Лікарський засіб застосовувати для внутрішньовенного струминного і краплинного та внутрішньом’язового введення.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хвилин через можливий розвиток аритмії, що загрожує життю, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер.
Для внутрішньовенної інфузії 1 г або 2 г порошку розчинити у 40-100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50-60 хвилин. Для внутрішньом’язового введення 1 г порошку розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1% розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз. У разі застосування лідокаїну суворо протипоказано внутрішньовенне введення лікарського засобу.
Лікування може бути розпочато до того, як буде відомий результат антибіотикограми. Цефотаксим чинить синергічну дію у комбінації з аміноглікозидами.
Дозування. Дозування та спосіб введення залежать від тяжкості інфекції, чутливості мікроорганізму та стану пацієнта.
Тривалість лікування.
Тривалість застосування лікарського засобу Цефотаксим-Віста залежить від клінічного стану пацієнта і змінюється залежно від перебігу хвороби. Лікування повинно тривати не менше 10 днів, якщо інфекція викликана Streptococcus pyogenes (парентеральна терапія може бути замінена пероральною терапією до закінчення 10-денного періоду).
Дорослі та підлітки (віком від 12 до 16-18 років).
Зазвичай застосовують по 1 г цефотаксиму кожні 12 годин. При серйозних інфекціях добову дозу можна збільшити до 12 г. Добові дози до 6 г можна розділити щонайменше на два окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози слід розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 12 годин. Вищі добові дози потрібно розділити щонайменше на 3 або 4 окремі введення з інтервалом у 8 або 6 годин відповідно.
Таблиця 2 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 2
Тип інфекції |
Одноразова доза цефотаксиму |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
1 г |
12 годин |
2 г |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
2 г |
12 годин |
4 г |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним |
2-3 г |
8 годин 6 годин |
6-9 г 8-12 г |
Немовлята і діти (віком від 28 днів до 11 років).
Зазвичай 50-100 мг/кг маси тіла на добу, залежно від тяжкості інфекції (до 150 мг), розділені на 2-4 рівні дози (кожні 12-6 годин).
Таблиця 3 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 3
Тип інфекції |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, де була продемонстрована або очікується чутливість мікроорганізму |
6-12 годин |
50 мг/кг |
Інфекції, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість різних мікроорганізмів |
6-12 годин |
100 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним |
6-8 годин |
150 мг/кг* |
* В окремих випадках, особливо в ситуаціях, небезпечних для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Однак не слід перевищувати максимальної добової дози 12 грамів.
Недоношені та доношені новонароджені (віком 0-27 днів).
Зазвичай призначають 50 мг/кг маси тіла на добу, розділені на 2-4 рівні дози (кожні 12-6 годин). У разі виникнення ситуацій, небезпечних для життя, може знадобитися збільшення добової дози. При серйозних інфекціях призначається 150 мг/кг маси тіла на добу. Таблиця 4 може бути орієнтиром для дозування.
Таблиця 4
Тип інфекції |
Вік |
Інтервал між введенням лікарського засобу |
Добова доза цефотаксиму |
Типові інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами, де була продемонстрована або очікується висока або помірна чутливість |
0-7 днів 8 днів-1 місяць |
6-12 годин |
50 мг/кг |
Бактеріальні захворювання неясної етіології, які неможливо локалізувати, стан хворого є критичним |
0-7 днів 8 днів-1 місяць |
6-12 годин |
100 мг/кг⃰ 150 мг/кг* |
* В окремих випадках, особливо в ситуаціях, небезпечних для життя, може бути необхідним збільшити добову дозу до 200 мг/кг маси тіла на добу. Цю дозу не слід перевищувати у зв’язку з недостатньо розвиненою видільною функцією нирок (показник: кліренс ендогенного креатиніну).
Пацієнти літнього віку.
При нормальній функції нирок і печінки не потрібно коригувати дозу.
Дозування у пацієнтів з нирковою недостатністю.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну меншим 10 мл/хв після початкової нормальної дози підтримуючі дози слід зменшити до половини стандартної дози, не змінюючи інтервалу між введенням лікарського засобу.
У пацієнтів, які проходять процедуру гемодіалізу: від 1 г до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. У день проходження процедури гемодіалізу цефотаксим слід вводити після закінчення сеансу діалізу.
У пацієнтів, які проходять процедуру перитонеального діалізу: від 1 г до 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. Цефотаксим не видаляється за допомогою перитонеального діалізу.
Інші рекомендації.
Гонорея. Одноразове введення (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) у дозі від 0,5 г до 1 г цефотаксиму. У разі ускладнених інфекцій необхідно враховувати наявні офіційні рекомендації. Наявність сифілісу слід виключити до початку лікування.
Інфекції сечовивідних шляхів. У разі неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів: у дозі 1 г кожні 12 годин.
Бактеріальний менінгіт. Дорослим рекомендуються добові дози від 6 г до 12 г на добу, розподілені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Дітям рекомендуються добові дози від 150 мг/кг до 200 мг/кг маси тіла на добу, розподілені на рівні дози, кожні 6–8 годин. Новонародженим від 1-го до 7-го дня життя можна вводити 50 мг/кг маси тіла кожні 12 годин, а новонародженим від 7-го до 28-го дня життя — 50 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.
Внутрішньочеревні інфекції. Внутрішньочеревні інфекції слід лікувати цефотаксимом у поєднанні з іншими відповідними антибіотиками.
Періопераційна профілактика. Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень рекомендується введення одноразової дози від 1 г до 2 г цефотаксиму за 30-60 хвилин до початку операції. Ще один антибіотик необхідний для захисту від анаеробних мікроорганізмів. Якщо операція триває довше 90 хвилин, потрібна додаткова доза.
Спосіб застосування.
Цефотаксим та аміноглікозиди не слід змішувати в одному шприці чи інфузійному розчині. Приготування розчинів повинно відбуватися в асептичних (стерильних) умовах. Застосовувати одразу після приготування.