Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Категорія
Дозування
50 мл
Виробник
Octapharma
Країна-виробник
Швеція
Торгова назва
Форма випуску
Розчин для інфузій
Термін придатності
2 роки
Активні речовини
Імуноглобулін людини нормальний IgG
Кількість в упаковці
1
Спосіб введення
внутрішньовенно
Код Моріон
142428
Код АТС/ATX
J06B A02
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ВОДІЯМ
дозволено
Вагітним
дозволено
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
дозволено
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
от 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 50 мл розчину для інфузій у пляшці зі скла типу II ємністю 70 мл або по 100 мл розчину у пляшці ємністю 100 мл або 200 мл розчину у пляшці ємністю 250 мл із пробкою з бромотилової гуми. По 1 пляшці у картонній коробці. Компоненти, які використовуються в упаковці Октагама, не містять латексу.
Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: рідкий, прозорий, безбарвний або злегка опалесцентний розчин.
Нормальний імуноглобулін людини містить переважно імуноглобулін G (IgG) із широким спектром антитіл до інфекційних агентів. Нормальний імуноглобулін людини містить антитіла IgG, присутні у здоровому організмі. Його одержують з об'єднаного матеріалу не менше 3500 донорів. Розподіл G-підкласів імуноглобуліну приблизно пропорційний такому розподілу в нативній плазмі людини. Відповідні дози цього препарату можуть відновити низький рівень імуноглобуліну G до нормального значення. Механізм дії при показаннях, крім замісної терапії, визначено в повному обсязі.
Клінічні дослідження
У проспективному відкритому багатоцентровому дослідженні III фази ефективність та безпека препарату Октагам 10% (100 мг/мл) вивчалися у пацієнтів, хворих на ідіопатичну (імунну) тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП). Октагам 10% (100 мг/мл) вводили протягом 2 днів поспіль у дозі 1 г/кг/день, і за пацієнтами спостерігали протягом 21 дня з наступним контрольним візитом на день 63 після введення препарату. Показники крові оцінювали у дні з 2 по 7, а також у дні 14 та 21.
Загалом 31 пацієнт брав участь у дослідженні; 15 пацієнтів мали хронічну ІТП, у 15 – хвороба була діагностована вперше і 1 пацієнт був помилково включений у дослідження (не мав ІТП) і, отже, був виключений із дослідження ефективності.
Загалом у 25 пацієнтів (83%) спостерігався клінічний ефект, який з більшою частотою був продемонстрований у групі пацієнтів із вперше діагностованою хворобою (93%), ніж у групі пацієнтів із хронічною ІТП (73%). У пацієнтів, які відповіли на лікування, середній час реакції тромбоцитів становив 2 дні діапазон від 1 до 5 днів.
24 пацієнтам (77%) Октагам 10% (100 мг/мл) вводили з максимально допустимою швидкістю введення 0,06 мл/кг/хв. Згідно з поправкою до протоколу, 2 пацієнти представленого дослідження отримували препарат зі швидкістю 0,08 мл/кг/хв, що не давало ускладнень в обох випадках. При продовженні цього дослідження 22 пацієнти отримували препарат із максимально допустимою швидкістю введення 0,12 мл/кг/хв.
У 9 із 62 пацієнтів (14,5%), яким препарат вводили внутрішньовенно, спостерігалася побічна реакція, пов'язана з лікуванням. Найбільш частою несприятливою реакцією, пов'язаною з препаратом, був головний біль, що супроводжувався тахікардією та лихоманкою. Випадку гемолізу, пов'язаного з досліджуваним препаратом, не виявлено. Попередня підготовка для полегшення непереносимості, пов'язаної із запровадженням, не проводилася.
Після введення біодоступність нормального імуноглобуліну людини у кровообігу реципієнта є негайною та повною. Він швидко розподіляється між плазмою та екстраваскулярною рідиною, приблизно через 3-5 днів досягається рівновага між інтра- та екстраваскулярним просторами. Середній період напіввиведення імуноглобуліну людини з організму коливається від 26 до 41 дня, про що свідчать вимірювання у пацієнтів з імунодефіцитом. Цей період напіввиведення може відрізнятись у кожного пацієнта, особливо при первинному імунодефіциті. IgG та IgG-комплекси розпадаються в клітинах ретикулоендотеліальної системи.
Діти
Проспективне відкрите дослідження препарату Октагам III фази проводилося за участю 17 педіатричних пацієнтів, які страждали на первинний імунодефіцит. Пацієнтів лікували протягом 6 місяців. Протягом періоду лікування середня Cmax у стаціонарному стані становила 11,1&pl;1,9 г/л; середній мінімальний рівень становив 6,2±1,8 г/л. Середній період напіврозпаду загальної кількості IgG становив 35,9±10,8 дня із середнім інтервалом 34 дні. Середній обсяг розподілу загального IgG становив 3,7&1;4 л, а загальний кліренс склав 0,07&pl; 0,02 л/день.
Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення. Код ATX J06B А02.
Живі ослаблені вірусні вакцини
Введення імуноглобулінів може знижувати протягом періоду від 6 тижнів до 3 місяців ефективність живих ослаблених (аттенуйованих) вірусних вакцин проти кору, краснухи, епідемічного паротиту та вітряної віспи. Після введення препарату перед вакцинацією живими ослабленими вірусними вакцинами має тривати 3 місяці. У разі кору ослаблення ефективності вакцини може тривати до 1 року. Тому у пацієнтів, яким вводять вакцину проти кору, слід перевіряти статус антитіл.
Петлеві діуретики
Уникати супутнього застосування петлевих діуретиків. Визначення концентрації глюкози в крові Деякі типи тест-систем для визначення концентрації глюкози в крові (наприклад, на основі глюкозо-дегідрогенази-піролохінолінеквінонового (GDH-PQQ) або глюкозо-діоксидоредуктазного методів) невірно тлумачать вміст мальтози (100 мг/мл) препарат ОКТА глюкози. Це може призвести до помилково збільшених показників глюкози в крові під час внутрішньовенного введення і протягом приблизно 15 годин після закінчення процедури, і, як наслідок, до необґрунтованого призначення інсуліну, що може спричинити загрозливе життя або навіть летальну гіпоглікемію. Крім того, у разі дійсної гіпоглікемії пацієнти можуть не отримати адекватного лікування, якщо помилково збільшені показники глюкози в крові маскують гіпоглікемічний стан. Відповідно, при введенні препарату ОКТАГАМ або інших препаратів для парентерального введення, що містять мальтозу, необхідно проводити визначення концентрації глюкози в крові лише глюкозоспецифічним методом. Слід уважно ознайомитися з інформацією про тест-систему для вимірювання концентрації глюкози в крові, включаючи тест-смужки, для того, щоб визначити, чи підходить така система для застосування парентеральних препаратів, що містять мальтозу. Якщо є невпевненість у цьому питанні, зверніться до виробника тест-системи для того, щоб визначити, чи придатна для застосування парентеральних препаратів, що містять мальтозу.
Діти
У дітей не було виявлено специфічних або додаткових взаємодій.
діюча речовина: immunoglobulins normal human; 1 мл розчину для інфузій містить загального білка 50 мг (у тому числі імуноглобуліну G (IgG) не менше 95% і імуноглобуліну А (IgA) не більше 0,2 мг); допоміжні речовини: мальтоза, октоксинол (тритон Х-100), три-н-бутил фосфат, вода для ін'єкцій. Розподіл підкласів імуноглобуліну G (IgG) (приблизні значення): IgG1 – 60%, IgG2 – 32%, IgG3 – 7%, IgG4 – 1%.
Октагам не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортним засобом і використовувати різні механізми. Пацієнти, у яких спостерігаються побічні реакції під час лікування, повинні почекати, поки вони не зникнуть, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Вагітність
Безпека застосування цього лікарського засобу під час вагітності не встановлена в контрольованих клінічних дослідженнях, тому його слід з обережністю призначати вагітним та годуючим груддю. Було доведено, що препарати ВВИГ проникають у плаценту переважно протягом третього триместру. Клінічний досвід застосування імуноглобулінів показує, що шкідливого впливу на перебіг вагітності, а також на плід та новонародженого не очікується.
Годування грудьми
Імуноглобуліни виділяються у грудне молоко. Не передбачається негативного впливу на новонароджених/немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Фертильність
Клінічний досвід лікування імуноглобулінами дозволяє припустити, що жодного шкідливого впливу на фертильність не очікується.
Дозування для дітей та підлітків (0-18 років) не відрізняється від дозування для дорослих, оскільки доза для кожного показання визначається відповідно до маси тіла та коригується відповідно до клінічного результату.
Замісна терапія у дорослих, дітей та підлітків (віком від 0 до 18 років):
Імуномодуляція у дорослих, дітей та підлітків (віком від 0 до 18 років) при:
Підвищена чутливість до діючої речовини (імуноглобуліни людини) або до будь-якої з допоміжних речовин. У пацієнтів із селективною недостатністю IgA-типу, у яких розвинулися антитіла до IgA, введення препарату, що містить IgA, може призвести до анафілаксії.
Доза та режим дозування залежать від показань. При замісній терапії доза може бути індивідуальною для кожного пацієнта залежно від фармакокінетичної та клінічної відповіді. Нижче наведено режими дозування відповідно до показань.
Замісна терапія при синдромах первинного імунодефіциту:
Схема ведення повинна забезпечити досягнення мінімального рівня IgG 4,0-6,0 г/л (рівень вимірюється перед наступним введенням). Після початку терапії для встановлення рівноваги потрібно від трьох до шести місяців. Початкова рекомендована доза становить 0,4-0,8 г/кг, потім кожні 3-4 тижні 0,3-0,6 г/кг.
Доза, необхідна для досягнення рівня понад 6,0 г/л, становить близько 0,2-0,8 г/кг/місяць.
Інтервал введення доз при досягненні стійкого стану варіює від 3 до 4 тижнів.
Рівні імуноглобуліни потрібно вимірювати для коригування дози та інтервалу введення.
Замісна терапія при мієломі або хронічній лімфатичній лейкемії з тяжкою вторинною гіпогаммаглобулінемією та рецидивуючими інфекціями
Замісна терапія дітей зі СНІДом та рецидивуючими інфекціями
Рекомендована доза становить 0,2-0,4 г/кг кожні 3-4 тижні.
Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
Для лікування гострого епізоду в перший день доза 0,8-1,0 г/кг, що може бути застосована 1 раз на 3 дні або 0,4 г/кг на день від 2 до 5 днів.
Лікування можна повторити під час рецидиву.
Синдром Гійєна-Барре
0,4 г/кг/добу протягом 3-7 днів. Досвід застосування у дітей обмежений.
хвороба Кавасакі
1,6-2,0 г/кг слід вводити у декілька прийомів протягом 2-5 днів або 2,0 г/кг як одноразову дозу. Пацієнтам слід приймати супутнє лікування ацетилсаліцилової кислоти.
Алогенетична трансплантація кісткового мозку
Початкова доза становить 0,5 г/кг/тиждень. Застосування починають за сім днів до трансплантації та продовжують протягом періоду до 3 місяців після трансплантації.
У разі постійної недостатності вироблення антитіл доза 0,5 г/кг/місяць рекомендована до повернення рівня антитіл до нормальних значень.
Рекомендації з дозування препарату узагальнено у таблиці 1
Таблиця 1
Покази |
доза |
частота введення |
Замісна терапія при первинному імунодефіциті |
Кожні 2-4 тижні до досягнення рівня IgG менше 4-6 г/л |
|
Замісна терапія при вторинному імунодефіциті |
0,2-0,4 г/кг |
Кожні 3-4 тижні до досягнення рівня IgG менше 4-6 г/л |
СНІД у дітей |
0,2-0,4 г/кг |
Кожні 3-4 тижні |
Імуномодулююча терапія: ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура |
0,8-1,0 г/кг або |
У день 1-й, можливе повторне введення один раз на 3 дні |
0,4 г/кг/добу |
Протягом 2-5 днів |
|
синдром Гійєна-Барре |
0,4 г/кг/добу |
Протягом 3-7 днів |
Синдром Кавасакі |
1,6-2,0 г/кг або 2,0 г/кг |
За кілька прийомів протягом 2-5 днів разом з ацетилсаліциловою кислотою За один прийом разом з ацетилсаліциловою кислотою |
Алогенетична трансплантація кісткового мозку лікування інфекцій та профілактика захворювання на трансплантат проти господаря |
0,5 г/кг |
Кожен тиждень з 7 днів протягом періоду до 3 місяців після трансплантації |
постійна відсутність вироблення антитіл |
0,5 г/кг |
Щомісячно до повернення рівнів IgG до нормальних значень |
Спосіб застосування
Для внутрішньовенного використання.
Октагам 10% слід вводити внутрішньовенно з початковою швидкістю 0,01 мл/кг маси тіла/хв протягом 30 хвилин. У разі побічної реакції необхідно зменшити швидкість введення або припинити введення препарату. Якщо препарат добре переноситься пацієнтом, швидкість введення можна поступово збільшити до максимально можливої 0,12 мл/кг маси тіла/хв.
Побічні реакції, спричинені застосуванням нормальних імуноглобулінів людини (із зменшенням частоти), включають:
Частота прояву побічних реакцій оцінена так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними).
Класифікація систем органів MedDRA |
Побічна дія |
Частота на пацієнта |
Частота інфузії |
З боку системи крові |
Лейкопенія |
нечасто |
нечасто |
З боку імунної системи |
підвищена чутливість |
дуже часто |
часто |