Роноцит р-н д/ін. 25% амп. 4 мл

4 мл розчину в скляній ампулі 5 ампул в контурній чарунковій упаковці 1 контурна чарункова упаковка в картонній коробці.

Розчин для ін'єкцій.

Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітнорезонансної спектроскопії. Цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів як іонні насоси та рецептори, без регуляції яких неможливе нормальне проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють реабсорбції набряку мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, з і D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає нейронний запас енергії, інгібує апоптоз і стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Повідомлялося, що цитиколін достовірно збільшує показники функціонального одужання у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням росту ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін покращує рівень уваги та свідомості, сприяє зменшенню проявів амнезії, когнітивні та неврологічні розлади, пов'язані з ішемією головного мозку.

Цитиколін добре абсорбується після перорального, внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення. Рівень холіну в плазмі крові значно збільшується після введення вищезазначеними способами. Абсорбція після перорального введення практично повна, і біодоступність практично така ж, як і при внутрішньовенному застосуванні.

Залежно від шляху введення, препарат метаболізується в кишечнику, печінці до холіну і цитидину. Після введення цитиколін широко розподіляється в структурах головного мозку з швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди і фракції цитидину в цитидину нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. Досягнувши головного мозку, цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні і мітохондріальні мембрани, беручи участь в побудові фракції фосфоліпідів.

Тільки невелика кількість дози виявляється в сечі і фекаліях (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться з СО2, повітря, що видихається. У виведенні препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза-приблизно 36 годин - в якій швидкість виведення швидко зменшується, і друга фаза, в якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж фазність спостерігається при виведенні з СО2 , швидкість виведення СО2 , що видихається швидко зменшується приблизно через 15 годин, потім вона знижується набагато повільніше.

Психостимулюючі та ноотропні засоби Код АТС N06B X06.

Не слід застосовувати препарат одночасно з препаратами, що містять меклофеноксат. Підсилює ефект леводопи.

1 ампула (4 мл) розчину містить цитиколіну (у формі цитиколіну натрію) 500 мг або 1000 мг

допоміжні речовини: натрію гідроксид або кислота хлористоводнева, вода для ін'єкцій.

Цитиколін не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати зі складними механізмами.

Достатні дані про застосування цитиколіну вагітним жінкам відсутні. Застосовувати препарат у період вагітності та годування груддю можна тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини.

Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко відсутні.

Немає достатніх даних щодо застосування препарату дітям.

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу і лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу.
Черепно-мозкова травма та її неврологічні ускладнення.
Когнітивні порушення і порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних мозкових розладів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Препарат застосовують для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення, внутрішньовенно призначають у формі повільної ін'єкції (протягом 3-5 хв залежно від призначеної дози) або крапельно (40-60 крапель за хвилину).

Рекомендована доза - 500-2000 мг на добу залежно від тяжкості стану хворого.

Максимальна добова доза - 2000 мг.

При гострих і невідкладних станах максимальний терапевтичний ефект досягається при призначенні препарату в перші 24 години.

Термін лікування залежить від перебігу хвороби і визначається лікарем.

Для пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно.

Препарат сумісний з усіма внутрішньовенними ізотонічними розчинами, а також з гіпертонічними розчинами глюкози.

Даний розчин призначений для разового застосування. Розчин необхідно ввести відразу ж після розтину ампули. Невикористаний розчин слід знищити.

При необхідності лікування продовжують застосовувати цитиколін в формі розчину для прийому всередину.

Особливості застосування.

У разі персистуючої внутрішньочерепної кровотечі препарат рекомендується вводити у вигляді дуже повільної внутрішньовенної інфузії (30 крапель за хвилину) та не перевищувати добову дозу 1000 мг.

З боку центральної та периферичної нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.

З боку шкіри: гіперемія, алергічне висипання, висип, пурпура, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Загальні реакції: озноб, набряк, зміни в місці введення.

Враховуючи низьку токсичність препарату, ймовірність отруєння низька, навіть при випадковому перевищенні терапевтичних доз.

Зберігати при температурі не вище 25°С.

Препарат для лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу; лікування черепно-мозкової травми і її неврологічних ускладнень; когнітивних порушень внаслідок хронічних судинних і дегенеративних мозкових розладів.