Дорослим та підліткам старше 16 років приймати 1-2 капсули кожні 4-6 годин залежно від інтенсивності больового синдрому та рекомендації лікаря. Добова доза не повинна перевищувати 6 капсул. Дітям віком від 12 до 16 років: по 1 капсулі 1-2 рази на добу. Капсулу слід приймати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Зазвичай тривалість лікування становить 3-7 днів. Якщо протягом цього часу не відбувається покращення, слід переглянути лікування.
Максимальний термін застосування дітям без консультації лікаря – 3 дні.
Інтервал між прийомами становить не менше 4 годин.
Не перевищувати рекомендовану дозу.
Особливості застосування
Пацієнтам із порушенням функції печінки, а також у тих, хто приймає парацетамол протягом тривалого часу, рекомендується регулярно проводити функціональні печінкові проби. Якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект перед застосуванням Таміпул® необхідно порадитися з лікарем.
Пацієнтам, які щодня приймають анальгетики при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж застосовувати препарат. У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону при прийомі парацетамолу, може підвищитися ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.
При одночасному застосуванні пероральних антикоагулянтів та високих доз парацетамолу рекомендується визначати протромбіновий час. Під час лікування слід уникати вживання алкоголю. Пацієнтів слід попередити, щоб одночасно не застосовували інші препарати, які містять парацетамол.
Прийом парацетамолу може впливати на результати лабораторного дослідження вмісту в крові сечової кислоти та глюкози.
При порушенні функції печінки та нирок препарат слід застосовувати лише за призначенням лікаря.
У високих дозах (що перевищують 6 г на добу) парацетамол є токсичним для печінки. Однак негативний вплив на печінку може виникати і при значно менших дозах у разі вживання алкоголю, застосування індукторів печінкових ферментів або інших речовин, які токсично впливають на печінку.
Слід з обережністю (після консультації з лікарем) розпочинати застосування препарату пацієнтам, у яких спостерігався підвищений артеріальний тиск, затримка рідини та набряки при лікуванні нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).
Побічні ефекти можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, необхідної для лікування симптомів.
Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему
Проведені клінічні дослідження та дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на день), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику розвитку тромботичних артеріальних ускладнень (інфаркт міокарда або інсульт). Загалом дані епідеміологічних досліджень не свідчать, що низька доза ібупрофену (нижче 1200 мг на день) може призвести до підвищення ризику розвитку інфаркту міокарда. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може призначати лікар лише після ретельного аналізу. Пацієнтам з вираженими факторами ризику серцево-судинних ускладнень (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати тривале лікування НПЗЗ слід лише після ретельного обмірковування.
Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів з бронхіальною астмою або з алергічними захворюваннями нині, або з наявністю в анамнезі вказівок на бронхоспазм.
Хронічні запальні захворювання кишечника: (виразковий коліт, хвороба Крона) оскільки ці захворювання можуть загострюватися.
Симптоми підвищення артеріального тиску та/або серцевої недостатності у зв'язку з тяжким порушенням функції печінки можуть погіршуватися та/або може виникнути затримка рідини.
Вплив на нирки
Тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик цієї реакції мають пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнти, які приймають діуретики, та пацієнти похилого віку. Такі пацієнти повинні контролювати функцію нирок.
Вплив на печінку
Порушення функції печінки. Захворювання печінки підвищують ризик ураження печінки парацетамолом. Небезпека передозування вища у пацієнтів з нецирозними алкогольними захворюваннями печінки.
Вплив на фертильність у жінок
Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Але цей вплив є оборотним і припиняється після закінчення лікування. Тривале застосування (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування більше 10 днів) ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які не можуть завагітніти або проходять обстеження через безплідність, цей препарат необхідно відмінити.
Вплив на шлунково-кишковий тракт
НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися. Є повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, які, можливо, були летальними і виникали на будь-якому етапі лікування нестероїдних протизапальних засобів незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких порушень з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки підвищується при збільшенні доз НПЗЗ у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо вона ускладнена кровотечею або перфорацією, та у пацієнтів похилого віку. Ці пацієнти повинні починати прийом із мінімальних доз. Слід бути обережними при лікуванні пацієнтів, які отримують супутні препарати, які можуть підвищити ризик гастротоксичності або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди або антикоагулянти (наприклад, варфарин) або антитромбоцитарні засоби (наприклад, аспірин). При тривалому лікуванні для цих пацієнтів, а також для пацієнтів, які потребують супутнього застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших лікарських засобів, які можуть збільшити ризик для шлунково-кишкового тракту, слід розглядати призначення лікарем комбінованої терапії мізопростолом або інгібіторами протону.
Пацієнтам із наявними шлунково-кишковими розладами в анамнезі, передусім пацієнтам похилого віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (переважно кровотечу), особливо про шлунково-кишкову кровотечу на початку лікування. У разі шлунково-кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Дуже рідко на тлі прийому НПЗЗ можуть виникати важкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігається на ранніх етапах терапії, в більшості випадків початок таких реакцій відбувається протягом першого місяця лікування.
Препарат слід відмінити за перших ознак шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або за будь-яких інших ознак гіперчутливості.
При тривалому застосуванні знеболювальних засобів у великих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози препарату. Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів може призвести до хронічного ураження нирок з ризиком ниркової недостатності (анальгетична нефропатія).
В одній капсулі цього препарату міститься приблизно така сама доза кофеїну, як і в чашці кави. При застосуванні Таміпул® необхідно обмежити прийом ліків, їжі та напоїв, що містять кофеїн, оскільки велика кількість кофеїну може викликати нервозність, дратівливість, безсоння, іноді – прискорене серцебиття.
Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.
Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.
Не приймати препарат одночасно з іншими засобами, які містять парацетамол, ібупрофен або кофеїн.
Лікарський засіб містить Е 122, який може викликати алергічні реакції.