Пірацетам-Дарниця розчин для ін'єкцій по 200 мг/мл, 10 ампул по 5 мл

Лікування пірацетамом при необхідності може поєднуватися із застосуванням серцево-судинних лікарських засобів. При лікуванні психічних захворювань - відповідними психотропними засобами.
При одночасному застосуванні з тиреоїдними гормонами можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація та порушення сну.

Аценокумарол
Клінічні дослідження показали, що у хворих з тяжким перебігом рецидивуючого тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г на добу) не впливало на дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу. (INR) 2,5-3,5, проте при його тривалому застосуванні відзначалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, фактора Віллібрандта (коагуляційна активність (VIII: C); кофактор ристоцетину (VIII: vW: Rco) та протеїну в плазмі крові (VIII: vW: Ag;)), в'язкості крові та плазми.

Фармакокінетичні взаємодії.
Можливість зміни фармакодинаміки пірацетаму під впливом інших лікарських засобів низька, оскільки 90 % лікарського засобу виводиться у незміненому вигляді із сечею.
In vitro пірацетам не пригнічує цитохром Р450 ізоформи CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 4А9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл.
При концентрації 1422 мкг/мл 2 /5 (11%). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів є достатнім при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з лікарськими засобами, що піддаються біотрансформації цими ферментами, є малоймовірною.

Протиепілептичні лікарські засоби.
Не відзначено взаємодії з клоназепамом, фенітоїном, фенобарбіталом, вальпроатом натрію.
Застосування пірацетаму в дозі 20 мг щодня протягом 4 тижнів і більше не змінюється криву рівня концентрації та максимальну концентрацію (Сmax) протиепілептичних лікарських засобів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, натрію вальпроат) у хворих на епілепсію.

Алкоголь.
Спільний прийом з алкоголем не впливає на рівень концентрації пірацетаму в сироватці крові, і концентрація алкоголю в сироватці крові не змінюється при прийомі 1,6 г пірацетаму.
У людей похилого віку посилює дію антиангінальних засобів, підвищує ефективність антидепресантів.

Лікарський засіб у вигляді ін'єкційного розчину застосовувати у гострих випадках або при неможливості застосування пероральних форм пірацетаму. .
Лікарський засіб застосовувати дорослим.
Лікування станів, що супроводжуються погіршенням пам'яті, когнітивними розладами.
Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу слід розподілити на 2-3 введення. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу. Надалі можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу.

Лікування кортикальної міоклонії.
Початкова добова доза становить 24 г протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, продовжувати застосування лікарського засобу у тому ж дозуванні (24 г на добу) до 7 діб. Якщо на 7 добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування слід припинити. Якщо терапевтичний ефект був досягнутий, то починаючи з дня, коли досягнуто стійкого поліпшення, починати знижувати дозу лікарського засобу на 1,2 г пірацетаму кожні 2 доби, доки знову не з'являться прояви кортикальної міоклонії. Це дозволить встановити середню ефективну дозу.
Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується в дозах, які були призначені раніше. Лікування продовжувати до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти застосування лікарського засобу. Необхідно поступово знижувати дозу на 1,2 г пірацетаму кожні 2-3 дні. Кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування лікарським засобом, коригуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта, до зникнення або зменшення проявів хвороби.

Пацієнти похилого віку.
Коррекція дози рекомендується пацієнтам похилого віку з діагностованими або підозрюваними порушеннями функцій нирок. При лікуванні необхідно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози таким пацієнтам у разі потреби.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок.
Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, слід бути обережним при лікуванні хворих з нирковою недостатністю.
Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов'язане з погіршенням функцій нирок та кліренсу креатиніну. Це стосується пацієнтів похилого віку, у яких рівень виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між застосуванням повинен бути скоригований на підставі рівня зниження функцій нирок. Розрахунок дози повинен виходити з оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта. Розраховувати за такою формулою:

Кліренс креатиніну = 

 [140 - вік (у роках)]х маса тіла (кг) • (х 0,85 для жінок)

 72 х концентрація креатиніну в плазмі (мг/дл)

Лікування таким хворим призначати в залежності від тяжкості ниркової недостатності, дотримуючись наступних рекомендацій:

Система або орган за системою класифікації органів та систем ВООЗ	Часто (≥1/100 до <1/10)	Нечасто (≥1/1000 д o <1/100)
Розлади з боку нервової системи	Гіперкінезія	-
Розлади метаболізму та харчування	Збільшення маси тіла	-
Психічні розлади	Нервозність	Нервозність
Спільні розлади та розлади в місці введення	-	Астенія

Побічні реакції, зазначені в ході постмаркетингових спостережень, перераховані нижче за системами органів.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату.
Одиничні випадки: запаморочення.
З боку шлунково-кишкового тракту.
Одиничні випадки: абдомінальний біль, біль у верхній частині живота, діарея, нудота, блювота.
З боку нервової системи. em>
Часто: гіперкінезія.
Нечасто: сонливість.
Одиничні випадки: атаксія, порушення рівноваги, підвищення частоти нападів епілепсії, головний біль, безсоння, тремтіння.
Со сторони психіки.
Часто: нервозність.
Нечасто: депресія.
Одиничні випадки: підвищена збудливість, тривожність, замішання, галюцинації.
З боку серцево- судинної системи.
Дуже рідко: гіпотензія, тромбофлебіт.
З боку крові та лімфатичної системи.
Одиничні випадки: геморагічні розлади.
З боку імунної системи .
Одиничні випадки: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Одиничні випадки: ангіоневротичний набряк, дерматити, висипання, кропив'янка , свербіж.
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз.
Одиничні випадки: підвищення статевої активності.
Загальні порушення та реакції в місці введення.< /em>
Нечасто: астенія.
Дуже рідко: лихоманка, реакції в місці введення, включаючи свербіж, біль, гіперемію, ущільнення в місці введення.
Дослідження .</em >
Часто: збільшення маси тіла.