Резонатив слід вводити внутрішньом'язово.
Якщо потрібно введення великих загальних доз (> 5 мл для дорослих), рекомендується розділити їх на менші дози та вводити в різні місця.
У випадках геморагічних розладів, коли внутрішньом'язові ін'єкції протипоказані, Резонатив можна вводити підшкірно, якщо немає препаратів для внутрішньовенного введення. Після введення препарату на місце ін'єкції слід обережно накласти м'яку стискаючу пов'язку.
Дозу анти-D імуноглобуліну слід визначати за рівнем впливу Rh(D)-позитивних еритроцитів, та враховуючи, що для нейтралізації 0,5 мл Rh(D)- позитивної еритроцитарної маси або 1 мл Rh (D)-позитивної крові приблизно 10 мкг (50 Міжнародних Одиниць, МО) анти-D імуноглобуліну.
На підставі результатів клінічних досліджень Резонативу рекомендується наступне дозування.
Профілактика Rh (D ) імунізації в Rh(D)-негативних жінок.
Антенатальна профілактика:
відповідно до загальних рекомендацій, зараз призначаються дози 50-330 мкг або 250-1650 МО (або 0,4-2,64 мл ).
Планова антенатальна профілактика:
призначається одноразово (наприклад, 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл) у 28-30 тижнів вагітності або дві дози на 28-му та 34-му тижні вагітності.
Антенатальна профілактика після ускладнень попередньої вагітності:
разову дозу (наприклад, 125 м кг або 625 МО (або 1 мл) до 12 тижня вагітності; і 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл) після 12-го тижня вагітності) слід вводити якнайшвидше протягом 72 годин і, при необхідності, повторити введення з 6-12 тижневими інтервалами протягом вагітності.
Після амніоцентезу та біопсії хоріону слід вводити разову дозу (наприклад, 250 мкг або 1250 МО (або 2 мл)). 2,4 мл) Якщо призначається менша доза (100 мкг або 500 МО), слід визначати кількість ембріональної материнської кровотечі.
Стандартна доза 1250 МО (250 мкг або 2 мл).
При постнатальному застосуванні призначати матері якомога швидше, протягом 72 годин після народження Rh-позитивної дитини, навіть якщо минуло 72 години, препарат все одно слід вводити якомога раніше.
Препарат слід вводити постанально навіть у разі проведення антенатальної профі лактики, а також і тоді, коли в сироватці матері присутні залишки активності антенатальної профілактики.
Якщо підозрюють сильну фетоплацентарну кровотечу (> 4 мл (0,7% - 0,8% жінок), наприклад, у разі анемії плода/новонародженого або внутрішньоутробної смерті плода, його тяжкість слід визначити відповідним методом, наприклад, за допомогою тесту кислотної елюції Кляйнхауера-Бетке (Kleihauer-Betke) для визначення гемоглобіну плода (HbF) або проточної цитометрії для специфічного визначення Rh D-позитивних клітин. Відповідно, слід вводити додаткові дози анти-D імуноглобуліну (10 мкг або 50 МО на 0,5 мл еритроцитів плода). Трансфузія несумісна (RBCs) Рекомендована доза становить 20 мкг (100 МО) анти- імуноглобуліну на 2 мл перелитої Rh(D)-позитивної крові або 1 мл концентрату еритроцитів. -D імуноглобуліну, необхідної для придушення імунізації. Кожні 48 годин слід робити додаткові тести для визначення Rh D-позитивних еритроцитів та підтримувати введення анти-D імуноглобуліну, доки всі Rh D-позитивні еритроцити не будуть виключені з кровообігу. У будь-якому випадку, через можливий ризик гемолізу пропонується не перевищувати максимальну дозу, яка становить 3000 мкг (15000 МО). Рекомендується використання альтернативного внутрішньовенного препарату, оскільки він негайно досягне належного рівня у плазмі. Якщо немає внутрішньовенного препарату, слід вводити великий обсяг внутрішньом'язово протягом декількох днів.
Особливості застосування
Перед застосуванням препарат слід довести до кімнатної температури або температури тіла.
Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесціюючим від безбарвного до слабко-жовтого або світло-коричневого кольору.
Не застосовувати розчин, якщо він має значну каламутність або має значний осад.
Невикористаний препарат або відходи слід утилізувати згідно з місцевими положеннями.
Препарат Резонатив не вводити внутрішньовенно (ризик шоку). Препарат слід вводити внутрішньом’язово та перед введенням обережно відтягнути поршень шприца, аби переконатися, що голка не потрапила у кровоносну судину.
При постнатальному застосуванні Резонатив призначений для введення матері. Не слід призначати препарат новонародженому.
Препарат не призначений для введення Rh(D)-позитивним особам, а також особам, раніше імунізованим Rh(D) антигеном.
Після введення препарату за пацієнтом слід спостерігати щонайменше 20 хвилин та протягом 1 години після випадкового внутрішньовенного введення.
Винятково анти-D імуноглобулін людини може спричинити зниження кров’яного тиску з анафілактичною реакцією, навіть у пацієнтів, які раніше були толерантними при попередньому лікуванні імуноглобуліном людини.
У разі виникнення симптомів алергічної або анафілактичної реакції, введення слід негайно припинити.
Гіперчутливість
Справжні реакції гіперчутливості є рідкісним явищем, але алергійні реакції на анти-D імуноглобулін можуть виникати. Пацієнтів слід поінформувати про ранні ознаки реакцій гіперчутливості, такі як кропив’янка, генералізована кропив’янка, стиснення у грудях, ядуха, гіпотензія та анафілаксія. Лікування залежить від природи і тяжкості побічної реакції. У випадку шоку слід застосовувати сучасні медичні прийоми лікування шоку.
Резонатив містить невелику кількість IgA. Незважаючи на те, що анти-D імуноглобулін успішно застосовувався для лікування окремих осіб із дефіцитом IgA, пацієнти з дефіцитом IgA мають вірогідність розвитку антитіл до IgA і можуть мати анафілактичні реакції після введення лікарських засобів, що містять IgA, виготовлених із плазми крові плазми крові, лікар повинен зважити його користь порівняно з ризиком ймовірних реакцій гіперчутливості.
Рідко анти- D імуноглобулін людини може викликати зниження артеріального тиску з анафілактичною реакцією навіть у пацієнтів, які пройшли попереднє лікування імуноглобуліном людини.
Підозра на алергічні або анафілактичноподібні реакції вимагає негайного припинення введенння ін’єкції. У разі шоку, слід провести стандартне медичне лікування.
Гемолітичні реакції
Пацієнти, які перенесли трансфузію несумісної крові та одержали велику дозу анти-D імуноглобуліну, підлягають постійному та безперервному спостереженню за клінічними та біологічними параметрами через ризик гемолітичних реакцій.
Тромбоемболія
Артеріальні та венозні тромбоемболічні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен і емболія легенів пов’язані з використанням інмуноглобулінів. Незважаючи на те, що тромбоемболічні ускладнення не спостерігалися при застосуванні препарату Резонатив, пацієнти повинні мати достатній вміст рідини в організмі (належним чином гідратовані) перед використанням імуноглобулінів. Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із попередньо існуючими факторами ризику тромботичних явищ (таких як гіпертензія, цукровий діабет і наявність в анамнезі судинних захворювань або тромботичних ускладнень, пацієнти з придбаними або успадкованими тромбофілічними порушеннями, пацієнти з тривалими періодами нерухомості, пацієнти з тяжкою гіповолемією, пацієнти, які мають захворювання, що збільшують в’язкість крові), особливо коли призначаються більш високі дози препарату Резонатив.
Пацієнтів необхідно інформувати про ранні симптоми тромбоемболічних ускладнень, такі як утруднене дихання (задишка), біль і набряк кінцівки, осередкові неврологічні симптоми та біль у грудях; при виникненні таких симптомів їм слід негайно звернутися за консультацією до лікаря.
Вплив на серологічне дослідження
Після введення імуноглобуліну, транзиторне збільшення разноманітних пасивно поступаючих в кров пацієнта антитіл може призвести в результаті до отримання помилково позитивних результатів при серологічному дослідженні.
Пасивне надходження антитіл до еритроцитарних антигенів, наприклад, А, B, D, може впливати на деякі серологічні дослідження антиеритроцитарних антитіл, наприклад, прямий антиглобуліновий тест (ПАТ, пряма проба Кумбса), особливо у резус-позитивних немовлят, чиї матері отримували антенатальну профілактику.
Пацієнти з надмірною вагою/ожирінням
Пацієнтам із надмірною вагою/ожирінням рекомендується внутрішньовенне введення анти-резусного препарату через можливу недостатню ефективність внутрішньом’язового введення препарату.
Стандартними заходами з профілактики інфекцій, що виникають внаслідок застосування лікарських засобів, виготовлених із крові або плазми крові людини, є відбір донорів, дослідження окремих зборів крові та пулів плазми крові на наявність специфічних маркерів інфекції, а також впровадження ефективних технологічних процесів для інактивації або видалення вірусів. Незважаючи на це, у разі застосування лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми крові людини не можна повністю виключити можливість передачі інфекційних агентів. Це також стосується і невідомих або виявлених вірусів та інших патогенів.
Заходи, які використовуються, вважаються ефективними проти таких оболонкових вірусів як ВІЛ, віруси гепатиту В та С, а також проти безоболонкового вірусу гепатиту А.
Проти деяких безоболонкових вірусів, таких як парвовірус В19, вживані заходи мають обмежену дію.
Існує обнадійливий клінічний досвід щодо відсутності передачі вірусу гепатиту А або парвовірусу B19 з імуноглобулінами, а також припущення, що наявність антитіл є важливим фактором антивірусного захисту.
Наполегливо рекомендується щоразу, коли пацієнту вводять Резонатив, записувати назву та номер партії препарату.
Важлива інформація про деякі інгредієнти препарату Резонатив
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на 1 мл (625 МО), тобто іншими словами, він є «безнатрієвий».
У випадку шоку, повинне бути проведене стандартне медичне лікування.