Венокор призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі препарат слід розводити у фізіологічному розчині хлориду натрію (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50–100 мг 1–3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струменево Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, крапельно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим у комплексній терапії у перші 2-4 дні.
внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-500 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 200-500 мг 2-3 рази на добу. Термін лікування становить 14 днів.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно у дозі 200-500 мг 1-2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100-250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять внутрішньом'язово по 200-250 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих похилого віку та тривожних станах препарат застосовують внутрішньом'язово у дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори,
інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), тромболітики антико. У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту бажано внутрішньовенне введення Венокора, в наступні 9 діб можливе внутрішньом'язове введення Венокора. Введення Венокора проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9 % розчином хлориду натрію або 5 % розчином декстрози (глюкози) в обсязі 100-150 мл протягом 30-90 хвилин. При необхідності можливе повільне введення Венокора протягом не менше 5 хвилин.
Введення Венокора (внутрішньовенне або внутрішньом'язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова
терапевтична доза становить 6-9 мг на кожний кілограм маси тіла на добу, разова доза -; 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – . 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом'язово по 100-300 мг/добу, 1-3 рази на добу протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 200-500 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово 2-3 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно у дозі 200-500 мг/добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитися поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.
При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають по 200-500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Легкий ступінь тяжкості: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Середній рівень тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином хлориду натрію). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі – по 200-500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг/добу до стійкого усунення прояву панкреатогенного шоку.
Особливості застосування
В окремих випадках, особливо у схильних до пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить метабісульфіт натрію, який може спричинити бронхоспазм.
З обережністю слід застосовувати хворим з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7-10 днів) у зв'язку з властивістю потенціювати проліферативні процеси.
Після завершення парентерального введення для підтримання досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток.