Вакцини

Поява вакцин стала значним проривом у медицині, оскільки вони дозволити зменшити смертність та важкі наслідки від багатьох небезпечних інфекцій. Вакцинація дозволяє набути імунну відповідь до певних збудників, завдяки чому організм швидко бореться з ними у випадку зараження. Як наслідок, вдається легше перенести хворобу з мінімальним ризиком розвитку ускладнень.

Що таке вакцина та для чого вона потрібна?

Вакцина – це біологічний препарат, який містить живі або інактивовані збудники інфекційних захворювань чи їх частини. Вводиться вона з метою навчити організм розпізнавати небезпечних «ворогів» та вміти швидко сформувати імунну відповідь, щоб не допустити їх розповсюдження та активного розмноження.

Принцип дії вакцини досить простий. При її введенні організм розпізнає компоненти як чужорідні, тому починає виробляти антитіла, при цьому формуються «клітини пам’яті». Якщо в майбутньому людина зустрінеться з реальною інфекцією цього ж типу, організм буде знати, як діяти, які антитіла виробляти, тому зможе швидко здолати збудника та попередити небажані наслідки.

Класифікація вакцин

В залежності від способу отримання вакцини та її складу вони поділяються на такі види:

1. Живі вакцини. Містять живих збудників хвороби. Мікроорганізми ослаблені, проте можуть розмножуватись, але для здорової людини не несуть небезпеки.
2. Інактивовані (вбиті) вакцини. Містять віруси чи бактерії, які попередньо були вбиті чи пройшли спеціальну обробку, тому не несуть небезпеки. При цьому після їх введення організм формує імунну відповідь.
3. Анатоксини. Містять токсини збудників, які попередньо проходять спеціальну обробку. Організм вчиться їх розпізнавати та вчасно нейтралізувати при зараженні реальною інфекцією.
4. Хімічні вакцини. Відрізняються тим, що містять лише частини клітин збудника інфекційної хвороби, проте стимулюють формуванню імунної відповіді. Підходять для людей з ослабленим імунітетом, оскільки рідше викликають побічні реакції.

З якими хворобами та збудниками бореться вакцина?

В сучасній медицині вакцини успішно використовуються для імунізації населення, боротьби із захворюваннями, викликаними як вірусними, так і бактеріальними інфекціями. Щеплення допомагають зменшити відсоток смертності та важких ускладнень у разі розвитку таких патологій.

Вакцини найчастіше застосовуються для профілактики наступних захворювань та їх можливих тяжких наслідків:

• краснуха;
• вітряна віспа;
• правець;
• епідемічний паротит (свинка);
• кір;
• дифтерія;
• кашлюк;
• туберкульоз;
• ботулізм;
• холера;
• грип;
• черевний тиф;
• сказ;
• COVID-19;
• гемофільна інфекція типу В;
• поліомієліт;
• гепатит типу A та B;
• менінгококова інфекція;
• ротавірусна інфекція та ін.

Протипоказання

Кожна вакцина має свій перелік протипоказань, які обов’язково вказуються в інструкції до застосування. Вони можуть бути тимчасовими (відносними) чи абсолютними. Існують також загальні протипоказання, які розповсюджуються на всі вакцини:

• алергічні реакцій на білкові медикаменти;
• порушення гемостазу;
• важка форма клітинного чи гуморального імунодефіциту;
• гостра форма будь-якої патології, що супроводжується підвищенням температури тіла;
• вагітність та період грудного вигодовування;
• енцефалопатія невідомого походження;
• важка форма тромбоцитопенії;
• імуносупресивна терапія.

У будь-якому випадку перед проведенням вакцинації потрібна консультація сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.

Що таке вакцинація?

Вакцинація — це процес введення вакцини для формування імунітету до певних інфекційних захворювань. Вона стимулює імунну систему до вироблення антитіл та клітин пам'яті, що захищають організм від збудників хвороб, з якими він може зустрітися в майбутньому.

До основних переваг вакцинації слід віднести наступне:

1. Забезпечує захист від небезпечних інфекцій, зменшує ризик смертності та важких ускладнень.
2. Допомагає виробити колективний імунітет та запобігти поширенню хвороб у суспільстві, тим самим забезпечуючи захист для тих, хто не може робити щеплення через протипоказання.
3. Дозволяє уникнути спалахів небезпечних захворювань та запобігти виникненню епідемій.

Сьогодні вакцинація вважається найефективнішим способом профілактики небезпечних інфекційних захворювань. Без неї кількість смертей від туберкульозу, поліомієліту, правцю, кашлюку та інших хвороб виросте в десятків разів, що призведе до серйозних наслідків.

Що таке імунізація?

Імунізацією називається процес набуття імунітету від певного захворювання. Формуватися він може як під впливом природних чинників, так і штучно шляхом введення вакцин в організм. Вакцинація є важливою частиною імунізації, оскільки допомагає сформувати колективний імунітет та служить найкращою профілактикою від небезпечних захворювань, а також значно зменшує ризик виникнення важких ускладнень при зараженні.

Купити недорого вакцини в Україні

Різні види вакцин можна легко купити за допомогою сервісу Likie. На сайті ви можете знайти необхідний препарат у своєму місті за лічені секунди, порівняти ціни та забронювати його в аптеці зі зручним розташуванням. Забрати вакцину після бронювання потрібно протягом 48 годин. Перед покупкою обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Популярні питання про вакцини

В чому різниця між вакциною та щепленням?

Не дивлячись на те, що вакцина та щеплення тісно пов’язані, ці терміни мають певну різницю. Вакциною називається біологічний препарат, який містить ослаблені чи інактивовані збудники захворювань. Щеплення – це процес введення вакцини в організм. У більшості випадків вакцина вводиться за допомогою ін’єкції, проте в деяких випадках – через ніс чи рот.

Що краще – жива вакцина чи інактивована?

Не можна точно сказати, яка вакцина краща – жива чи інактивована, оскільки вибір залежить від ряду факторів. На прийняття рішення впливає вік людини, наявність хронічних захворювань, стан імунної системи тощо. Жива вакцина, яка містить активний збудник, сприяє розвитку стійкого імунітету, проте несе певні ризики для людей зі зниженою опірністю організму та потребує спеціального зберігання.

Інактивована вакцина містить убиті збудники захворювання, тому вважається безпечною для всіх категорій пацієнтів. Вона не потребує спеціальних умов зберігання, проте формує менш сильну імунну відповідь, тому при її використанні необхідна ревакцинація.

Кому не можна вводити живі вакцини?

Під забороною живі вакцини для людей, які мають ослаблений імунітет через перенесені захворювання чи хіміотерапію, вагітним жінкам та пацієнтам з виявленими алергічними реакціями на попередні щеплення. Також не слід їх використовувати для пацієнтів під час імуносупресивної терапії. Перед застосуванням обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем.

Які найважливіші щеплення?

До найбільш важливих щеплень відноситься БЦЖ проти туберкульозу, АКДП проти дифтерії, правця та кашлюку, проти поліомієліту, КПК проти кору, паротиту та краснухи, від гепатиту B та гемофільної інфекції типу B. Ці вакцини входять у календар щеплень та рекомендовані навіть для маленьких дітей, оскільки значно скорочують ризик виникнення важких ускладнень.