Вазапростан® вводиться тільки внутрішньовенно або внутрішньоартеріально за умови, що лікар має досвід роботи в ангіології, знайомий із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та має для цього відповідне обладнання. Не слід вводити препарат внутрішньовенно струминно (болюсно).
Внутрішньовенне введення не рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.
Внутрішньовенна терапія III стадії.
Відповідно до сучасних знань у випадку застосування внутрішньовенних інфузій препарату використовувати наступне дозування:
1 раз на добу 60 мкг алпростадилу (1 ампула), вміст якої розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Тривалість інфузії – 2 години.
Пацієнтам із порушеною функцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну > 1,5 мг/дл) внутрішньовенне застосування препарату розпочинати з 1/3 дози (20 мкг) 2 рази на добу, кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можна поступово, за 2-3 дні, довести до рекомендованої дози (60 мкг алпростадилу).
Пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам з групи ризику щодо порушення функції серця об’єм інфузії слід обмежити 50-100 мл на добу і обов’язково вводити за допомогою пристрою для інфузій.
Внутрішньоартеріальна терапія III та IV стадії.
Внутрішньоартеріальну терапію проводити за нижченаведеною схемою дозування.
Вміст 1 ампули (60 мкг алпростадилу) розчинити у 50-150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Якщо не призначено інакше, початкова доза зазвичай становить 10 мкг (1/6 від вмісту ампули) алпростадилу на 1 введення. Тривалість внутрішньоартеріальної інфузії становить 60-120 хвилин. Вводити за допомогою пристрою для інфузій. При задовільній переносимості та відсутності некрозів дозу можна збільшити до 20 мкг (1/3 від вмісту ампули) алпростадилу. Зазвичай застосовується 1 інфузія на добу.
Внутрішньоартеріальну інфузію можна проводити через введений катетер. При цьому, залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання, рекомендується доза 0,1-0,6 нг/кг маси тіла/хв (що приблизно відповідає вмісту 1/12-1/2 ампули препарату); інфузія із застосуванням пристрою для інфузій триває 12 годин.
Тривалість лікування
Після тритижневого курсу лікування слід розглянути питання про доцільність подальшого застосування препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного успіху лікування слід припинити. Курс лікування не повинен перевищувати 4 тижнів.
Метод введення
Розчин необхідно готувати безпосередньо перед інфузією. Розчин, приготовлений більше 12 годин тому, вводити не можна.
Ампула не потребує подальшого надпилювання: місце розпилу знаходиться під блакитною точкою.
Вміст ампули – сухий білий порошок, що утворює твердий шар завтовшки 3 мм. На цьому шарі можуть бути невеликі тріщини та крихти, що не впливають на якість препарату. Суха речовина розчиняється одразу ж після додавання 0,9 % розчину натрію хлориду. Спочатку розчин може стати трохи каламутним, що пояснюється утворенням повітряних бульбашок. За короткий час бульбашки зникають, і розчин стає прозорим.
При пошкодженні ампули зазвичай суха речовина стає вологою та клейкою і втрачає в об’ємі. У такому випадку препарат застосовувати не можна!
Особливості застосування.
Пацієнтам із групи ризику терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильнонаглядаючи за пацієнтом упродовж введення кожної дози.
Пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком і пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікування препаратом. З обережністю призначати препаратпри легкій або помірній артеріальній гіпотензії.
Для запобігання виникненню симптомів гіпергідратації інфузійні об’єми не повинні перевищувати 50-100 мл на добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватися рекомендацій щодо тривалості інфузії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), контролю маси тіла, балансу рідини, центрального венозного тиску та ехокардіографія. Пацієнта можна виписати зі стаціонару тільки у разі встановлення стабільних показників з боку серцево-судинної системи.
Такий же нагляд потрібний пацієнтам з периферичними набряками.
За пацієнтами із нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці крові > 1,5 мг/дл або швидкість гломерулярної фільтрації ˂ 90 мл/хв/1,73 м2) слід ретельно спостерігати (контроль балансу рідини та показників ниркової функції).
Препарат з обережністю призначати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити в післядіалізний період), хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні судин.
Вазапростан® повинні вводити тільки лікарі, які мають досвід лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій, знайомі із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та мають для цього відповідне обладнання.
У разі одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).