Побічні дії нефопаму можуть посилюватися при одночасному застосуванні інших препаратів, що чинять антихолінергічну або симпатоміметичну дію. Слід взяти до уваги, що значна кількість лікарських засобів може посилювати пригнічення нервової системи за рахунок адитивного ефекту та знижувати уважність: опіати (аналгетики, протикашльові препарати, замісні засоби для лікування наркотичної залежності), нейролептики, барбітурати, бензодіазепіни, небензодіазепінові транквілізатори (мепробамат), снодійні, антидепресанти зі седативним ефектом (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін), седативні блокатори Н1-гістамінових рецепторів, гіпотензивні засоби центральної дії, баклофен.
У пацієнтів, які приймають лікарський засіб Нефам®, при проведенні тестів на бензодіазепіни та опіоди можливі хибнопозитивні результати.
Інтенсивність та частота небажаних ефектів зростає, якщо нефопаму гідрохлорид призначати разом із кодеїном, пентазоцином або декстропропоксифеном.
Нефопаму гідрохлорид інтенсивно метаболізується, але ензим, відповідальний за біотрансформацію нефопаму, невідомий. Неможливо попередити потенційні взаємодії з інгібіторами/індукторами CYP. Необхідно обережно призначати нефопаму гідрохлорид разом з одним з інгібіторів/індукторів CYP.
У дослідженнях на собаках спостерігалася висока гепатотоксичність при одночасному прийомі парацетамолу та нефопаму гідрохлориду у високих дозах. При пероральному прийомі 236 мг/кг/добу парацетамолу та 24 мг/кг/добу нефопаму гідрохлориду посилюється гепатотоксичність парацетамолу, ці дози приблизно у 6 – 8 разів вищі за середні дози, що призначають людям. Дози, еквіваленти яких у 3 – 4 рази нижчі від людської дози, не спричиняли потенціювання гепатотоксичності.
Особливості застосування
Педіатрична популяція: лікарський засіб Нефам® не рекомендовано дітям.
З обережністю призначати пацієнтам зі симптомами тривожності, глаукомою, гіпертрофією простати, затримкою сечі через помірну центральну адренергічну дію та антихолінергічний ефект лікарського засобу Нефам®.
Слід бути обережним, призначаючи даний лікарський засіб пацієнтам зі серцево-судинною патологією в анамнезі (симптоматична тахікардія, інфаркт міокарда, серцева недостатність), оскільки існує імовірність виникнення тахікардії. У будь-якому випадку перед початком лікування необхідно проконсультуватися з кардіологом для оцінки співвідношення ризику/користі при лікуванні пацієнтів з патологією серцево-судинної системи.
Печінкова та/або ниркова недостатність може перешкоджати метаболізму та виведенню нефопаму.
У пацієнтів літнього віку може знадобитися зниження дози через уповільнення метаболізму. Рекомендується обмежити початкову дозу до 1 таблетки 3 рази на добу, оскільки пацієнти літнього віку більш чутливі до небажаних ефектів з боку центральної нервової системи (у цій групі пацієнтів повідомлялося про деякі випадки галюцинацій та сплутаності свідомості).