Менактра вакцина менінгококова груп А, С, Y, W-135 розчин для ін'єкцій по 0,5 мл в флаконі, 1 шт.

a Бактерицидний аналіз сироватки з екзогенним джерелом комплементу людини (SBA-H).

b N – кількість учасників, які мали принаймні один дійсний результат серологічного аналізу зразка крові, отриманого у проміжку від 30 до 44 дня після щеплення.

c 95 % ДI для часток був розрахований на основі точного методу Клоппера–Пірсона, а також методу апроксимації нормальним розподілом для середніх геометричних значень титрів (СГТ).

d Частка учасників, які досягли титру SBA-H принаймні 1:8 через 30 днів після отримання другої дози вакцини Менактра.

Введення вакцини Менактра дітям у віці 12 місяців та у віці 15 місяців оцінювалося у проведеному в США дослідженні. Перед введенням першої дози 33,3 % [n = 16/48] учасників мали титр SBA-H ≥ 1:8 до серогрупи А і 0–2 % [n = 0–1 з 50–51] до серогруп C, Y і W-135. Після введення другої дози відсоток учасників з титром SBA-H ≥ 1:8 був: 85,2% до серогрупи A [n = 46/54]; 100,0% до серогрупи C [n = 54/54]; 96,3% до серогрупи Y [n = 52/54]; 96,2 % до серогрупи W-135 [n = 50/52].

Імуногенність у осіб віком від 2 до 55 років

Імуногенність оцінювалася за даними трьох порівняльних рандомізованих багатоцентрових клінічних досліджень з активним контролем, проведених в США, в які були включені діти (віком від 2 до 10 років), підлітки (віком від 11 до 18 років) і дорослі (віком від 18 до 55 років). Учасники отримували одну дозу вакцини Менактра® (N = 2526) або вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 (N = 2317). В усіх досліджуваних вікових групах аналіз сироватки крові проводили перед щепленням і приблизно через 28 днів після щеплення (оцінка профілю безпеки із закриттям відомостей про пацієнтів приведена у розділі «Побічні реакції»).

У кожному з цих досліджень не було жодних істотних відмінностей в демографічних характеристиках між групами вакцинації, між субпопуляціями імуногенності або у загальній популяції дослідження. У дослідженні за участю дітей віком від 2 до 10 років медіана віку учасників становила 3 роки; 95 % завершили дослідження. У дослідженні за участю підлітків медіана віку для обох груп становила 14 років; 99 % завершили дослідження. У дослідженні за участю дорослих медіана віку для обох груп становила 24 роки; 94 % завершили дослідження.

Імуногенність у дітей віком від 2 до 10 років

З 1408 включених у дослідження дітей віком від 2 до 10 років імунна відповідь в підгрупі учасників, які отримували вакцину Менактра (віком від 2 до 3 років, N = 52; від 4 до 10 років, N = 84), і в підгрупі учасників, які отримували вакцину Меномун – A/C/Y/W-135 (віком від 2 до 3 років, N = 53; від 4 до 10 років, N = 84), була порівнянною для всіх чотирьох серогруп (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Порівняння утворення бактерицидних антитілa до вакцини Менактра і вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 через 28 днів після щеплення у підгрупі учасників віком від 2 до 3 років і від 4 до 10 років

a Бактерицидний аналіз сироватки з екзогенним джерелом комплементу людини (SBA-H).

b N – кількість учасників, які мали принаймні один дійсний результат серологічного аналізу у день 0 і на день 28.

c 95 % ДI для середніх геометричних значень титрів (СГТ) був розрахований на основі методу апроксимації нормальним розподілом.

d Частка учасників, які досягли титру SBA-H принаймні 1:8, оцінювалася з використанням 10% межі принаймні не меншої ефективності, а також односторонньої ймовірності похибки типу 1, яка становила 0,025.

У підгрупі учасників віком від 2 до 3 років з невизначуваними титрами до щеплення (тобто титри SBA-H < 1:4 у день 0) показники сероконверсії (визначені як відсоток учасників, які мали титри SBA-H ≥ 1:8 на день 28 після щеплення) були однаковими між реципієнтами вакцини Менактра і вакцини Меномун – A/C/Y/W-135. Учасники, які отримували вакцину Менактра, досягли таких показників сероконверсії: 57 % до серогрупи A (n = 12/21); 62 % до серогрупи С (n = 29/47); 84 % до серогрупи Y (n = 26/31); 53 % до серогрупи W-135 (n = 20/38). Показники сероконверсії в групі реципієнтів вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 були: 55 % до серогрупи A (n = 16/29); 30 % до серогрупи С (n = 13/43); 57 % до серогрупи Y (n = 17/30); 26 % до серогрупи W-135 (n = 11/43).

У підгрупі учасників віком від 4 до10 років з невизначуваними титрами до щеплення (тобто титри SBA-H < 1:4 у день 0) показники сероконверсії (визначені як відсоток учасників, які мали титри SBA-H ≥ 1:8 у день 28 після щеплення) були однаковими між реципієнтами вакцини Менактра і вакцини Меномун – A/C/Y/W-135. Учасники, які отримували вакцину Менактра, досягли наступних показників сероконверсії: 69 % до серогрупи A (n = 11/16); 81 % до серогрупи С (n = 50/62); 98 % до серогрупи Y (n = 45/46); 69 % до серогрупи W-135 (n = 27/39). Показники сероконверсії в групі реципієнтів вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 були такими: 48 % до серогрупи A (n = 10/21); 38 % до серогрупи С (n = 19/50); 84% до серогрупи Y (n = 38/45); 68 % до серогрупи W-135 (n = 26/38).

Імуногенність у підлітків віком 11–18 років

Результати, отримані у порівняльному клінічному дослідженні, проведеному за участю 881 підлітка (віком від 11 до 18 років), показали, що імунна відповідь на щеплення вакцинами Менактра і Меномун – A/C/Y/W-135 була однаковою для всіх чотирьох серогруп (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Порівняння утворення бактерицидних антитілa до вакцини Менактра і вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 через 28 днів після щеплення в учасників віком від 11 до 18 років і від 18 до 55 років

a Бактерицидний аналіз сироватки з комплементом кроленяти (SBA-BR).

b N – кількість учасників, які мали принаймні один дійсний результат серологічного аналізу у день 0 і на день 28.

c 95 % ДI для середніх геометричних значень титрів (СГТ) був розрахований на основі методу апроксимації нормальним розподілом.

d Вакцина Менактра мала принаймні не меншу ефективність порівняно з вакциною Меномун – A/C/Y/W-135. Принаймні не менша ефективність оцінювалася за відсотком учасників з 4-кратним або більше підвищенням титрів SBA-BR для N. meningitidis серогруп A, C, Y і W-135 з використанням 10% межі принаймні не меншої ефективності, а також односторонньої ймовірності похибки типу 1, яка становила 0,05.

В учасників з невизначуваними титрами до проведення щеплення (тобто титри SBA-BR < 1:8 у день 0) показники сероконверсії (визначені як відсоток учасників, які досягли ≥ 4-кратного підвищення рівня титрів SBA-BR на день 28 після щеплення) були однаковими у групах застосування вакцин Менактра® і Меномун – A/C/Y/W-135. Учасники, які отримували вакцину Менактра®, досягли таких показників сероконверсії: 100 % до серогрупи A (n = 81/81); 99 % до серогрупи С (n = 153/155); 98 % до серогрупи Y (n = 60/61); 98 % до серогрупи W-135 (n = 161/164). Показники сероконверсії в групі реципієнтів вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 були такими: 100 % до серогрупи A (n = 93/93); 99 % до серогрупи С (n = 151/152); 100 % до серогрупи Y (n = 47/47); 99 % до серогрупи W-135 (n = 138/139).

Імуногенність у дорослих віком від 18 до 55 років

Результати, отримані у порівняльному клінічному дослідженні, проведеному за участю 2554 дорослих віком від 18 до 55 років, показали, що імунна відповідь на щеплення вакцинами Менактра і Меномун – A/C/Y/W-135 була однаковою для всіх чотирьох серогруп (таблиця 3).

В учасників з невизначуваними титрами до проведення щеплення (тобто титри SBA-BR < 1:8 у день 0) показники сероконверсії (визначені як відсоток учасників, які досягли ≥ 4-кратного підвищення рівня титрів SBA-BR на день 28 після щеплення) були однаковими у групах застосування вакцини Менактра і вакцини Меномун – A/C/Y/W-135. Учасники, які отримували вакцину Менактра, досягли таких показників сероконверсії: 100 % до серогрупи A (n = 156/156); 99 % до серогрупи С (n = 343/345); 91 % до серогрупи Y (n = 253/279); 97 % до серогрупи W-135 (n = 360/373). Показники сероконверсії в групі реципієнтів вакцини Меномун – A/C/Y/W-135 були такими: 99 % до серогрупи A (n = 143/144); 98 % до серогрупи С (n = 297/304); 97 % до серогрупи Y (n = 221/228); 99 % до серогрупи W-135 (n = 325/328).

Імуногенність у підлітків і дорослих після бустерної вакцинації

Опис дизайну дослідження та кількість учасників наведено у розділі «Побічні реакції». До ревакцинації відсоток учасників (n = 781) з титром SBA-H ≥ 1:8 становив 64,5 %, 44,2 %, 38,7 % і 68,5 % для серогруп A, C, Y і W-135 відповідно. Серед підгрупи учасників дослідження (n = 112), для яких оцінювалась відповідь SBA-H на день 6 після щеплення, 86,6 %, 91,1 %, 94,6 % і 92,0 % досягли ≥ 4-кратного підвищення рівня титру SBA-Н для серогруп A, C, Y і W-135 відповідно. Відсоток учасників (n = 781), які досягли ≥ 4-кратного підвищення рівня титру SBA-Н на день 28 після щеплення, становив 95,0 %, 95,3 %, 97,1 % і 96 % для серогруп A, C, Y і W-135 відповідно. Відсоток учасників з титром SBA-H ≥ 1:8 на день 28 після щеплення становив > 99 % для кожної серогрупи.

Імуногенність при одночасному введенні з іншими вакцинами

КПКВ (або КПК + В) або ПКВ7

У активно контрольованому дослідженні, проведеному в США, 1179 дітей отримували вакцину Менактра у віці 9 і 12 місяців. У віці 12 місяців ці діти отримували вакцину Менактра одночасно з КПКВ (N = 616) або КПК (вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи) + В (вакциною для профілактики вітряної віспи, живою) (N = 48), або ПКВ7 (N = 250). Інша група 12-місячних дітей отримувала КПКВ + ПКВ7 (N = 485). Аналізи сироватки крові проводили приблизно через 30 днів після останнього щеплення. Відповідь антитіл на вакцинацію проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи серед дітей, які отримували вакцину Менактра і КПКВ (або КПК і В), була порівнянною з такою у дітей, які отримували вакцини КПКВ і ПКВ7.

Коли вакцину Менактра вводили одночасно з ПКВ7, критерії принаймні не меншої ефективності для порівняння середніх геометричних значень концентрацій (СГК) антипневмококових IgG (верхня межа двостороннього 95 % ДІ індексу СГК ≤ 2) не були досягнуті для трьох з семи серотипів (4, 6B, 18C). У підгрупі учасників з наявною можливістю проведення аналізу сироватки дані СГТ за результатами аналізу опсонофагоцитуючої активності для пневмококу узгоджувалися з даними СГК для IgG.

Вакцина АДП-м (вакцина адсорбована з вмістом дифтерійного і правцевого анатоксинів)

У подвійно сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні 1021 учасник у віці від 11 до 17 років отримував вакцини АДП-м і Менактра одночасно (N = 509) або вакцину АДП-м і через місяць вакцину Менактра (N = 512). Аналізи сироватки крові проводили приблизно через 28 днів після кожного відповідного щеплення. Відсоток учасників, які мали 4-кратне або більше підвищення рівня титру SBA-BR до менінгококових серогруп C, Y і W-135, був вищим у випадках, коли вакцину Менактра вводили одночасно з вакциною АДП-м (86–96 %), ніж коли вакцину Менактра вводили через один місяць після щеплення вакциною АДП-м (65–91 %). Відповідь протиправцевих і протидифтерійних антитіл була однаковою в обох групах дослідження.

Тіфім Ві (полісахаридна вакцина для профілактики черевного тифу)

У подвійно сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні 945 учасників у віці від 18 до 55 років отримували вакцини Тіфім Ві і Менактра одночасно (N = 469) або вакцину Тіфім Ві і через місяць вакцину Менактра® (N = 476). Аналізи сироватки крові проводили приблизно через 28 днів після кожного відповідного щеплення. Відповідь антитіл на компоненти вакцин Менактра і Тіфім Ві була однаковою в обох групах дослідження.

Вакцини ДАПТАЦЕЛ і ІПВ

У рандомізованому, в паралельних групах, багатоцентровому (в межах США) клінічному дослідженні за участю дітей віком від 4 до 6 років вакцину Менактра вводили таким чином: через 30 днів після одночасно застосовуваних вакцин аКДП (ДАПТАЦЕЛ, вакцина адсорбована з вмістом дифтерійного і правцевого анатоксинів і ацелюлярного компонента кашлюку (аКДП) виробництва компанії «Санофі Пастер Лімітед») + ІПВ (ІПОЛ, вакцина з вмістом інактивованого поліовірусу (ІПВ) виробництва компанії «Санофі Пастер СА») [група A]; одночасно із вакциною ДАПТАЦЕЛ з подальшим введенням вакцини ІПВ через 30 днів [група B]; одночасно із вакциною ІПВ з подальшим введенням вакцини ДАПТАЦЕЛ через 30 днів [група C]. Аналізи сироватки крові проводили приблизно через 30 днів після кожного відповідного щеплення (див. розділ «Побічні реакції»).

При введенні вакцини Менактра через 30 днів після введення вакцини ДАПТАЦЕЛ (та вакцини ІПВ) [група A] спостерігалися статистично значущо нижчі СГТ для SBA-H для усіх 4 менінгококових серогруп у порівнянні з введенням вакцини Менактра (та вакцини ІПВ) за 30 днів до введення вакцини ДАПТАЦЕЛ [група C]. При введенні вакцини Менактра одночасно із вакциною ДАПТАЦЕЛ [група B] СГТ для SBA-H для менінгококових серогруп A, C і W-135 були принаймні не нижчими від тих, які спостерігалися після введення вакцини Менактра (та вакцини ІПВ) [група C]. Для менінгококової серогрупи Y критерій принаймні не нижчого рівня не був виконаний через маргінальне недосягнення порогової величини. Принаймні не нижчі рівні СГТ для SBA-H після одночасного введення вакцин Менактра і ДАПТАЦЕЛ у порівнянні з рівнями, які спостерігалися після одночасного введення вакцин Менактра і ІПВ, досягалися, якщо верхнє граничне значення двостороннього 95% ДІ для результату ділення «СГТ в групі С поділено на СГТ в групі В», розраховане окремо для кожної серогрупи, становило < 2.

Відповідні рівні СГТ для SBA-H та частки (%) учасників дослідження в Групах A, B і C, які досягли титру SBA-H ≥ 1:8, наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Утворення бактерицидних антитілa через 30 днів після щеплення вакциною Менактра, яка вводилася окремо або одночасно з вакциною ДАПТАЦЕЛ чи ІПВ

a Бактерицидний аналіз сироватки з екзогенним джерелом комплементу людини (SBA-H).

b N – загальна кількість учасників дослідження у групі.

c 95 % ДI для часток був розрахований на основі точного методу Клоппера–Пірсона, а також методу апроксимації нормальним розподілом для СГТ.

d Частка учасників, які досягли титру SBA-H принаймні 1:8 через 30 днів після отримання вакцини Менактра.

При одночасному введенні вакцин Менактра і ДАПТАЦЕЛ відповідь антитіл на три з антигенів збудника кашлюку (кашлюковий анатоксин, філаментозний гемаглютинін і пертактин), на правцевий анатоксин (% учасників з концентраціями антитіл ≥ 1,0 МО/мл) та на дифтерійний анатоксин (% учасників з концентраціями антитіл ≥ 1,0 МО/мл) була принаймні не нижчою (дані СГТ), ніж та, що спостерігалася після введення вакцин ДАПТАЦЕЛ та ІПВ. СГТ для антитіл до кашлюкових фімбрій були маргінально нижчими при одночасному введенні вакцин Менактра і ДАПТАЦЕЛ.

a ПКВ7 (Превнар) – 7-валентна пневмококова кон'югована вакцина.

b КПКВ (ПроКвад) – вакцина для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи жива.

c HepA (ВАКТА) – вакцина для профілактики гепатиту A, інактивована.

d N – кількість учасників, за якими були доступні дані.

c Ступінь 2: дитина плаче та протестує при дотику до місця ін'єкції. Ступінь 3: дитина плаче при рухах кінцівки, в яку виконувалася ін'єкція, або рухи кінцівки, в яку виконувалася ін'єкція, обмежені.

f Ступінь 2: ≥ 1,0 дюйма < 2,0 дюйма. Ступінь 3: ≥ 2,0 дюйми.

g Ступінь 2: дитина потребує підвищеної уваги. Ступінь 3: неможливо полегшити.

h Ступінь 2: від 1 до 3 годин. Ступінь 3: > 3 години.

i Ступінь 2: не цікавиться довкіллям або не прокидається для годування/прийому їжі.

j Ступінь 2: повністю пропускає 1 або 2 годівлі/прийоми їжі. Ступінь 3: відмовляється від ge;

k Ступінь 2: від 2 до 5 епізодів о 24 годині. Ступінь 3: ≥ 6 епізодів о 24 годині або потреба в парентеральній гідратації.

l Ступінь 2: від > 38,5 °C до ≤ 39,5 °C. Ступінь 3: >39,5 °C.

Реакціями в місці введення препарату та системними небажаними реакціями, зареєстрованими за результатами спрямованого опитування, про які повідомлялося найчастіше в США у дітей 2-10 років (таблиця 6), були біль у місці ін'єкції та дратівливість. Діарея, сонливість і відсутність апетиту також були частими небажаними реакціями.

Таблиця 6. Кількість (у відсотках) учасників із США віком від 2 до 10 років, у яких повідомлялося про небажані реакції, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, протягом 7 днів після щеплення

a N – загальна кількість учасників, у яких повідомлялося принаймні про одну реакцію, що реєструвалося за результатами спрямованого опитування. Медіана віку учасників становила 6 років в обох групах щеплень.

b Ступінь 2: порушує нормальну активність, Ступінь 3: порушує функцію, дитина не бажає рухати рукою.

c Ступінь 2: 1,0–2,0 дюйма. Ступінь 3: > 2,0 дюйми.

d Ступінь 2: тривалістю 1–3 години. Ступінь 3: тривалістю > 3 години.

e Степень 2: 3–4 епізоду. Ступінь 3: ≥ 5 епізодів.

f Ступінь 2: порушує нормальну активність. Ступінь 3: порушує функцію, дитина не хоче брати участь у грі або взаємодіяти з іншими.

g Ступінь 2: пропускає 2 прийоми їжі. Ступінь 3: пропускає ≥ 3 прийоми їжі.

h Ступінь 2: зменшення діапазону рухів через біль або дискомфорт. Ступінь 3: не може здійснювати рух у великих суглобах через біль.

i Температура, що відповідає результатам вимірювання порожнини рота: Ступінь 2: від 38,4 °C до 39,4 °C, Ступінь 3: ≥ 39,5 °C.

j Ці небажані явища, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, відзначалися лише як наявні або відсутні.

k Ступінь 2: 2 епізоди. Ступінь 3: ≥ 3 епізоди.

Примітка: Під час дослідження ступінь 1, ступінь 2 та ступінь 3 реєструвалися як легкий, помірний і важкий відповідно.

Реакціями в місці введення препарату та системними небажаними реакціями, зареєстрованими за результатами спрямованого опитування, про які повідомлялося найчастіше у підлітків у віці 11-18 років (таблиця 7) і дорослих у віці 18-55 років (таблиця 8) після одноразової дози, були біль у місці ін'єкції, головний біль і підвищена стомлюваність. У дорослих, за винятком почервоніння, про реакції в місці введення препарату частіше повідомлялося після щеплення вакциною Менактра, ніж після щеплення вакциною Меномун – A/C/Y/W-135.

Таблиця 7. Кількість (у відсотках) учасників із США віком від 11 до 18 років, у яких повідомлялося про небажані реакції, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, протягом 7 днів після щеплення однією дозою вакцини

a N – кількість учасників, за якими були доступні дані.

b Ступінь 2: порушення або обмеження звичайних рухів руки. Ступінь 3: порушує функцію, дитина не може рухати рукою.

c Вказує на рівень значущості p<0,05. Значення г розраховувалося для кожної категорії та ступеня тяжкості з використанням хі-квадрату тесту.

d Ступінь 2: 1,0–2,0 дюйма. Ступінь 3: >2,0 дюйма.

e Ступінь 2: порушує нормальну активність. Ступінь 3: вимагає постільного режиму.

f Ступінь 2: 3–4 епізоду. Ступінь 3: ≥ 5 епізодів.

g Ступінь 2: пропускає 2 прийоми їжі. Ступінь 3: пропускає ≥ 3 прийоми їжі.

h Температура, що відповідає результатам вимірювання порожнини рота: Ступінь 2: від 38,5 °C до 39,4 °C, Ступінь 3: ≥ 39,5 °C.

i Ступінь 2: 2 епізоди. Ступінь 3: ≥ 3 епізоди.

j Ці небажані явища, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, відзначалися лише як наявні або відсутні.

Примітка: Під час дослідження ступінь 1, ступінь 2 та ступінь 3 реєструвалися як легкий, помірний і важкий відповідно.

Таблиця 8. Кількість (у відсотках) учасників із США віком від 18 до 55 років, у яких повідомлялося про небажані реакції, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, протягом 7 днів після щеплення однією дозою вакцини

a N – кількість учасників, за якими були доступні дані.

b Ступінь 2: порушення або обмеження звичайних рухів руки. Ступінь 3: порушує функцію, дитина не може рухати рукою.

c Вказує на рівень значущості p<0,05. Значення г розраховувалося для кожної категорії та ступеня тяжкості з використанням хі-квадрату тесту.

d Ступінь 2: 1,0–2,0 дюйма. Ступінь 3: >2,0 дюйма.

e Ступінь 2: порушує нормальну активність. Ступінь 3: вимагає постільного режиму.

f Ступінь 2: 3–4 епізоду. Ступінь 3: ≥ 5 епізодів.

g Ступінь 2: пропускає 2 прийоми їжі. Ступінь 3: пропускає ≥ 3 прийоми їжі.

h Ступінь 2: 2 епізоди. Ступінь 3: ≥ 3 епізоди.

i Температура, що відповідає результатам вимірювання порожнини рота: Ступінь 2: від 39,0 °C до 39,9 °C, Ступінь 3: ≥ 40,0 °C.

j Ці небажані явища, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, відзначалися лише як наявні або відсутні.

Примітка: Під час дослідження ступінь 1, ступінь 2 та ступінь 3 реєструвалися як легкий, помірний і важкий відповідно.

Небажані явища, зареєстровані за результатами спрямованого опитування при дослідженні бустерної вакцинації.

Реакціями в місці введення препарату та системними побічними реакціями, зареєстрованими за результатами спрямованого опитування, про які повідомлялося найчастіше протягом 7 днів після щеплення, був біль (60,2%) та міалгія (42,8%) відповідно. Загальна частота реакцій у місці введення препарату та системних небажаних реакцій, зареєстрованих за результатами спрямованого опитування, була аналогічною до підлітків і дорослих після одноразового введення дози вакцини Менактра. Більшість зареєстрованих за результатами спрямованого опитування реакцій було 1 або 2 ступеня протягом 3 днів.

Небажані явища за результатами досліджень одночасного введення вакцин.

Зареєстровані за результатами спрямованого опитування реакції у місці введення препарату та небажані системні реакції при введенні одночасно з іншими педіатричними вакцинами.

У ключове дослідження з оцінки безпеки було включено 1378 дітей зі США, які отримували тільки щеплення вакциною Менактра у віці 9 місяців та щеплення вакциною Менактра плюс одной або декількома іншими стандартними вакцинами (КПКВ, ПКВ7 і HepA) у віці 12 місяців (N = 961). Інша група дітей отримувала дві або більше стандартних вакцин (вакцини КПКВ, ПКВ7 і HepA) (контрольна група, N = 321) у віці 12 місяців. Частота виникнення небажаних явищ, зареєстрованих за результатами спрямованого опитування, представлена ​​в таблиці 5. В учасників, які отримували вакцину Менактра та супутні вакцини у віці 12 місяців, як зазначено вище, була визначена подібна частота виникнення підвищеної , почервоніння та набряку в місці введення. Менактра і в місцях введення супутніх вакцин. Підвищена чутливість була найбільш частою реакцією в місці введення (48%, 39%, 46% і 43% при застосуванні вакцини Менактра і вакцин КПКВ, ПКВ7 і HepA відповідно). була найчастішою системною реакцією, про яку повідомлялося у 62% реципієнтів щеплення вакциною Менактра плюс супутніми вакцинами та у 65% контрольної групи (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

У рандомізованому, у паралельних групах, багатоцентровому (у межах США) клінічному дослідженні, яке проводили за участю дітей віком від 4 до 6 років, вакцину Менактра вводили наступним чином: через 30 днів після одночасно застосовуваних вакцини аКДП (ДАПТАЦЕЛ®) + вакцини ІПВ ( ІПОЛ®) [група A]; одночасно з введенням вакцини ДАПТАЦЕЛ з подальшим введенням вакцини ІПВ через 30 днів [група B]; одночасно з введенням вакцини ІПВ з наступним введенням вакцин ]. Реакції у місці введення препарату та системні реакції, зареєстровані за результатами спрямованого опитування, записувалися у щоденнику пацієнта протягом 7 наступних днів після кожного щеплення. У всіх досліджуваних групах найчастішою реакцією у місці введення вакцини Менактру, що було зареєстровано за результатами спрямованого опитування, був біль: у 52,2%, 60, 9% і 56,0% учасників у групах A, B і C відповідно. досліджуваних групах найчастішою системною реакцією після введення вакцини Менактра як окремо, так і разом з відповідними супутніми вакцинами була міалгія: у 24,2%, 37,3% та 26,7% учасників у групах A, B та C відповідно. Підвищення температури тіла > 39,5 °C спостерігалося з частотою < 1,0 % у всіх групах (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

Зареєстровані за результатами спрямованого опитування реакції в місці введення препарату та системні небажані реакції при введенні одночасно з адсорбованою вакциною із вмістом дифтерійного та правцевого анатоксинів (АДП-м).

В одному клінічному дослідженні порівнювали частоту місцевих та системних реакцій після застосування вакцини Менактру та після застосування вакцини адсорбованої з вмістом дифтерійного та правцевого анатоксинів (АДП-м) виробництва компанії «Санофі Пастер Інк.» (опис дослідження наведено розділах «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Імунологічні та біологічні властивості»).

Про біль у місці введення повідомлялося частіше після щеплення вакциною АДП-м, ніж після щеплення вакциною Менактра (71% проти 53%). Загальна частота системних небажаних явищ була вищою при одночасному щепленні вакцинами Менактра і АДП-м, ніж коли вакцину Менактра вводили через 28 днів після щеплення вакциною АДП-м (59% проти 36%). В обох групах найчастішими небажаними реакціями були головні болі (вакцина Менактра + вакцина АДП-м: 36%; вакцина АД плацебо: 34%, тільки вакцина Менактра: 22%) та підвищена стомлюваність (вакцина Менактра +- 32%, вакцина АДП-м + плацебо: 29%, тільки вакцина Менактра: 17%). Підвищення температури тіла ≥ 40,0 °C виникало з частотою ≤ 0,5% у всіх групах.

Зареєстровані за результатами спрямованого опитування реакції у місці введення препарату та небажані системні реакції при введенні одночасно з полісахаридною вакциною для профілактики черевного тифу Тіфім Ві.

В одному клінічному дослідженні порівнювали частоту місцевих та системних реакцій після застосування вакцин Менактра та Тифім Ві (опис цієї одночасно застосовуваної вакцини, опис дизайну дослідження та кількість учасників наведені в розділах «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та &laquo ;Імунологічні та біологічні властивості») »). Більша кількість учасників відчували біль після щеплення тифозною вакциною, ніж після щеплення вакциною Менактра (тифозна вакцина + плацебо: 76%; вакцина Менактра + nb); (70-77%) реакцій у місці введення препарату, зареєстрованих за результатами спрямованого опитування, в обох групах у будь-якому місці введення були 1 ступеня та проходили упротягом 3 днів після щеплення. В обох групах найбільш частими системними побічними реакціями були головні болі (вакцина Менактра вакцина вакцина: 33%) і підвищена стомлюваність (вакцина Менактра вакцин; + плацебо: 37%, тільки в: . Підвищення температури тіла ≥ 40,0 °C та судоми не спостерігалися в жодній групі.

Дані після реєстраційного спостереження.

На додаток до даних, зареєстрованих за результатами клінічних досліджень, нижче перераховані небажані явища, про які повідомлялося спонтанно в різних країнах світу щодо застосування вакцини Менактра у післяреєстраційний період. Цей список включає серйозні явища та/або явища, включені на підставі їх тяжкості, частоти виникнення або ймовірного причинно-наслідкового зв'язку з використанням вакцини Менактра. Оскільки про ці явища повідомлялося в добровільному порядку в популяції пацієнтів невизначеного розміру, немає можливості достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-наслідковий зв'язок із щепленням.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лімфаденопатія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, такі як анафілаксія/анафілактична реакція, свистяче дихання, утруднення дихання, набряк верхніх дихальних шляхів, кропив'янка, еритема, свербіж, артеріальна гіпотензія.

Розлади з боку нервової системи: синдром Гійєна – Барре, парестезія, вазова непритомність, запаморочення, судоми, параліч лицевого нерва, гострий розсіяний енцефаломієліт, поперечний мієліт.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та реакції в місці введення: масивні реакції в місці ін'єкції; поширений набряк кінцівки, в яку виконувалася ін'єкція (може супроводжуватися еритемою, місцевим підвищенням температури тканин, підвищеною чутливістю або болем у місці ін'єкції).

Післяреєстраційне дослідження з оцінки профілю безпеки

Ризик розвитку синдрому Гійєна – Барре (СХБ) оцінювався в ретроспективному когортному дослідженні в США з використанням медичних звітів від 9578688 учасників віком від 11 до 18 років, з яких 1431906 (15%) отримували вакцину Менак. З 72 випадків розвитку жоден пацієнт не отримував вакцину Менактра в межах 42 днів перед появою симптомів. Ще 129 потенційних випадків СГБ неможливо було підтвердити або виключити через відсутню або недостатню інформацію в медичних картах. В аналізі, що враховує відсутні дані, розрахований рівень ризику СГБ коливався від 0 до 5 додаткових випадків СГБ на 1 000 000 щеплень протягом 6 тижнів після щеплення.

Повідомлення про можливі побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції в період після реєстрації цього препарату є важливим заходом. Вони дозволяють продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні даного лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через держави.