ФІНЛЕПСИН

Від чого призначають Фінлепсин?

Фінлепсин – це рецептурний протиепілептичний препарат із сильною протисудомною дією. Таблетки мають антидіуретичну, антипсихотичну та антидепресивну дію. Засіб призначається для терапії невралгії та епілептичних станів.

Нейротропний та протисудомний засіб розроблено на основі карбамазепіну. Речовина гальмує синаптичну передачу збудження і цим зменшує поширення судомних нападів. Знімає біль при невралгії трійчастого нерва.

Показання

Активна формула препарату показана для лікування наступних захворювань:

• епілепсія;
• прості та складні судомні напади з вторинною генералізацією і без неї, які можуть супроводжуватися втратою свідомості;
• змішані епілептичні напади та тоніко-клонічні судоми генералізованого типу.

Препарат призначається в складі комплексного лікування або як монотерапія наступних станів:

• алкогольна абстиненція;
• маніакальні стани в гострій фазі;
• терапія біполярних розладів;
• невралгія трійчастого нерва, спровокована розсіяним склерозом;
• ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва.

Лікувальний курс призначається лікарем в індивідуальному порядку на основі анамнезу та поставлених цілей.

Протипоказання

Препарат заборонено призначати в таких ситуаціях:

• атріовентрикулярна блокада;
• пригнічення функцій кісткового мозку в анамнезі;
• печінкова порфірія;
• паралельний прийом з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після проходження курсу;
• індивідуальна непереносимість карбамазепіну та допоміжних речовин.

Перед початком терапевтичного курсу пацієнтам рекомендовано перевірити наявність алелі HLA-А*3101. При позитивному результаті прийом протипоказаний через ризик розвитку сильних побічних реакцій.

Як приймати Фінлепсин?

Фінлепсин – препарат для перорального прийому. Призначається для постійного застосування незалежно від їжі, запиваючи склянкою води. Доза розраховується індивідуально, залежно від діагнозу, стадії патології. Починають з мінімальних доз — 100-200 мг на добу, поступово підвищуючи до тієї, яка дає бажаний терапевтичний ефект.

Звичайна доза становить 800-1200 мг на день, максимальна добова – 1600 мг. Пацієнтам, які мають тяжкі захворювання нирок, печінки або серцево-судинної системи, може призначатися знижене дозування.

Щоб отримати максимальний ефект, бажано поділити денну норму на 4-5 прийомів. Частотність та норми залежать від встановленого діагнозу.

Епілепсія

Терапія у дорослих та дітей віком від 15 років починається з низької дози в 100 мг, розділеної на два прийоми. Далі слідує поступове збільшення до 1200 мг. У деяких ситуаціях може призначатися до 1600 мг на добу. Подальше збільшення дозування підвищує ризик побічних реакцій. Для лікування дітей призначається:

• 6-10 років – починають зі 100 мг/добу зі щотижневим збільшенням на 100 мг, терапевтичний максимум – 600 мг на добу;
• 11-15 років – не більше 1000 мг на добу, поділені на 3-5 прийомів.

Гострі маніакальні стани

Добова норма препарату може змінюватися в межах 400-1600 мг залежно від стану пацієнта. Дозу ділять на 2-3 прийоми.

При невралгії трійчастого нерва або алкогольному абстинентному синдромі призначають по 200-400 мг на добу, розділивши на 2-3 прийоми. Максимально допустиме підвищення – 1600 мг на день.

Скільки можна приймати Фінлепсин?

Тривалість курсу визначається індивідуально залежно стану пацієнта.

Чи можна використовувати Фінлепсин під час вагітності?

Фінлепсин протипоказаний вагітним жінкам, оскільки карбамазепін може спричинити серйозні вроджені вади та навіть призвести до загибелі плода. Терапія при лактації вимагає відмови від годування грудним молоком. Якщо жінка приймає препарат і дізналася про настання вагітності, важливо звернутися до лікаря для корекції терапії. Різко скасовувати ліки не можна через високий ризик виникнення нападів, здатних негативно позначитися на стані жінки та плода.

Чи може бути передозування від Фінлепсину?

Вживання високих доз карбамазепіну (від 4 г на добу) призводить до передозування. Такі стани супроводжуються низкою негативних реакцій:

• пригнічення ЦНС, запаморочення, ступор;
• атаксія;
• судоми;
• тремор;
• тривожність;
• галюцинації;
• нудота, блювання;
• нерозбірлива мова;
• тахікардія, гіпертензія;
• зупинка серця, кома та ін.

У разі передозування слід звернутися за медичною допомогою.