Реліква таблетки по 60 мг №10 (10х1)

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, округлої форми таблетки з рискою з одного боку та гладкі з іншого.

Локсопрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), похідний пропіонової кислоти.

Локсопрофен чинить виражену знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію з особливо вираженою знеболювальною активністю.

Механізм дії лікарського засобу полягає в інгібуванні біосинтезу простагландинів; мішенню дії при цьому є циклооксигеназа. При пероральному прийомі лікарський засіб всмоктується у шлунково-кишковому тракті у вигляді незміненої сполуки, зумовлюючи при цьому невелике подразнення слизової оболонки шлунка. Після цього він швидко біотрансформується до активного метаболіту – транс-OH форми, з сильним інгібуючим ефектом на біосинтез простагландинів, який лежить в основі фармакологічних ефектів лікарського засобу.

Знеболювальний ефект

За результатами тесту на больову чутливість Рандалла-Селітто, середня ефективна доза (ED50) локсопрофену при пероральному застосуванні у щурів становила 0,13 мг/кг, що відповідає знеболювальному ефекту, який у 10-20 разів перевищує такий ефект у препаратів порівняння – кетопрофену, напроксену та індометацину. За результатами тесту для оцінки термального болю при запаленні середня інгібувальна доза (ID50) локсопрофену при пероральному застосуванні у щурів становила 0,76 мг/кг, що відповідало ефекту такої ж сили, як і у напроксену, та від 3 до > 5 разів більш сильному, ніж у кетопрофену та індометацину. За результатами тесту для оцінки хронічного артритного болю при пероральному застосуванні локсопрофену у щурів, було продемонстровано виражений знеболювальний ефект (ED50: 0,53 мг/кг), що у 4-6 разів перевищує такий ефект в індометацину, кетопрофену та напроксену. Знеболювальна дія локсопрофену є периферичною.

Протизапальний ефект

Локсопрофен при пероральному введенні щурам має протизапальний ефект, який у цілому є еквівалентний ефекту кетопрофену та напроксену в моделі карагенанового набряку лапи (модель гострого запалення) та ад’ювантного артриту (модель хронічного запалення).

Жарознижувальний ефект

Локсопрофен при пероральному введенні щурам продемонстрував здатність виявляти жарознижувальний ефект, який у цілому є еквівалентний ефекту кетопрофену та напроксену, і приблизно утричі сильніший за такий ефект індометацину при індукованому дріжджами підвищенні температури тіла.

Всмоктування

У дослідженнях з участю 16 здорових дорослих добровольців після одноразового перорального прийому локсопрофену у дозі 60 мг лікарський засіб швидко всмоктувався, і в крові при цьому виявлялися локсопрофен (незмінений лікарський засіб) та його транс-OH форма (активний метаболіт). Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові становив приблизно 30 хвилин для локсопрофену і приблизно 50 хвилин для транс-OH метаболіту, а період напіввиведення становив приблизно 1 годину і 15 хвилин для обох цих сполук.

Фармакокінетичні параметри локсопрофену та його транс-ОН метаболіту після одноразової пероральної дози 60 мг представлені нижче.

Аналіт	N	Cmax (мкг/мл)	t max (год)	t 1/2 (год)	AUC (мкг·год/мл)	Константа швидкості всмоктування (год-1)	Константа швидкості виведення (год-1)
Локсопрофен	16	5,04 ± 0,27	0,45 ± 0,03	1,22 ± 0,07	6,70 ± 0,26	11,21 ± 1,82	λ1 = 4,04 ± 0,93 λ2 = 0,59 ± 0,04
Транс-OH метаболіт	16	0,85 ± 0,02	0,79 ± 0,02	1,31 ± 0,05	2,02 ± 0,05	3,56 ± 0,21	λ1 = 4,99 ± 0,07 λ2 = 0,54 ± 0,02

У дослідженні, в якому брали участь 5 здорових добровольців чоловічої статі, після багаторазового перорального застосування локсопрофену у дозі 80 мг 3 рази на добу протягом 5 днів, не було виявлено суттєвих відмінностей у плазмі крові між концентраціями лікарського засобу порівняно з концентраціями після одноразового прийому, і не спостерігалося ознак акумуляції лікарського засобу.

Розподіл

Ступінь зв’язування локсопрофену з білками плазми крові визначався у здорових добровольців чоловічої статі через 1 годину після одноразового перорального застосування локсопрофену. Ступінь зв’язування локсопрофену та його транс-OH метаболіту з білками плазми крові становив 97,0 % і 92,8 % відповідно.

При пероральному застосуванні ¹⁴C-локсопрофену натрію гідрату у дозі 2 мг/кг у щурів у 14 день після народження потомства концентрація лікарського засобу в грудному молоці була в 4,3 раза вище через 4 години та в 3,9 раза вище через 6 годин після прийому лікарського засобу порівняно з його концентрацією у крові матері.

Біотрансформація

У дослідженні інгібування метаболізму in vitro, в якому використовувалися мікросоми печінки людини, локсопрофен не впливав на метаболізм різних лікарських засобів, які є субстратами ізоферментів цитохрому P450 (CYP 1A1 / 2, 2A6, 2B6, 2C8 / 9, 2C19, 2D6, 2E1 і 3A4), навіть у концентрації, яка приблизно у 10 разів перевищує максимальну концентрацію у плазмі крові (200 мкмоль/л) після одноразового перорального прийому дози 60 мг у здорових добровольців чоловічої статі.

Виведення

Після одноразового перорального застосування дози 60 мг у 6 здорових добровольців чоловічої статі лікарський засіб швидко виводився з сечею, і більша частина дози, яка виводилася з сечею, складалася з глюкуронідних кон’югатів незміненого локсопрофену та його транс-OH метаболіту.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.

Код ATХ M01A E.

Слід виявляти обережність при використанні лікарського засобу Реліква разом із лікарськими засобами, що зазначені в таблиці нижче.

Лікарські засоби	Клінічні симптоми / заходи	Механізм взаємодії / фактори ризику
Кумаринові антикоагулянти (наприклад, варфарин)	Може посилюватися антикоагулянтний ефект цих лікарських засобів. У зв’язку з цим слід дотримуватися обережності та за необхідності зменшити дозу лікарського засобу	Інгібувальний ефект локсопрофену на біосинтез простагландинів може призвести до пригнічення агрегації тромбоцитів та порушення зсідання крові, тим самим посилюючи антикоагулянтні ефекти цих лікарських засобів
Інгібітори фактору Xa (едоксабан та ін.)	Може збільшувати ризик виникнення кровотеч	Вважається, що локсопрофен посилює антитромботичний ефект
Пероральні гіпоглікемічні засоби з групи похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід та ін.)	Може посилюватися гіпоглікемічний ефект цих лікарських засобів. У зв’язку з цим слід дотримуватися обережності та за необхідності зменшити дозу лікарського засобу	Вважається, що ступінь зв’язування даного лікарського засобу з білками крові в організмі людини досягає 97,0 % для локсопрофену і 92,8 % для його транс-ОН метаболіту, а при застосуванні в комбінації з лікарськими засобами з високим ступенем зв’язування з білками активна фракція супутнього лікарського засобу в крові підвищується, і його дія посилюється.
Хінолони / фторхінолони	Може посилюватися судомний ефект цих лікарських засобів	Хінолони / фторхінолони інгібують зв’язування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) – гальмівного нейромедіатора в центральній нервовій системі – з відповідними рецепторами, тим самим спричиняючи судомний ефект. Вважається, що комбіноване застосування цього лікарського засобу та хінолонів / фторхінолонів посилює інгібувальні ефекти
Метотрексат	Може підвищувати концентрацію метотрексату у плазмі крові, тим самим посилюючи активність метотрексату. Тому при необхідності слід зменшити дозу лікарського засобу	Точний механізм даної взаємодії невідомий, але вважається, що інгібуюча дія даного лікарського засобу на біосинтез простагландинів у нирках зменшує виведення цих лікарських засобів нирками та підвищує їх концентрацію у плазмі крові
Препарати літію (наприклад, літію карбонат)	Може підвищуватися концентрація літію у плазмі крові, що збільшує частоту інтоксикації літієм. З огляду на це необхідно ретельно контролювати концентрацію літію у плазмі крові та за необхідності знижувати дозу лікарського засобу	Точний механізм даної взаємодії невідомий, але вважається, що інгібувальна дія даного лікарського засобу на біосинтез простагландинів у нирках зменшує виведення цих лікарських засобів нирками та підвищує їх концентрацію у плазмі крові
Тіазидні діуретики (наприклад, гідрофлуметіазид, гідрохлоротіазид та ін.)	Можуть знижуватися діуретичні та антигіпертензивні ефекти цих лікарських засобів	Загалом вважається, що інгібувальний ефект даного лікарського засобу на біосинтез простагландинів у нирках призводить до зниження виведення води та натрію
Антигіпертензивні лікарські засоби (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту [АПФ], антагоністи рецепторів ангіотензину II та інші)	Може знижувати антигіпертензивний ефект	Інгібіторний вплив даного лікарського засобу на біосинтез простагландинів може послабити антигіпертензивний ефект
Антигіпертензивні лікарські засоби (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту [АПФ], антагоністи рецепторів ангіотензину II та інші)	Може впливати на функцію нирок	Вважається, що через інгібіторний вплив даного лікарського засобу на біосинтез простагландинів знижується кровоток у нирках

діюча речовина: локсопрофен натрію;

1 таблетка містить локсопрофену натрію гідрату у перерахуванні на локсопрофен натрію 60 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена; гідроксипропілцелюлоза; натрію кроскармелоза; магнію стеарат.

Вплив лікарського засобу Реліква на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не вивчали. Пацієнтам, у яких під час прийому лікарського засобу розвивається запаморочення, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Вагітність

Лікарський засіб слід призначати лише у випадках, коли терапевтична користь переважує ризики. При застосуванні лікарського засобу Реліква слід виявляти обережність і дотримуватися мінімальних доз, які дозволяють досягати потрібного ефекту, і за необхідності контролювати об'єм амніотичної рідини. Надходили повідомлення про те, що застосування інгібіторів циклооксигенази (пероральні препарати, супозиторії) у вагітних жінок призводило до порушення функції нирок і зниження виведення сечі у плода, що зумовлювало маловоддя.

Починаючи з 20-го тижня вагітності, застосування Реліква може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення лікування. Крім того, є повідомлення про звуження артеріальної протоки після лікування у ІІ триместрі вагітності, більшість з яких пройшли після припинення лікування. Тому протягом І та ІІ триместру вагітності не слід призначати лікарський засіб, якщо в цьому немає потреби. Якщо лікарський засіб Реліква застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І і ІІ триместру вагітності, доза повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою. Допологовий моніторинг щодо олігогідрамніону та звуження артеріальної протоки слід розглянути після впливу лікарського засобу протягом декількох днів, починаючи з 20-го гестаційного тижня. Застосування лікарського засобу Реліква слід припинити, якщо виявлено олігогідрамніон або звуження артеріальної протоки.

Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть спричинити ризики:

ризики для плода:

• серцево-легенева токсичність (передчасне звуження / закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія);
• ниркова дисфункція (див. вище);

Ризики для матері наприкінці вагітності та для новонародженого:

• можливе подовження часу кровотечі, антиагрегаційний ефект, який може виникати навіть при дуже низьких дозах;
• пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.

Отже, лікарський засіб Реліква протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

Повідомлялося про випадки тимчасового безпліддя у жінок, які отримували НПЗЗ протягом тривалого часу.

Лактація

Необхідно уникати прийому лікарського засобу Реліква матерям, які вигодовують дитину груддю. Якщо застосування цього лікарського засобу розцінюється як необхідне, слід припинити грудне годування.

Фертильність

Дані про вплив локсопрофену на фертильність у жінок відсутні. Є докази того, що тривале застосування НПЗЗ може спричинити оборотні проблеми з фертильністю у жінок.

Безпечність та ефективність застосування лікарського засобу Реліква у дітей віком до 18 років не встановлені.

Лікарський засіб Реліква показаний до застосування як протизапальний і знеболювальний засіб при наступних захворюваннях та симптомах:

• ревматоїдний артрит,
• остеоартрит,
• біль у попереку,
• плечовий періартрит,
• шийно-плечовий синдром,
• зубний біль,
• знеболення і протизапальна дія після хірургічного втручання, травми і видалення зуба.

Лікарський засіб показаний як жарознижувальний та знеболювальний засіб при гострому запаленні верхніх дихальних шляхів (у тому числі при гострому запаленні верхніх дихальних шляхів, що супроводжується гострим бронхітом).

• Підвищена чутливість до локсопрофену або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
• Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
• Тяжкі гематологічні порушення;
• Тяжкі порушення функції печінки;
• Тяжке порушення функції нирок;
• Тяжка серцева недостатність;
• Пацієнти з аспіриновою бронхіальною астмою (провокація нападу астми нестероїдними протизапальними препаратами і т.п.) або з бронхіальною астмою в анамнезі (аспірин може спровокувати нападу астми);
• ІІІ триместр вагітності.

Спосіб застосування

Лікарський засіб слід приймати всередину. Таблетку необхідно ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи водою. Бажано уникати прийому лікарського засобу натще. Таблетка не призначена для розламування по лінії розлому (риски).

Схема дозування

Як протизапальний і знеболювальний засіб при наступних захворюваннях та симптомах: ревматоїдний артрит, остеоартрит, біль у попереку, плечовий періартрит, шийно-плечовий синдром, зубний біль, знеболення і протизапальна дія після хірургічного втручання, травми і видалення зуба.

Рекомендована доза лікарського засобу Реліква становить 60 мг (1 таблетка) 3 рази на добу. Дозування може бути відкориговане залежно від віку та наявних симптомів. При нерегулярному застосуванні можна призначати по 120 мг (2 таблетки) на один прийом.

Максимальна добова доза лікарського засобу не повинна перевищувати 180 мг (3 таблетки).

Як жарознижувальний та знеболювальний засіб при гострому запаленні верхніх дихальних шляхів (у тому числі при гострому запаленні верхніх дихальних шляхів, що супроводжується гострим бронхітом).

Рекомендована доза лікарського засобу Реліква становить 60 мг (1 таблетка) на один прийом.

Дозування може бути відкориговане залежно від віку та наявних симптомів. При необхідності лікарський засіб можна застосовувати 2 рази на добу, однак максимальна добова доза лікарського засобу не повинна перевищувати 180 мг (3 таблетки).

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Оскільки у пацієнтів літнього віку більша ймовірність виникнення побічних реакцій, лікарський засіб слід використовувати таким пацієнтам з обережністю, ретельно контролюючи їхній стан.

Рекомендується починати лікування з найменшої дози, ретельно спостерігаючи за станом пацієнта.

Тривалість курсу лікування

Рекомендується приймати лікарський засіб протягом по можливості максимально короткого терміну та в мінімально ефективній дозі, необхідній для усунення симптомів. Якщо необхідно приймати лікарський засіб протягом більш ніж 5 днів, слід проконсультуватися з лікарем.

Лікарський засіб Реліква необхідно застосовувати лише за тими показаннями і у тих дозах, які зазначені в інструкції для медичного застосування

Загальний огляд побічних реакцій

Побічні реакції, які можуть виникнути при застосуванні лікарського засобу Реліква, згруповані за системно-органними класами MedDRA із зазначенням частоти їхнього виникнення відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за доступними даними). Побічні реакції у межах кожного системно-органного класу перераховані у порядку зменшення їхньої тяжкості, із зазначенням частоти їхнього виникнення (у межах однієї частотної групи).

Таблиця із загальним оглядом побічних реакцій

Системно-органний клас	Частота виникнення	Небажані реакції
З боку крові та лімфатичної системи	Рідко	Еозинофілія
	Частота невідома	Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія
З боку нервової системи	Нечасто	Сонливість
	Рідко	Головний біль, запаморочення, оніміння
З боку серця	Рідко	Відчуття посиленого серцебиття
З боку судин	Рідко	Підвищення артеріального тиску
З боку шлунково-кишкового тракту	Нечасто	Біль у животі, дискомфорт у шлунку, відсутність апетиту, нудота, діарея, запор, печія, стоматит, метеоризм, сухість у роті
	Рідко	Блювання
	Частота невідома	Пептичні виразки*, виразки у тонкому та/або товстому кишечнику*, диспепсія
З боку печінки та жовчовивідних шляхів	Нечасто	Підвищення рівня АСТ, підвищення рівня АЛТ
	Рідко	Підвищення рівня лужної фосфатази
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Нечасто	Висипання*, свербіж*
	Частота невідома	Підвищення температури тіла*, кропив’янка*
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Нечасто	Протеїнурія
	Частота невідома	Гематурія, дизурія, знижений діурез
Загальні розлади та реакції у місці введення лікарського засобу	Нечасто	Набряк, приплив крові до обличчя (відчуття жару)
	Частота невідома	Біль у грудній клітці, загальне нездужання, пітливість

* Якщо розвиваються ці побічні реакції, лікарський засіб слід припинити застосовувати.

Загальний огляд профілю безпечності

Пацієнтів необхідно поінформувати, якщо у них виникне будь-який із симптомів перерахованих нижче серйозних побічних реакцій, слід негайно припинити приймати лікарський засіб і проконсультуватися з лікарем.

Необхідно поінформувати пацієнтів, що при застосуванні лікарського засобу Реліква можуть виникнути наведені нижче серйозні побічні реакції (частота невідома):

• анафілактичний шок з такими симптомами як зниження артеріального тиску, кропив’янка, серцебиття, набряк гортані, задишка та ін.;
• агранулоцитоз, гемолітична анемія, лейкопенія, апластична анемія та тромбоцитопенія;
• токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна ексудативна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз;
• гостра ниркова дисфункція, нефротичний синдром та інтерстиціальний нефрит. Особливу увагу слід звернути на гіперкаліємію, яка може виникнути при гострому ураженні нирок;
• застійна серцева недостатність;
• інтерстиціальна пневмонія з такими симптомами як підвищення температури тіла, кашель, задишка, відхилення від норми на рентгенограмі грудної клітки та еозинофілія. У разі виникнення таких ознак / змін у пацієнта слід негайно припинити застосування лікарського засобу і розпочати відповідну терапію – наприклад, призначити кортикостероїдні лікарські засоби;
• виразкова хвороба, шлунково-кишкова кровотеча. Розвиток серйозних пептичних виразок або шлунково-кишкових кровотеч у тонкому кишечнику та/або у товстому кишечнику може супроводжуватись такими симптомами як блювання кров’ю, мелена, гематохезія та супутній шок. У разі виникнення у пацієнта таких симптомів слід негайно припинити застосування лікарського засобу і розпочати відповідну терапію;
• перфорація шлунково-кишкового тракту з такими симптомами як біль в епігастральній ділянці або біль у всьому животі. У разі виникнення у пацієнта таких симптомів слід негайно припинити застосування лікарського засобу;
• стеноз або непрохідність тонкої та товстої кишок, що пов’язані з утворенням виразок у тонкій та товстій кишці, з такими симптомами як нудота, блювання, біль у животі, здуття. У разі виникнення у пацієнта таких симптомів слід негайно припинити застосування лікарського засобу;
• порушення функції печінки, що включає жовтяницю та підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ) і гамма-глутамілтрансферази (γ-ГТП), розвиток фульмінантного гепатиту;
• напади бронхіальної астми;
• асептичний менінгіт із такими симптомами як гарячка, головний біль, нудота, блювання, ригідність шиї та сплутаність свідомості. Асептичний менінгіт особливо часто виникає у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини;
• рабдоміоліз, що проявляється такими симптомами як міалгія, слабкість, підвищення рівня креатинфосфокінази, підвищення рівня міоглобіну в крові та сечі тощо. Крім того, слід дотримуватися особливої обережності при розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Повідомлень про симптоми передозування локсопрофену немає, однак можна очікувати, що у такому разі буде відзначатися більш виражений характер ознак і симптомів, зазначених у розділі «Побічні реакції».

Лікування

Специфічного антидоту до локсопрофену немає, у разі передозування слід вжити звичайних заходів для зменшення всмоктування (наприклад, промивання шлунка та застосування активованого вугілля) та прискорення виведення з організму лікарського засобу.

У разі фактичного або підозрюваного передозування слід ретельно контролювати стан пацієнта та підтримувати необхідну кількість рідини в організмі. Рекомендується симптоматична та підтримувальна терапія.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Особливості щодо застосування

Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб таким групам пацієнтів:

• пацієнти з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, оскільки можливий рецидив захворювання (див. розділ «Протипоказання»);
• пацієнти з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненими тривалим прийомом НПЗЗ, які лікуються мізопростолом та потребують тривалого застосування локсопрофену;
• пацієнти з виразковим колітом або хворобою Крона, оскільки можливе погіршення перебігу захворювання;
• пацієнти з гематологічними порушеннями (включаючи анамнез), за винятком пацієнтів із тяжкими гематологічними порушеннями (див. розділ «Протипоказання»): у цієї групи пацієнтів частіше виникають побічні реакції, такі як гемолітична анемія;
• пацієнтам із серцевою недостатністю, за винятком пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). Застосування лікарського засобу може призводити до набряків і збільшення об'єму циркулюючої рідини в організмі, збільшуючи тим самим навантаження на серце, що може погіршити симптоми;
• пацієнти з бронхіальною астмою (окрім пацієнтів з аспіриновою бронхіальною астмою або з наявністю такої астми в анамнезі). Застосування лікарського засобу Реліква може погіршити стан пацієнта (див. розділ «Протипоказання);
• пацієнти з порушенням функції нирок (у тому числі в анамнезі), за винятком пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (див. розділ «Протипоказання»): можуть виникати такі побічні реакції як набряк, протеїнурія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та гіперкаліємія;
• пацієнти з порушенням функції печінки (в тому числі в анамнезі), за винятком пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Протипоказання»): порушення функції печінки може загостритися або рецидивувати;
• пацієнти з ускладненнями інфекційних захворювань: локсопрофен може маскувати симптоми інфекції. Таким пацієнтам лікарський засіб слід призначати з обережністю, у разі необхідності застосовувати відповідні протимікробні засоби та ретельно спостерігати за пацієнтами. Є ризик переходу інфекції у субклінічну форму;
• пацієнти літнього віку.

Рекомендується приймати лікарський засіб протягом по можливості максимально короткого терміну та в мінімально ефективній дозі, необхідній для усунення симптомів. Якщо необхідно приймати лікарський засіб протягом більш ніж 5 днів, слід проконсультуватися з лікарем.

Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу Реліква та інших НПЗЗ або анальгетиків.

При застосуванні локсопрофену можливе надмірне зниження температури тіла, судинний колапс і похолодання кінцівок, особливо у пацієнтів літнього віку з високою температурою тіла та у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями.

Оскільки при застосуванні лікарського засобу Реліква та інших НПЗЗ можливий розвиток таких побічних реакцій як агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія і тромбоцитопенія, необхідно моніторити показники периферичної крові у пацієнтів.

При застосуванні лікарського засобу Реліква для лікування гострих захворювань:

• вибір схеми прийому лікарського засобу необхідно робити з урахуванням ступеня гострого запалення, болю та підвищення температури тіла;
• необхідно уникати тривалого застосування одного і того ж лікарського засобу;
• якщо існує етіотропна терапія відповідного захворювання, її слід призначати в першу чергу, а локсопрофен необхідно використовувати лише у разі наявності показань.

При застосуванні лікарського засобу Реліква для лікування хронічних захворювань (ревматоїдного артриту, остеоартриту):

• при тривалому використанні необхідно контролювати показники периферичної крові і функцію печінки та нирок;
• слід розглянути можливість використання немедикаментозного лікування.

Допоміжні речовини

Лікарський засіб містить лактози моногідрат. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.