Сімулект повинен призначати тільки лікар, який має досвід проведення імуносупресивної терапії після трансплантації органу. СІМУЛЕКТ слід вводити під кваліфікованим контролем.
СІМУЛЕКТ не слід вводити, якщо немає абсолютної впевненості, що пацієнт отримає трансплантат та супутню імуносупресію.
СІМУЛЕКТ необхідно застосовувати для імуносупресивної терапії, заснованої на циклоспорині у формі мікроемульсії та кортикостероїду. Він може застосовуватися у потрійній схемі імуносупресії на основі циклоспорину у формі мікроемульсії, кортикостероїдів та азатіоприну або мікофенолату мофетилу.
Дозування
Дорослі
Стандартна сумарна доза становить 40 мг, що вводиться двома дозами по 20 мг кожна.
Першу дозу 20 мг вводять в межах 2 годин до трансплантаційної операції. Другу дозу 20 мг вводять через 4 дні після трансплантації. Від другої дози слід відмовитися у разі тяжкої алергічної реакції на СІМУЛЕКТ або післяопераційних ускладнень, таких як відторгнення пересадженого органу.
Інструкції щодо приготування розчину
Для приготування розчину для ін'єкції або інфузії в асептичних умовах додають 5 мл води для ін'єкцій з ампули, що додається до флакона, що містить порошок СІМУЛЕКТ. Обережно струшують флакон, щоб розчинити порошок, уникаючи утворення піни. Після відновлення рекомендується одразу використовувати прозорий безбарвний опалесцентний розчин. Перед запровадженням відновлений препарат слід візуально оглянути наявність частинок. Не застосовувати за наявності сторонніх частинок. Після відновлення хімічна та фізична стабільність була продемонстрована протягом 24 годин при температурі 2-8°С або протягом 4 годин при кімнатній температурі. З мікробіологічного погляду цей препарат слід застосовувати негайно. Якщо його не застосовано негайно, час зберігання та умови перед застосуванням залишаються на відповідальності користувача.
Готовий розчин, якщо він не використаний протягом 24 годин, слід утилізувати.
Відновлений розчин є ізотонічним, і його можна вводити як болюсну ін'єкцію або розведеним до об'єму 50 мл або більше стандартним фізрозчином або глюкозою 50 мг/мл (5%) для інфузії.
Оскільки дані щодо сумісності СІМУЛЕКТ з іншими лікарськими засобами, призначеними для внутрішньовенного введення, відсутні, СІМУЛЕКТ слід змішувати з іншими лікарськими засобами, і його завжди слід вводити через окремий катетер для інфузії.
Сумісність була перевірена з низкою наборів для інфузії.
Будь-який невикористаний препарат або відходи повинні утилізуватися відповідно до місцевих вимог.
Спосіб введення
Готовий розчин Сімулекту можна вводити як внутрішньовенну болюсну ін'єкцію або як внутрішньовенну інфузію протягом 20 – 30 хвилин.
Особи похилого віку (≥65 років)
На сьогоднішній день існують обмежені дані щодо застосування СІМУЛЕКТА пацієнтам похилого віку, але немає доказів того, що пацієнти похилого віку потребують іншої дозування порівняно з молодшими дорослими пацієнтами.
Діти
Рекомендації з дозування для дітей та підлітків (1 – 17 років):
Для пацієнтів дитинства з масою тіла менше 35 кг рекомендована сумарна доза становить 20 мг, що вводиться двома дозами по 10 мг кожна. Для пацієнтів дитинства з масою тіла від 35 кг рекомендована доза – ndash; це доза для дорослих, тобто сумарна доза 40 мг, що вводиться двома дозами по 20 мг кожна.
Першу дозу слід вводити в межах 2 годин до проведення операції трансплантації, другу дозу – через 4 доби після трансплантації. Від другої дози слід утриматися при тяжкій алергічній реакції на СІМУЛЕКТ або післяопераційних ускладнень, таких як відторгнення трансплантату.
Особливості застосування
Пацієнти, які отримують СІМУЛЕКТ, повинні лікуватися в установах, оснащених лабораторіями з відповідним обладнанням та забезпечених персоналом та допоміжними медичними ресурсами, у т.ч. засоби для лікування тяжких реакцій гіперчутливості
Імуносупресивні схеми, що передбачають комбіноване застосування препаратів, підвищують сприйнятливість до інфекцій, включаючи опортуністичні інфекції, фатальні інфекції та сепсис; ризик збільшується зі збільшенням сумарного імуносупресивного навантаження.
СІМУЛЕКТ не слід вводити, якщо немає абсолютної впевненості, що пацієнт отримує трансплантат та супутню імуносупресію.
Реакції підвищеної чутливості
Тяжкі гострі (менше 24 годин) алергічні реакції спостерігалися як після початкової експозиції Сімулекту, так і після повторної експозиції у наступному курсі терапії. Вони включали реакції анафілактоїдного типу, такі як висип, кропив'янка, свербіж, чхання, тяжке дихання, гіпотензія, тахікардія, задишка, бронхоспазм, набряк легенів, серцева недостатність, дихальна недостатність та синдром підвищеної проникності капілярів. У разі виникнення тяжкої алергічної реакції застосування СІМУЛЕКТУ слід припинити остаточно і наступні дози не слід вводити. Слід бути обережним, якщо пацієнти, які раніше отримували СІМУЛЕКТ, піддаються повторній експозиції у наступному курсі терапії цим лікарським засобом. Надходить більше повідомлень, що ця підгрупа пацієнтів має підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. Це пацієнти, у яких після початкового введення Сімулекту супутня імуносупресія припинялася передчасно через, наприклад, відмову від трансплантації або раннього відторгнення трансплантату. У деяких пацієнтів спостерігалися гострі алергічні реакції при повторному введенні Сімулекту для подальшої трансплантації.
Новоутворення та інфекції
Пацієнти з трансплантатами, що отримують імуносупресивну терапію, що включає комбінації з або без базиліксимабу, мають підвищений ризик розвитку лімфопроліферативних розладів (ЛПР) (таких як лімфома) та опортуністичних інфекцій (таких як цитомегаловірусна). У клінічних дослідженнях випадки опортуністичних інфекцій були подібними у пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію як з, так і без симулекту. У поєднаному аналізі двох п'ятирічних продовжених досліджень не було виявлено відмінностей у частоті випадків злоякісних новоутворень та ЛПР між імуносупресивними схемами з або без комбінації з базиліксимабом.
Вакцинація
Немає даних про ефекти живих та інактивованих вакцин або передачу інфекції живими вакцинами у пацієнтів, які отримують СІМУЛЕКТ. Незважаючи на це, живі вакцини не рекомендуються пацієнтам із імуносупресією. Інактивовані вакцини можна вводити пацієнтам з імуносупресією, проте відповідь на вакцинацію може залежати від рівня імуносупресії, тому вакцинація протягом лікування СИМУЛЕКТОМ може бути менш ефективною.
Застосування при трансплантації серця
Ефективність та безпека препарату СІМУЛЕКТ для профілактики гострого відторгнення у реципієнтів трансплантатів солідних органів, крім нирок, не продемонстровані. Під час кількох незначних клінічних досліджень за участю реципієнтів трансплантатів серця серйозні побічні реакції з боку серця, такі як зупинка серця (2,2%), мерехтіння передсердь (1,9%) та прискорене серцебиття (1,4%), спостерігалися частіше при застосування препарату Сімулект, ніж при прийомі інших індукуючих засобів.