Дорослі. Препарат призначати підшкірно у дозі 0,5-2 мг (1-4 мл) 1-2 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих – 2 мг, добова – 6 мг. Тривалість курсу лікування (крім міастенії, міастенічного кризу, післяопераційної атонії кишечника та сечового міхура, передозування міорелаксантами) – 25-30 днів. При необхідності призначати повторний курс через 3-4 тижні. Більшу частину загальної добової дози призначати у денний час, коли хворий найбільше стомлений.
Міастенія:препарат призначати підшкірно або внутрішньом'язово в дозі 0,5 мг (1 мл) на добу. Курс лікування є тривалим, зі зміною шляхів введення.
Міастенічний криз (з ускладненням дихання та ковтання): препарат призначати внутрішньовенно в дозі 0,25-0,5 мг (0,5-1 мл), далі підшкірно, з невеликими інтервалами.< /p>
Післяопераційна атонія кишечника та сечового міхура, профілактика, в т. ч. післяопераційна затримка сечі:препарат призначати підшкірно або внутрішньом'язово, у дозі 0,25 мг (0,5 мл), якомога раніше після операції, і повторно – кожні 4-6 годин протягом 3-4 днів.
В якості антидоту при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату в дозі 0,6-1,2 мг внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв):препарат призначати внутрішньовенно повільно дозі 0,5-2 мг через 0,5-2 хвилини. При необхідності ін'єкції повторювати (в т.ч. атропіну у разі брадикардії) загальною дозою не більше 5-6 мг (10-12 мл) протягом 20-30 хвилин. Під час процедури слід забезпечити штучну вентиляцію легень.
Діти (тільки в умовах стаціонару).
Міастенія gravis :
- новонароджені: на початковому етапі препарат призначати у дозі 0,1 мг у вигляді ін'єкцій внутрішньом'язово. Після цього дозу підбирають індивідуально, зазвичай 0,05-0,25 мг або 0,03 мг/кг маси тіла препарату внутрішньом'язово кожні 2-4 години. Через особливий характер захворювання у новонароджених добова доза препарату може бути зменшена навіть до повної відміни;
- діти до 12 років: препарат призначати у дозі 0,2-0,5 мг у вигляді ін'єкцій за необхідності. Дозування препарату має бути скориговане відповідно до реакції пацієнта.
Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату в дозі 0,02-0,03 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв): препарат призначати внутрішньовенно повільно у дозі 0,05-0,07 мг/кг маси тіла протягом 1 хвилини. Максимальна рекомендована доза становить 2,5 мг.
Інші показання: препарат призначати у дозі 0,125-1 мг у вигляді ін'єкцій. Дози можуть бути змінені відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.
Особливості застосування
Слід з обережністю визначати дози препарату з урахуванням можливої високої індивідуальної чутливості до нього.
З обережністю застосовують при артеріальній гіпотензії, порушенні серцевого ритму, особливо при брадикардії, при переважанні тонусу n.vagus, гіпертиреоїдизмі, хвороби Аддісона, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки при застосуванні антихолінергічних засобів. ефектом (неоміцин, стрептоміцин, канаміцин), місцеві та загальні анестетики, протиаритмічні препарати, що порушують холінергічну передачу.
При застосуванні великих доз Прозерину необхідно попередньо або спільно призначити атропін.
З обережністю препарат застосовувати хворим похилого віку.
При виникненні при лікуванні міастенічної (при недостатній терапевтичній дозі) або холінергічної (внаслідок передозування) кризи подальше застосування препарату потребує ретельної диференціальної діагностики через схожість симптоматики.
Перед медичним або стоматологічним лікуванням, хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом прозерину.
З особливою обережністю слід призначати лікарський засіб хворим після операцій на кишечнику та сечовому міхурі, хворим на паркінсонізм.
Несумісність
Прозерин не слід змішувати в одному шприці з лужними розчинами та окислювачами, оскільки це призводить до його руйнування.