Тіковак вакцина для профілактики кліщового енцефаліту, суспензія для ін'єкцій по 2,4 мкг / 0,5 мл (1 доза), 0,5 мл суспензії в шприці з окремою голкою

По 0,5 мл суспензії для ін’єкцій у попередньо заповненому одноразовому шприці (скло типу I) з пробкою (галогенбутилова гума) без приєднаної голки. По 1 шприцу вкладеному у блістер. Блістер та окрема голка вкладені у картонну коробку разом з інструкцією для медичного застосування. Голка є стерильною та призначена для одноразового використання.

Суспензія для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: після струшування вакцина являє собою білувату, опалесцентну суспензію.

Фармакодинамічний ефект вакцини полягає в індукуванні достатньо високої концентрації антитіл для забезпечення захисту від вірусу кліщового енцефаліту.

Коефіцієнт захисту вакцини попереднього покоління та сучасної вакцини проти кліщового енцефаліту був визначений під час безперервного моніторингового дослідження, яке охоплювало все населення Австрії з 1984 року. У цьому моніторинговому дослідженні було встановлено, що коефіцієнт захисту після другої вакцинації становив понад 90 % і понад 97 % – після завершення схеми первинної вакцинації (3 щеплення). У цьому ж дослідженні за період з 1994 по 2003 рік було встановлено, що коефіцієнт захисту у дітей становив понад 98 % після завершення схеми первинної вакцинації (3 щеплення). Виходячи з результатів наступного моніторингового дослідження, що охоплювало все населення Австрії у період з 2000 по 2006 роки, розрахований коефіцієнт захисту становив 99 % при відсутності статистичних значущих відмінностей між віковими групами у правильно вакцинованих осіб. Коефіцієнт захисту має щонайменше таку саму величину після перших двох щеплень з наступною стандартною або швидкою вакцинацією, тобто до завершення базового курсу вакцинації третім щепленням. В осіб, які мали нерегулярну вакцинацію, коефіцієнт захисту був значно нижчим.

У клінічних дослідженнях вакцини ТікоВак Джуніор (0,25 мл) серопозитивність була визначена як рівень антигенів, встановлений методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA), більше 126 Віденських од./мл (VIE од./мл) або титр NT ≥ 10 після вакцинації. Зведені дані щодо частоти серопозитивності за результатами ELISA та NT через 21 день після другої та третьої вакцинацій при застосуванні стандартної схеми імунізації представлені у таблиці 1 і таблиці 2.

Таблиця 1.

Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивності¹, визначені методом ELISA та NT

Таблиця 2.

Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивності¹, визначені методом ELISA та NT

¹ - оцінка на 21 день після кожного щеплення.

² - порогове значення серопозитивності: ELISA > 126 VIE од./мл, NT > 1:10.

Через 5 місяців після другої вакцинації більш ніж у 97 % дітей віком 1-5 років та більш ніж у 93 % дітей віком 6-15 років були визначені серопозитивні рівні КЕ-антитіл, за даними ELISA та NT.

Результати дослідження з метою подальшого спостереження, в яких вивчалась персистенція антитіл до вірусу КЕ, також підтверджують необхідність першої ревакцинації не пізніше ніж через 3 роки після первинної імунізації. Аналіз сероперсистенції впродовж періоду тривалістю до 58 місяців після першої ревакцинації виявив високу частоту серопозитивності (за даними NT) в усіх вікових підгрупах: 96,6 % у дітей віком 1-2 років, 100 % у дітей віком 3-6 років та 98,1 % у дітей віком 7-15 років, що свідчить на користь п’ятирічного інтервалу між подальшими ревакцинаціями.

У клінічних дослідженнях вакцини ТікоВак (0,5 мл) серопозитивність була визначена як рівень антигенів, встановлений методом (ELISA) більше 126 VIE од./мл або титр NT ≥ 10. Сумарні показники серопозитивності, визначені методом ELISA і NT через 21 день після другої і третьої вакцинації за звичайною і швидкою схемою імунізації, наведені у таблицях 3 і 4.

Таблиця 3.

Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивності¹, визначені методом ELISA та NT, в осіб віком від 16 до 65 років

Таблиця 4.

Швидка схема імунізації, сумарні показники серопозитивності¹, визначені методом ELISA, і NT

¹ - оцінка на 21 день після кожного щеплення.

² - порогове значення серопозитивності: ELISA > 126 VIE од./мл, NT > 1:10.

Прискорена імунізація за допомогою препарату ТікоВак забезпечувала вищу частоту серопозитивності за даними NT уже через 14 днів після другої вакцинації (89,3 %) та через 7 днів після третьої вакцинації (91,7 %).

Результати дослідження з метою подальшого спостереження, в яких вивчалась персистенція антитіл до вірусу КЕ, також підтверджують необхідність першої ревакцинації не пізніше ніж через 3 роки після первинної імунізації. У дорослих віком до 50 років частота серопозитивності, визначеної за допомогою NT, залишалась високою до 5 років після першої ревакцинації (94,3 %); лише дещо нижча частота (> 90,2 %) спостерігалась в учасників дослідження віком 50-60 років, що свідчить про необхідність п’ятирічного інтервалу між ревакцинаціями після першої ревакцинації і надалі для людей віком до 60 років.

Найвища частота серопозитивності, визначеної за допомогою ELISA та NT, в усіх вікових групах досягалась після введення третьої дози. Таким чином, завершення схеми первинної вакцинації, що включає 3 дози, є необхідним для досягнення захисних рівнів антитіл майже в усіх реципієнтів вакцини.

Вакцинація препаратами ТікоВак та ТікоВак Джуніор індукує статистично еквівалентні титри нейтралізуючих антитіл до вірусу КЕ проти Європейського, Сибірського та Далекосхідного штамів вірусу КЕ. В опублікованому клінічному дослідженні спостерігалося також індукування значущого рівня перехресно-нейтралізуючих антитіл проти вірусу Омської геморагічної гарячки, проте титр був нижчий ніж до субтипів вірусу КЕ.

Дослідження наявності імунної пам’яті в осіб віком від 6 років, у яких інтервал між щепленнями був більше за рекомендований (але не більше 12 років) продемонструвало, що одне щеплення «навздогін» вакциною ТікоВак Джуніор було у змозі викликати анамнестичну відповідь на антиген у 99 % дітей, за результатами ELISA. У старших осіб, які отримували хоча б одну дозу вакцини у минулому, одне щеплення «навздогін» вакциною ТікоВак (0,5 мл) дозволяло викликати анамнестичну відповідь на антиген, визначену методом ELISA, у 99 % дорослих віком від 16 до 60 років, та у 96 % дорослих віком від 60 років, незалежно від часу, що минув з моменту попередньої вакцинації (але не більше 20 років). Дані щодо антигенної відповіді визначені за титром NT відсутні.

Імунна відповідь після підшкірного введення

Підшкірне введення дітям не проводили, проте було оцінено у порівняльному дослідженні з участю 116 дорослих віком від 18 до 60 років, які попередньо отримали повний базовий курс вакцинації проти КЕ та принаймні одну бустер-дозу в середньому за 6-8 років до дослідження. 58 осіб (29 чоловіків та 29 жінок) отримали бустер-дозу вакцини внутрішньом’язово, інші 58 (29 чоловіків та 29 жінок) – підшкірно. Дослідження продемонструвало порівнянні імунні відповіді на щеплення вакциною ТікоВак «навздогін» шляхом внутрішньом’язового та підшкірного введення. Загальна частота та тривалість системних побічних реакцій була порівнянною для обох шляхів введення та статей. Серед системних реакцій при підшкірному введенні нудота, головний біль та втома розцінювались як більш інтенсивні, при цьому біль у суглобах і м’язах – як менш інтенсивні. Підшкірне введення призводило до вищого місцевого реактогенного профілю, особливо у жінок.

Оцінка фармакокінетичних властивостей вакцин не є обов’язковою.

Вакцини проти енцефаліту. Інактивована вірусна вакцина проти кліщового енцефаліту. Код АТХ J07B A01.

Не проводили дослідження взаємодії з іншими вакцинами та лікарськими засобами. Інші вакцини одночасно з ТикоВак або ТикоВак Джуніор слід вводити лише згідно з офіційними рекомендаціями. Якщо одночасно потрібно робити ін'єкції інших вакцин, вводити їх потрібно у різних місцях та бажано у різні кінцівки.

діючі речовини: encephalitis, tick borne, inactivated, whole virus;

1 доза вакцини ТікоВак Джуніор (0,25 мл) містить вірусу кліщового енцефаліту (штам Neudörfl) ^1,2 – 1,2 мкг;

¹ - адсорбований на гідроксиді алюмінію, гідратований (0,17 міліграма Al³⁺);

² - вирощений на культурі фібробластних клітин курячих ембріонів (клітинах CEF);

1 доза вакцини ТікоВак (0,5 мл) містить вірусу кліщового енцефаліту (штам Neudörfl) ^1,2 – 2,4 мкг;

¹ - адсорбований на гідроксиді алюмінію, гідратований (0,35 міліграма Al³⁺);

² - вирощений на культурі фібробластних клітин курячих ембріонів (клітинах CEF);

допоміжні речовини: гідроксид алюмінію, гідратований (Al³⁺), сироватковий альбумін людини, натрію хлорид, динатрію фосфатдигідрат Na₂HPO₄ x 2H₂O, калію дигідрофосфат KH₂PO₄, сахароза, формальдегід, протаміну сульфат, неоміцин і гентаміцин, вода для ін’єкцій.

Вплив вакцини ТікоВак або ТікоВак Джуніор на рухові навички дитини (наприклад, у процесі гри на вулиці чи їзди на велосипеді) та здатність людини керувати транспортними засобами або іншими механізмами малоймовірний. Проте слід враховувати, що може спостерігатися погіршення зору і запаморочення.

Вагітність

Дані щодо застосування препарату ТікоВак або ТікоВак Джуніор вагітним жінкам відсутні.

Годування груддю

Невідомо, чи екскретується вакцина у грудне молоко.

З огляду на це вакцину ТікоВак (0,5 мл) або ТікоВак Джуніор (0,25 мл) можна призначати вагітним жінкам і матерям, які годують груддю, лише у разі необхідності термінового захисту від інфекції кліщового енцефаліту, і після ретельної оцінки ризику та користі.

Вакцину ТікоВак Джуніор або ТікоВак застосовувати дітям згідно рекомендацій у розділі «Спосіб застосування та дози».

• Вакцина ТікоВак (0,5 мл) показана для активної (профілактичної) імунізації осіб віком від 16 років проти кліщового енцефаліту (КЕ).
• Вакцина ТікоВак Джуніор (0,25 мл) показана для активної (профілактичної) імунізації дітей віком від 1 до 15 років проти кліщового енцефаліту (КЕ).
• Вакцинація проводиться відповідно до офіційних рекомендацій стосовно необхідності і часу проведення вакцинації проти КЕ.

• Гіперчутливість до діючої речовини, будь-якої допоміжної речовини або залишків речовин, що використовуються у процесі виробництва (формальдегіду, неоміцину, гентаміцину, протамінсульфату). Слід враховувати імовірність перехресних алергічних реакцій з іншими (крім неоміцину та гентаміцину) аміноглікозидами.
• Тяжка гіперчутливість до яєць, курячих білків (анафілактична реакція після внутрішнього вживання яєчного білка) може зумовити тяжкі алергічні реакції у сенсибілізованих осіб.
• Вакцинацію проти КЕ слід відкласти, якщо людина страждає на гостре захворювання помірної тяжкості або тяжке захворювання (з підвищенням температури тіла або без).

Схема первинної вакцинації

Схема первинної вакцинації однакова для всіх осіб і складається з трьох щеплень вакциною ТікоВак (0,5 мл) для осіб віком від 16 років або ТікоВак Джуніор (0,25 мл) для дітей віком від 1 до 15 років.

Перше та друге щеплення проводиться з інтервалом в 1-3 місяці. Якщо потрібно швидко набути імунітет, друге щеплення можна провести через два тижні після першого. Після введення перших двох доз досягається достатній захист протягом сезону активності кліщів-переносників (див. розділ «Фармакодинаміка»). Третє щеплення проводиться через 5-12 місяців після другого. Очікується, що після введення третьої дози захист триватиме щонайменше 3 роки.

Щоб виробити імунітет до початку сезонної активності кліщів, яка припадає на весну, перше і друге щеплення бажано проводити у зимові місяці. Ідеальним є завершення курсу вакцинації третім щепленням протягом того ж сезону активності кліщів або щонайменше до початку наступного сезону активності.

Бустер-дози

Для осіб віком від 1 року

Першу бустер-дозу вводити через 3 роки після третього щеплення (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Наступні бустер-дози вводити кожні 5 років після останньої бустер-дози.

Особи віком від 60 років

Загалом для осіб віком від 60 років інтервали введення бустер-доз не повинні перевищувати трьох років.

Подовження інтервалів між будь-якими дозами (при застосуванні схеми первинної вакцинації та при проведенні ревакцинацій) може спричинити недостатній захист вакцинованих осіб проти інфекції (див. розділ «Фармакодинаміка»). Проте у разі перерваного графіку вакцинації принаймні двох попередніх щеплень застосування однієї дози «навздогін» є достатнім для продовження графіку (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Даних щодо застосування дози «навздогін» у дітей віком до 6 років немає (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Особи з ураженою імунною системою (у тому числі ті, які піддаються імуносупресивній терапії)

Відсутні дані спеціальних клінічних досліджень щодо рекомендованої базової дози. Однак можна розглянути можливість визначення концентрації антитіл через чотири тижні після другого щеплення і проведення додаткового щеплення у разі відсутності доказів сероконверсії у відповідний момент часу. Те ж саме стосується будь-якого з наступних введень препарату.

Спосіб введення

Вакцину вводити внутрішньом’язово у дельтоподібний м’яз плеча.

Дітям віком до 18 місяців або залежно від розвитку та стану харчування дитини, вакцину можна вводити у латеральний широкий м’яз стегна. Необхідна обережність, щоб уникнути помилкового внутрішньосудинного введення (див. розділ «Особливості застосування»).

У разі необхідності вакцину можна вводити підшкірно (в осіб з розладами згортання крові або антикоагулянтною профілактикою).

Введення вакцини повинно бути задокументовано лікарем із записом серії препарату.

Розрахована частота базується на основі аналізу об’єднаних даних щодо побічних реакцій після першої вакцинації, про які повідомлялося у 8 клінічних дослідженнях застосування ТікоВак Джуніор дітям (3088 осіб) віком від 1 до 15 років. Частота системних побічних реакцій після другої та третьої вакцинацій була нижчою, ніж після першої вакцинації. Частота реакцій у місці ін’єкцій після першої, другої та третьої вакцинації була порівнянною.

Наведені далі в цьому розділі побічні реакції зазначені відповідно до рекомендованих критеріїв визначення частоти:

Таблиця 5.

Побічні реакції, які спостерігалися під час проведення клінічних досліджень вакцини ТікоВак Джуніор (0,25 мл)

¹ Частота визначена на основі даних у дітей віком від 1 до 5 років.

² В одного учасника дослідження могло спостерігатися більше 1 побічної реакції.

³ Гарячка траплялася частіше у дітей молодшого, аніж старшого віку (тобто Дуже часто і Часто відповідно). Частота випадків гарячки після другої та третьої вакцинацій є загалом нижчою, ніж після першої вакцинації.

⁴ Частота визначена на основі даних у дітей віком від 6 до 15 років.

Підвищення температури вимірювалася ректально у дітей віком до 3 років і перорально у дітей віком від 3 років. Аналіз включає будь-яку гарячку, пов’язану у часі з вакцинацією незалежно від причинного зв’язку.

Частота гарячки залежить від віку та зменшується при наступних вакцинаціях. У дослідженні безпеки та дослідженнях з пошуку оптимального дозування частота появи гарячки після першої вакцинації у дітей була наступна:

віком від 1 до 2 років (n=262): слабка гарячка (38-39 °С) у 27,9 %; помірна гарячка (39,1-40,0 °С) у 3,4 %; відсутність випадків тяжкої гарячки (вище 40 °C);

віком від 3 до 15 років (n=2519): слабка гарячка у 6,8 %; помірна гарячка у 0,6 %; відсутність випадків тяжкої гарячки.

Частота випадків гарячки після другої вакцинації загалом менша, ніж після першої вакцинації. Загальна частота появи гарячки після другої вакцинації становила 15,6 % (41/263) у дітей віком від 1 до 2 років і 1,9 % (49/2522) – у дітей віком від 3 до 15 років.

Побічні реакції, що спостерігалися під час післяреєстраційного застосування препарату ТікоВак Джуніор

Нижче наведені реакції, які спостерігалися з частотою «поодинокі»*:

з боку імунної системи: анафілактична реакція, гіперчутливість;

з боку нервової системи: енцефаліт, судоми (включаючи фебрильні), менінгізм, полінейропатія, рухова дисфункція (геміпарез/геміплегія, парез лицьового нерва, параліч/парез, неврит), синдром Гієна–Барре;

з боку органів зору: погіршення зору, фотофобія, біль в оці;

з боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах;

з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: задишка;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: висип (еритематозний, макуло-папульозний, везикулярний), еритема, свербіж, гіпергідроз;

з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: біль у шиї, м'язово-скелетна скутість (у тому числі скутість у шийному відділі хребта), біль у кінцівках;

загальні розлади та реакції у місці введення препарату: порушення ходи, грипоподібне захворювання, загальна слабкість, набряк.

*Верхня межа 95 % довірчого інтервалу частоти побічних реакцій розрахована за формулою 3/n, де n – кількість учасників, залучених в усіх клінічних дослідженнях вакцини ТікоВак Джуніор (0,25 мл). Таким чином, розрахована частота «поодинокі» означає теоретичну максимальну частоту цих явищ.

Нижче зазначена інформація щодо частоти побічних реакцій для окремих вакцинацій і розрахована на основі аналізу об'єднаних даних про побічні реакції, що спостерігалися в учасників семи клінічних досліджень препарату ТікоВак віком від 16 до 65 років включно, які отримали 3 вакцинації (у 3512 учасників дослідження після першої вакцинації, у 3477 – після другої вакцинації та у 3274 – після третьої вакцинації).

Таблиця 6.

Побічні реакції, які спостерігалися під час проведення клінічних досліджень вакцини ТікоВак (0,5 мл)

¹ Частота вертиго визначена на основі частоти повідомлень про побічні реакції після першої вакцинації (n=3512). Вертиго не спостерігалося після другої чи третьої вакцинації.

Побічні реакції, що спостерігалися під час післяреєстраційного застосування препарату ТікоВак

Нижче наведені реакції, які спостерігалися з частотою «поодинокі»*:

інфекції та інвазії: оперізувальний герпес (спровокований у раніше інфікованих пацієнтів);

з боку імунної системи: преципітація або погіршення перебігу аутоімунних розладів (наприклад, розсіяного склерозу), анафілактична реакція;

з боку нервової системи: демієлінізуючі розлади (гострий розсіяний енцефаломієліт, синдром Гієна-Барре, мієліт, поперечний мієліт), енцефаліт, судоми, асептичний менінгіт, менінгізм, порушення чутливості та порушення рухової функції (параліч/парез лицьового нерва, параліч/парез, неврит, гіпестезія, парестезія), невралгія, неврит зорового нерва, запаморочення;

з боку органів зору: погіршення зору, фотофобія, біль в оці;

з боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах;

з боку серця: тахікардія;

з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: задишка;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив'янка, висип (еритематозний, макуло-папульозний), свербіж, дерматит, еритема, гіпергідроз;

з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: біль у спині, набряк суглобів, біль у шиї, м'язово-скелетна скутість (у тому числі скутість у шийному відділі хребта), біль у кінцівках;

загальні розлади та реакції у місці введення препарату: порушення ходи, озноб, грипоподібне захворювання, загальна слабкість, набряк, порушення рухливості у суглобі у місці ін'єкції такі як біль в суглобі, виникнення вузликів і запалення.

* Верхня межа 95 % довірчого інтервалу частоти побічних реакцій розрахована за формулою 3/n, де n – кількість учасників, задіяних в усіх клінічних дослідженнях вакцини ТікоВак (0,5 мл). Таким чином, розрахована частота «поодинокі» означає теоретичну максимальну частоту цих явищ.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Після реєстрації препарату дуже важливо повідомляти про потенційні побічні реакції. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користі та ризику лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які потенційні побічні реакції згідно з локальними вимогами.

Про випадки передозування не повідомляли. При цьому, зважаючи на форму випуску вакцини, випадкове передозування через введення надмірного об’єму малоймовірне. Отримані повідомлення про введення дітям лікарської форми препарату, призначеної для дорослих. Імовірно, що у таких випадках ризик побічних реакцій зростає.

Зберігати при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати!

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Зберігати у місці, недоступному для дітей!

Тіковак – вакцина для профілактики кліщового енцефаліту.