Сени листя, 100 г

По 100 г у пачці з внутрішнім пакетом.

Листя.

Основні фізико-хімічні властивості: шматочки листя та плодів з домішками шматочків стебел, пуп’янків та квіток різноманітної форми. Колір листя сірувато-зелений, жовтувато-зелений, плодів – зеленувато-коричневий, пуп’янків та квіток – жовтий. Запах слабкий.

Сени листя та плоди містять флавоноїди, антраглікозиди (сенозидин А і В, реїн, алое-емодин), органічні кислоти, смолисті речовини. Цей комплекс біологічно активних речовин чинить м’яку проносну дію. Проносна дія відвару із Сени листя та плодів проявляється через 6-10 годин після прийому і зумовлена антраглікозидами, які посилюють моторну функцію товстого кишечнику.

Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В06.

Одночасне застосування із хінідину сульфатом знижує рівень діючих речовин у сироватці крові, із серцевими глікозидами спричиняє серцеву аритмію, з антиаритмічними засобами, діуретиками та кортикостероїдами спричиняє м’язову слабкість.

Діюча речовина: листя сени;

1 пачка містить листя сени (folia sennae) 100 г; 1 фільтр-пакет містить листя сени (folia sennae) 2 г .

Не впливає.

Протипоказано.

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років за рекомендацією лікаря.

Атонія товстого кишечнику, хронічні запори.

Гіперчутливість до біологічно активних речовин препарату. Метрорагії, паралітична кишкова непрохідність, геморой, гострі запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт, апендицит), перитоніт, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, тріщини прямої кишки, спастичний коліт, защемлена грижа, панкреатит, гепатит, нефрит, цистит, біль у животі невстановленого генезу, тяжкі порушення водно-електролітного балансу, нудота, блювання, дивертикуліт, органічні ураження печінки.

2 столові ложки листя помістити в емальований посуд, залити 200 мл гарячої кип’яченої води, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 30 хвилин. Витримати при кімнатній температурі до повного охолодження, процідити, залишок віджати до отриманого відвару. Об’єм відвару довести кип’яченою водою до 200 мл. 

Дорослим приймати в теплому вигляді по ⅓-½ склянки на ніч або по 1 столовій ложці 1-3 рази на добу. Дітям віком 12-14 років – по 1 столовій ложці, 14-16 років – по 2 столові ложки, 16-18 років – по ¼ склянки на ніч. Перед застосуванням відвар рекомендується збовтати.

Приготовлену водну витяжку зберігати у холодильнику (при температурі 2-8 °С) не довше 2 діб.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.

Алергічні реакції (висип, свербіж, кропив’янка, локальна або генералізована екзантема). Порушення травлення, колікоподібні болі в кишечнику, метеоризм, діарея, анорексія, зміна забарвлення сечі, псевдомеланоз кишечнику, водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпокальціємія), альбумінурія, гематурія, гіперальдостеронізм, порушення серцевої діяльності, підвищена втомлюваність, м’язова слабкість, судоми.

При передозуванні можливі кишкові коліки, диспепсія, діарея, порушення водно-сольового балансу, що потребує відміни препарату. Лікування симптоматичне. Тривале (до кількох років) застосування великих доз препарату може спричинити атрофію гладенької мускулатури товстої кишки й порушення її іннервації.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Контактні проносні засоби.