Ультрафастин гель 2,5% туба 30 г

Туби по 30 г. По 1 тубі у картонній коробці.

Гель.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або опалесціюючий гель від безбарвного до світло-жовтуватого кольору.

Кетопрофен чинить протизапальну та болезаспокійливу дію.
Кетопрофен гальмує активність циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2, унаслідок чого зменшується синтез простагландинів, що відіграють головну роль у патогенезі запалення та болю. Механізм протизапальної дії кетопрофену вивчений не повністю. Він зменшує кисневий метаболізм нейтрофілів та вивільнення лізосомальних ферментів, гальмує міграцію макрофагів та проявляє антибрадикінінову активність. Властивості такого типу дозволяють скоротити другу фазу запальної реакції за рахунок зменшення міграції макрофагів і гранулоцитів у синовіальну оболонку та утворення клітинних фільтратів.

Кетопрофен добре проникає через шкіру та проявляє місцеву протизапальну та болезаспокійливу дію. Всмоктування та розподіл залежать від товщини шкіри, підшкірної тканини та її кровопостачання, а також від розповсюдженості запальних інфільтратів. Після місцевого застосування концентрація кетопрофену у місці нанесення подібна до концентрації при застосуванні внутрішньо, а концентрація у плазмі крові показує 60-кратне зменшення. Біодоступність гелю – близько 5 %. Близько 99 % кетопрофену, що всмоктується, зв’язується з білками плазми крові. Препарат метаболізується у печінці. Близько 80 % дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів, менше 10 % виводиться у незміненому вигляді. Не кумулюється в організмі.

Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування. Код АТХ М02А А10.

Системна абсорбція кетопрофену при місцевому застосуванні дуже низька і повідомлень щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами під час лікування препаратом не надходило, але наступні взаємодії були виявлені при застосуванні пероральних форм кетопрофену або інших НПЗЗ.
Кетопрофен може інгібувати виведення метотрексату і солей літію та зменшувати ефективність деяких діуретичних засобів, наприклад, групи тіазидів та фуросеміду. Одночасне застосування з високими дозами метотрексату не рекомендується через зниження екскреції метотрексату, внаслідок чого значно підвищується його токсичність.
Одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними засобами може посилювати їх дію та спричинені ними побічні реакції.
Одночасне застосування пробенециду та кетопрофену призводить до зниження плазмового кліренсу кетопрофену та ступеня його зв’язування з білками.
Застосування препарату одночасно з антикоагулянтами, антитромботичними засобами, глюкокортикостероїдами посилює їх дію.
При одночасному застосуванні серцевих глікозидів та циклоспорину з кетопрофеном їх токсичність підвищується внаслідок зниження екскреції.
Кетопрофен може зменшувати ефект діуретиків та антигіпертензивних препаратів, підвищувати ефективність пероральних гіпоглікемізуючих препаратів – похідних сульфонілсечовини, а також деяких протисудомних засобів (фенітоїну).
Кетопрофен може зменшувати ефект міфепристону, тому між курсом лікування міфепристоном і початком терапії кетопрофеном має пройти не менше 8 діб.
Рекомендується проводити регулярний огляд пацієнтів, які приймають препарати кумаринового ряду.

діюча речовина: кетопрофен;
1 г гелю містить 25 мг кетопрофену лізинової солі;
допоміжні речовини: поліетиленгліколь 200, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), карбомер, триетаноламін, вода очищена.

І та ІІ триместр вагітності. Оскільки досліджень безпеки застосування кетопрофену вагітним жінкам не проводили, у І та ІІ триместрі вагітності слід уникати його застосування. У І і ІІ триместрах застосування гелю можливе лише за призначенням лікаря у тому разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
ІІІ триместр вагітності. Усі інгібітори синтезу простагландинів, у тому числі кетопрофен, спричиняють у плода токсичне ураження кардіопульмональної системи та нирок. Наприкінці вагітності як у матері, так і у дитини може подовжитися час кровотечі. Через вищенаведене застосування кетопрофену протипоказано у ІІІ триместрі вагітності.
Після системного лікування (перорально, ректально, парентерально) сліди кетопрофену виявляються у грудному молоці. Кетопрофен не слід застосовувати у період годування груддю.

Не застосовувати дітям віком до 15 років.

Посттравматичний біль у м’язах та суглобах, запалення сухожиль.

• Гіперчутливість до метамізолу, похідних піразолону та/або будь-якого компонента препарату;

• Шлунково-кишкова непрохідність та мегаколон;

• Атонія жовчного або сечового міхура;

• Важкі порушення функції нирок та печінки;

• Захворювання крові (агранулоцитоз, лейкопенія, анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія);

• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;

• Порфірія;

• Глаукома;

• Підзір на гостру хірургічну патологію;

• Бронхіальна астма;

• Колаптоїдні стани;

• Тахіаритмія;

• Гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі;

• Вагітність та годування груддю.

Для зовнішнього застосування.
2-3 рази на добу невелику кількість гелю (3-5 см) нанести тонким шаром на шкіру ураженої ділянки та легко втерти. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Кількість гелю залежить від розміру травмованої зони: 5 см гелю відповідають 100 мг кетопрофену, 10 см – 200 мг кетопрофену.
Немає необхідності накладати суху пов’язку, тому що гель добре всмоктується через шкіру, не має запаху, не містить барвників, не залишає жирних плям, не забруднює одяг.
Після застосування гелю слід вимити руки, за винятком випадків аплікації гелю саме на руки. У разі необхідності тривалого втирання у шкіру слід використовувати захисні рукавички.

Класифікація побічних ефектів за системами органів і частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі повідомлення, частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).
З боку імунної системи: частота невідома – ангіоневротичний набряк і анафілаксія, реакція підвищеної чутливості.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, еритема, везикулярна екзема, відчуття печіння,
рідко – фоточутливість, кропив’янка. Тяжкі реакції як бульозний висип або мокнуча екзема, які можуть поширюватися або мати генералізовану форму.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко – погіршення функції нирок у пацієнта з хронічною нирковою недостатністю після місцевого застосування кетопрофену.
Інші дії (вплив на шлунково-кишковий тракт, нирки) виникають внаслідок проникнення діючої речовини крізь шкіру, тому залежать від кількості використаного гелю, лікованої поверхні шкіри, ступеню всмоктування через шкіру, тривалості лікування, наявності чи відсутності пов’язки.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ може виникнути напад бронхіальної астми.

Передозування кетопрофену у формі гелю є малоймовірним. Якщо нанесено забагато гелю на шкіру, її слід помити водою. При випадковому вживанні кетопрофену внутрішньо препарат може спричинити сонливість, нудоту, блювання, тяжкість яких залежить від кількості прийнятого гелю. Високі дози кетопрофену при системному застосуванні можуть спричинити пригнічення дихання, кому, конвульсії, шлунково-кишкові кровотечі, гостру ниркову недостатність і підвищення або зниження артеріального тиску.
Специфічного антидоту при передозуванні кетопрофену немає, рекомендується симптоматичне лікування разом із підтриманням життєво важливих функцій організму. Промивання шлунка та прийом активованого вугілля (першу дозу слід призначати разом із сорбітолом) є рекомендованим, якщо з моменту передозування пройшло не більше 1 години.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Гель для місцевого лікування при болях у м'язах, кістках або суглобах ревматичного або травматичного походження: наприклад, при забоях, розтягуваннях зв'язок, розтягненнях м'язів, ригідності м'язів шиї, люмбаго.