Цинк є одним з найважливіших мікроелементів, що входять до складу понад 300 металоферментів, важливих для структурних, сигнальних та регуляторних процесів багатьох систем та органів.
Цинк важливий для:
- синтезу організмом нуклеїнових кислот, амінокислот, білків, клітинних мембран, специфічних гормонів (таких як інсулін, кортикостероїди, тестостерон);
- метаболізм жирних кислот; збереження нормального рівня вітаміну А в крові;
- формування повноцінної та адекватної імунної відповіді організму;
- антиоксидантного захисту клітин;
- підтримка здоров'я кісток, шкіри, волосся, нігтів;
- підтримка нормального функціонування мозку: покращує пам'ять, розумову працездатність
- підтримка якості зору.
Дефіцит цинку може впливати на:
- зниження імунітету (підвищена схильність до гострих респіраторних захворювань та зростання частоти розвитку діареї);
- порушення вуглеводного балансу, гіперхолестеринемію, гіпертензію;
- зниження концентрації уваги та пам'яті;
- зниження апетиту;
- розвиток дерматологічних захворювань (сенільна алопеція, осередкова алопеція, акне, ексфоліативний дерматит, псоріаз);
- швидкість загоєння ран та пошкоджень шкіри; якість зору (прояви нічної сліпоти та розвиток макулярної дегенерації); психічні та мозкові розлади;
- розвиток гіпертрофії простати.
Крім того, до груп ризику порушення процесів всмоктування, засвоєння або підвищеної втрати мікроелемента організмом відносять осіб із такими станами:
- цукровий діабет;
- цироз печінки;
- захворювання кишечника (целіакія, хвороба Крона, стеаторея, виразковий коліт), синдром короткої кишки, тривала діарея;
- перенесені операції з резекції шлунка;
- прояви генетичних патологій (синдром Дауна, ентеропатичний акродерматит, серповидноклітинна анемія, таласемія);
- захворювання нирок (нефротичний синдром, ниркова недостатність), гемодіаліз;
- хронічні інфекції, спричинені зниженням активності імунного захисту;
- паразитарні інвазії кишечника;
- захворювання підшлункової залози;
- тривалий стрес та надмірне фізичне навантаження, перенесені травми;
- алкоголізм, анорексія, булімія, опіки та ін.
Також дефіцит цинку може бути викликаний дієтою з низьким вмістом цинку. При цьому засвоєння цинку може погіршуватися за наявності раціону харчування:
великої кількості продуктів, що містять фітинову кислоту: каші, висівки, насіння, горіхи, бобові та продукти, багаті на клітковину;
великих доз конкуруючих за сорбцію в кишечнику мікроелементів (кальцій, залізо).
Передозування цинку може спричинити нудоту, блювання, гіпотонію (запаморочення), втрату апетиту, спазми в животі, біль у порожнині рота та горлі, діарею та головні болі. У разі зазначених симптомів слід звернутися до лікаря.