Побічні реакції є наслідком конкурентного антагонізму альдостерону, що збільшує екскрецію калію та антиандрогенну дію спіронолактону.
Побічні реакції наведено за класами систем органів відповідно до Медичного словника регуляторної діяльності MedDRA з використанням визначень частоти MedDRA:
дуже часті (≥ 1/10)
часті ( ≥ 1/100 до < 1/10)
нечасті ( ≥ 1/1000 до < 1/100)
поодинокі ≥ (1/10000 до < 1/1000)
рідкісні (< 1/10000)
невідомої частоти (не можна встановити за наявними даними).
Побічні реакції за системами органів, згідно з MedDRA
|
Дуже часті
|
Часті
|
Нечасті
|
Поодинокі
|
Рідкісні
|
Невідомої частоти
|
З боку крові та лімфатичної системи
|
-
|
-
|
-
|
Тромбо-цитопенія, лейкопенія (включаючи агранулоци-тоз), еозинофілія
|
-
|
-
|
З боку імунної системи
|
-
|
-
|
-
|
Гіперчутли-вість
|
-
|
-
|
Ендокринні порушення
|
-
|
-
|
Гірсутизм, порушення менструації
|
Аменорея
|
-
|
-
|
З боку обміну речовин та харчування
|
Гіперкаліє-мія1
|
Гіпер-каліємія2
|
-
|
Гіпонатріє-мія, дегід-ратація, порфірія
|
-
|
Гіперхлоре- мічний ацидоз
|
З боку психіки
|
-
|
-
|
Сплутаність свідомості
|
-
|
-
|
-
|
З боку нервової системи
|
-
|
-
|
Сонливість3,головний біль, вертиго
запаморо-чення, летаргія, атаксія, сплутаність свідомості
|
-
|
Параліч, параплегія
|
-
|
З боку серцево -судинної системи
|
Аритмії4
|
-
|
-
|
-
|
Васкуліт
|
Гіпотензія, порушення ортостатич-ної регуляції
|
З боку дихальної системи
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Зміна тембру голосу.
Зміна тембру голосу (також у формі захрипло-сті голосу) у деяких пацієнтів не відновлює-ться навіть після скасування прийому спіроно-лактону
|
-
|
З боку травної системи
|
-
|
Нудота, блюваннясудоми, діарея, виразка, шлункова кровотеча
|
Сухість у роті, кишкові колики
|
Гастрит, біль у шлунку, діарея
|
-
|
-
|
З боку гепатобіліар-ної системи
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Гепатит, гепато-токсичність
|
Порушення функції печінки
|
З боку шкіри та її похідних
|
-
|
-
|
Почервонін-ня шкіри, кропив’янка гарячка, кільцеподіб-на еритема та зміни шкіри, подібні до червоного вовчака та червоного плескатого лишаю, а також алопеція
|
Висипання, свербіж, екзантема, уртикарія, еритема
|
Алопеція, екзема, кільце-подібна еритема, гірсутизму у жінок
|
Гіпертрихоз, гіперемія, синдром Стівенса–Джонсона6, токсичний епідермаль-ний некроліз, лікарська екзантема з еозинофілію та системними симптомами (DRESS), пемфігоїд
|
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини
|
-
|
-
|
Судоми м’язів нижніх кінцівок
|
-
|
Остеомаляція
|
-
|
З боку сечовидільної системи
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Гостра ниркова недостат-ність
|
-
|
З боку репродуктив-ної системи та молочних залоз
|
Зниження лібідо, еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків) підвищена чутливість сосків та болючість молочних залоз, збільшення молочної залози, менст-
руальні порушення у жінок
|
Безпліддя5
|
Порушення статевої потенції
|
-
|
-
|
Доброякіс-ні пухлини молочних залоз, аменорея7
|
Системні порушення
|
-
|
-
|
Астенія, втома
|
-
|
-
|
-
|
Зміни лабораторних показників
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Підвищен-ня вмісту сечовини сироватки крові, підвищен-ня вмісту креатиніну сироватки крові
|
-
|
З боку органа зору
|
-
|
-
|
Порушення зору
|
-
|
-
|
-
|
1 У пацієнтів із нирковою недостатністю і тих, хто отримує препарати калію.
2 У пацієнтів літнього віку, діабетиків і таких, хто отримує інгібітори АПФ.
3 У пацієнтів із цирозом печінки.
4 У пацієнтів із нирковою недостатністю і тих, хто отримує препарати калію.
5 У разі використання високих доз (450 мг на добу).
6 В окремих випадках.
7 Дозозалежна.
Метаболізм та порушення травлення
Під час застосування спіронолактону гіперкаліємія, небезпечна для життя, може виникати головним чином у пацієнтів з порушенням функції нирок. Це може спричиняти такі симптоми як параліч мʾязів (гіперкаліємічний параліч) та аритмія. У звʾязку з цим слід уникати додаткового прийому препаратів калію, інших калійзберігаючих діуретиків або раціону, збагаченого калієм.
У разі порушення функції нирок, порушення водно-елоктролітного балансу (гіпонатріємія, гіпомагнезіємія, гіперхлоремія, гіперкальціємія) можуть виникати внаслідок підвищеної екскреції води та електролітів.
У результаті надмірного діурезу у пацієнтів може розвиватися гіповолемія та гіпонатріємія. Гіпонатріємія може виникати головним чином після надмірного споживання води під час прийому спіронолактону. Внаслідок порушення балансу електролітів у крові можуть спостерігатися втрата апетиту, сухість у роті, спрага, блювання, головний біль або припливи, астенія, вертиго, сонливість, втомлюваність, розлади зору, апатія, сплутаність свідомості, загальна міастенія, міоспазм (судоми в задній частині гомілок), а також аритмія та розлади кровообігу (див. побічні реакції «Порушення з боку серця»). У звʾязку з цим необхідно врівноважити небажану втрату рідини (наприклад, внаслідок блювання, діареї, гіпергідроз).
У разі нерегулярного пульсу, втомлюваності або міастенії (наприклад, у ногах) слід розглянути можливість виникнення гіперкаліємії. Після прийому високих доз спостерігалися млявість та сплутаність свідомості.
Слід регулярно перевіряти електролітний баланс сироватки крові (особливо калію, натрію та кальцію).
На початку терапії та протягом тривалого застосування спіронолактону слід контролювати рівень калію в сироватці крові через рівні проміжки часу з метою запобігання виникненню надлишкового калію в крові.
Можливі розлади кислотно-лужного балансу. Спіронолактон може спричиняти або загострити гіперхлоремічний метаболічний ацидоз.
Про випадки оборотного підвищення рівня концентрації азотних сполук, що зазвичай виводяться з сечею (сечовина, креатинін) повідомляли нечасто.
Спостерігалися часті випадки гіперурекимії під час терапії спіронолактоном. Це може призвести до розвитку гострої подагри у схильних до неї пацієнтів.
Концентрації сечовини, креатиніну та сечової кислоти в сироватці крові, а також кислотно-лужний баланс та водно-електролітну рівновагу під час терапії спіронолактоном необхідно регулярно перевіряти.
Порушення з боку серця
У результаті надмірного діурезу через гіповолемію можуть виникати головний біль, вертиго, розлади зору, сухість у роті та спрага, а також ортостатична дисрегуляція або раптове зниження артеріального тиску, що прогресує до судинної недостатності.
У разі надмірного діурезу, зневоднення та як результат гіповолемії, можливе зменшення обсягу плазми, у результаті чого у пацієнтів літнього віку може спостерігатись підвищення ризику розвитку тромбозу та емболії.
При застосуванні спіронолактону може підвищитись концентрація креатиніну сироватки крові та сечовини. Підвищене продукування сечі може призвести до погіршення стану або загострення існуючих розладів у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів.