Абсорбція
Після перорального прийому максимальна концентрація (Сmax) цинакальцету в плазмі крові досягається приблизно через 2–6 годин. Абсолютна біодоступність цинакальцету при прийомі натще, встановлена на підставі порівняння результатів різних досліджень, становила приблизно 20–25 %. Прийом цинакальцету разом з їжею збільшував його біодоступність приблизно на 50–80 %. Подібне підвищення концентрації цинакальцету в плазмі крові спостерігалося незалежно від вмісту жиру в їжі.
Під час введення доз понад 200 мг поглинання було насиченим, ймовірно, через низьку розчинність.
Розподіл
Відзначається високий об’єм розподілу (приблизно 1000 л), що вказує на широкий розподіл. Цинакальцет приблизно на 97 % зв’язується з білками плазми і розподіляється на мінімальному рівні в еритроцитах.
Після поглинання зниження концентрації цинакальцету відбувається в два етапи; початковий період напіввиведення становить приблизно 6 год, остаточний період напіввиведення становить від 30 до 40 годин. Рівень цинакальцету в стані рівноваги досягається протягом 7 днів з мінімальною кумуляцією. Фармакокінетичні властивості цинакальцету не змінюються в динаміці.
Метаболізм
Цинакальцет метаболізується численними ферментами, переважно CYP3A4 і CYP1A2 (роль CYP1A2 не була підтверджена клінічними методами). Основні циркулюючі метаболіти неактивні. Згідно з даними досліджень in vitro, цинакальцет є потужним інгібітором CYP2D6, однак при концентраціях, що досягалися в клінічних умовах, цинакальцет не є інгібітором інших ферментів CYP, в т. ч. CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 і CYP3A4, і також не є індуктором CYP1A2, CYP2C19 і CYP3A4.
Виведення
Після введення здоровим добровольцям дози 75 мг, міченої радіоізотопним методом, цинакальцет зазнавав швидкого і значного окислювального метаболізму з подальшою кон’югацією. Виведення радіоактивності відбувалося в основному в результаті виведення метаболітів нирками. Приблизно 80 % введеної дози виявлялося в сечі і 15 % — у фекаліях.
Лінійність/нелінійність
Збільшення AUC і Cmax відбувається практично лінійно в діапазоні доз від 30 до 180 мг при прийомі 1 раз на добу.
Взаємозв’язок параметрів фармакокінетики/фармакодинаміки
Невдовзі після введення цинакальцету рівень ПТГ починає знижуватися і досягає найнижчої точки приблизно через 2–6 годин, що відповідає періоду досягнення Cmax цинакальцету. Після цього концентрація цинакальцету починає знижуватися, а рівень ПТГ збільшується протягом 12 годин після введення дози, пригнічення ПТГ залишається приблизно на тому самому рівні до кінця добового інтервалу при режимі дозування 1 раз на добу. Рівень ПТГ у ході клінічних досліджень цинакальцету вимірювався наприкінці інтервалу дозування.
Пацієнти літнього віку. У фармакокінетиці цинакальцету не відзначено клінічно значущих розходжень, пов’язаних з віком хворих.
Ниркова недостатність. Фармакокінетичний профіль цинакальцету у пацієнтів із нирковою недостатністю легкого, середнього та тяжкого ступеня і у пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, немає значних відмінностей з таким у здорових добровольців.
Печінкова недостатність. При печінковій недостатності легкого ступеня не спостерігається помітного впливу на фармакокінетику цинакальцету. Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки середні показники AUC були приблизно в 2 рази вищі у пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки та приблизно в 4 рази вищі при тяжкій формі печінкової недостатності. Середній період напіввиведення цинакальцету у пацієнтів з печінковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня пролонгується відповідно на 33 % і 70 %. Печінкова недостатність не впливає на рівень зв’язування цинакальцету з білками плазми крові. Оскільки підбір доз для кожного хворого проводиться на підставі параметрів ефективності та безпеки, для хворих з печінковою недостатністю не потрібно проводити додаткової корекції дози.
Стать. Кліренс цинакальцету може бути нижчим у жінок, ніж у чоловіків. Оскільки підбір доз проводиться індивідуально, не потрібно здійснювати додаткову корекцію дози залежно від статі пацієнта.