Нижченаведені побічні реакції систематизовано відповідно до класів систем органів за MedDRA та частотою: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100, <1/10), непоширені (≥1/1000, <1/100), рідко поширені (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних). У межах кожної групи частоти небажані реакції представлено у порядку зменшення проявів.
Інфекції та інвазії:
непоширені — грип, назофарингіт.
З боку крові та лімфатичної системи:
непоширені — анемія.
З боку імунної системи:
частота невідома** — реакції гіперчутливості, включаючи рідкісні випадки бронхоспазму, кропив’янки та ангіоневротичного набряку та дуже рідкісні випадки анафілактичних реакцій/шоку.
З боку обміну речовин, метаболізму:
поширені – гіпокальціємія*;
непоширені – зменшення апетиту,
рідко поширені — гіпофосфатемія.
З боку психіки:
непоширені — безсоння.
З боку нервової системи:
поширені – головний біль, запаморочення;
непоширені – летаргія, парестезія, сонливість, тремор, непритомність (синкопе), порушення смаку.
З боку органів зору:
поширені — гіперемія очей;
непоширені – кон’юнктивіт, біль в очах;
рідко поширені — увеїт, епісклерит, запалення райдужної оболонки;
частота невідома** — склерит та запалення ока.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату:
непоширені – вертиго.
З боку серцево-судинної системи:
поширені — фібриляція передсердь;
непоширені — посилене серцебиття; виникнення миготливої аритмії; артеріальна гіпертензія, припливи;
частота невідома** — гіпотензія (у деяких пацієнтів на тлі факторів ризику).
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння:
непоширені — кашель, задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту:
поширені — нудота, блювання, діарея;
непоширені – диспепсія, біль в епігастрії, біль у животі, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, запор, сухість у роті, езофагіт, зубний біль, гастрит#.
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
непоширені — висипання, гіпергідроз, свербіж, еритема.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:
поширені — міалгія, артралгія, біль у кістках, біль у спині, біль у кінцівках;
непоширені — біль у шиї, м’язово-скелетна скутість, набряклість суглобів, спазми м’язів, біль у плечі, м’язово-скелетний біль у грудях, м’язово-скелетний біль, скутість суглобів, артрит, м’язова слабкість;
рідко поширені — атиповий підвертлюжний та діафізарний перелом стегнової кістки† (небажана реакція класу бісфосфонатів);
дуже рідко — остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для бісфосфонатів);
частота невідома** — остеонекроз щелепи.
З боку нирок та сечовидільної системи:
непоширені — підвищення креатиніну крові, полакіурія, протеїнурія;
частота невідома** — порушення функції нирок. Рідкісні випадки ниркової недостатності, що вимагають гемодіалізу, та рідкісні летальні випадки спостерігалися у пацієнтів з існуючою нирковою дисфункцією або іншими факторами ризику, такими як літній вік, одночасне застосування нефротоксичних лікарських засобів, одночасна діуретична терапія або дегідратація у постінфузійному періоді.
Лабораторні показники:
поширені — підвищення рівня С-реактивного протеїну;
непоширені — зниження рівня кальцію крові.
Загальні розлади та реакції у місці введення:
дуже поширені — гарячка;
поширені — грипоподібні симптоми, озноб, стомлюваність, астенія, біль, нездужання, реакція у місці введення;
непоширені — периферичний набряк, спрага, гострофазова реакція, біль у грудях несерцевого походження;
частота невідома** — вторинна дегідратація організму, пов’язана з такими симптомами як гарячка, блювання та діарея, що розвиваються після введення лікарського засобу.
# Спостерігалися у пацієнтів, які одночасно приймали глюкокортикостероїди.
* Поширені тільки при хворобі Педжета.
** На основі пост маркетингового досвіду. Частота не може бути оцінена на основі наявних даних.
† Виявлені в постмаркетинговий період.
Ефекти класу препаратів.
Порушення функції нирок.
При застосуванні золедронової кислоти повідомлялося про погіршення функції нирок. На підставі аналізу даних з безпеки, отриманих у процесі реєстраційних досліджень золедронової кислоти щодо попередження небажаних явищ, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів із поширеними злоякісними захворюваннями частота порушень функції нирок, які вважалися пов’язаними із золедроновою кислотою, була такою: множинна мієлома (3,2%), рак простати (3,1%), рак молочної залози (4,3%), рак легень та інші солідні пухлини (3,2%). Фактори, що можуть підвищувати ризик порушення функції нирок, включають дегідратацію, попереднє порушення функції нирок, багаторазові курси лікування золедроновою кислотою або іншими бісфосфонатами, а також одночасне застосування інших нефротоксичних засобів або скорочення рекомендованого часу інфузії. Повідомлялося про випадки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому або одноразовому застосуванні золедронової кислоти у дозі 4 мг.
Гіпокальціємія.
За даними клінічних досліджень остеопорозу, приблизно у 0,2% пацієнтів після застосування золедронової кислоти відзначалося помітне зниження рівнів кальцію у сироватці крові (менше 1,87 ммоль/л). Випадків симптоматичної гіпокальціємії не спостерігалося.
У ході досліджень хвороби Педжета випадки симптоматичної гіпокальціємії спостерігалися приблизно у 1% пацієнтів; у всіх пацієнтів вони минали.
Випадки тимчасового асимптоматичного зниження рівнів кальцію нижче діапазону норми (менше 2,10 ммоль/л) спостерігалися у 2,3% пацієнтів, які отримували лікування золедронової кислоти у ході великого клінічного дослідження, порівняно з 21% пацієнтів, які отримували лікування золедроновою кислотою у ході досліджень хвороби Педжета. Частота випадків гіпокальціємії була значно нижчою після подальшого введення лікарського засобу.
У ході проведення дослідження остеопорозу у період постменопаузи з метою профілактики клінічних переломів після участі у дослідженні переломів стегна та дослідженнях хвороби Педжета всі пацієнти отримували відповідні добавки вітаміну D і кальцію. У дослідженні щодо профілактики клінічних переломів після нещодавнього перелому стегна рівні вітаміну D зазвичай не вимірювали, але більшість пацієнтів отримала ударну дозу вітаміну D до застосування золедронової кислоти.
Гострофазні реакції.
Ці небажані реакції включають гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блювання, діарею та артралгію, а також артрит, асоційований з опуханням суглобів, які можуть проявитися протягом перших 3 днів після інфузії золедронової кислоти. Зазначені реакції називають «грипоподібним» синдромом або синдромом «після отримання лікарського засобу».
Місцеві реакції. Повідомляли про місцеві реакції у місці інфузії (0,7%): почервоніння, припухлість та/або біль після введення золедронової кислоти.
Остеонекроз щелепи. Випадки розвитку некрозу щелепи спостерігалися переважно у хворих на рак, які приймали лікарські засоби, що інгібують резорбцію кісток, включаючи золедронову кислоту.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.