Сінарта порошок, 1,5 г/3,95 г, 30 шт.

По 3,95 г у саше. По 30 саше у пачці.

Порошок для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок білого або майже білого кольору без запаху. Допускається наявність вкраплень або грудочок світло-коричневого кольору.

Активний інгредієнт – сіль аміномоносахариду глюкозаміну сульфату, який присутній у людському організмі і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини та глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща.
Механізм дії глюкозаміну сульфату – стимуляція синтезу глікозаміногліканів і, відповідно, суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін проявляє протизапальні властивості, уповільнює процеси деградації суглобового хряща головним чином за рахунок його метаболічних активностей, здатності пригнічувати активність інтерлейкіну 1 (IL-1), що, з одного боку, сприяє дії на симптоми остеоартриту, а з іншого – затримці структурних порушень суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень.
Ефективність глюкозаміну сульфату відносно остеоартриту очевидна вже через 2–3 тижні від початку лікування.
Результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років свідчать про прогресивне підвищення його ефективності, зважаючи на симптоми та уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену.
Глюкозаміну сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему (ЦНС) виявлено не було.

90 % дози глюкозаміну сульфату швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить через біологічні бар’єри і проникає у тканини, переважно у тканини суглобового хряща. Біодоступність – 26 %. Період напіввиведення – 68 годин.

Інші нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТХ М01А Х05.

Існують обмежені дані про можливу взаємодію лікарських засобів з глюкозаміном, однак спостерігалося збільшення показника МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) при застосуванні антагоністів орального вітаміну К. Тому за пацієнтами, які отримують антагоністи орального вітаміну К, слід уважно стежити під час початку або припинення терапії глюкозаміном. Супровідне лікування глюкозаміном може посилити абсорбцію і, отже, концентрацію тетрациклінів у сироватці крові. Проте клінічна значущість цієї взаємодії, імовірно, обмежена.
З огляду на той факт, що наявні лише обмежені дані про можливу взаємодію глюкозаміну, особливу увагу слід приділяти будь-якій модифікованій реакції на зміну рівня концентрації супутньо використовуваних лікарських засобів у сироватці крові.

Діюча речовина: глюкозаміну сульфат;
1 саше містить глюкозаміну сульфату натрієвої солі у перерахуванні на 100 % речовину - 1,884 г, у перерахуванні на глюкозаміну сульфат - 1,5 г;
Допоміжні речовини: аспартам (Е 951), сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна, поліетиленгліколь (макрогол) 4000.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводили.

Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконанні робіт, що потребують уваги. У разі появи сонливості, втомлюваності, запаморочення або порушень зору керування автотранспортом та робота з іншими механізмами заборонені.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні, тому не слід застосувати препарат цій категорії пацієнтів.

Не застосовувати дітям і підліткам (віком до 18 років), оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Для полегшення симптомів при легкому та помірному остеоартриті коліна.

Підвищена чутливість до глюкозаміну або до будь-якої із допоміжних речовин; порушення функцій печінки та нирок у стадії декомпенсації, схильність до кровотеч.

Препарат Сінарта не можна застосовувати пацієнтам з алергією на молюски, оскільки діюча речовина отримана із молюсків.

Застосовувати внутрішньо.

Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку: вміст 1 саше, еквівалентний 1500 мг глюкозаміну сульфату, розчинити у склянці води і приймати 1 раз на добу, бажано під час їди. 

Глюкозамін не призначений для лікування гострих больових симптомів. Полегшення симптомів (особливо полегшення болю) може наступити тільки після декількох тижнів застосування, а в деяких випадках ‒ довше. 

Якщо ніякого полегшення симптомів не відбулося через 2‒3 місяці прийому, необхідно переглянути лікування.

Найпоширенішими побічними реакціями, повʼязаними з застосуванням глюкозаміну, є:

• нудота;
• біль у животі;
• диспепсія;
• метеоризм;
• запор;
• діарея;
• головний біль;
• втома;
• сонливість.

Зазначені побічні реакції, як правило, є транзиторними та легкого ступеня тяжкості.
Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:
Дуже часто: ≥ 1/10

Часто: ≥ 1/100 – < 1/10

Нечасто: ≥ 1/1000 – < 1/100

Рідко: ≥ 1/10000 – < 1/1000

Дуже рідко: < 1/10000

Частота невідома: частоту випадків оцінити неможливо.

• З боку імунної системи: частота невідома – алергічні реакції (гіперчутливість);
• з боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість; частота невідома – запаморочення;
• з боку органів зору: частота невідома – розлади зору;
• з боку судинної системи: нечасто – почервоніння;
• з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: частота невідома – астма, загострення астми;
• з боку травної системи: часто – біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, запор, нудота; частота невідома – блювання;
• з боку гепатобіліарної системи: частота невідома – жовтяниця;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – екзантема, свербіж, еритема, висипання; частота невідома – ангіоневротичний набряк, кропивʼянка;
• загальні розлади: часто – втомлюваність; частота невідома – набряк, периферичний набряк;
  результати досліджень: частота невідома – підвищення рівня печінкових ферментів.

Частота невідома – у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, може спостерігатися негативний вплив на моніторинг цукру в крові.
Були повідомлення про поодинокі спонтанні випадки гіперхолестеринемії, однак причинно-наслідковий звʼязок не встановлено.

Випадки передозування не відзначались.

З огляду на дослідження гострої та хронічної токсичності у тварин, симптоми токсичності навряд чи виникнуть навіть при застосуванні у дозах, які перевищують терапевтичну дозу у 200 разів. Однак у разі передозування можливе посилення проявів побічних реакцій, тому варто провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

Зберігати при температурі не вище 25 С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Сінарта використовується для лікування симптомів остеоартриту.