Повідомлялось, що під час досліджень у пацієнтів із помірними та сильними руховими флуктуаціями комбінація леводопа/карбідопа не спричиняла небажаних ефектів, які були б пов’язані із пролонгованою дією препарату. Найчастіша побічна реакція при застосуванні препарату – дискінезія .
Іншими побічними реакціями, про які найчастіше повідомлялось (понад 2 %), були нудота, галюцинації, сплутаність свідомості, запаморочення, хорея та ксеростомія (сухість у роті). Менш часто (1-2 %) відмічались такі побічні реакції: порушення сну, дистонія, сонливість, інсомнія, депресія, астенія, блювання та відсутність апетиту.
Побічні реакції, про які повідомляли під час досліджень та в післяреєстраційний період.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, ортостатичні порушення, включаючи ортостатичну гіпотензію.
З боку травного тракту: запор, діарея, диспепсія, біль у животі, темне забарвлення слини.
Реакції гіперчутливості: набряк Квінке, кропив’янка, свербіж.
Метаболічні порушення: анорексія, зменшення або збільшення маси тіла.
З боку нервової системи: збудження, судоми, злоякісний нейролептичний синдром (який проявляється у вигляді гарячки та м’язової тугорухливості), ажитація, тривога, зниження розумових здібностей, парестезія, дезорієнтація, втома, головний біль, екстрапірамідні та рухові розлади, падіння, порушення ходи, м’язові спазми, феномен «включення-виключення» (брадикінезія) може виникнути через кілька місяців і навіть років від початку лікування леводопою і, мабуть, пов’язаний із прогресуванням захворювання (у таких випадках може бути необхідною корекція доз і інтервалів між ними), підвищення лібідо, психотичні епізоди (включаючи марення та параноїдальні думки), схильність до непритомності, нічні жахи, психоз, відчуття жаху.
Леводопа асоціюється із сонливістю, дуже рідко виникали раптові епізоди засинання.
З боку дихальної системи: задишка.
З боку шкіри і підшкірних тканин: почервоніння шкіри, алопеція, висипання, темне забарвлення поту.
З боку органів зору: розмитість зору, зниження гостроти зору.
З боку сечовидільної системи: темне забарвлення сечі.
Загальні: біль у грудях, синкопе.
Інші побічні реакції, виявлені при медичному застосуванні леводопи або у комбінації з карбідопою, зазначені нижче.
З боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, судинний набряк, флебіт.
З боку травної сиситеми: відчуття гіркоти у роті, сіалорея, дисфагія, бруксизм, гикавка, шлунково-кишкові кровотечі, метеоризм, глосалгія, дуоденальні виразки.
З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, гемолітична та інші форми анемії, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку нервової системи: головний біль, втрата свідомості, атаксія, втрата чутливості, посилення тремору рук, міоспазм, блефароспазм, тризм, активація латентного синдрому Хорнера, ейфорія, деменція, депресія із суїцидальними тенденціями, ДДС (це звикання, яке спостерігається у деяких пацієнтів, які отримують леводопу/карбідопу; пацієнти демонструють картину неправильного застосування дофамінергічних препаратів вище доз, достатніх для контролю рухових симптомів, що в деяких випадках може призвести до серйозних дискінезій).
Розлади контролю над спонуканням та компульсивна поведінка.
Схильність до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні витрати або покупки, переїдання та компульсивне вживання їжі можуть виникнути у пацієнтів, які отримували агоністи дофаміну або інші препарати, що містять леводопу.
З боку шкіри і підшкірних тканин: гіпергідроз.
З боку органів зору: диплопія, мідріаз, окулогірний криз, розширення зіниць.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі, нетримання сечі, пріапізм.
Загальні: набряки, слабкість, блідість, захриплість голосу, нездужання, приливи, роздратування, порушення дихання, раптове загострення супутніх захворювань, активація злоякісної меланоми, пурпура Шенляйна–Геноха.
Мало місце виникнення судом, але встановити причинний зв’язок не вдалося.
Лабораторні тести. Леводопа і карбідопа спричиняють відхилення у показниках багатьох лабораторних тестів. Це також може спостерігатися і при застосуванні препарату Левоком ретард і включає, зокрема, зміни рівнів: лужної фосфатази, АСТ, АЛТ, АДГ, білірубіну, сечовини крові, креатиніну, сечової кислоти, а також позитивний тест Кумбса.
Крім того, може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, підвищення рівня глюкози в крові, поява лейкоцитів, бактерій і крові у сечі.