Нижченаведені побічні реакції систематизовано відповідно до класів систем органів за MedDRA та частотою: дуже поширені (³1/10), поширені (³1/100, <1/10), непоширені (³1/1000, <1/100), рідко поширені (³1/10000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних). У межах кожної групи частоти небажані реакції представлено у порядку зменшення проявів.
Інфекції та інвазії:
непоширені - грип, назофарингіт.
З боку крові та лімфатичної системи:
непоширені - анемія.
З боку імунної системи:
частота невідома** - реакції гіперчутливості, включаючи рідкісні випадки бронхоспазму, кропив’янки та ангіоневротичного набряку та дуже рідкісні випадки анафілактичних реакцій/шоку.
З боку метаболізму та харчування:
поширені - гіпокальціємія*;
непоширені - зниження апетиту,
рідко поширені - гіпофосфатемія.
Психічні порушення:
непоширені - безсоння.
З боку центральної нервової системи:
поширені - головний біль, запаморочення;
непоширені - летаргія, парестезія, сонливість, тремор, непритомність (синкопе), порушення смаку.
З боку органів зору:
поширені - гіперемія очей;
непоширені - кон’юнктивіт, біль в очах;
рідко поширені - увеїт, епісклерит, запалення райдужної оболонки;
частота невідома** - склерит та запалення ока.
З боку органів слуху та лабіринту:
непоширені - вертиго.
З боку серцевої системи:
поширені - фібриляція передсердь;
непоширені - підсилене серцебиття.
З боку судинної системи:
непоширені - артеріальна гіпертензія, припливи;
частота невідома** - гіпотензія (у деяких пацієнтів на тлі факторів ризику).
З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння:
непоширені - кашель, задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту:
поширені - нудота, блювання, діарея;
непоширені - диспепсія, біль в епігастрії, біль у животі, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, запор, сухість у роті, езофагіт, зубний біль, гастрит#.
З боку шкіри та підшкірної тканини:
непоширені - висипання, гіпергідроз, свербіж, еритема.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:
поширені - міалгія, артралгія, біль у кістках, біль у спині, біль у кінцівках;
непоширені - біль у шиї, м’язово-скелетна скутість, набряклість суглобів, спазми м’язів, біль у плечі, м’язово-скелетний біль у грудях, м’язово-скелетний біль, скутість суглобів, артрит, м’язова слабкість;
рідко поширені - атиповий підвертлюжний та діафізарний перелом стегнової кістки† (небажана реакція класу бісфосфонатів);
дуже рідко - остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для бісфосфонатів);
частота невідома** - остеонекроз щелепи.
З боку сечостатевої системи:
непоширені - підвищення креатиніну крові, полакіурія, протеїнурія;
частота невідома** - порушення функції нирок. Рідкісні випадки ниркової недостатності, що вимагають гемодіалізу, та рідкісні летальні випадки спостерігалися у пацієнтів з існуючою нирковою дисфункцією або іншими факторами ризику, такими як літній вік, одночасне застосування нефротоксичних препаратів, одночасна діуретична терапія або дегідратація у постінфузійному періоді.
Лабораторні показники:
поширені - підвищення рівня С-реактивного протеїну;
непоширені - зниження рівня кальцію крові.
Загальні порушення та порушення, пов’язані зі способом введення:
дуже поширені - гарячка;
поширені - грипоподібні симптоми, озноб, стомлюваність, астенія, біль, нездужання, реакція у місці введення;
непоширені - периферичний набряк, спрага, гострофазова реакція, біль у грудях несерцевого походження;
частота невідома** - вторинна дегідратація організму, пов’язана з такими симптомами
як гарячка, блювання та діарея, що розвиваються після введення препарату.
# Спостерігалися у пацієнтів, які одночасно приймали глюкокортикостероїди.
* Поширені тільки при хворобі Педжета.
** На основі постмаркетингових звітів. Частота не може бути оцінена на основі наявних даних.
† Виявлені в постмаркетинговий період.
Ефекти класу препаратів.
Порушення функції нирок.
При введенні золедронової кислоти спостерігалися побічні реакції, що проявлялися у вигляді погіршення функції нирок (зокрема підвищення рівня креатиніну сироватки крові) і рідко - як гостра ниркова недостатність. Порушення функції нирок спостерігалося на тлі застосування золедронової кислоти, особливо у пацієнтів із захворюваннями нирок в анамнезі або додатковими факторами ризику (такими як літній вік, одночасна хіміотерапія, одночасний прийом нефротоксичних препаратів, одночасна діуретична терапія, тяжка дегідратація); більшість таких пацієнтів отримували препарат у дозі 4 мг кожні 3−4 тижні, але в деяких випадках порушення функції нирок спостерігалося після одноразового застосування препарату.
Гіпокальціємія.
За даними клінічних досліджень остеопорозу, приблизно у 0,2 % пацієнтів після застосування золедронової кислоти відзначалося помітне зниження рівнів кальцію у сироватці крові (менше 1,87 ммоль/л). Випадків симптоматичної гіпокальціємії не спостерігалося.
У ході досліджень хвороби Педжета випадки симптоматичної гіпокальціємії спостерігалися приблизно у 1 % пацієнтів; у всіх пацієнтів вони минали.
Випадки тимчасового асимптоматичного зниження рівнів кальцію нижче діапазону норми (менше 2,10 ммоль/л) спостерігалися у 2,3 % пацієнтів, які отримували лікування золедронової кислоти у ході великого клінічного дослідження, порівняно з 21 % пацієнтів, які отримували лікування золедроновою кислотою у ході досліджень хвороби Педжета. Частота випадків гіпокальціємії була значно нижчою після подальшого введення препарату.
У ході проведення дослідження остеопорозу в період постменопаузи з метою профілактики клінічних переломів після участі у дослідженні переломів стегна та дослідженнях хвороби Педжета всі пацієнти отримували відповідні добавки вітаміну D і кальцію. У дослідженні щодо профілактики клінічних переломів після недавнього перелому стегна рівні вітаміну D зазвичай не вимірювалися, але більшість пацієнтів отримала ударну дозу вітаміну D до застосування золедронової кислоти.
Місцеві реакції. Повідомлялося про місцеві реакції у місці інфузії (0,7 %): почервоніння, припухлість та/або біль після введення золедронової кислоти.
Остеонекроз щелепи. Випадки розвитку некрозу щелепи спостерігалися переважно у хворих на рак, які приймали препарати, що інгібують резорбцію кісток, включаючи золедронову кислоту.