Роаккутан капсули по 20 мг, 30 шт. (10х3)

По 10 капсул по 20 мг у блістерах з ПВХ/ПЕ/ПВДХ/фольги алюмінієвої або ПВХ/ПВДХ/фольги алюмінієвої. По 3 блістери в картонній коробці.

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:
капсули 20 мг: овальні непрозорі капсули, одна половина – коричнево-червоного кольору, друга половина – білого кольору, на поверхні капсули чіткий відбиток «ROA 20», довжина капсул 12,4–14,2 мм, діаметр капсул 7,3–9,1 мм; вміст капсули – однорідна суспензія темно-жовтого кольору.

Механізм дії

Ізотретиноїн – стереоізомер повністю транс-ретиноєвої кислоти (третиноїну). Точний механізм дії ізотретиноїну докладно ще не визначено, проте встановлено, що поліпшення клінічної картини тяжких форм акне пов’язане зі зниженням активності сальних залоз і гістологічно підтвердженим зменшенням їх розмірів. Крім того, доведена протизапальна дія ізотретиноїну на шкіру.

ЕфективністьГіперкератоз клітин епітелію волосяної цибулини та сальної залози призводить до злущування корнеоцитів у протоці залози і до закупорки останньої кератином та надлишком сального секрету. Після чого утворюється комедон та в деяких випадках приєднується запальний процес. Роаккутан® пригнічує проліферацію себоцитів та діє на акне, відновлюючи нормальний процес диференціювання клітин. Шкірне сало – це головний субстрат для росту Propinibacterium acnes, зменшення продукування шкірного сала пригнічує бактеріальну колонізацію протоки.

Всмоктування

Всмоктування ізотретиноїну у шлунково-кишковому тракті варіабельно та лінійно залежить від дози препарату у терапевтичному діапазоні дозування. Біодоступність ізотретиноїну не була визначена, оскільки не існує лікарської форми препарату для внутрішньовенного застосування, але екстраполяція результатів дослідження на собаках дозволяє припустити дуже низьку та варіабельну системну біодоступність. Прийом ізотретиноїну з їжею збільшує біодоступність удвічі порівняно з прийомом натще.

Розподіл

Ізотретиноїн майже повністю зв'язується з білками плазми (99,9%), переважно з альбумінами. Обсяг розподілу ізотретиноїну в людини невідомий, оскільки лікарської форми для внутрішньовенного введення немає. Концентрації ізотретиноїну в епідермісі становлять лише половину таких у сироватці крові. Плазмові концентрації ізотретиноїну приблизно в 1,7 рази вищі за концентрацію в цільній крові через погане проникнення ізотретиноїну в еритроцити.

Метаболізм

Після прийому в плазмі крові спостерігаються три основні метаболіти: 4-оксо-ізотретиноїн, третиноїн (повністю транс-ретиноїва кислота) і 4-оксо-ретиноїн. Ці метаболіти продемонстрували біологічну активність у кількох тестах in vitro. 4-оксо-ізотретиноїн, як показано в кількох клінічних дослідженнях, забезпечує значну частку терапевтичної активності ізотретиноїну (пригнічення екскреції шкірного сала незалежно від рівнів ізотретиноїну та третиноїну в плазмі крові). Основним метаболітом є 4-оксо-ізотретиноїн, плазмові концентрації якого у рівноважному стані у 2,5 рази вищі, ніж концентрації вихідного препарату. Інші метаболіти, включаючи кон'югати глюкуроніду, другорядні.

Оскільки ізотретиноїн і третиноїн (повністю транс-ретиноїва кислота) оборотно перетворюються один на одного, метаболізм третиноїну пов'язаний з метаболізмом ізотретиноїну. Було встановлено, що 20-30% дози ізотретиноїну метаболізуються шляхом ізомеризації.

У фармакокінетиці ізотретиноїну у людини істотну роль може відігравати ентерогепатична циркуляція.

Дослідження метаболізму in vitro показали, що у перетворенні ізотретиноїну на 4-оксо-ізотретиноїн та третиноїн беруть участь кілька ферментів CYP. Очевидно, жодна із ізоформ не грає домінуючої ролі. Роаккутан® та його метаболіти не мають суттєвого впливу на активність ферментів системи CYP.

Виведення

Після прийому внутрішньо радіоактивно міченого ізотритеноїну в сечі та калі виявляється приблизно однакова його кількість. Період напіввиведення незміненого препарату у термінальній фазі при пероральному застосуванні у хворих з акне становить у середньому 19 годин. Період напіввиведення 4-оксо-ізотретиноїну у термінальній фазі більший і становить у середньому 29 годин.

Ізотретиноїн відноситься до природних (фізіологічних) ретиноїдів. Ендогенні концентрації ретиноїдів відновлюються приблизно через 2 тижні після закінчення застосування Роаккутану.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Оскільки ізотретиноїн протипоказаний при порушенні функції печінки, дані про фармакокінетику препарату у цієї групи хворих обмежені.

Ниркова недостатність суттєво не знижує кліренс ізотретиноїну та 4-оксо-ізотретиноїну.

Засоби для системного лікування акне. Код АТХ D10B A01.

Через можливе посилення симптомів гіпервітамінозу А слід уникати одночасного призначення препарату Роаккутан® та вітаміну А.

Повідомлялося про випадки доброякісного підвищення внутрішньочерепного тиску (псевдопухлина мозку) при одночасному застосуванні ізотретиноїну з тетрациклінами. Тому одночасне застосування з тетрациклінами протипоказане (див. Розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Комбінованого застосування з місцевими кератолітичними або ексфоліативними препаратами для лікування акне слід уникати через можливе посилення місцевого роздратування (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина: ізотретиноїн;

1 капсула містить 20 мг ізотретиноїну;

допоміжні речовини: віск жовтий бджолиний, олія соєва гідрогенізована, олія соєва частково гідрогенізована, олія соєва рафінована;

оболонка капсул: желатин, гліцерин (85%), суха субстанція Каріон 83 (сорбіт (E 420), маніт (Е 421), крохмаль гідролізований гідрогенізований), титану діоксид (Е 171 ), заліза оксид червоний (Е172), друкарська фарба.

Препарат Роаккутан® потенційно може впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Під час лікування та рідко після нього у деяких пацієнтів спостерігалося зниження гостроти сутінкового зору (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості застосування»). Оскільки в деяких осіб ці явища виникали раптово, пацієнтам слід повідомити про можливість виникнення цієї проблеми та попередити про необхідність бути обережними при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.

Дуже рідко повідомлялося про випадки сонливості, запаморочення, порушення зору. Пацієнтів слід попередити, що при виникненні зазначених симптомів їм не слід керувати автотранспортом, працювати з механізмами або займатися діяльністю, яка може наражати їх або навколишні небезпеки.

Вагітність

Вагітність є абсолютним протипоказанням для застосування препарату Роаккутан® (див. Розділ «Протипоказання»). Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом одного місяця після лікування. Якщо, незважаючи на запобіжні заходи, вагітність виникає в той період, коли жінка приймає Роаккутан, або протягом місяця після закінчення терапії, існує дуже великий ризик важких і серйозних вад розвитку плода.

Пороки розвитку плода, пов'язані з дією ізотретиноїну, включають порушення з боку центральної нервової системи (гідроцефалія, вади/аномалії розвитку мозочка, мікроцефалія), вади розвитку особи, вовча паща, аномалії зовнішнього вуха (відсутність зовнішнього вуха, малий або слуховий прохід), вади розвитку очей (мікрофтальмія), аномалії серця та судин (конотрункальні вади серця, такі як зошит Фалло, транспозиція магістральних судин, дефекти перегородок), аномалії тимусу та паращитовидних залоз. Крім того, збільшується ризик мимовільних викиднів.

При настанні вагітності у жінки, яка проходить лікування ізотретиноїном, терапію слід припинити та звернутися до лікаря, який спеціалізується та має досвід у галузі тератології, для оцінки стану та консультації.

Годування груддю.

Через високу ліпофільність ізотретиноїну існує велика ймовірність того, що він виділяється у грудне молоко. Через можливі побічні ефекти у дитини, пов'язані з дією препарату через грудне молоко, застосування препарату Роаккутан® протипоказано жінкам у період годування груддю (див. Розділ «Протипоказання»).

Фертильність

Ізотретиноїн у терапевтичних дозах не впливає на кількість, рухливість та морфологію сперматозоїдів і не ставить під загрозу формування та розвиток ембріона з боку чоловіків, які приймають ізотретиноїн.

Роаккутан® не слід застосовувати для лікування акне в препубертатний період, препарат не рекомендований дітям віком до 12 років у зв’язку з відсутністю даних щодо ефективності і безпеки.

Тяжкі форми акне (зокрема вузликові та конглобатні акне, акне зі схильністю до постійного рубцювання), що не піддаються стандартним методам лікування (системна антибактеріальна терапія, місцеве лікування).

• Вагітність та період годування груддю;
• невиконання всіх умов «Програми запобігання вагітності» жінками репродуктивного віку;
• підвищена чутливість до ізотретиноїну чи до будь-яких компонентів препарату;
• печінкова недостатність;
• виражена гіперліпідемія;
• гіпервітаміноз А;
• супутня терапія тетрациклінами.

У зв'язку з тим, що Роаккутан® містить соєву олію, частково гідрогенізовану соєву олію та гідрогенізовану соєву олію, препарат протипоказаний до застосування у пацієнтів з алергією на арахіс або сою.

Стандартний режим дозування.

Лікування ізотретиноїном має призначати та проводити тільки лікар, який має досвід застосування системних ретиноїдів для лікування важких акне та повною мірою знайомий з ризиками терапії ретиноїдами та вимогами до моніторингу стану пацієнтів.

Капсули приймають під час їжі 1-2 рази на день.

Дорослі (включаючи підлітків та осіб похилого віку). Лікування слід розпочинати з дози 0,5 мг/кг на добу. Терапевтична відповідь на ізотретиноїн та деякі побічні реакції залежать від дози та різні у різних пацієнтів. У зв'язку з цим потрібна індивідуальна корекція дози під час лікування. У більшості хворих доза коливається від 0,5 до 1 мг/кг маси тіла на добу.

Довготривала ремісія та частота рецидиву більш пов'язані із загальною призначеною дозою, ніж із тривалістю лікування або добовою дозою. Доведено, що не слід очікувати на додаткову користь при застосуванні курсової дози вище 120-150 мг/кг. Тривалість терапії залежить від добової дози. Для досягнення ремісії зазвичай достатньо курсу лікування 16-24 тижнів.

У більшості хворих на акне повністю зникають після одноразового курсу лікування. При вираженому рецидиві слід провести повторний курс лікування Роаккутаном; у тій самій добової та курсової дозі, як і перший. Оскільки стан може покращуватися протягом 8 тижнів після закінчення лікування, повторний курс слід призначати не раніше закінчення цього терміну.

Дозування в особливих випадках.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю лікування слід починати з меншої дози (наприклад, 10 мг/добу), а далі – збільшувати до 1 мг/кг/добу або до максимальної переносимої дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з непереносимістю. Хворим, у яких з'являється важка непереносимість рекомендованої дози, лікування можна продовжувати в нижчій дозі. У такому разі тривалість терапії буде більшою, а ризик рецидиву вищий. З метою досягнення максимально можливої ефективності необхідно застосовувати найвищу дозу, що переноситься.

Деякі побічні ефекти ізотретиноїну залежать від дози. Зазвичай побічні реакції мають оборотний характер після корекції дози або відміни препарату, але деякі можуть зберігатися після припинення лікування. Симптомами, про які найчастіше повідомлялося при застосуванні ізотретиноїну, є сухість шкіри, слизових оболонок, у тому числі губ (хейліт), носової порожнини (кровотечі з носа), очей (кон'юнктивіт).

Для опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100).

Інфекції: дуже рідко - грампозитивні бактеріальні інфекції шкіри та слизових оболонок.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто - анемія, прискорення ШОЕ, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; часто – нейтропенія; дуже рідко – лімфаденопатія.

З боку імунної системи: рідко - алергічні реакції з боку шкіри, анафілактичні реакції, реакції гіперчутливості.

Розлади обміну речовин, метаболізму: дуже рідко - цукровий діабет, гіперурикемія.

Психічні розлади: рідко - депресія, посилення депресії, схильність до агресії, тривожність, зміни настрою; дуже рідко – порушення поведінки, психотичні розлади, спроби самогубства, самогубство.

З боку нервової системи: часто - головний біль дуже рідко - доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, судоми, сонливість, запаморочення.

З боку органів зору: дуже часто - блефарит, кон'юнктивіт, сухість очей, подразнення очей дуже рідко - нечіткість зору, катаракта, порушення сприйняття кольору, непереносимість контактних лінз, помутніння рогівки, зниження гостроти сутінкового зору, кератит, набряк соска зорового нерва (як прояв доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії), фотофобія, порушення зору.

З боку органів слуху та лабіринту: дуже рідко - порушення слуху.

Судинні розлади: дуже рідко - васкуліт (наприклад гранулематоз Вегенера, алергічний васкуліт).

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: часто носові кровотечі, сухість у носі, назофарингіт; дуже рідко – бронхоспазм (особливо у пацієнтів з астмою), дисфонія.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко - коліт, ілеїт, сухість у горлі, шлунково-кишкові кровотечі, геморагічна діарея, запальні захворювання кишечника, нудота, панкреатит. Також повідомлялося про випадки важкої діареї (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку гепатобіліарної системи: дуже часто - підвищення трансаміназ (див. розділ «Особливості застосування»); дуже рідко – гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто - хейліт, дерматит, сухість шкіри, локалізоване лущення, свербіж, еритематозний висип, травматичність шкіри (ризик пошкоджень при терті) рідко - алопеція дуже рідко - фульмінантні форми акне, загострення акне (гіперемія акне), еритема (обличчя), висипання, порушення з боку волосся, гірсутизм, оніходистрофія, пароніхій, фотосенсибілізація, піогенна гранульома, гіперпігментація шкіри, підвищена пітливість; частота невідома – мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку кісток, м'язів та сполучної тканини: дуже часто - артралгія, міалгія, біль у спині (особливо у дітей та підлітків); дуже рідко – артрит, кальциноз (кальцифікація зв'язок та сухожилля), передчасне закриття зон росту епіфізів, екзостози, гіперостоз, зменшення щільності кісткової тканини, тендиніт; частота невідома – рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – гломерулонефрит.

З боку репродуктивної системи та молочної залози: частота невідома - порушення статевої функції, у тому числі еректильна дисфункція та зниження лібідо, гінекомастія, вульвовагінальна сухість.

Загальні розлади: дуже рідко - грануляції тканини (підвищене формування), втома.

Лабораторні показники: дуже часто - гіпертригліцеридемія, зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності; часто – гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гематурія, протеїнурія дуже рідко – підвищення КФК у крові.

Ізотретиноїн є похідним вітаміну А. Хоча гостра токсичність ізотретиноїну низька, у разі ненавмисного передозування можуть з'явитися ознаки гіпервітамінозу А. Прояви гострої токсичності вітаміну А включають тяжкий головний біль, нудоту або блювання, сонливість, дратівливість, свербіж. Симптоми випадкового або навмисного передозування ізотретиноїном можуть бути схожими. Ці симптоми є оборотними і зникають без необхідності лікування.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати при температурі не вище 25 ° В оригінальній упаковці для захисту від світла.

Ізотретиноїн - стереоізомер повністю транс-ретиноївої кислоти (третиноїну). Точний механізм дії ізотретиноїну докладно ще не визначений, проте встановлено, що поліпшення клінічної картини важких форм акне пов'язане зі зниженням активності сальних залоз та підтвердженим гістологічно зменшенням їх розмірів. Крім того, доведено протизапальну дію ізотретиноїну на шкіру.