Соліцин пігулки по 5 мг, 30 шт.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в пачці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: світло-жовті круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Соліфенацин є конкурентним, специфічним антагоністом холінергічних рецепторів. Сечовий міхур іннервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що переважно представлені М3 підтипом.
У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліфенацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно М3 підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку спорідненість або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.
Ефективність препарату, яку вивчали у кількох подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувалася протягом наступних 12 тижнів лікування. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективність підтримується протягом щонайменше 12 місяців.

Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину в плазмі (Cmax) досягається через 3-8 годин. Час досягнення максимальної концентрації (tmax) залежить від дози препарату. Смах і площа під кривою залежності концентрації від часу (AUC) збільшуються пропорційно підвищенню дози від 5 до 40 мг. Біодоступність становить приблизно 90%. Прийом їжі не впливає на значення Cmax і AUC соліфенацину.

Розподіл. Соліфенацин значною мірою (98%) зв'язується з білками плазми, головним чином з a1-кислим глікопротеїном.

Метаболізм. Соліфенацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/годину, а кінцевий період його напіввиведення становить 45-68 годин. Після прийому препарату в плазмі крові, крім соліфенацину, був ідентифікований один фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) та три неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид та 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину).

Екскреція. Після одноразового застосування 10 мг [14C-міченого]-соліфенацину приблизно 70% радіоактивної мітки було виявлено в сечі та 23% - у калі. У сечі приблизно 11% радіоактивної мітки виявлено у вигляді незміненої активної речовини, приблизно 18% - у вигляді метаболіту N-оксиду, 9% - у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксиду та 8% - у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт ).

Дозова залежність. У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика є лінійною.

Особливості фармакокінетики в окремих категоріях пацієнтів.
Вік. Немає потреби коригувати дозу залежно від віку хворих. Дослідження показали, що AUC соліфенацину (5 та 10 мг) була подібною у здорових добровольців похилого віку (від 65 до 80 років) та у здорових добровольців молодого та зрілого віку (<55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена у вигляді tmax, була дещо нижчою, а кінцевий період напіввиведення (t1/2) - приблизно на 20% триваліший у пацієнтів похилого віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.

Фармакокінетика соліфенацину не вивчалася у дітей та підлітків.

Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.

Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.

Ниркова недостатність. AUC та Cmax соліфенацину у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 30 мл на хвилину) AUC соліфенацину значно вище – збільшення Cmax становить приблизно 30%, AUC – більше 100%, а період напіввиведення t1/2 – більше 60%. Відзначено статистично значущий взаємозв'язок між кліренсом креатиніну та кліренсом соліфенацину. Фармакокінетика у пацієнтів, які зазнали гемодіалізу, не вивчали.

Печінкова недостатність. У пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (показник Чайлд-П'ю від 7 до 9) значення Cmax не змінюється, AUC збільшується на 60%, період напіввиведення t1/2 збільшується вдвічі. Фармакокінетика у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не вивчалося.

Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.

Фармакологічні взаємодії.

Одночасний прийом інших лікарських засобів з антихолінергічними властивостями може призвести до більш виражених терапевтичних та небажаних ефектів. Після припинення прийому соліфенацину слід зробити приблизно тижневу перерву, перш ніж розпочинати лікування іншим антихолінергічним препаратом. Терапевтичний ефект соліфенацину може бути знижений при одночасному прийомі холінергічних агоністів рецепторів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських засобів, що стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту, наприклад метоклопраміду та цизаприду.

Фармакокінетичні взаємодії.

Дослідження in vitro показали, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях не пригнічує ізоферменти CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6 або 3A4, виділені з мікросом печінки людини. Тому малоймовірно, що соліфенацин змінить кліренс лікарських засобів, які метаболізуються цими CYP-ферментами.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.

Соліфенацин метаболізується ізоферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг на добу), сильного інгібітору ферменту CYP3A4, викликало дворазове збільшення AUC соліфенацину, а в дозі 400 мг на добу – триразове збільшення. Тому максимальна доза соліфенацину не повинна перевищувати 5 мг при одночасному застосуванні з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ферменту CYP3A4, таких як ритонавір, нелфінавір, ітраконазол (див. розділ «Спосіб застосування та дози&raquo).

Одночасне застосування соліфенацину та сильного інгібітору ферменту CYP3A4 протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю.

Не досліджувався вплив індукції ферментів на фармакокінетику соліфенацину та його метаболітів, а також вплив високоафінних субстратів ферменту CYP3A4 на AUC соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ізоферментом CYP3A4, можливі фармакокінетичні взаємодії з іншими субстратами ферменту CYP3A4 з більш високою спорідненістю (наприклад, верапамілом, дилтіаземом) та індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, фені>).

Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів.

Пероральні контрацептиви.

Не виявлено фармакокінетичної взаємодії соліфенацину та комбінованих пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел).

Варфарин.

Прийом соліфенацину не викликає змін фармакокінетики R-варфарину або S-варфарину або їх впливу на протромбіновий час.

Дігоксин.

Прийом соліфенацину не впливає на фармакокінетику дигоксину.

Діюча речовина: соліфенацину сукцинат.
1 таблетка містить соліфенацину сукцинату 5 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат.
Плівкове покриття Opadry yellow 02F220022: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 8000, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172);

Оскільки соліфенацин, подібно до інших антихолінергічних препаратів, може викликати нечіткість зорового сприйняття, а також (рідко) сонливість і відчуття втоми (див. розділ «Побічні реакції»), прийом препарату може негативно позначитися на здатності керувати автомобілем та іншими механізмами.

Вагітність.
Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацину. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при призначенні даного препарату вагітним жінкам.

Період годування груддю.
Немає даних щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/або його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну затримку росту у новонароджених мишей. Застосування препарату не рекомендується у період годування груддю.

Безпека і ефективність застосування соліфенацину у дітей не вивчені, тому не слід застосовувати препарат дітям.

Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.

Препарат протипоказаний:

• пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• пацієнтам із затримкою сечовипускання;
• із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичний мегаколон);
• із міастенією гравіс;
• із закритокутовою глаукомою;
• при проведенні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»);
• із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»);
• пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дорослі, включаючи осіб похилого віку, рекомендована доза - 5 мг 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з нирковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з легким та середнім ступенем тяжкості ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) соліфенацин слід призначати з обережністю та не більше 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з печінковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з легкою печінковою недостатністю. Пацієнтам із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (показник Чайлд-П'ю від 7 до 9) слід приймати препарат з обережністю та не перевищувати дозування 5 мг 1 раз на добу (див. Розділ «Фармакокінетика»).

При застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4: максимальна доза препарату повинна бути обмежена 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ферменту CYP3A4, наприклад, ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазол та інші види взаємодій »).

Лікарський засіб приймати внутрішньо, ковтати цілі таблетки, запиваючи рідиною, незалежно від їжі.

Препарат може спричинити побічні ефекти, пов'язані з антихолінергічною дією соліфенацину, які зазвичай слабкі або помірні. Їхня частота залежить від дози препарату.

Найчастіше побічне явище - сухість у роті. Виразність сухості в роті зазвичай була слабкою і лише в окремих випадках призводила до припинення лікування.

Для оцінки побічних реакцій було використано таку частоту їх проявів: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до <1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо визначити із наявних даних).

Інфекції та інвазії.

Нечасто інфекції сечовивідних шляхів, цистит.

Імунна система.

Частота невідома: анафілактичні реакції.

Метаболічні розлади та порушення трофіки.

Частота невідома: зниження апетиту, гіперкаліємія.

Психіка.

Дуже рідко галюцинації, сплутаність свідомості.

Частота невідома: марення.

Нервова система.

Нечасто сонливість, порушення смаку.

Рідко: запаморочення, головний біль.

Органи зору.

Часто нечіткість зору.

Нечасто: сухість очей.

Частота невідома: глаукома.

Серцево-судинна система.

Частота невідома: torsade de pointes, подовження інтервалу QT на ЕКГ, фібриляція передсердь, серцебиття, тахікардія.

Дихальна система.

Нечасто: сухість слизової оболонки носової порожнини.

Частота невідома: дисфонія.

Шлунково-кишковий тракт.

Дуже часто: сухість у роті.

Часто запор, нудота, диспепсія, біль у животі.

Нечасто гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у горлі.

Рідко непрохідність товстого кишечника, копростаз, блювання.

Частота невідома: кишкова непрохідність, абдомінальний дискомфорт.

Гепатобіліарна система.

Частота невідома: порушення функції печінки, порушення даних лабораторних досліджень печінкових проб.

Шкіра та підшкірна клітковина.

Нечасто: сухість шкіри.

Рідко: свербіж, висип.

Дуже рідко мультиформна еритема, кропив'янка, набряк Квінке.

Частота невідома: ексфоліативний дерматит*.

Кістково-м'язова система та сполучна тканина.

Частота невідома: м'язова слабкість.

Нирки та сечовивідні шляхи.

Нечасто: утруднене сечовипускання.

Рідко: затримка сечовипускання.

Частота невідома: ниркова недостатність.

Загальні прояви та реакції у місці введення.

Нечасто стомлюваність, периферичні набряки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу. Фахівці в галузі охорони здоров'я повинні подавати інформацію про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.

Симптоми.

Передозування соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, що призвело до зміни психічного стану пацієнта, але не потребувало госпіталізації.

Лікування. У разі передозування соліфенацину сукцинату пацієнту необхідно прийняти активоване вугілля. Промивання шлунка ефективно при виконанні протягом години, але не слід викликати блювання.
Як і у разі передозування іншими антихолінергічними засобами, симптоми слід лікувати таким чином

• при тяжких антихолінергічних ефектах центральної дії (галюцинації, виражена збудливість) - фізостигмін або карбахол;
• при судомах або вираженій збудливості - бензодіазепіни;
• при дихальній недостатності - штучна вентиляція легень;
• при тахікардії - бета-блокатори;
• при гострій затримці сечі - катетеризація;
• при мідріаз - закапування в очі пілокарпіну та/або затемнення приміщення, де знаходиться хворий.

Як і у разі передозування іншими антихолінергічними препаратами, особливу увагу слід приділяти пацієнтам із встановленим ризиком подовження інтервалу QT (тобто при гіпокаліємії, брадикардії та при одночасному прийомі препаратів, що викликають подовження інтервалу QT) та пацієнтам із раніше виявленими серцевими захворюваннями (ішемія) міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Засіб, що застосовується в урології. Засіб для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі.