Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Препарати для нервової системи
Нейролептики
КЕТИЛЕПТ
Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт.
Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 198.99 ₴ до 267.00 ₴
ЧАСТО КУПУЮТЬ РАЗОМ
666.77 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
25 мг
Виробник
ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС
Країна-виробник
Угорщина
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
5 років
Активні речовини
Кветіапін
Кількість в упаковці
30
Спосіб введення
перорально
Код Моріон
95227
Код АТС/ATX
N05A H04
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ДІТЯМ
Протипоказано
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації. Діагноз встановлює та методику лікування обирає тільки ваш сімейний лікар. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли у результаті використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальніше про Відмова від відповідальності.
Інструкція для Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній упаковці.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 25 мг: білого або майже білого кольору круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, з гравіюванням стилізованої літери «E» з одного боку та числа «201» – з іншого боку, таблетки, без або майже без запаху.
Механізм дії
Кветіапін є атиповим антипсихотичним препаратом, який має антагоністичну дію щодо рецепторів нейротрансмітерів головного мозку. Кветіапін та активний метаболіт плазми людини Норкветіапін взаємодіють із різними типами нейромедіаторних рецепторів.
Кветіапін та норкветіапін мають спорідненість із серотоніновими (5HT1A та 5HT2), дофаміновими (D1 та D2), гістаміновими (H1) та адренергічними (α1 та α2) рецепторами; він має більшу спорідненість до 5HT2-рецепторів, ніж до D1 та D2 рецепторів. Саме ця комбінація рецепторного антагонізму з більшою селективністю до 5-НТ2 рецепторів щодо рецепторів D2 вважається сприятливою клінічним антипсихотичним ефектам та низькою схильністю до екстрапірамідних побічних симптомів препарату Кетилепт у порівнянні з типовими антипсихотичними препаратами.
Кветіапін та норкветіапін також мають високу спорідненість з гістамінергічними (H1) та &lpha;1-адренергічними рецепторами, нижчу спорідненість з α2-рецепторами, але не має помітної спорідненості з мускариновими холінергічними або бензодіазепіновими. що може пояснювати антихолінергічні (мускаринові) ефекти
Інгібування норкветіапіном (NET), а також часткова агоністична дія на 5HT1A-рецептори може сприяти терапевтичній ефективності препарату Кетилепт як антидепресант.
Механізм дії кветіапіну, як і інших антипсихотичних засобів, невідомий.
Сонливість при дії кветіапіну можна пояснити його спорідненістю з гістаміновими (H1) рецепторами.
Аналогічно, ортостатичну гіпотензію при прийомі кветіапіну можна пояснити його високою спорідненістю з α1-адренергічними рецепторами.
Відомо, що кветіапін активний у тестах антипсихотичної активності, такої як умовно-рефлекторне уникнення.
Кветіапін блокує агоністичний вплив на допамін, що підтверджується результатами оцінки поведінкових реакцій або електрофізіологічних досліджень, а також збільшує концентрацію метаболітів допаміну, нейрохімічну експресію блокування рецепторів D2.
Відомо, що в ході доклінічних досліджень, під час яких перевірялася тенденція розвитку екстрапірамідних симптомів, кветіапін мав атиповий профіль активності та відрізнявся від стандартних антипсихотичних препаратів.
Після тривалого застосування Кветіапін не призводив до надмірної чутливості допамінових D2-рецепторів.
Відомо, що кветіапін у дозах, ефективних для блокади допамінових D2-рецепторів, викликав лише слабку каталепсію.
Для кветіапіну після тривалого введення була продемонстрована селективність для лімбічної системи, яка виявлялася здатністю блокувати деполяризацію в А10 мезолімбічних нейронах, але не в А9 нігростріарних нейронах, у яких міститься допамін.
Клінічна безпека
Відомо, що при лікуванні кветіапіном можливе зниження рівня гормонів щитовидної залози.
Цей ефект є дозозалежним.
Катаракта
Відомо, що у клінічному дослідженні оцінки катарактогенного потенціалу кветіапіну
(200-800 мг на добу) проти рисперидону (2-8 мг на добу) у пацієнтів з шизофренією або шизоафективним розладом, відсоток пацієнтів з підвищеним помутнінням кришталика був не вищим у групі пацієнтів, які приймали кветіапін (4%) порівняно з тими, хто отримував рисперидон (10%) при застосуванні препарату принаймні 21 місяць.
Існують дані, що у плацебо-контрольованих дослідженнях за участю пацієнтів похилого віку, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, частота виникнення небажаних явищ з боку серцево-судинної системи на 100 пацієнтів у групі кветіапіну була не вищою, ніж у пацієнтів , які отримували плацебо.
Абсорбція
Після прийому внутрішньо кветіапін швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі крові відзначається через 1,5 години. Прийом їжі впливає на біодоступність кветіапіну.
При рівноважному стані максимальна молярна концентрація активного метаболіту норкветіапіну становить 35% концентрації кветіапіну.
Фармакокінетика кветіапіну та норкветіапіну в межах схваленого діапазону доз лінійна.
Розподіл
З білками плазми зв'язується приблизно 83% препарату.
Метаболізм
Кветіапін значною мірою метаболізується у печінці; основними шляхами його біотрансформації є сульфоокислення та окиснення. Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше 5% кветіапіну не метаболізується і виводиться у незміненому вигляді із сечею або калом.
Під час досліджень в умовах in vitro було встановлено, що основним ферментом метаболізму кветіапіну, опосередкованого цитохромом P450, є CYP3A4. Основні метаболіти, що утворюються в організмі, не мають істотної фармакологічної активності.
Висновок
Клінічні дослідження показали, що кветіапін ефективний при його застосуванні двічі на добу. Незважаючи на те, що час напіввиведення кветіапіну становить близько 7 годин, дані позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) показують, що зайнятість 5HT2 та D2-рецепторів підтримується до 12 годин після одноразового прийому кветіапіну.
Після прийому внутрішньо разової дози 14C-міченого кветіапіну менше 5% прийнятої кількості виводиться у незмінному стані; це свідчить про активний метаболізм кветіапіну в печінці. Приблизно 73% радіоактивної мітки виводиться із сечею та 21% із калом.
Особливі популяції.
Пол
Фармакокінетика кветіапіну у жінок та чоловіків не відрізняється.
Фармакокінетика кветіапіну лінійна в терапевтичному діапазоні доз і не залежить від статі чи раси.
Пацієнти похилого віку
У осіб похилого віку середній кліренс кветіапіну приблизно на 30-50% нижчий, ніж у дорослих пацієнтів віком від 18-65 років.
Пацієнти з порушенням функції нирок
При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв на 1,73 м2) та печінковій недостатності (алкогольний цироз) середній кліренс кветіапіну в плазмі знижений приблизно на 25%.
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з ураженням печінки (компенсований алкогольний цироз) середній кліренс кветіапіну в плазмі знижується приблизно на 25%. Оскільки у печінці відбувається широкий метаболічний розпад кветіапіну, то у пацієнтів з порушенням функції печінки може збільшуватись концентрація кветіапіну в плазмі крові, тому для пацієнтів цієї групи може знадобитися корекція дози (див. Спосіб застосування та дози).
Діти
Відомо, що є фармакокінетичні дані, отримані у дітей, які приймали 400 мг кветіапіну двічі на добу. При отриманні терапевтичної дози рівні початкового з'єднання кветіапіну у дітей та підлітків (10-17 років) були в цілому схожі на дорослих, хоча Cmax у дітей була на вищому рівні, ніж у дорослих. AUC та Cmax для норкетіапіну були вищими, приблизно 62% та 49% у дітей (10-12 років), і 28% та 14% у підлітків (13-17 років) відповідно в порівнянні з дорослими.
Антипсихотичні засоби. Кветіапін. Код АТХ. N05A H04.
З огляду на те, що кветіапін насамперед діє на центральну нервову систему, Кетилепт слід з обережністю застосовувати у комбінації з іншими препаратами, що мають подібну дію, та з алкоголем.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують інші ліки, що мають антихолінергічні (мускаринові) ефекти (див. розділ «Особливості застосування»).
Цитохром Р450 (CYP) 3А4 є ферментом, що головним чином відповідає за метаболізм кветіапіну. При дослідженні взаємодії здорових добровольців супутнє застосування кветіапіну (25 мг) з кетоконазолом (інгібітором CYP 3А4) призводило до підвищення AUC.
кветіапіну в 5-8 разів. Таким чином, супутнє застосування кветіапіну з інгібіторами CYP 3А4 протипоказане. Також не рекомендується вживати грейпфрутовий сік протягом періоду лікування кветіапіном.
Під час дослідження багаторазового застосування дози для оцінки фармакокінетики кветіапіну, який призначали до та під час лікування карбамазепіном (індуктором печінкового ферменту), супутнє застосування карбамазепіну суттєво підвищувало кліренс кветіапіну. Це підвищення кліренсу знижувало системну експозицію кветіапіну (вимірюване за площею AUC) до рівня, що становив у середньому 13% від експозиції при застосуванні самого кветіапіну, хоча деякі пацієнти мали більший ефект. Внаслідок цієї взаємодії можуть створюватися нижчі концентрації у плазмі крові, що може вплинути на ефективність терапії Кетилептом. Одночасне застосування кветіапіну та фенітоїну (ще одного індуктора мікросомального ферменту) призводило до підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 450%. Почати терапію Кетилептом пацієнтам, які отримують індуктор печінкового ферменту, можна тільки в тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування Кетилепту переважає ризики, пов'язані зі скасуванням індуктора печінкового ферменту. Важливо, що будь-які зміни прийому індуктора повинні надходити поступово. Якщо необхідно, його слід замінити неіндуктором (наприклад, вальпроатом натрію) (див. розділ «Особливості застосування»).
Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінюється при супутньому застосуванні таких антидепресантів, як іміпрамін (відомий інгібітор CYP 2D6) або флуоксетин (відомий інгібітор CYP 3А4 та CYP 2D6).
Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінюється при одночасному застосуванні з рисперидоном або галоперидолом. Одночасне застосування кветіапіну та тіоридазину призводить до підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 70%.
При одночасному застосуванні з циметидином фармакокінетика кветіапіну не змінювалася.
Фармакокінетика літію не змінювалася при одночасному застосуванні з кветіапіном.
Існують дані, що в рандомізованому дослідженні тривалістю 6 тижнів при порівнянні комбінації літію з кветіапіном та плацебо з кветіапіном у дорослих пацієнтів, які страждають на гостру манію, підвищення частоти випадків екстрапірамідних явищ (особливо тремор), сонливості та збільшення мас. додаванням літію порівняно з групою з додаванням плацебо.
У фармакокінетиці натрію вальпроату та кветіапіну не було відзначено клінічно значущих змін при їх одночасному застосуванні. У ретроспективному дослідженні за участю дітей та підлітків, які отримували вальпроат натрію, кветіапін або комбінацію цих препаратів, збільшення кількості випадків лейкопенії та нейтропенії спостерігали у групі, яка приймала обидва препарати, порівняно з групами, які отримували ці лікарські засоби окремо.
Дослідження щодо взаємодії із серцево-судинними препаратами не проводилися.
Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні кветіапіну з лікарськими засобами, що порушують електролітний баланс або подовжують інтервал QT.
У пацієнтів, які застосовували кветіапін, відзначалися випадки помилкових позитивних результатів ферментного імуноаналізу на наявність метадону та трициклічних антидепресантів. Рекомендується перевіряти сумнівні результати скринінгового імуноаналізу за допомогою відповідного хроматографічного методу.
1 таблетка містить 28,78 мг кветіапіну фумарату, що відповідає 25 мг кветіапіну;
інші складові: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмальгліколят натрію (тип А), повідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;
склад оболонки: Opadry II 33G28523 білий (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), моногідрат лактози, макрогол, триацетин); Opadry II 33G24283 рожевий (для таблеток 200 мг) (гіпромелозу, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол, тріацетин, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172)).
З огляду на те, що препарат головним чином діє на ЦНС, кветіапін може негативно впливати на види діяльності, які потребують розумової пильності. Тому пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем або іншими механізмами, доки не буде визначено індивідуальну чутливість такого впливу.
Вагітність
I триместр
Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних не встановлені. Нині немає доказів негативного впливу, отриманих під час досліджень на тваринах. Можливий вплив на органи зору плода не вивчався. Згідно з інформацією про декілька вагітностей, протягом яких застосовували кветіапін, повідомляли про розвиток симптомів неонатальної абстиненції у новонароджених. Тому в період вагітності Кетілепт можна призначати, лише якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін під час вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.
ІІІ триместр
У новонароджених, матері яких у III триместрі приймали антипсихотичні препарати (у тому числі кветіапін), мають ризик виникнення побічних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни, які можуть змінюватися за рівнем тяжкості та тривалості після пологів. Спостерігалися такі побічні реакції – збудження, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, тремор, сонливість, розлад дихання або розлади харчування. Таким чином, новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом.
Годування грудьми
Є опубліковані повідомлення, що кветіапін проникає в грудне молоко людини, хоча рівень проникнення препарату в молоко невідомий. Жінкам, які годують груддю, бажано припинити годування під час лікування кветіапіном.
Кетилепт® не рекомендується для застосування дітям через відсутність даних, що свідчать про застосування цієї вікової групи.
Лікування шизофренії.
Лікування біполярних розладів, включно:
- маніакальні епізоди від помірного до тяжкого ступеня, пов'язані з біполярними розладами;
- великі депресивні епізоди, пов'язані з біполярними розладами.
Профілактика рецидивів у пацієнтів з біполярними розладами, у яких маніакальні напади зазнавали лікування кветіапіном.
Профілактика рецидивів у пацієнтів з біполярними розладами, у яких маніакальні напади зазнавали лікування кветіапіном.
- Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
- одночасний прийом інгібіторів цитохрому Р450 3А4, таких як інгібітори ВІЛ-протеази, азоловмісних протигрибкових препаратів, еритроміцину, кларитроміцину та нефазодону (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).
Для кожного показання існують різні схеми дозування. Слід переконатися, що пацієнту призначено дозування, яке відповідає його стану. Дозу та тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від показань та ступеня тяжкості захворювання. Для перорального застосування. Кетилепт можна приймати незалежно від їди. Таблетки слід ковтати повністю, не розламуючи, не розжовуючи та не подрібнюючи їх.
Дорослі
Лікування шизофренії
Препарат Кетілепт слід приймати двічі на день. У перші 4 дні терапії добова доза становить: 1 день – 50 мг, 2-й день – 100 мг, 3-й день – 200 мг, 4-й день – 300 мг. Починаючи з 4-ї доби, дозу підвищувати до досягнення необхідного клінічного ефекту (не більше від 300 до 450 мг на добу). Залежно від клінічної ефективності та переносимості препарату добова доза Кетілепту може становити від 150 мг до 750 мг. Максимальна добова доза Кетилепту для лікування шизофренії – ndash; 750 мг.
Лікування маніакальних епізодів, пов'язаних із біполярними розладами
Препарат Кетілепт слід приймати двічі на день. Добова доза в перші 4 дні лікування становить: 1 день – 100 мг, 2-й день – 200 мг, 3-й день – 300 мг, 4-й день – 400мг. Надалі дозу підвищувати (але не більше ніж на 200 мг на день) до 800 мг на добу, починаючи з 6-го дня лікування. Залежно від клінічної ефективності та переносимості препарату, доза може становити від 200 до 800 мг на добу. Звичайна ефективна доза становить від 400 до 800 мг/сут. Максимальна добова доза Кветирону для лікування маніакальних епізодів – 800 мг.
Лікування депресивних епізодів, пов'язаних із біполярними розладами
Препарат Кетілепт слід застосовувати 1 раз на день перед сном. Загальна добова доза для перших чотирьох днів лікування становить 50 мг (1 день), 100 мг (2 день), 200 мг (3 день) і 300 мг (4 день). Рекомендована добова доза – 300 мг. У клінічних дослідженнях не було додаткової переваги у групі застосування 600 мг порівняно з групою 300 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Доза 600 мг може бути ефективною для окремих пацієнтів. Дози понад 300 мг повинен призначати лікар із досвідом лікування біполярного розладу. Клінічні дослідження показують, що для окремих пацієнтів у разі виникнення проблем, пов'язаних з непереносимістю препарату, слід розглянути питання про зниження дози до мінімальної – 200 мг.
Лікування депресивних епізодів, пов'язаних з біполярним розладом, має призначати лікар з досвідом лікування біполярного розладу.
Профілактика рецидивів у пацієнтів із біполярними розладами
Для попередження наступних маніакальних, змішаних або депресивних епізодів при біполярному розладі пацієнти, які мали відповідь на застосування Кетілепту при невідкладному лікуванні біполярного розладу, повинні продовжувати лікування препаратом Кетілепт у тій же призначеній дозі перед сном. Дозу Кетилепту можна коригувати в межах діапазону доз від 300 до 800 мг на добу, залежно від клінічної відповіді та переносимості кожного окремого пацієнта (2 рази на добу). Важливо, щоб для підтримуючої терапії застосовували найнижчі ефективні дози.
Пацієнти похилого віку
Як інші антипсихотики та антидепресанти, Кетилепт слід з обережністю застосовувати пацієнтам похилого віку, особливо на початку лікування та підбору дози. Може знадобитися повільніше титрування дози препарату Кетилепт, а добова терапевтична доза може бути нижчою, ніж ті, що застосовуються молодшим пацієнтам. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30-50% у людей похилого віку в порівнянні з молодшими пацієнтами.
У пацієнтів старше 65 років з депресивними епізодами при біполярному розладі безпеку та ефективність не досліджували.
Порушення функції нирок
Не має потреби в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Порушення функції печінки
Кветіапін активно метаболізується у печінці. Тому препарат Кетилепт слід застосовувати з обережністю пацієнтам із відомими порушеннями функції печінки, особливо протягом початкового періоду підбору дози. Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки слід розпочинати з дози 25 мг на добу. Дозу можна збільшувати щодня на 25-50 мг на добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості кожного окремого пацієнта.
Особливості застосування
Оскільки Кетілепт показаний для лікування шизофренії, біполярного розладу та супутнього лікування депресивних епізодів у пацієнтів з ТДР, слід ретельно розглянути профіль безпеки препарату з урахуванням встановленого конкретному пацієнтові діагнозу та дози, яку він приймає.
Діти
Кетилепт® не рекомендується для застосування дітям та підліткам віком до 18 роківт через відсутність даних, що свідчать про його застосування цій віковій групі. Клінічні дослідження кветіапіну показали, що, крім відомого профілю безпеки, визначеного для дорослих (див. розділ «Побічні реакції»), частота деяких небажаних явищ вище у дітей, ніж у дорослих (підвищений апетит, зростання рівня пролактину в сироватці крові та екстрапірамідні симптоми) ), а також виявлено одне явище, яке раніше не спостерігалося в ході досліджень за участю дорослих пацієнтів (підвищення артеріального тиску). Крім того, у дітей та підлітків спостерігалися зміни показників функції щитовидної залози.
Слід також зазначити, що відстрочений вплив лікування Кетилепту на ріст та статеве дозрівання не вивчали протягом понад 26 тижнів. Тривалий вплив на когнітивний та поведінковий розвиток невідомий.
Відомо, що під час плацебо-контрольованих клінічних досліджень за участю пацієнтів дитячого та підліткового віку лікування кветіапіном супроводжувалося підвищеною порівняно з плацебо частотою екстрапірамідних симптомів (ЕПС) у пацієнтів, яких лікували з приводу шизофренії та біполярної манії (див. розділ &la ;Посібник .
Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення стану
Депресія при біполярному розладі, асоційована з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, самоушкоджень та суїциду (подій, пов'язаних із суїцидом). Такий ризик зберігається до встановлення вираженої ремісії. Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших тижнів лікування або довше, стан пацієнтів слід ретельно спостерігати до появи такого поліпшення. Відповідно до загального клінічного досвіду ризик суїциду може зростати на ранніх етапах поліпшення.
Крім того, необхідно враховувати потенційний ризик виникнення подій, пов'язаних із суїцидом, після різкого припинення лікування кветіапіном через відомі фактори ризику при захворюванні, щодо якого проводиться лікування.
Інші психічні захворювання, щодо яких призначається Кетилепт, можуть також асоціюватися з підвищеним ризиком пов'язаних із суїцидом явищ. Крім того, ці захворювання можуть відбуватися одночасно з депресивними епізодами.
Під час лікування пацієнтів з іншими психічними розладами слід проводити такі ж запобіжні заходи, які дотримуються при лікуванні пацієнтів з тяжкими депресивними епізодами.
Пацієнти, в анамнезі яких спостерігалися події, пов'язані із суїцидом або демонструють значний рівень суїцидального мислення до початку терапії, мають більш високий ризик виникнення суїцидних думок чи спроби суїциду та повинні бути під наглядом протягом лікування. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів у дорослих пацієнтів із психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів віком до 25 років.
Ретельне спостереження за пацієнтами та особливо тими, хто має високий ризик, має супроводжуватися медикаментозною терапією, особливо на початку лікування та при подальших змінах дози. Пацієнтів (і спостерігачів за пацієнтами) слід попередити про необхідність моніторингу клінічної погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичайних змін у поведінці та негайного звернення за медичною допомогою при появі симптомів.
У короткочасних плацебо-контрольованих дослідженнях за участю пацієнтів з тяжкими депресивними епізодами при біполярних розладах підвищений ризик виникнення подій, пов'язаних із суїцидом, спостерігали у молодих пацієнтів (до 25 років), яких лікували кветіапіном, порівняно з тими, кого лікували. 3,0% проти 0% відповідно.
Екстрапірамідні симптоми
Під час плацебо-контрольованих досліджень кветіапін асоціювався зі зростанням частоти виникнення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) порівняно з плацебо у пацієнтів, які отримували лікування при епізодах великої депресії, пов'язаної з біполярним розладом та тяжким депресивним розладом (див. розділ). .
Застосування кветіапіну асоціювалося з розвитком акатизії, що характеризувалася суб'єктивно неприємним або викликає дистрес занепокоєнням та потребою рухатися, що нерідко супроводжувалося нездатністю нерухомо сидіти чи стояти. Ці явища з вищою ймовірністю спостерігаються протягом перших кількох тижнів лікування. Збільшення дози пацієнтам, які мають такі симптоми, може зашкодити їм.
Тардитивна дискінезія
При появі ознак і симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути питання необхідності зниження дози або припинення Кетилепту. Симптоми тардитивної дискенезії можуть погіршуватись, а також виникати після припинення терапії (див. розділ «Побічні реакції»).
Сонливість і запаморочення
Лікування кветіапіном асоційоване із сонливістю та подібними симптомами, такими як седація (див. розділ Побічні дії). У ході клінічних досліджень лікування пацієнтів з біполярною депресією такі симптоми виникали зазвичай протягом перших 3 днів лікування та були переважно від легень до помірних за інтенсивністю. Щодо пацієнтів з біполярною депресією та пацієнтів з депресивними епізодами при ТДР, у яких виникає сонливість, може знадобитися спостереження протягом 2 тижнів після появи сонливості або доти, доки зникнуть симптоми, або може знадобитися розгляд питання про припинення лікування.
Ортостатична гіпотензія
Лікування кветіапіном супроводжувалося ортостатичною гіпотензією та супутнім запамороченням у деяких пацієнтів (див. «Побічні реакції»), подібно до сонливості, що зазвичай виникають під час періоду титрування дози. Ці явища можуть сприяти зростанню частоти випадкових травм (падіння), особливо серед пацієнтів похилого віку. Тому пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки вони не звикнуть до можливих ефектів лікарського засобу.
Синдром нічного апное
Були повідомлення про виникнення синдрому нічного апное у пацієнтів, які приймали кветіапін, тому слід з обережністю застосовувати Кетилепт пацієнтам із надмірною масою тіла/ожирінням, пацієнтам чоловічої статі, пацієнтам, які отримують супутню терапію антидепресантами.
Серцево-судинні захворювання
Кетилепт слід обережно застосовувати пацієнтам з відомими серцево-судинними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, які можуть призвести до артеріальної гіпотензії.
Кветіапін може викликати ортостатичну гіпотензію, особливо на початку титрування дози, тому в таких випадках потрібне зниження дози або більш тривале її титрування.
Судоми
У ході досліджень не виявлено різниці в частоті виникнення судом у пацієнтів, які приймали кветіапін, та пацієнтів із групи плацебо. Відсутні дані про частоту виникнення судом у пацієнтів з епілепсією в анамнезі. Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується з обережністю призначати препарат для лікування пацієнтів із нападами епілепсії в анамнезі (див. «Побічні реакції»).
Злоякісний нейролептичний синдром
Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов'язаний із лікуванням антипсихотиками, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміну психічного стану, ригідність м'язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. В
У такому випадку слід припинити застосування Кетилепту та розпочати відповідне лікування.
Важка нейтропенія та агранулоцитоз
Тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів <0,5х109/л) рідко спостерігалася у клінічних дослідженнях кветіапіну. Повідомлялося про агранулоцитоз (тяжку нейтропенію з інфекцією) рідко серед пацієнтів, які отримували кветіапін під час клінічних випробувань, а також при застосуванні в постмаркетинговий період (зокрема випадки з летальним результатом). Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали в межах двох місяців від початку терапії кветіапіном. Явний зв'язок з дозою не було встановлено. Протягом постмаркетингового періоду нормалізація лейкопенії та/або нейтропенії відбувалася після припинення терапії кветіапіном. Можливі фактори ризику виникнення нейтропенії включають попередньо існуюче зниження кількості лейкоцитів (Л) та нейропенію, спричинену лікарськими засобами, в анамнезі. Однак, деякі випадки спостерігалися у пацієнтів без попередньо існуючих факторів ризику. Рекомендується припинити лікування кветіапіном при рівні нейтрофілів у крові 1,0х109/л. Слід спостерігати за ознаками та симптомами інфекції та контролювати рівень нейтрофілів (поки вони не перевищать рівень <1,5×109/л) (див. «Побічні реакції»).
Слід враховувати можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів із наявною інфекцією, незважаючи на відсутність факторів ризику, а також у пацієнтів з лихоманкою нез'ясованого генезу та застосовувати відповідні клінічні заходи.
Необхідно порадити пацієнтам негайно повідомляти про появу ознак/симптомів, що вказують на агранулоцитоз або інфекцію (такі як пропасниця, слабкість, загальмованість або біль у горлі) у будь-який час під час лікування Кетилептом. Таким пацієнтам необхідно своєчасно проводити визначення кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейрофілів (АКН), особливо за відсутності сприятливих факторів.
Антихолінергічний (мускариновий) синдром
Норкветіапін, активний метаболіт кветіапіну, має помірну або високу спорідненість з кількома підтипами мускаринових рецепторів, що може пояснювати антихолінергічний (мускариновий) синдром. Це сприяє виникненню побічних реакцій, що відображає антихолінергічні ефекти при одночасному застосуванні кветіапіну та інших препаратів, які мають антихолінергічні ефекти в умовах передозування. Квітокіапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують ліки, що мають антихолінергічні (мускаринові) ефекти. Кветіапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам з патологією сечовипускання (затримка сечі), значною гіпертрофією передміхурової залози, кишковою непрохідністю, підвищеним внутрішньоочним тиском або закритокутовою глаукомою (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами, інші види взаємодій, Передозування»).
Взаємодія
Див. розділ Див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
Супутнє застосування кветіапіну з потужним індуктором печінкового ферменту, таким як карбамазепін або фенітоїн, суттєво знижує концентрацію кветіапіну в плазмі, що може завадити ефективності терапії кветіапіном. Лікування Кетилептом пацієнтів, які отримують індуктор печінкового ферменту, можна розпочинати лише в тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування препарату Кетилепт переважає від відміни індуктора печінкового ферменту. Важливо, щоб зміни застосування індуктора відбувалися поступово. При необхідності слід замінити його на неіндуктор (наприклад, вальпроат натрію).
Вплив на масу тіла
Під час лікування кветіапіном повідомляли про збільшення маси тіла, яку при застосуванні антипсихотичних препаратів слід контролювати та клінічно коригувати.
Гіперглікемія
Гіперглікемія та/або розвиток або загострення цукрового діабету іноді були пов'язані з кетоацидозом або комою, які рідко повідомляли, включаючи кілька випадків зі смертю (див. розділ «Побічні дії»). Були повідомлення про кілька випадків із попереднім збільшенням маси тіла, що може бути сприятливим фактором. Відповідний клінічний моніторинг бажано проводити згідно з існуючими інструкціями щодо застосування антипсихотичних засобів. Пацієнти, які лікуються будь-якими антипсихотичними лікарськими засобами, у тому числі кветіапіном, повинні бути під наглядом з приводу виникнення ознак та симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та слабкість), а пацієнти, які страждають на цукровий діабет, або з факторами ризику. повинні регулярно перевірятися щодо погіршення контролю рівня глюкози. Масу тіла слід постійно контролювати.
Ліпіди
Підвищення рівня тригліцеридів, ЛПНГ та загального холестерину, та зниження рівня холестерину ЛПВЩ спостерігалося у клінічних дослідженнях кветіапіну (див. розділ «Побічні реакції»). У разі зміни рівня ліпідів слід призначати відповідне лікування.
Метаболічний ризик
З огляду на виявлений ризик погіршення метаболічного профілю, у т. ч. із змінами маси тіла, рівня глюкози (див. Гіперглікемія) та ліпідів у крові, які спостерігалися під час клінічних досліджень, необхідно оцінювати метаболічні показники пацієнта на початку лікування, а зміни ці показники слід регулярно контролювати протягом курсу лікування. Погіршення цих показників слід коригувати з огляду на клінічну доцільність.
Довжина інтервалу QT
Під час клінічних досліджень та при застосуванні згідно з Інструкцією до медичного застосування кветіапін не викликав стійкого збільшення абсолютних QT-інтервалів. Однак, при передозуванні спостерігалося подовження інтервалу QT. Як і у випадку інших антипсихотиків, слід бути обережним при призначенні кветіапіну пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або пацієнтам з подовженим інтервалом QT у сімейному анамнезі. Також слід бути обережним при призначенні кветіапіну з іншими лікарськими засобами, які, як відомо, подовжують інтервал QT або при одночасному застосуванні з нейролептиками, особливо пацієнтам похилого віку, пацієнтам з вродженим синдромом подовження інтервалу QT, застійною серцевою недостатністю, гіпертрофією серця, гіпокалієм (см розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Кардіоміопатія та міокардит
Під час проведення клінічних досліджень, а також протягом постмаркетингового періоду повідомляли про кардіоміопатію та міокардит, проте причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням кветіапіну не було встановлено. Слід повторно оцінити доцільність застосування кветіапіну пацієнтам із підозрою на кардіоміопатію або міокардит.
Важкі шкірні побічні реакції
Дуже рідко повідомляли про важкі шкірні побічні реакції (SCARs), включаючи синдром Стівенса-Джонсона (SJS), токсичний епідермальний некроліз (TEN) та реакцію на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), які можуть бути небезпечними для життя або летальними. лікування кветіапіном. SCARs зазвичай представлені як поєднання таких симптомів: великий шкірний висип або ексфоліативний дерматит, лихоманка, лімфаденопатія та можлива еозинофілія. Якщо з'являються ознаки та симптоми, що вказують на тяжкі шкірні реакції, слід негайно скасувати кветіапін та розглянути альтернативне лікування.
Скасування прийому препарату
Гострі симптоми відміни прийому препарату, такі як безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та роздратованість, були описані після раптової відміни кветіапіну. Тому рекомендується поступове скасування прийому препарату протягом періоду щонайменше від одного до двох тижнів (див. розділ «Побічні дії»).Пацієнти похилого віку з хворобою Паркінсона (XII)/паркінсонізмом
Популярний ретроспективний аналіз застосування кветіапіну для лікування пацієнтів з ВДР показав підвищений ризик смерті при застосуванні кветіапіну у пацієнтів віком від 65 років. Ці дані не підтвердилися, коли дані пацієнтів із хворобою Паркінсона не враховувалися у результатах аналізу. Слід виявляти обережність, якщо кветіапін призначається пацієнтам похилого віку з ХП.
Кетилепт не рекомендується для лікування психозу, пов'язаного з деменцією.
Під час рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень у хворих на деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося підвищення приблизно в 3 рази ризику виникнення серцево-судинних небажаних явищ. Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик може бути виключено інших антипсихотиків чи інших категорій пацієнтів. Кетилепт слід застосовувати з обережністю пацієнтам із факторами ризику інсульту.
За даними метааналізу атипових антипсихотиків відомо, що пацієнти похилого віку, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, складають групу підвищеного ризику летального результату в порівнянні з плацебо. Однак за даними двох 10-тижневих плацебо-контрольованих досліджень застосування кветіапіну в однакових популяціях (n=710, вік 83 роки, діапазон 56-99 років) летальність у пацієнтів, що лікувалися кветіапіном, склала 5,5% порівняно з 3,2% . у плацебо-групі. Літальність пацієнтів під час досліджень була з різних причин, очікуваних цієї популяції пацієнтів. Ці дані не встановили причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням кветіапіном та летальністю пацієнтів з деменцією.
Дисфагія
При застосуванні кветіапіну відзначалася дисфагія. Слід з обережністю застосовувати кветіапін пацієнтам, що загрожують ризиком аспіраційної пневмонії (див. «Побічні реакції»).
Запори та непрохідність кишечника
Запор фактор ризику розвитку кишкової непрохідності. При застосуванні кветіапіну були зареєстровані випадки запору та непрохідності кишечника (див. «Побічні реакції»). Ці повідомлення включають повідомлення про летальні наслідки у пацієнтів, які мають більш високий ризик розвитку кишкової непрохідності, включаючи пацієнтів, які отримують одночасно кілька лікарських засобів, що знижують перистальтику кишечника, та/або лікарських засобів, щодо яких могли бути не зареєстровані повідомлення. про те, що вони спричиняють симптоми запору.
Венозна тромбоемболія (ВТЕ)
На фоні застосування нейролептичних засобів спостерігалися випадки венозної тромбоемболії (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів, які застосовують нейролептики, часто є фактори ризику розвитку ВТЕ, усі можливі фактори ризику появи ВТЕ слід визначити до та під час терапії кветіапіном та вжити запобіжних заходів.
Панкреатит
Повідомляли про випадки панкреатиту у клінічних випробуваннях та протягом постмаркетингового застосування, але взаємозв'язок не був встановлений. У повідомленнях протягом постмаркетингового застосування багато пацієнтів мали фактори, відомі як асоційовані з панкреатитом, як збільшення тригліцеридів (див. розділ «Особливості застосування», підрозділ «Ліпіди»), жовчні камені та споживання алкоголю.
Додаткова інформація
Дані щодо застосування кветіапіну в комбінації з дивалпроексом або літієм при маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня обмежені; однак комбінована терапія добре переносилася (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»). Ці дані показали адитивний ефект третього тижня лікування.
Лактоза
Таблетки Кетілепт містять лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактози або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Кетілепт 25 мг містить 4 мг моногідрату лактози в 1 таблетці.
Кетилепт 100 мг містить 16 мг лактози моногідрат у 1 таблетці.
Кетилепт 200 мг містить 32 мг лактози моногідрат в 1 таблетці.
Неправильне застосування та зловживання
Повідомлялося про випадки неправильного застосування та зловживання препаратом. Слід з обережністю призначати кветіапін пацієнтам, які в анамнезі зловживають алкоголем та наркотиками.
При прийомі кветіапіну найчастіше повідомляли про такі небажані реакції (10%): сонливість, запаморочення, сухість у роті, головний біль, симптоми відміни (припинення застосування) препарату, підвищення рівнів тригліцеридів у сироватці крові, підвищення рівня загального холестерину (особливо холестерину ЛПН) зниження рівня холестерину ЛПВЩ, збільшення маси тіла, зниження гемоглобіну та екстрапірамідні симптоми.
Як і при терапії іншими антипсихотичними препаратами, при прийомі кветіапіну відзначали втрату свідомості, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенію, нейтропенію та периферичні набряки.
Частота виникнення небажаних явищ при лікуванні кветіапіном наведена нижче (табл. 1) за такою класифікацією: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (> 1/1000, <1/ 100), рідкісні (> 1/10000, <1/1000), одиничні (< 1/10000) та невідому частоту (неможливо оцінити виходячи з існуючих даних).
- Див. розділ Див. розділ «Особливості застосування».
- Сонливість може виникати, як правило, протягом перших 2 тижнів лікування і зазвичай зникає при подовженні застосування кветіапіну.
- Безсимптомне підвищення (зсув від норми до 3ХВМН у будь-який час) рівнів трансаміназ (АЛТ, АСТ) або гамма-ГТ (глютамілтрансферази) спостерігали у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Такі підвищення зазвичай оборотні при продовженні лікування кветіапіном.
- Як і інші антипсихотичні лікарські засоби, що блокують альфа1-адренергічні рецептори, кветіапін часто може викликати ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією та у деяких пацієнтів непритомним, особливо в період підбору початкової дози (див. розділ «Особливості застосування& .
- Підрахунок частоти цих побічних реакцій проводили тільки на постмаркетингових даних застосування кветіапіну в лікарській формі зі швидким вивільненням.
- Рівень глюкози в крові натще ≥126 мг/дл (≥7,0 ммоль/л) або рівень глюкози в крові після їжі ≥200 мг/дл (≥11,1 ммоль/л) як мінімум у одному випадку.
- Зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну в порівнянні з плацебо спостерігалося лише під час клінічних досліджень біполярної депресії.
- Засноване на 7% збільшення маси тіла порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів терапії у дорослих.
- Симптоми відміни, які спостерігалися найчастіше в ході короткочасних плацебо-контрольованих клінічних досліджень монотерапії, в яких оцінювали симптоми відміни: безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та дратівливість. Частота цих реакцій суттєво знижувалась через тиждень припинення лікування.
- Рівень тригліцеридів ≥200 мг/дл (≥2,258 ммоль/л) (пацієнти у віці ≥18 років) або ≥150 мг/дл (≥1,694 ммоль/л) (пацієнти у віці років) як мінімум в одному випадку.
- Рівень холестерину ≥ ;18 років) як мінімум в одному випадку. Підвищення рівня холестерину ЛПНГ 30 мг/дл (0,769 ммоль/л) виникає дуже часто. Середнє значення серед пацієнтів із таким підвищенням було 41,7 мг/дл. (1,07 ммоль/л)
- Див. розділ текст нижче.
- Кількість тромбоцитів ≤100х109/л як мінімум в одному випадку.
- Згідно з повідомленнями клінічних досліджень про побічні реакції, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові не пов'язане зі злоякісним нейролептичним синдромом.
- Рівень пролактину (пацієнти у віці >18 років): >20 мкг/л (>869,56 пкмоль/л) у чоловіків; >30 мкг/л (>1304,34 пкмоль/л) жінки – у будь-який час.
- Може призвести до падіння.
- Холестерин ЛПВЩ: <40 мг/дл (1,025 ммоль/л) у чоловіків; <50 мг/дл (1,282 ммоль/л) жінки у будь-який час.
- Кількість пацієнтів, у яких змінювалася тривалість інтервалу QTC від 450 мсек до 450 мсек з підвищенням на 30 мсек. У плацебо-контрольованих дослідженнях кветіапіну середня зміна та кількість пацієнтів, які мали зміщення до клінічно значущого рівня, подібні до груп кветіапіну та плацебо.
- Зміщення від >132 ммоль/л до ≤132 ммоль/л щонайменше при одному обстеженні.
- Припадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки повідомляли під час терапії кветіапіном або відразу після припинення лікування (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодінікаіка»).
- Див. розділ Див. розділ «Фармакодінаїка».
- Зниження рівня гемоглобіну до ≤13 г/дл (8,07 ммоль/л) у чоловіків, ≤12 г/дл (7,45 ммоль/л) у жінок, принаймні при одному обстеженні, спостерігалося у 11% пацієнтів, яких лікували кветіапіном, у всіх дослідженнях, включаючи відкриті. Для цих пацієнтів середнє максимальне зменшення рівня гемоглобіну в будь-який час.мя склало -1,50 г/дл.
- Ці події часто траплялися на фоні тахікардії, запаморочення, ортостатичної гіпотензії та/або основних серцевих/респіраторних захворювань.
- На основі відхилення від нормального вихідного до потенційно клінічно важливого значення будь-коли після вихідного у всіх дослідженнях. Відхилення загального Т4, вільного Т4, загального Т3 і вільного Т3 становило <0,8х НМН (пкмоль/л) та відхилення ТТГ становить >5 мМЕ/л у будь-який час.
- Згідно з збільшенням частоти випадків блювання у пацієнтів похилого віку (≥65 років).
- Див. розділ Див. розділ «Особливості застосування».
- Сонливість може виникати, як правило, протягом перших 2 тижнів лікування і зазвичай зникає при подовженні застосування кветіапіну.
- Безсимптомне підвищення (зсув від норми до 3ХВМН у будь-який час) рівнів трансаміназ (АЛТ, АСТ) або гамма-ГТ (глютамілтрансферази) спостерігали у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Такі підвищення зазвичай були обрані при продовженні лікування кветіапіном.
- Як і інші антипсихотичні лікарські засоби, що блокують альфа1-адренергічні рецептори, кветіапін часто може викликати ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією та у деяких пацієнтів непритомним, особливо в період підбору початкової дози (див. розділ «Особливості застосування& .
- Підрахунок частоти цих побічних реакцій проводили тільки на постмаркетингових даних із застосуванням кветіапіну.
- Рівень глюкози в крові натще ≥126 мг/дл (≥7,0 ммоль/л) або рівень глюкози в крові після їжі ≥200 мг/дл (≥11,1 ммоль/л) як мінімум у одному випадку.
- Зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну в порівнянні з плацебо спостерігалося лише під час клінічних досліджень біполярної депресії.
- Засноване на 7% збільшення маси тіла порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів терапії у дорослих.
Випадки подовженого інтервалу QT, шлуночкової аритмії, раптового нез'ясованого летального результату, зупинки серця та аритмії типу «torsade de pointes», були повідомлені при застосуванні нейролептичних лікарських засобів і вважаються специфічними до цього класу препаратів</
Повідомляли про тяжкі шкірні небажані реакції (SCAR), включаючи синдром Стівенса-Джонсона (SJS), токсичний епідермальний некроліз (TEN), шкірні реакції, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS), у зв'язку з лікуванням кветіапіном.
Діти
Наведені вище побічні реакції, які спостерігалися у дорослих, мають місце у пацієнтів дитячого та підліткового віку (10-17 років).
Побічні реакції спостерігалися під час проведення клінічних досліджень кветіапіном у дітей та підлітків.
У Таблиці 2 нижче зібрані побічні реакції з більш високою частотою виникнення у пацієнтів дитячого та підліткового віку (10-17 років) або не спостерігалися у дорослих хворих.
Побічні реакції розташовані залежно від частоти виникнення з використанням таких категорій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000) і дуже рідко (<1/10000).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу важливі. Це забезпечує продовження моніторингу співвідношення користі/ризику застосування лікарського засобу. Спеціалістів у галузі охорони здоров'я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлення.
Симптоми
Дані про передозування кветіапіном у клінічних дослідженнях обмежені. Прояви та симптоми передозування були наслідком посилення відомих фармакологічних ефектів, таких як сонливість та седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія. Передозування може призвести до пролонгації інтервалу QT, судом, епілептичного статусу, рабдоміолізу, пригнічення дихання, затримки сечі, сплутаної свідомості, марення та/або збудження, коми та летального результату. Пацієнти з існуючим тяжким серцево-судинним захворюванням можуть мати підвищений ризик появи ефектів передозування (див. розділ «Особливості застосування»).
Лікування
Специфічного антидоту до кветіапіну немає. У випадках вираженої інтоксикації слід розглянути необхідність застосування різноспрямованих заходів та інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легень, моніторинг та підтримку діяльності серцево-судинної системи. Щодо цієї ситуації в опублікованих повідомленнях описуються випадки усунення серйозних реакцій з боку ЦНС, включаючи ком і делірій, при внутрішньовенному введенні фізостигміну (1-2 мг) під безперервним ЕКГ-моніторингом. Не можна використовувати фізостигмін за наявності аритмії, блокади серця якогось ступеня або розширення комплексу QRS.
У випадках стійкої артеріальної гіпотензії при передозуванні кветіапіну слід застосовувати відповідні заходи, такі як внутрішньовенне введення рідини та/або симпатоміметики (слід уникати застосування адреналіну та допаміну, оскільки стимуляція бета-адренорецепторів може ускладнити гіпотонію в умовах блокування альфа).
Оскільки профілактику абсорбції при передозуванні не вивчали, слід враховувати необхідність промивання шлунка, яке по можливості слід провести протягом 1 години після застосування препарату (після інтубації, якщо пацієнт знепритомнів), але не пізніше ніж через 1 годину після прийому препарату, а також застосування активованого вугілля разом із проносним засобом.
Ретельний медичний контроль та моніторинг повинні продовжуватися до повного одужання пацієнта.
Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.
Кетилепт - антипсихотичний засіб, який призначається для лікування шизофренії, біполярних розладів
Часті запитання
- Ціна на препарат Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. в Україні від 198.99 до 267
- Діючі речовини у Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. є Кветіапін
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. є безрецептурним препаратом, та відпускається без рецепту
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. приймати перед керуванням транспорту
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. приймати вагітним
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. приймати під час грудного вигодовування
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. з обережністю приймати алергікам
- Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. з обережністю приймати діабетикам
- Рекомендована температура для зберігання Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. від 5°C до 25°C
- Рекомендований термін зберігання Кетилепт таблетки 25 мг, 30 шт. 5 років
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар. Будь першим, хто залишить відгук.