• гіпертрофічна міопатія серцевого м'яза;
• стеноз артерії нирки;
• первинний гіперальдостеронізм;
• гострий інфаркт міокарду з низькими показниками артеріального тиску (нижче, ніж 100/60 мм рт ст).

Лізиноприл не призначається пацієнтам на гемодіалізі. Протипоказане одночасне застосування з такими препаратами:

• з іншими інгібіторами АПФ – ризик розвитку гіпотензії;
• з калійзберігаючими діуретиками (з обережністю, під контролем калію в плазмі крові);
• протидіабетичні препарати (можуть підвищувати ефект інсуліну та препартів сульфонілсечовини);
• з циклоспорином;
• з препаратами літію;
• з гіпотензивними засобами — можливе різке зниження артеріального тиску;
• з трициклічними антидепресантами – ризик артеріальної гіпотензії.

Несумісний з алкоголем, снодійними препаратами, анальгетиками.

Як приймати Лізиноприл?

Випускається в таблетках по 5 мг, 10 мг і 20 мг. Можливе використання в монотерапії та у складі комплексного лікування в таких дозах:

• АГ у дорослих – початкова доза 10 мг 1 раз на добу;
• симптоматична терапія гіпертензії — 2,5-5 мг при постійному контролі АТ;
• надалі – 10-20 мг 1 раз на добу;
• при прийомі з діуретикам – 5 мг 1 раз на добу;
• при порушенні функцій нирок – 2,5-5 мг 1 раз на добу.

Звичайна підтримуюча доза – 20 мг на добу. Якщо при прийомі протягом 2-4 тижнів гіпотензивна дія недостатня, можна продовжити збільшення дози. Максимально допустима добова доза Лізиноприлу становить 80 мг.

При серцевій недостатності застосовується в комплексній терапії від 2,5 мг до 10 мг з поступовим (протягом 2 тижнів) підвищенням дозування.

При інфаркті міокарда:

• перші 24 години – 5 мг;
• 2-3-й день – 10 мг 1 раз на добу;
• надалі – 10 мг 1 раз на добу.

Скільки можна приймати Лізиноприл?

Підтримуюча терапія може бути призначена на період від 2 тижнів і довше.

Чи можна використовувати Лізиноприл під час вагітності?

Протипоказаний при плануванні і вагітності через фетотоксичність - може стати причиною уповільнення окостеніння черепа, маловоддя, порушення розвитку нирок у плода.

Чи може бути передозування від Лізиноприлу?

Високі дози викликають гіпервентиляцію легень, ниркову недостатність, гіпотензію, тахікардію, брадикардію, перезбудження, циркуляторний шок.