В розділі «Особливості застосування» цієї інструкції описано такі клінічно значущі побічні реакції:
тяжкі інфекції;
смертність;
злоякісні новоутворення та лімфопроліферативні порушення;
тромбоз;
перфорації шлунково-кишкового тракту;
підвищена чутливість до складових лікарського засобу;
відхилення від норми результатів лабораторних аналізів.
Оскільки клінічні дослідження проводяться в умовах, що дуже різняться, частоту побічних реакцій, які спостерігалися в одному клінічному дослідженні, неможливо напряму порівняти з частотою в інших клінічних дослідженнях, а отже, неможливо передбачити частоту побічних реакцій в більш широких популяціях пацієнтів при медичному застосуванні.
Наведені нижче дані отримано в двох подвійно сліпих, контрольованих, багатоцентрових дослідженнях фази 2 та в п’яти подвійно сліпих, контрольованих, багатоцентрових дослідженнях фази 3.
Досвід клінічних досліджень.
Найчастішими серйозними побічними реакціями були тяжкі інфекції (див. розділ «Особливості застосування»).
Частка пацієнтів, які припинили лікування через розвиток будь-якої побічної реакції протягом 0−3 місяців застосування препарату під час подвійно сліпих, плацебо-контрольованих досліджень, становила 4% у групі застосування тофацитинібу та 3% у групі плацебо.
Загальні інфекції.
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−3 місяців застосування препарату загальна частота виникнення інфекцій становила 20% і 22% в групах, де застосовувалися дози по 5 мг двічі на день і по 10 мг двічі на день відповідно, а також 18% у групі плацебо.
Під час застосування лікарського засобу Ксельянз найчастіше повідомлялося про такі тяжкі інфекції, як інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт та інфекції сечовивідних шляхів (у 4%, 3% і 2% пацієнтів відповідно).
Тяжкі інфекції.
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−3 місяців застосування препарату виникнення тяжкої інфекції спостерігалося в 1 пацієнта, який застосовував плацебо (0,5 випадку на 100 пацієнто-років), і в 11 пацієнтів, які застосовували Ксельянз у дозах по 5 мг або по 10 мг двічі на день (1,7 випадку на 100 пацієнто-років).
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−12 місяців застосування препарату тяжкі інфекції спостерігалися у 34 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день (2,7 випадки на 100 пацієнто-років), і в 33 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг двічі на день (2,7 випадки на 100 пацієнто-років).
Найчастіше повідомлялося про такі тяжкі інфекції, як пневмонія, целюліт, оперізуючий лишай та інфекція сечовивідних шляхів (див. розділ «Особливості застосування»).
Туберкульоз.
В рамках 7 контрольованих досліджень протягом 0−3 місяців застосування препарату не повідомлялося про виникнення туберкульозу в пацієнтів, яким застосовували плацебо та Ксельянз по 5 мг двічі на день або по 10 мг двічі на день.
В рамках 7 контрольованих досліджень протягом 0−12 місяців застосування препарату виникнення туберкульозу не спостерігалося у пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день, але спостерігалося у 6 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг двічі на день (0,5 випадку на 100 пацієнто-років).
Також повідомлялося про випадки виникнення дисемінованого туберкульозу. Медіана застосування лікарського засобу Ксельянз перед діагностуванням туберкульозу становила 10 місяців (від 152 до 960 днів) (див. розділ «Особливості застосування»).
Опортуністичні інфекції (крім туберкульозу).
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−3 місяців застосування препарату не повідомлялося про виникнення опортуністичних інфекцій у пацієнтів, які застосовували плацебо, Ксельянз по 5 мг двічі на день або Ксельянз по 10 мг двічі на день.
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−12 місяців застосування препарату виникнення опортуністичних інфекцій спостерігалося у 4 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день (0,3 випадку на 100 пацієнто-років), і у 4 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг двічі на день (0,3 випадку на 100 пацієнто-років).
Медіана тривалості застосування препарату Ксельянз перед діагностуванням опортуністичної інфекції становила 8 місяців (від 41 до 698 днів) (див. розділ «Особливості застосування»).
Злоякісні новоутворення.
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−3 місяців застосування препарату виникнення злоякісних новоутворень (окрім немеланомного раку шкіри) не спостерігалося у пацієнтів, які застосовували плацебо, і спостерігалося у 2 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг або по 10 мг двічі на день (0,3 випадку на 100 пацієнто-років).
Під час 7 контрольованих досліджень протягом 0−12 місяців застосування препарату виникнення злоякісних новоутворень (окрім немеланомного раку шкіри) спостерігалося у 5 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день (0,4 випадку на 100 пацієнто-років), і в 7 пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг двічі на день (0,6 випадку на 100 пацієнто-років). Одним з видів цих новоутворень була лімфома, що виникла протягом 0−12 місяців лікування препаратом Ксельянз по 10 мг двічі на день.
Типи найбільш частих злоякісних новоутворень, включаючи ті, що спостерігалися протягом довготривалого розширеного дослідження: рак легень та рак молочної залози, рак шлунка, злоякісне новоутворення в прямій кишці, нирковоклітинний рак, рак простати, лімфома та злоякісна меланома (див. розділ «Особливості застосування»).
Лабораторні показники.
Лімфоцити.
Під час контрольованих клінічних досліджень протягом перших 3 місяців застосування препарату зниження абсолютної кількості лімфоцитів нижче 500 клітин/мм
3 було підтверджено в 0,04% пацієнтів об’єднаної групи, яким застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день або по 10 мг двічі на день. Таке зниження пов’язували зі збільшенням кількості випадків виникнення тяжких інфекцій, що потребують лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Нейтрофіли.
Під час контрольованих досліджень протягом перших 3 місяців застосування препарату було підтверджено зниження абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1000 клітин/мм
3 в 0,07% об’єднаної групи пацієнтів, яким застосовували Ксельянз по 5 мг двічі на день або по 10 мг двічі на день.
Зменшення абсолютної кількості нейтрофілів нижче 500 клітин/мм
3 не було підтверджене в жодній групі лікування.
Чіткого зв’язку між нейтропенією та виникненням тяжких інфекцій виявлено не було.
У групах дослідження безпеки довготривалого застосування клінічна картина та кількість випадків підтвердженого зниження абсолютної кількості нейтрофілів відповідали отриманим під час контрольованих клінічних досліджень результатам (див. розділ «Особливості застосування»).
Підвищення рівня печінкових ферментів.
У пацієнтів, яким застосовували Ксельянз, було підтверджено підвищення рівнів ферментів печінки більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми. У пацієнтів із підвищеними рівнями ферментів печінки корекція схеми лікування, наприклад, зниження дози супутнього базисного протиревматичного препарату, призупинення застосування лікарського засобу Ксельянз або зниження його дози, сприяла зниженню або нормалізації цих рівнів.
Під час контрольованих досліджень монотерапії (протягом 0−3 місяців) не спостерігалося жодної різниці у кількості випадків підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) або аспартатамінотрансферази (АСТ) між групами пацієнтів, які застосовували плацебо, Ксельянз по 5 мг і по 10 мг двічі на день.
Під час контрольованих досліджень застосування препарату Ксельянз із супутньою терапією базисним протиревматичним препаратом (протягом 0−3 місяців) спостерігалося підвищення рівня АЛТ більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми у 1,0%, 1,3% та 1,2% пацієнтів, які застосовували плацебо, Ксельянз по 5 мг або по 10 мг відповідно. Під час цих досліджень спостерігалося підвищення рівнів АСТ більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми у 0,6%, 0,5% та 0,4% пацієнтів, яким застосовували плацебо, Ксельянз по 5 мг або по 10 мг відповідно.
Повідомлялося про один випадок ураження печінки, зумовленого впливом препарату, у пацієнта, який застосовував Ксельянз по 10 мг двічі на день протягом приблизно 2,5 місяця. У пацієнта розвинулося симптоматичне підвищення рівнів АСТ і АЛТ більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми, а також рівня білірубіну більше ніж у 2 рази порівняно з верхньою межею норми, що спричинило необхідність госпіталізації та біопсії печінки.
Підвищення рівня ліпідів.
Під час контрольованих клінічних досліджень спостерігалося підвищення рівнів ліпідів (загального рівня холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХЛНЩ) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХЛВЩ), тригліцеридів) залежно від дози препарату протягом одного місяця застосування з подальшою їх стабілізацією.
Узагальнені результати зміни рівнів ліпідів протягом перших 3 місяців застосування препарату під час контрольованих клінічних досліджень:
середній рівень ХЛНЩ підвищився на 15% у пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг 2 рази на день, і на 19% у пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг 2 рази на день;
середній рівень ХЛВЩ підвищився на 10% у пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 5 мг 2 рази на день, і на 12% у пацієнтів, які застосовували Ксельянз по 10 мг 2 рази на день;
середнє відношення ліпопротеїдів високої щільності до ліпопротеїдів низької щільності було незмінним у пацієнтів, які застосовували Ксельянз.
Під час контрольованих клінічних досліджень підвищені рівні ХЛНЩ та аполіпопротеїну B знизилися до рівнів, які спостерігалися до лікування, у відповідь на терапію статинами.
У групах дослідження безпеки довготривалого застосування підвищення рівнів ліпідів відповідало результатам, отриманим під час контрольованих клінічних досліджень.
Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові.
Під час контрольованих клінічних досліджень спостерігалося підвищення рівня креатиніну в сироватці крові залежно від дози препарату Ксельянз. Середнє підвищення рівня креатиніну в сироватці крові становило менше за 1 мг/л протягом 12-місячного об’єднаного аналізу безпеки. Проте при подовженні часу застосування під час розширеного дослідження до 2% пацієнтів припинили лікування препаратом Ксельянз, оскільки рівень креатиніну перевищив 50% початкового показника (протокол-специфічний критерій для відміни препарату). Клінічне значення підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, що спостерігалось, невідоме.
Інші побічні реакції.
Таблиця 5.
Побічні реакції*, які були зареєстровані з частотою «часто» в клінічних дослідженнях застосування препарату Ксельянз для лікування ревматоїдного артриту з супутнім застосуванням базисних протиревматичних препаратів або без них (місяці 0–3)
Показник, якому надається перевага |
Ксельянз, 5 мг 2 рази на день |
Ксельянз, 10 мг 2 рази на день |
Плацебо |
N = 1336 (%) |
N = 1349 (%)** |
N = 809 (%) |
Інфекція верхніх дихальних шляхів |
4 |
4 |
3 |
Назофарингіт |
4 |
3 |
3 |
Діарея |
4 |
3 |
2 |
Головний біль |
4 |
3 |
2 |
Гіпертензія |
2 |
2 |
1 |
N — це кількість пацієнтів, які брали участь у 7 клінічних дослідженнях та пройшли рандомізацію і отримували лікування. * Побічні реакції, зареєстровані у ≥ 2% пацієнтів, які застосовували Ксельянз в одній з доз, з частотою на ≥ 1% вищою за частоту побічних реакцій у пацієнтів із групи плацебо. ** Доза препарату Ксельянз, рекомендована для лікування ревматоїдного артриту, становить 5 мг двічі на день (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). |
Нижче наведені інші побічні реакції, що виникали під час контрольованих та відкритих розширених досліджень.
З боку системи кровообігу та лімфатичної системи: анемія.
Інфекції та інвазії: дивертикуліт.
З боку метаболізму та харчування: дегідратація.
Психічні розлади: безсоння.
Неврологічні розлади: парестезія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, кашель, закладеність носових пазух, інтерстиціальна хвороба легень (випадки зареєстровано тільки в осіб із ревматоїдним артритом, деякі з них були летальними).
З боку кишково-шлункового тракту: біль у животі, диспепсія, блювання, гастрит, нудота.
Розлади гепатобіліарної системи: стеатоз печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, еритема, свербіж.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: скелетно-м’язовий біль, артралгія, тендиніт, набряк суглоба.
Доброякісні, злоякісні та невизначені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи): немеланомний рак шкіри.
Загальні розлади: лихоманка, підвищена втомлюваність, периферичний набряк.
Активний поліартикулярний ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА).
Застосування препарату Ксельянз у дозі 5 мг двічі на день вивчали у 225 пацієнтів віком від 2 до 17 років у дослідженні pcJIA-I та одному відкритому розширеному дослідженні. Загальна тривалість впливу на пацієнтів (визначається як пацієнти, які отримували принаймні одну дозу лікарського засобу) становила 351 пацієнто-років.
Загалом типи побічних реакцій на лікарські засоби у пацієнтів з ЮІА відповідали таким, що спостерігались у дорослих пацієнтів із РА.
Післяреєстраційні дослідження з безпеки.
У постмаркетингових дослідженнях застосування лікарського засобу Ксельянз були виявлені нижченаведені побічні реакції. Оскільки дані щодо побічних реакції повідомляються добровільно і стосуються популяції невизначених розмірів, не завжди можливо достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-наслідковий зв’язок із впливом лікарського засобу.
Розлади з боку імунної системи: підвищена чутливість до препарату (спостерігалися такі реакції, як ангіоневротичний набряк та кропив’янка).