Резонатив імуноглобулін розчин для ін'єкцій, 625 МО/мл, по 1 мл в ампулі

По 1 ампулі в пластиковій блістерній упаковці, по 1 пластиковій блістерній упаковці в картоній коробці.

Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесціюючий розчин від безбарвного до слабко-жовтого або світло-коричневого кольору. Протягом зберігання може утворюватись незначна каламутність або невелика кількість механічних включень.

Анти-D імуноглобулін містить специфічні антитіла (IgG) до D резус (Rh) -антиген еритроцитів людини.

У період вагітності і особливо пологів еритроцити плода можуть потрапити до крові матері. Якщо жінка є Rh(D)-негативною, а плід Rh(D)-позитивною, жінка може імунізуватися антигеном Rh(D) і виробляти анти-Rh(D) антитіла, які проходять трансплацентарно і можуть викликати гемолітичну хворобу новонародженого. Пасивна імунізація анти-D імуноглобуліном запобігає Rh (D) імунізації у більш ніж 99% випадків за умови, що була введена достатня доза анти-D імуноглобуліну незабаром після впливу Rh(D)-позитивних еритроцитів плода.

Механізм придушення імунізації Rh(D)-позитивних еритроцитів анти-D імуноглобуліном невідомий. Таке пригнічення може бути пов'язане з кліренсом еритроцитів з кровообігу до того, як вони досягнуть імунокомпетентних місць або, можливо, внаслідок складних механізмів, прилучених до розпізнавання чужорідного антигену та презентації антигену відповідними клітинами у відповідних місцях за наявності або відсутності антитіла.

Дослідження післяпологової профілактики (дослідження 1-6) та антенатальної (дослідження 7) профілактики у пацієнтів.

Клінічні випробування Резонативу було розпочато з метою оцінки ефективності та безпеки препарату.

У таблиці нижче наведено огляд найважливіших даних щодо ефективності:

ПРП - післяпологова профілактика; ВУП – внутрішньоутробна профілактика; н.п. - не повідомлялося.

* 6-8 тижнів до передбачуваної дати пологів.

За даними цих досліджень можна зробити висновок, що лікування Резонативом забезпечує надійну анти-D профілактику.

Дослідження трансфузії резус-несумісних компонентів крові.

У дослідженні № 8 вивчалася ефективність Резонативу у 21 Rh-негативного добровольця, яким вводили Rh-позитивні, AB0-сумісні еритроцити плода у кількостях, відповідних 10 мл (1 випадок), 25 мл (10 випадків) та 50 мл (10 випадків) пуповинної крові. Через 2-3 доби внутрішньом'язово ввели 260 мкг резонативу. Через 6 місяців (в одному випадку 9 місяців) після початку експерименту в жодної людини не було виявлено жодних серологічних ознак Rh-імунізації. У період від 6 місяців до 2,5 років 8 осіб із групи 25 мл і всі 10 осіб з групи 50 мл отримали 5 мл Rh-позитивної, AB0-сумісної пуповинної крові. Через 2-3 дні було введено відповідно 260 та 333 мкг резонативу. Через 6 місяців (в одному випадку через 8 місяців) жодна людина не мала жодних Rh-антитіл.

Фармакокінетичні дослідження Резонативу

Основні фармакокінетичні параметри та обмін Резонативу вивчали у 15 Rh-негативних вагітних жінок, яким Резонатив вводили внутрішньом'язово на 28-му тижні вагітності. У 8 жінок доза становила 125 мкг, у 7 жінок – 250 мкг. Крім того, 3 не вагітні Rh-негативні жінки отримували менші дози.

Період напіввиведення анти-D IgG після ін'єкції Резонативу в дозі 125 мкг у цих жінок збігався з таким періодом, що описується у літературних даних. (Див. розділ «Фармакокінетика»).

Анти-резусний (anti-D) імуноглобулін людини для внутрішньом’язового введення повільно абсорбується в кровотоці реципієнта та досягає максимуму через 2 – 3 дні.
Період напіввиведення з кровообігу у осіб з нормальним рівнем IgG становить 3-4 тижні. Період напіввиведення може відрізнятися у різних пацієнтів.
IgG та IgG комплекси руйнуються у клітинах ретикулоендотеліальної системи.

Імунні сироватки та імуноглобуліни. Анти-D (Rh) імуноглобулін. Код АТХ J06B B01.

Живі ослаблені вірусні вакцини.
Активну імунізацію живими вірусними вакцинами (наприклад, кір, епідемічний паротит або краснуха) слід відкласти на 3 місяці від останнього введення анти-D імуноглобуліну, оскільки ефективність живої вірусної вакцини може знизитися.
Якщо анти-D імуноглобулін необхідно ввести впродовж 2-4 тижнів після вакцинації живими вірусними вакцинами, ефективність вірусної вакцини може знизитися.
Взаємозв’язок з серологічними аналізами.
Після ін’єкції імуноглобуліну, тимчасове підвищення рівня різноманітних антитіл, які були пасивно перенесені в кров пацієнта, може привести до помилкових позитивних результатів серологічних тестів.
Пасивна передача антитіл до еритроцитарних антигенів, наприклад, A, B, D, може негативно впливати на деякі серологічні тести на еритроцитарні антитіла, наприклад, антиглобуліновий тест (проба Кумбса), особливо у Rh(D)-позитивних новонароджених, матерям яких була проведена антенатальна профілактика.

міжнародна непатентована назва: Human anti-D immunoglobulin;
діюча речовина: 1 мл розчину містить 625 МО (125 мкг) анти-D імуноглобуліну людини. (вміст білку людини 165 мг, з вмістом імуноголобуліну людини G не менше 95 %);
допоміжні речовини: гліцин, натрію хлорид, натрію ацетат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.
Вміст імуноглобуліну А (IgA) не перевищує 0,05% загального вмісту білка.
Одна 1 мл ампула містить 625 МО (125 мкг) анти-резусного (anti-D) імуноглобуліну людини.
Активність визначається за допомогою кількісного аналізу Євр. Фарм.. Еквівалентність у Міжнародних Одиницях міжнародного еталонного препарату зазначається Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я.
Розподіл підкласів IgG-типу (приблизні значення): IgG1 - 70,5%, IgG2 - 26,0 %, IgG3 - 2,8 %, IgG4 - 0,8%. Максимальний вміст IgA: 82,5 мкг/мл. Виготовляється з плазми крові людини.

Препарат Резонатив не чинить впливу на здатність керувати транспортним засобом і використовувати різні механізми.

Резонатив призначений для застосування під час вагітності.
Фертильність.
Жодних досліджень впливу Резонативу на фертильність тварин не проводилося. Незважаючи на це, на підставі клінічного досвіду застосування антирезусного імуноглобуліну людини, передбачається, що він не впливає на фертильність.
Годування груддю.
Резонатив можна використовувати під час годування груддю.
Імуноглобуліни виділяються з материнського молока. Про жодні дослідження побічних реакцій у дітей, які народилися у понад 450 жінок, що отримували стандартні дози Резонативу у післяпологовий період, повідомлено не було.
Здатність до запліднення
Ніяких досліджень репродуктивної токсичності у тварин із препаратом Резонатив не проводилося. Клінічний досвід застосування анти-резусного імуноглобуліну свідчить про те, що при його введенні не передбачається шкідливого впливу на здатність до запліднення.

Безпека та ефективність препарату при застосуванні у дітей не визначалася.
Пацієнти з надмірною вагою
Для пацієнтів із надмірною вагою, слід розглянути використання внутрішньовенного анти-D імуноглобуліну.

Профілактика резус-імунізації (Rh(D)) у жінок дітородного віку з негативним резусом
Антенатальна профілактика.
Планова антенатальна профілактика.
Антенатальна профілактика після ускладнень попередньої вагітності, включаючи викидень/загрозу викидня, позаматкову вагітність або хоріонаденому, внутрішньоутробну смерть плода, трансплацентарну кровотечу внаслідок дородової кровотечі, амніоцентез, біопсію хоріону або акушерські маніпуляційні процедури, наприклад, зовнішній акушерський поворот, інвазивні втручання, кордоцентез, тупа травма живота або терапевтичне втручання у плода.
Постнатальна профілактика.
Народження Rh(D)-позитивної (D, Dслабкої, Dнеповної) дитини.
Лікування жінок дітородного віку з негативним резусом Rh(D) після переливання несумісної резус-позитивної крові або інших препаратів, що містять еритроцити, наприклад, тромбоконцентрат/тромбоцитарна масса.

Підвищена чутливість до активних компонентів препарату або до будь-якої іншої допоміжної речовини.
Підвищена чутливість до людського імуноглобуліну, особливо у пацієнтів із антитілами до IgA.цити, наприклад, тромбоконцентрат/тромбоцитарна масса.

Резонатив слід вводити внутрішньом’язово.
Якщо потрібно введення великих загальних доз (> 5 мл для дорослих), рекомендується розділити їх на менші дози та вводити в різні місця.
У випадках геморагічних розладів, коли внутрішньом’язові ін’єкції протипоказані, Резонатив можна вводити підшкірно, якщо немає препаратів для внутрішньовенного введення. Після введення препарату на місце ін’єкції слід обережно накласти м’яку стискуючу пов’язку.
Дозу анти-D імуноглобуліну слід визначати згідно з рівнем впливу Rh(D)-позитивних еритроцитів, та враховуючи, що для нейтралізації 0,5 мл Rh(D)-позитивної еритроцитарної маси або 1 мл Rh (D)-позитивної крові потрібно приблизно 10 мкг (50 Міжнародних Одиниць, МО) анти-D імуноглобуліну.
На підставі результатів клінічних досліджень Резонативу, рекомендується наступне дозування.
Профілактика Rh(D) імунізації у Rh(D)-негативних жінок.
Антенатальна профілактика:
відповідно до загальних рекомендацій, зараз призначаються дози 50-330 мкг або 250-1650 МО (або 0,4-2,64 мл).
Планова антенатальна профілактика:
призначається одноразова доза (наприклад, 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл) у 28-30 тижнів вагітності або дві дози на 28-му та 34-му тижні вагітності.
Антенатальна профілактика після ускладнень попередньої вагітності:
одноразову дозу (наприклад, 125 мкг або 625 МО (або 1 мл) до 12-го тижня вагітності; та 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл) після 12-го тижня вагітності) слід вводити якомога швидше впродовж 72 годин та, у разі необхідності, повторити введення з 6-12 тижневими інтервалами впродовж вагітності.
Після амніоцентезу та біопсії хоріону слід вводити одноразову дозу (наприклад, 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл).
Постнатальна профілактика: згідно з загальними рекомендаціями, зараз призначаються дози 100-300 мкг або 500-1500 МО (або 0,8-2,4 мл). Якщо призначається менша доза (100 мкг або 500 МО), слід визначати кількість ембріональної материнської кровотечі.
Стандартна доза: 1250 МО (250 мкг або 2 мл).
При постнатальному застосуванні препарат слід призначати матері якомога швидше, впродовж 72 годин після народження Rh-позитивної (D, Dслабкої, Dнеповної) дитини. Навіть якщо минуло 72 години, препарат все одно слід вводити якомога раніше.
Препарат слід вводити постанально навіть у випадку проведення антенатальної профілактики, а також і тоді, коли в сироватці матері присутні залишки активності антенатальної профілактики.
Якщо підозрюють сильну фетоплацентарну кровотечу (> 4 мл (0,7 % - 0,8 % жінок), наприклад, у випадку анемії плода/новонародженого або внутрішньоутробної смерті плода, її тяжкість слід визначити відповідним методом, наприклад, тест кислотної елюції Кляйнхауера-Бетке (Kleihauer-Betke) для визначення гемоглобіну плода (HbF) або проточну цитометрію для специфічного визначення Rh D-позитивних клітин. Відповідно слід вводити додаткові дози анти-D імуноглобуліну (10 мкг або 50 МО на 0,5 мл еритроцитів плода).
Трансфузії несумісних еритроцитів (RBCs)
Рекомендована доза складає 20 мкг (100 МО) анти-D імуноглобуліну на 2 мл перелитої Rh (D)-позитивної крові або 1 мл концентрату еритроцитів.
Рекомендується консультація зі спеціалістом по гемотрансфузіології для того, щоб оцінити доцільність процедури обмінного переливання еритроцитів для зменшення навантаження резус-позитивних еритроцитів в кровотоці та визначення дози анти-D імуноглобуліну, необхідної для пригнічення імунізації. Кожні 48 годин слід робити додаткові тести для визначення Rh D-позитивних еритроцитів і підтримувати введення анти-D імуноглобуліну, поки всі Rh D-позитивні еритроцити не будуть вилучені з кровообігу. У будь-якому разі, через можливий ризик гемолізу, пропонується не перевищувати максимальну дозу, яка становить 3000 мкг (15000 МО). Рекомендується використання альтернативного внутрішньовенного препарату, оскільки він негайно досягне належного рівня в плазмі крові. Якщо немає внутрішньовенного препарату, слід вводити дуже великий об’єм внутрішньом’язово протягом декількох днів.

Короткий опис профілю безпеки

Іноді можуть виникати такі побічні реакції, як озноб, головний біль, запаморочення, лихоманка, алергічні реакції, нудота, артралгія (біль у суглобах), низький кров'яний тиск та помірний біль у нижній частині спини.

Рідко імуноглобуліни людини можуть викликати раптове зниження артеріального тиску та в окремих випадках анафілактичний шок, навіть якщо пацієнт не продемонстрував підвищену чутливість при попередньому їх введенні.

Місцеві реакції в місці введення препарату: набряк, больові відчуття, почервоніння, ущільнення (затвердіння), підвищення температури, свербіж, гематома, локальний біль, болючість і висипання, деякі з цих реакцій можна попередити (уникнути), розділивши великі дози на дози для введення кількох місць.

Не було отримано надійних даних щодо частоти побічних реакцій після клінічних випробувань. Повідомлялося про такі побічні реакції:

Таблиця, подана нижче, відповідає класифікації системи органів (SOC та переважні терміни) Медичного словника нормативно-правової діяльності/MedDRA.

Частота оцінювалася відповідно до наступних умовних позначень: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (від ≥ 1/1,000 до <1/100); рідко (від ≥ 1 / 10,000 до <1 / 1,000) дуже рідко (<1 / 10,000) невідомо (неможливо оцінити, виходячи з наявних даних).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу важливі. Це дозволяє здійснювати безперервний/постійний моніторинг балансу користі та ризику лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Дані про передозування відсутні. Пацієнти, які перенесли трансфузію несумісної крові та одержали велику дозу анти-D імуноглобуліну, підлягають постійному та безперервному спостереженню за клінічними та біологічними параметрами через ризик гемолітичних реакцій.
У інших Rh(D)-негативних осіб передозування не призводить до більш частих та тяжчих побічних ефектів, ніж застосування звичайних доз.

Зберігати при температурі від 2 до 8 °C (в холодильнику).
Зберігати ампули в оригінальній упаковці для захисту від світла. Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Резонатив імуноглобулін призначений для профілактики резус-імунізації (Rh(D)) у жінок дітородного віку з негативним резусом.