Побічними реакціями, про які найчастіше повідомлялося при застосуванні карипразину в діапазоні доз (1,5-6 мг), були акатизія (19%) та паркінсонізм (17,5%). Більшість реакцій були легким або середнім ступенем тяжкості.
Побічні лікарські реакції (ПЛР) на основі об'єднаних даних щодо дослідження лікування шизофренії карипразином представлені за системами органів.
Побічні реакції розподілені за частотою виникнення таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); рідко (від ≥ 1/1000 до <1/100); поодинокі випадки (від ≥ 1/10 000 до <1/1 000); дуже рідко (1/10 000) частота невідома (неможливо визначити на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції представлені як зниження їх серйозності.
Побічні реакції, що виникають у пацієнтів із шизофренією
Системи органів
|
Дуже часто |
Часто |
Нечасто |
Одиничні |
Частота
невідома
|
Кров та лімфатична система |
- |
- |
анемія
еозинофілія
|
нейтропенія |
- |
Імунна система |
- |
- |
- |
підвищена чутливість |
- |
Ендокринна система |
- |
- |
Зниження рівня тиреотропного гормону в крові
|
Гіпотиреоз |
- |
Обмін речовин та харчування |
- |
Збільшення маси тіла
зниження апетиту
підвищення апетиту
дисліпідемія
|
Анормальний рівень натрію в крові
Підвищений рівень глюкози в крові
цукровий діабет
|
- |
- |
Психіка |
- |
Розлади сну 1
тривожність
|
суїцидальна поведінка
делірій
депресія
знижене лібідо
підвищене лібідо
еректильна дисфункція
|
- |
- |
Нервова система |
Акатізія 2
Паркінсонизм 3
|
седативний ефект
запаморочення
дистонія 4
Інші екстрапірамідні та рухові розломи 5
|
загальмованість
дизестезія
дискінезія 6
пізня дискінезія
|
судоми/конвульсії
амнезія
афазія
|
Злоякісний нейролептичний синдром |
Органи зору |
- |
розмитий зір |
роздратування ока
Підвищений внутрішньоочний тиск
порушення акомодації
Зниження гостроти зору
|
фотофобія
катаракту
|
- |
Органи слуху та рівноваги
|
- |
- |
Вертіго |
- |
- |
Серце |
- |
Тахіаритмія |
порушення серцевої
провідність
брадіаритмія
Довжина інтервалу QT на електрокардіограмі
Патологічний зубець Т на ЕКГ
|
- |
- |
Посудини |
- |
артеріальна гіпертензія
|
артеріальна гіпотензія |
- |
- |
Органи дихання, грудної клітки та середостіння
|
- |
- |
Ікота |
- |
- |
Шлунково-кишковий тракт |
- |
нудота
запор
блювота
|
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
|
Дисфагія |
- |
Печень та жовчовивідні шляхи
|
- |
Підвищений рівень печінкових ферментів
|
Підвищений рівень білірубіну в крові
|
- |
Токсичний гепатит |
Шкіра та підшкірні тканини |
- |
- |
свербіння
висип
|
- |
- |
Опорно-руховий апарат та сполучна тканина |
- |
Підвищений рівень КФК у крові |
- |
рабдоміоліз |
- |
Нірки та сечовивідні шляхи
|
- |
- |
дизурія
Полакіурія
|
- |
- |
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани |
- |
- |
- |
- |
Неонатальний абстинентний синдром (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
|
Ускладнення загального характеруа |
- |
втома |
спрага |
- |
- |
1 Розлади сну: безсоння, аномальні сни, кошмари, порушення циркадного ритму сну, диссомнії, гіперсомнія, порушення засинання, порушення в середині сну, нічні кошмари, порушення сну, сомнамбулізм, порушення пробудження.
2 Акатізія: акатизія, психомоторна гіперактивність, збудження.
3 Паркінсонізм: акінез, брадикінезія, брадифренія, симптом зубчастого колеса, екстрапірамідні розлади, порушення ходи, гіпокінезія, скутість у суглобах, тремор, маскоподібне обличчя, м'язова ригідність, скелетно-м'язова скутість, ригід>
4 Дистонія: блефароспазм, дистонія, м'язова напруга, оромандибулярна дистонія, кривошия, тризм.
5 Інші екстрапірамідні та рухові розлади: порушення рівноваги, бруксизм, слинотеча, дизартрія, порушення ходи, аномальний глабелярний рефлекс, гіпорефлексія, розлади рухів, синдром неспокійних ніг, гіперсалівація, порушення рухів язика.
6 Дискінезія: хореоатетоз, дискінезія, гримаси, спазм погляду, протрузія мови.
Опис деяких побічних реакцій
Помутніння кришталика/катаракта
Розвиток катаракти спостерігався під час доклінічних досліджень карипразину. Тому за формуванням катаракти спостерігали за допомогою оглядів із щілинною лампою, а пацієнтів, які вже мали катаракту, було виключено з дослідження. Під час клінічної програми дослідження дії карипразину у пацієнтів з шизофренією повідомлялося про декілька випадків катаракти, що характеризувалася незначним помутнінням кришталика без порушення зору (13/3192; 0,4%). Деякі з цих пацієнтів мали фактори ризику. Найчастіше повідомлялося про такий побічний ефект з боку органів зору, як нечіткість зору (плацебо: 1/683, 0,1%; каріпразин: 22/2048, 1,1%).
Екстрапірамідні симптоми (ЕПС)
У короткострокових дослідженнях частота виникнення ЕПС становила 27%, 11,5%, 30,7% та 15,1% пацієнтів, які лікувалися карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Акатизія спостерігалася у 13,6%, 5,1%, 9,3% і 9,9% пацієнтів, які лікувалися карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Паркінсонізм спостерігався у 13,6%, 5,7%, 22,1% та 5,3% пацієнтів, які лікувалися карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Дістонію спостерігали у 1,8%, 0,2%, 3,6% та 0,7% пацієнтів, які лікувалися карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом.
У плацебо частині дослідження довготривалої підтримки ефекту частота ЕПС склала 13,7% у групі, яка приймала карипразин, порівняно з 3,0% у групі, яка отримувала плацебо. Акатизія спостерігалася у 3,9% пацієнтів, які лікувалися карипразином, проти 2,0% у групі, яка приймала плацебо. Паркінсонізм спостерігався у 7,8% та 1,0% у групах, які відповідно приймали карипразин та плацебо.
У дослідженні негативних симптомів про ЕПС повідомлялося у 14,3% у групі, яка приймала карипразин, та у 11,7% у групі, яка лікувалася рисперидоном. Акатизія спостерігалася у 10,0% пацієнтів, які лікувалися карипразином, і у 5,2% у групі, яка приймала рисперидон. Паркінсонізм спостерігався у 5,2% та 7,4% у групах, які відповідно приймали карипразин та рисперидон. Більшість випадків ЕПС були легким або середнім ступенем тяжкості і контролювалися звичайними лікарськими засобами для лікування ЕПС. Рівень припинення лікування через ЕПС, пов'язані з ПЛР, був низьким.
Венозна тромбоемболія (ВТЕ)
Випадки венозної тромбоемболії, включаючи випадки легеневої емболії та тромбозу глибоких вен, спостерігалися при прийомі антипсихотиків. Частота невідома.
Підвищений рівень печінкових трансаміназ
Під час лікування антипсихотиками часто спостерігається підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛАТ (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ)). У клінічних дослідженнях каріпразину підвищення рівня АЛТ, АСТ виникало у 2,2%, 1,6% та 0,4% пацієнтів, які відповідно лікувалися карипразином, рисперидоном та плацебо. Жоден з пацієнтів, які лікувалися карипразином, не мав жодних уражень печінки.
Зміни ваги
У короткострокових дослідженнях відзначалося трохи більше середнього збільшення ваги у групі, яка лікувалася карипразином, порівняно з групою, яка приймала плацебо 1 кг та 0,3 кг відповідно. У тривалих дослідженнях підтримання ефекту не спостерігалося клінічно значущої різниці у зміні маси тіла від вихідного рівня до кінця лікування (1,1 кг при застосуванні карипразину і 0,9 кг плацебо). На відкритій стадії дослідження протягом 20 тижнів лікування каріпразином у 9,0% пацієнтів розвинулося потенційно клінічно значуще (ПКЗ) збільшення маси тіла (визначається як збільшення на ge; 7%), а при подвійній сліпій стадії через 20 тижнів після відкритого лікування карипразином ПКЗ збільшення маси мали 9,8% пацієнтів, які продовжували лікування карипразином,ротив 7,1% пацієнтів, які були рандомізовані для прийому плацебо. У дослідженні негативних симптомів середня зміна маси тіла становила 0,3 кг у групі прийому карипразину та 0,6 кг у групі прийому рисперидону, а ПКЗ збільшення ваги спостерігалося у 6% пацієнтів із групи, яка приймала карипразин, та у 7,4 % пацієнтів, які лікувалися рисперидоном.
Довжина інтервалу QT
У клінічному дослідженні для оцінки подовження інтервалу QT при прийомі карипразину не було помічено жодного подовження інтервалу QT порівняно з плацебо (див. розділ «Фармакологічні властивості»). В інших клінічних дослідженнях повідомлялося лише про декілька випадків незначного збільшення інтервалу QT при прийомі каріпразину. Під час тривалого відкритого періоду лікування 3 пацієнти (0,4%) мали скоригований за формулою Базетта інтервал QT> 500 мс, один з них мав інтервал QT з коригуванням Фрідериції > 500 мс. Продовження на > 60 мс скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT від вихідного рівня спостерігалося у 7 пацієнтів (1%), а у 2 пацієнтів (0,3%). з коригуванням Фрідериції. У тривалому дослідженні підтримки ефекту при відкритій стадії подовження скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT на > 60 мс від вихідного рівня спостерігалося у 12 пацієнтів (1,6%), а інтервалу QT з коригуванням Фрідериція– у 4 пацієнтів (0,5%). Під час подвійного сліпого періоду лікування подовження скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT > 60 мс від вихідного рівня спостерігалося у 3 пацієнтів (3,1%), які лікувалися карипразином, та у 2 пацієнтів (2%), які приймали плацебо.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації препарату дуже важливе. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи фармаконагляду.