Препарат застосовувати внутрішньо після їди. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Початкова доза - 25-50 мг (1-2 таблетки) 2-4 рази на добу.
При недостатньому терапевтичному ефекті дозу збільшувати до 150 мг (6 таблеток) на добу, поділяючи її на 3 прийоми. Максимальна добова доза становить 200 мг (8 таблеток). При тривалому лікуванні добова доза не повинна перевищувати 75 мг (3 таблетки).
Для усунення гострого нападу подагри призначати початкову дозу 100 мг (4 таблетки), після чого продовжувати лікування дозою по 50 мг (2 таблетки) 3 рази на день до зменшення болю.
Існує підвищений ризик побічних реакцій. Рекомендується найнижча ефективна доза в найкоротший термін. Необхідно стежити за пацієнтом про можливу кровотечу зі шлунково-кишкового тракту.
Лікування проводити протягом короткого часу найменшою можливою ефективною дозою для зменшення ймовірності виникнення побічних ефектів (див. розділ «Особливості застосування»).
Спільні
Побочу дію можна зменшити, застосовуючи для контролю симптомів захворювання найнижчу ефективну дозу препарату протягом короткого періоду часу (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та наступні шлунково-кишкові та серцево-судинні фактори ризику).
>
У пацієнтів із системним червоним вовчаком та захворюваннями сполучної тканини можливе підвищення ризику розвитку вірусного менінгіту.
Слід дотримуватись обережності при застосуванні препарату пацієнтам після хірургічних втручань, оскільки тривалість кровотеч у них може бути збільшена.
У пацієнтів зі зниженим кровотоком, у яких ниркові простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркової перфузії, НПЗЗ можуть спровокувати виражену ниркову декомпенсацію. До групи ризику виникнення подібної реакції належать пацієнти з нирковою або печінковою дисфункцією, хворі на цукровий діабет, пацієнти похилого віку, пацієнти зі зниженим об'ємом міжклітинної рідини, застійною серцевою недостатністю, сепсисом, а також особи, які одночасно приймають нефротоксичні препарати. Таким пацієнтам необхідно контролювати функцію нирок під час прийому препарату.
Слід обережно застосовувати препарат пацієнтам з порушеннями функції нирок, печінки або серця або станами, які призводять до затримки рідини в організмі, оскільки індометацин спричиняє ослаблення функції нирок та застій рідини.
При прийомі лікарських препаратів групи НПЗЗ існує ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів віком від 65 років, пацієнтів з нирковою недостатністю, пацієнтів, які лікуються бета-блокаторами, інгібіторами АПФ та калійзберігаючих діуретиків. У таких пацієнтів необхідно контролювати рівень калію у сироватці крові.
Пацієнтам, які тривалий час приймають препарат, слід періодично проводити дослідження крові, функції печінки або шлунка, щоб якомога раніше виявити будь-який небажаний вплив.
Застосовувати з обережністю пацієнтам із проявами гіперчутливості до харчових продуктів та лікарських препаратів, хворих на алергічні захворювання, такі як сінний нежить, бронхіальна астма, назальний поліпоз. Слід бути обережним, застосовуючи препарат хворим на бронхіальну астму, у зв'язку з можливістю виникнення бронхоспазму.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів віком від 65 років частіше викликає побічні реакції, переважно шлунково-кишкові крововиливи або перфорацію, іноді летальні (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Шлунково-кишкові крововиливи, ульцерації та перфорації
Шлунково-кишкові крововиливи, ульцерації та перфорації (іноді з летальним наслідком) спостерігаються при застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів у будь-який час під час лікування, за наявності або без попереджувальних симптомів або даних про попередні серйозні інциденти з боку шлунково-кишкового тракту.
>
Ризик появи побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту буває вищим при застосуванні високих доз НПЗЗ пацієнтам з анамнестичними даними про виразку, особливо ускладненою крововиливом або перфорацією, та пацієнтам похилого віку. Для таких пацієнтів лікування НПЗЗ слід починати з низької можливої дози, беручи до уваги необхідність призначення протективних лікарських засобів (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонної помпи). Цей підхід рекомендується і у разі одночасного застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських препаратів, які збільшують ризик шлунково-кишкових ускладнень (кортикостероїди, антикоагулянти, антиагреганти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну).
Особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту (виразковий коліт, хвороба Крона), які можуть загостритися при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, та пацієнтам з аномаліями сигмовидної кишки.
Збільшення ризику ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту існує у пацієнтів, які зловживають алкоголем або курців, тому їх лікування слід проводити з особливою обережністю.
Пацієнтам з анамнестичними даними про шлунково-кишкові порушення (хворі літнього віку) слід повідомляти про незвичайні абдомінальні симптоми (особливо про шлунково-кишкові крововиливи), особливо на початку лікування.
Особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів лікарськими препаратами, які можуть збільшити ризик ульцерацій або крововиливу (пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагреганти, такі як ацетилісаліц; лікарськими засобами та іншими механізмами »)).
Застосування лікарського засобу слід припинити при виникненні шлунково-кишкових уражень та кровотеч.
З боку серцево-судинної системи та мозкового кровообігу
Необхідно забезпечити відповідний нагляд та консультацію пацієнтам з анамнестичними даними про АГ та/або застійну серцеву недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, оскільки наявні повідомлення про набряки та затримку рідини, пов'язані з лікуванням НПЗЗ.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні) може бути пов'язане зі слабким підвищенням ризику артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Недостатньо даних, щоб виключити такий ризик щодо індометацину.
Пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або судинно-мозковим захворюванням, з факторами ризику серцево-судинних подій (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет) тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Така оцінка необхідна і на початку тривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних подій (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Кожні ефекти
Серйозні шкірні реакції, в т. ч. летальні, дуже рідко спостерігаються при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів і стосуються випадків ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Найбільший ризик появи зазначених реакцій існує на початку лікування (перший місяць). Прийом лікарського засобу слід припинити з появою перших шкірних чи інших симптомів гіперчутливості.
Ниркові ефекти
Індометацин застосовувати з обережністю хворим на ниркові захворювання (кліренс креатиніну <30 мл) через можливе ниркове ураження.
Гематологічні ефекти
Необхідно призначати з обережністю пацієнтам з анамнезом збудженої коагуляції, оскільки лікарський засіб пригнічує біосинтез простагландинів та впливає на функцію тромбоцитів.
Пічникові ефекти
Лікування індометацином, як і іншими лікарськими препаратами групи НПЗЗ, при тривалому застосуванні може викликати зміни функції печінки, потребує періодичного контролю печінкових ферментів.
Інфекції та вакцини
Внаслідок існуючої протизапальної дії лікарського препарату, у поодиноких випадках, він може маскувати симптоми гострого запалення, тому необхідно виключити наявність бактеріальної інфекції при його призначенні. Також слід бути обережними при застосуванні живих вакцин.
Вплив на фертильність
У жінок репродуктивного віку існує ризик зворотного пригнічення фертильності при застосуванні лікарського засобу.
Психічні ефекти
Застосовувати з обережністю хворим на психічні порушення, депресію, епілепсію, паркінсонізм, оскільки це може призвести до погіршення основного захворювання.
Допоміжні речовини
В якості допоміжної речовини до складу таблеток входить лактоза. Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати препарат.
Як допоміжна речовина до складу таблеток входить крохмаль пшеничний. Можна застосовувати хворим на целіакію. Пацієнти з алергією на пшеницю (на відміну від целіакії) не повинні застосовувати цей препарат.