Тіаміну хлорид розчин для ін'єкцій 50 мг/мл 1 мл N10

По 1 мл у ампулі; 10 ампул у картонній коробці.

Розчин для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до жовтуватого або зеленувато-жовтого кольору.

Тіаміну хлорид (вітамін В1) - синтетичний препарат водорозчинного вітаміну В1. В організмі в результаті процесів фосфорилювання перетворюється на кокарбоксилазу, яка є коферментом багатьох ферментативних реакцій.

Препарат відновлює дефіцит вітаміну В1, який відіграє важливу роль в обміні речовин та нервово-рефлекторної регуляції, впливає на проведення нервового збудження в синапсах, має гангліоблокуючий та курареподібний ефект.

Після внутрішньом'язового введення препарат швидко абсорбується. Фосфорилювання у печінці. Накопичується в печінці, серці, мозку, нирках, селезінці. Виводиться нирками та кишківником, приблизно 8-10% - у незміненому вигляді.

Прості препарати вітаміну В1. Тіамін (вітамін В1).
Код АТХ А11D A01.

Тіамін може послаблювати ефект деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній), похідних холіну, адреноміметиків, симпатоміметиків. Тривале лікування протисудомними препаратами (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), а також сумісне застосування з дигоксином, індометацином, антацидними препаратами може призвести до дефіциту тіаміну. Тіосемікарбазон і 5-фторураніл інгібують активність тіаміну. Застосування кофеїну, препаратів, що містять сірку та естрогени, збільшує потребу в тіаміні, етанол уповільнює швидкість всмоктування тіаміну.

Застосування ціанокобаламіну, піридоксину ускладнює перетворення тіаміну на фосфорильовану біологічно активну форму і посилює його аллергізуючу дію. Не рекомендується одночасне парентеральне введення тіаміну з піридоксином (вітаміном В₆) або ціанокобаламіном (вітаміном В₁₂).

Застосування з адреноміметиками, симпатоміметиками послаблює їх терапевтичну дію.

Тіамін нестабільний у лужній та нейтральній розчинах - призначення з карбонатами, цитратами, барбітуратами, із Сu2+, йодидом, заліза амонійного цитратом, тіаміновою кислотою не рекомендується.

діюча речовина: thiamine hydrochloride;

1 мл тіаміну гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: унітіол, вода для ін'єкцій.

Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами у зв'язку з можливістю розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Застосування у період вагітності або годування груддю можливе у рекомендованих дозах під наглядом лікаря.

Дітям зазвичай застосовують 2,5% розчин тіаміну гідрохлориду. Можливе введення 5% розчину дітям віком від 8 років.

Гіпо- та авітаміноз В1 (у т. ч. у пацієнтів, які перебувають на зондовому харчуванні, на гемодіалізі, що страждають на синдром мальабсорбції).

У складі комплексної терапії: неврити, поліневрити, радикуліт, невралгія, периферичний парез та параліч, нейропатії (діабетичні, алкогольні), енцефалопатія (в т.ч. енцефалопатія Вернике - Корсакова), неврастенії, хронічні ураження печінки хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, атонія кишечника, ендартеріїт, дерматози (екзема, атопічний дерматит, піодермія, псоріаз, червоний плоский лишай) з нейтрофічними змінами та порушеннями обміну речовин.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, алергічні захворювання, ідіосинкразія, преклімактеричний та клімактеричний період у жінок.

Призначають внутрішньом'язово (глибоко в м'яз).

Дорослим призначають по 25-50 мг (0,5-1 мл препарату) 1 раз на добу, щодня. Введення починають з малих доз [не більше 25 мг (0,5 мл)], більш високі дози [50 мг (1 мл)] вводять лише за умови хорошої переносимості. Курс лікування – 10-30 ін'єкцій.

При енцефалопатії Вернике - Корсакова застосовують по 50-100 мг (1-2 мл) 2 рази на добу внутрішньом'язово до клінічного покращення. Слід враховувати можливість розвитку алергічної реакції на введення вітаміну В 1 .

Дітям віком від 8 років призначають по 12,5 мг (0,25 мл) 1 раз на добу щодня. Курс лікування – 10-30 ін'єкцій.

Особливості застосування

З обережністю слід призначати препарат при підвищеній збудливості нервової системи, гіперацидних формах виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Ін'єкційну форму препарату необхідно застосовувати при лікуванні хворих з порушеннями всмоктування в кишечнику або з резекцією шлунка, при неможливості прийому тіаміну в таблетованій формі (нудота, блювання, до- та післяопераційний період), а також при тяжких формах захворювання або на початку лікування для швидшого. досягнення терапевтичного ефекту Через низький рН розчину ін'єкції можуть бути болючими.

У хворих на алкоголізм можливе посилення симптомів побічної дії препарату. Не можна застосовувати препарат як заміну збалансованої дієти - тільки в комплексі з дієтою. За наявності алергії до тіаміну з раціону хворого рекомендується виключити рис, гречку, м'ясо, хліб (з вмістом борошна грубого помелу).

Застосування тіаміну у високих дозах може спотворювати результати при визначенні теофіліну в сироватці крові спектрофотометричним методом та уробіліногену за допомогою реагенту Ерліха. Починати парентеральне введення рекомендується з малих доз (не більше 0,5 мл дорослим) і лише за умови гарної переносимості вводити високі дози.

Перед парентеральним застосуванням розчину хлориду тіаміну обов'язкове проведення шкірної проби на індивідуальну чутливість до препарату. Анафілактичні реакції розвиваються частіше після введення у високих дозах. Ін'єкції тіаміну бажано робити не раніше ніж через 12 годин після ін'єкції піридоксину.

При введенні препарат слід вводити глибоко в м'яз, при внутрішньовенному - повільно. Добова потреба у вітаміні В1: для дорослих чоловіків – 1,2-2,1 мг, для осіб похилого віку – 1,2-1,4 мг, для жінок – 1,1-1,5 мг з додаванням 0,4 мг вагітним та 0,6 мг – жінкам у період годування груддю, для дітей залежно від віку, – 0,3-0,5 мг.

При енцефалопатії Верник перед введенням глюкози необхідно застосувати тіамін. Тіамін може послаблювати дію деполяризуючих міорелаксантів, адренолітичних та симпатоміметиків засобів. Після проведення ін'єкції необхідний контроль протягом 30 хвилин через можливість виникнення тяжких алергічних реакцій.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, колапс.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії.

З боку органів зору: ураження очного нерва.

З боку дихальної системи: утруднене дихання, задишка.

З боку травного тракту: утруднене ковтання, нудота, кишкові геморагії.

З боку імунної системи: висипання, свербіж (у т. ч. у місці ін'єкцій), дерматит, гіперемія, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспастичний синдром із судомами, анафілактичний шок.

З боку гепатобіліарної системи: порушення активності ферментів печінки.

Загальні порушення: підвищене потовиділення, озноб, тремор, загальна слабкість, набряк, лихоманка.

Інші: явище синаптелегії – здатність тіаміну утворювати комплекси з різними медіаторами може супроводжуватись зниженням артеріального тиску, виникненням серцевих аритмій, порушенням скорочення скелетних (у т. ч. дихальних) м'язів, пригніченням центральної нервової системи; тіамін сприяє виробленню резистентності стафілококу до антибіотиків.

Несумісність.

Розчин Тіаміну хлорид (вітамін В₁) не слід змішувати з розчинами, що містять сульфіти, з нікотиновою кислотою – відбувається руйнування тіаміну; з бензилпеніциліном або стрептоміцином – відбувається руйнування антибіотиків; з карбонатами, цитратами, барбітуратами, з Cu²⁺, йодидами, таніновою кислотою – тіамін нестабільний у лужному та нейтральному розчинах.

Симптоми: можливе посилення симптомів побічної дії препарату – гіперкоагуляція, порушення пуринового обміну.

Лікування: відміна препарату симптоматична терапія.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С. Хранить в недоступном для детей месте.

Тіаміну Хлорид (Вітамін В1) належить до групи простих препаратів вітаміну В1, який відіграє важливу роль у нервово-рефлекторній регуляції та обміні речовин. Цей препарат відновлює в організмі дефіцит вітаміну В1, впливає на проведення нервового збудження в зоні контакту між відростками нервових клітин та іншими клітинами.