При проведенні імунізації дітей на території України щодо протипоказань, схем імунізації та взаємодії з іншими лікарськими засобами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.
Вакцинація проводиться медичним персоналом у кабінетах профілактичних щеплень лікувально-профілактичних закладів.
Первинна вакцинація: 2 ін'єкції з інтервалом у два місяці, один - у віці 2 місяців, друга - у віці 4 місяців.
Ревакцинація: 1 ін'єкція у віці 11 місяців.
При первинній вакцинації та при проведенні 1-ї ревакцинації вакцину Тетраксим® можна вводити з додаванням до неї кон'югованої вакцини проти Haemophilus influenzae типу b (Акт-ХІБ) або обидві вакцини можна вводити одночасно в різні місця ін'єкцій.
Ревакцинація у віці 6 років: 1 ін'єкція.
Ревакцинація віком від 11 до 13 років для дітей, які не були щеплені у віці 6 років вакциною з вмістом кашлюкового компонента в концентрації 25 мкг (АК).
Вакцину вводять внутрішньом'язово.
Рекомендоване місце щеплення для немовлят - передньо-латеральна поверхня стегна (середня третина), для дітей - ділянка дельтовидного м'яза.
Особливості застосування
Для шприців без приєднаної голки змінна голка має бути міцно прикріплена шляхом обертання її на чверть оберту щодо шприца. Тетраксим® можна використовувати для розведення кон'югованої вакцини для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b (Акт-ХІБ). Перед використанням шприц із суспензією слід струсити до отримання гомогенної суспензії каламутно-білого відтінку.
Після будь-якої вакцинації або навіть перед нею може виникнути синкопе (непритомність) як психогенна реакція на введення голки. Для запобігання травмам внаслідок непритомності та усунення синкопальних реакцій необхідно дотримуватися відповідних процедур.
Після використання всі залишки вакцини, шприци та флакони необхідно знищити безпечним способом відповідно до чинних вимог щодо утилізації біологічних відходів. Не використовувати вакцину при зміні кольору та сторонніх домішок.
Імуногенність вакцини Тетраксим® може бути знижена внаслідок імуносупресивного лікування або імунодефіциту. Тому перед вакцинацією рекомендується відкласти вакцинацію до закінчення лікування або досягнення ремісії захворювання. Однак вакцинація осіб з хронічним імунодефіцитом, наприклад, з ВІЛ-інфекцією, рекомендується навіть тоді, коли імунна відповідь може бути обмеженою.
Якщо після попереднього введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, розвинувся синдром Гійєна-Барре або плечовий неврит, рішення про застосування будь-якої вакцини, що містить правцевий анатоксин, має базуватися на ретельному зважуванні потенційної користі та можливих ризиків вакцин. Вакцинація зазвичай виправдана для дітей, у яких повністю завершено схеми первинної імунізації (наприклад, введено менше трьох доз).
Не вводити внутрішньосудино: переконатися, що голка не потрапила до судинного русла.
Не вводити внутрішньошкірно.
Як усі ін'єкційні вакцини, Тетраксим® вводиться з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушенням зсідання крові, оскільки після введення в цих осіб може виникнути кровотеча.
Перед проведенням щеплення слід зібрати попередній медичний анамнез життя (особливо звертаючи увагу на історію імунізації та виникнення будь-яких небажаних реакцій) та провести клінічне обстеження.
Якщо відомо, що будь-який з наступних симптомів був пов'язаний за часом з отриманням вакцини, що має у складі кашлюковий компонент, слід переглянути подальше використання такої вакцини:
- температура ≥ 40 ° З протягом 48 годин, не пов'язана з якоюсь іншою ідентифікованою причиною;
- колапс або шокоподібний стан, гіпотонічно-гіпореспонсивний синдром протягом 48 годин після щеплення;
- тривалий невтішний плач протягом ≥ 3 години, які виникають протягом 48 годин після вакцинації;
- фебрильні або афебрильні судоми протягом 3-х днів після щеплення.
Наявність в анамнезі пацієнта фебрильних судом, не пов'язаних із попереднім введенням вакцини, не є протипоказанням для вакцинації. У цьому випадку дуже важливо вимірювати температуру тіла протягом 48 годин після щеплення та регулярно застосовувати за призначенням лікаря жарознижувальні засоби протягом 48 годин.
Афебрильні судоми в анамнезі, не пов'язані з попереднім введенням вакцини, повинні оцінюватися фахівцем перед прийняттям рішення про вакцинацію.
У разі розвитку набряку нижніх кінцівок після щеплення вакциною, що містить компонент Haemophilus influenzae типу b, обидві вакцини: вакцину для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та вакцини для профілактики інфекцій, спричинених Haemophiу різні ділянки тіла та у різні дні.
Потенційний ризик апное та необхідність проведення моніторингу дихальної функції протягом 48-72 годин необхідно враховувати при проведенні первинної імунізації у глибоко недоношених дітей (народжені у термін 28 тижнів гестації) і особливо у дітей з незрілістю дихальної системи в анамнезі. Оскільки користь вакцинації для цієї групи дітей є високою, вакцинацію не слід скасовувати або відкладати.
Як і при застосуванні всіх ін'єкційних вакцин, повинні бути напоготові всі необхідні лікарські засоби для надання невідкладної медичної допомоги в окремих випадках розвитку анафілактичної реакції та забезпечений ретельний нагляд.
Пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом протягом 30 хвилин після введення вакцини.
Це лікарський засіб містить:
менше 1 ммоль (23 мг)/доза натрію, тобто практично вільна від натрію;
невелика кількість етанолу, менше 100 мг/доза;
Фенілаланін може бути небезпечним для хворих на фенілкетонурію (див. розділ «Склад»).