Гіперчутливість до амітриптиліну або будь-якої складової препарату.
Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-які блокади або порушення ритму серця, а також недостатність коронарних артерій.
Одночасне призначення амітриптиліну та ІМАО може спричинити розвиток серотонінового синдрому (поєднання симптомів, що, можливо, включає тривожне збудження, сплутаність, тремор, міоклонус та гіпертермію).
Лікування із застосуванням амітриптиліну можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому необоротних неселективних ІМАО, а також не менше ніж через 1 добу після відміни препаратів оборотної дії моклобеміду та селегіліну.
Лікування із застосуванням ІМАО можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому амітриптиліну.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій
Депресія.
Лікування слід розпочинати з застосування низьких доз та поступовим їх підвищенням при ретельному спостереженні клінічного ефекту та ознак чутливості до лікарського засобу. Дози більше 150 мг/добу (до 225 мг/добу, а іноді до 300 мг/добу) слід застосовувати в умовах стаціонару.
Дорослі спочатку 25 мг 3 рази на добу з поступовим підвищенням за потреби на 25 мг кожен другий день до 150 мг на добу (зрідка до 225-300 мг/добу в умовах стаціонару).
Підтримуюча доза відповідає оптимальній терапевтичній.
Пацієнти віком від 65 років:¦лікування слід починати з приблизно половинної величини рекомендованої дози з поступовим підвищенням за потреби кожен другий день до 100-150 мг на добу. Додаткову дозу зазвичай призначають увечері. Підтримуюча доза відповідає оптимальній терапевтичній.
Тривалість терапії. Антидепресантів ефект зазвичай розвивається протягом 2-4 тижнів. Лікування антидепресантами носить симптоматичний характер і тому має проводитися протягом відповідного періоду часу, зазвичай, до 6 місяців після одужання з метою профілактики рецидиву. У хворих з рецидивною (уніполярною) депресією підтримуюча терапія може знадобитися протягом декількох років для запобігання новим епізодам.
Хронічний больовий синдром.
Дорослі. Спочатку 25 мг увечері. Доза може бути поступово збільшена згідно з ефектом терапії до максимальної – 100 мг увечері.
Для хворих похилого віку лікування слід починати з приблизно половинної величини рекомендованої дози.
Нічний енурез.
Порушення функції нирок: пацієнтам із порушенням функції нирок амітриптилін можна призначати у звичайних дозах.
Порушення функції печінки: рекомендується обережний підбір дози і, якщо можливо, визначення вмісту препарату в сироватці крові.
Метод застосування: збільшення дози зазвичай здійснювати за рахунок прийому препарату у вечірній час або перед відходом до сну.У разі підтримуючої терапії добову дозу можна приймати одноразово переважно перед сном. Таблетки проковтувати, запиваючи водою.
Припинення лікування: у разі припинення лікування слід протягом декількох тижнів поступово зменшувати дозу препарату.