Лікарські засоби, що викликають гіперкаліємії. Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть викликати гіперкаліємію, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепарин, імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм.
Одночасний прийом зазначених лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії.
Протипоказано (див.розділ «протипоказання») одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з порушеною функцією нирок, враховуючи підвищений ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок, кардіоваскулярної захворюваності та летальності але не рекомендується (див. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину.
Опубліковані дані про те, що у пацієнтів зі встановленим атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим дибетом з ураженням органів-мішеней одночасне застосування інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршенням функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно з такими при монотерапії препаратами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітора АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину II) може бути застосована в індивідуальних випадках і під ретельним контролем функції нирок, рівня калію і артеріального тиску.
Эстрамустин. Підвищується ризик виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк).
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію і замінники солі з вмістом калію
Хоча сироватковий рівень калію зазвичай зберігається в межах норми, у деяких пацієнтів під час лікування периндоприлом може розвинутися гіперкаліємія. Калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, триамтерен або амілорид), препарати калію або замінники солі з вмістом калію можуть привести до істотного підвищення рівня калію. З цієї причини комбінація периндоприлу з вищезазначеними препаратами не рекомендується. Якщо одночасне застосування цих препаратів призначене у зв'язку з розвитком гіпокаліємії, їх слід вживати з обережністю, регулярно контролюючи рівень калію.
Препарати літію
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ було помічено оборотне підвищення сироваткової концентрації літію і токсичності. Одночасне застосування тіазидних діуретиків може підвищувати ризик токсичності препаратів літію та посилювати вже підвищений ризик токсичності літію при супутнього прийому інгібіторів АПФ. Спільне застосування периндоприлу з препаратами літію не рекомендується, однак, при необхідності такої комбінації слід проводити ретельний моніторинг сироваткового рівня літію. Одночасне застосування, що вимагає особливої уваги.
Протидіабетичні препарати
Епідеміологічні дослідження показали, що комбіноване застосування інгібіторів АПФ та протидіабетичних препаратів (інсулінів, пероральних протидіабетичних засобів) може спричинити посилення гіпоглікемічного ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Було показано, що це явище з більшою ймовірністю розвивається протягом перших тижнів комбінованого лікування у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Баклофен.
Посилюється антигіпертензивний ефект. У разі необхідності слід контролювати артеріальний тиск та адаптувати дозу антигіпертензивних засобів. діуретики під час лікування діуретиками, особливо у пацієнтів з втратою електролітів та / або гіповолемією, після початку лікування інгібіторами АПФ може розвинутися надмірне зниження артеріального тиску. Можливість гіпотензивних ефектів може бути зменшена шляхом припинення терапії діуретиками, збільшення ОЦК або прийому солі перед початком лікування низькими дозами периндоприлу та дозами, що поступово збільшуються.
При артеріальній гіпертензії, коли попередньо призначений діуретик міг викликати недостатність води / електролітів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітором АПФ (у таких випадках прийом діуретика може бути відновлено з часом) або необхідно призначити інгібітор АПФ у низькій дозі з поступовим її підвищенням.
При застійній серцевій недостатності на тлі прийому діуретика прийом інгібітору АПФ слід починати з мінімальної дози, можливо, після зниження дози діуретика. У будь-якому випадку необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ.
Калійзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон). У разі одночасного застосування еплеренону або спіронолактону у дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу з низькими дозами інгібітору АПФ необхідно мати на увазі, що: у разі недотримання рекомендацій щодо призначення даної комбінації існує ризик виникнення гіперкаліємії (можливо летальної) при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю II-IV класу за NYHA та фракцією викиду <40%, які попередньо лікувалися інгібіторами АПФ та петльовим діуретиком; перед призначенням такої комбінації слід переконатися у відсутності гіперкаліємії та ниркової недостатності рекомендується проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінемії щотижня під час першого місяця лікування та щомісяця в подальшому.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозі> 3 г / добу призначення нестероїдних протизапальних препаратів може знизити гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ. Крім того, НПЗП та інгібітори АПФ мають адитивний ефект щодо підвищення рівня калію і можуть призводити до погіршення функції нирок. Зазвичай ці ефекти носять оборотний характер. У рідкісних випадках може розвинутися гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів з пригніченням функції нирок (в осіб похилого віку або хворих з зневодненням). Одночасне застосування, що вимагає деякої уваги.
Гіпотензивні препарати і вазодилататори
Одночасне застосування цих препаратів може посилити гіпотензивну дію периндоприлу. Одночасний прийом нітрогліцерину та інших нітратів або інших вазодилататорів може додатково знижувати артеріальний тиск. Лікарські засоби інгібітори mTOR або ДПП - ІV у пацієнтів, яким судилося комбінацію інгібіторів mTOR (наприклад, темсіролімус) або інгібіторів ДПП - ім (наприклад, вальдагліптину) та інгібітора АПФ, можливе підвищення ризику виникнення ангіоневротичного набряку. Слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, лікарські засоби інгібітори mTOR або дипептилпептидази-IV (ДПП - iv). Ацетилсаліцилова кислота, тромболітиків, бета-блокатори, нітрати Периндоприл можна призначати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (при використанні в якості тромболітика), тромболітичних засобів, бета-блокаторами та / або нітратами.
Одночасне застосування анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотропних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску (див.розділ «Особливості застосування»). Симпатоміметики можуть послаблювати гіпотензивну дію інгібіторів АПФ.
Золото. Нітратоподібна реакція (симптомами є: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) зустрічається рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін'єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат).