Німесулід слід призначати після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.
Застосовувати мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу для послаблення побічних ефектів.
Максимальна тривалість курсу лікування німесулідом – 15 діб.
Таблетки приймати перорально.
Дорослі. Рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу після їди.
Хворі літнього віку. Корекція дози не потрібна.
Підлітки (віком від 12 до 18 років). Корекція дози не потрібна.
Хворі з порушеною функцією нирок. Враховуючи фармакокінетику препарату, хворим зі слабкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 30-80 мл/хв) змінювати дозу не потрібно. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.
Хворі з порушеною функцією печінки. Застосування таблеток німесуліду 100 мг для лікування хворих з недостатністю печінки протипоказано (див. «Протипоказання»).
Особливості застосування
Для зниження ризику побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю застосування. Якщо стан хворого не покращується, лікування необхідно припинити.
Існують окремі повідомлення про випадки серйозних реакцій з боку печінки, у поодиноких випадках - з летальним кінцем (див. «Побічна дія»). При появі у хворих застосовують німесулід, симптомів, що вказують на пошкодження печінки (анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору), або хворим, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від норм, препарат слід відмінити . Таким хворим і надалі забороняється призначати Німесулід. Після короткочасного застосування препарату здебільшого спостерігалося оборотне пошкодження печінки.
Під час лікування Німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування препаратів, що мають гепатотоксичну дію, та вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку печінкових реакцій.
Слід рекомендувати хворим утримуватися від інших знеболювальних засобів при лікуванні Німесулідом. Одночасне застосування різних нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема селективних інгібіторів циклоокігенази-2, не рекомендується.
Застосування нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які приймають Німесулід, прийом препарату слід відмінити.
Виразка, кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту можуть загрожувати життю хворого, особливо якщо в анамнезі є дані про те, що подібні явища виникали у хворого при застосуванні будь-яких інших нестероїдних протизапальних засобів (без терміну давності). Ризик подібних явищ збільшується разом із збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів у хворих, які мають в анамнезі виразку в травному тракті, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, а також у хворих похилого віку. Таким хворим лікування слід розпочинати з найменшої можливої ефективної дози. Для цих хворих, а також для тих, хто приймає паралельно низькі дози ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, що збільшують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії з використанням захисних речовин, наприклад, місопростол або інгібіторів протонного насоса.
Хворі з токсичним ураженням травного тракту, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти про будь-які незвичайні симптоми, що виникають в області травного тракту, особливо при кровотечі. Це особливо важливо на початкових стадіях лікування. Хворих, які приймають супутні препарати, які можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як кортикостероїди, антикоагулянти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота), потрібно проінформувати про необхідність обережності.
Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть виникнути будь-коли під час лікування. При цьому супутні попереджувальні симптоми, а також наявність в анамнезі попередніх шлунково-кишкових захворювань не завжди є. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.
Нестероїдні протизапальні засоби з обережністю слід призначати хворим на хворобу Крона або з неспецифічним виразковим колітом в анамнезі, оскільки німесулід може призвести до їх загострення.
Одночасне застосування німесуліду з іншими лікарськими засобами, такими як оральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти, можуть спричинити загострення хвороби Крона та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.
Хворі із затримкою рідини в організмі та набряками внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів вимагають відповідного контролю стану та консультації лікаря. У разі погіршення функції нирок препарат слід відмінити (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У хворих похилого віку найчастіше виникають побічні ефекти препарату, зокрема шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, які можуть бути смертельно небезпечними, порушення функції нирок, серця та печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль за станом хворого.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що деякі нестероїдні протизапальні засоби, особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні, можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних епізодів, наприклад, інфаркту міокарда та інсульту. Для виключення ризику виникнення таких явищ при застосуванні німесулід даних недостатньо.
Хворим із порушенням функції нирок або серцевою недостатністю препарат слід призначати з обережністю у зв'язку з можливістю погіршення функції нирок. У разі погіршення стану хворого лікування слід припинити.