У зв’язку з можливістю розвитку гіпервітамінозу А не рекомендується супутнє застосування "Піковіт Форте", таблеток, вкритих оболонкою, з іншими препаратами, що містять вітамін А, або з пероральними ретиноїдами, тому що їх комбінація може бути токсичною.
Ретинол може знижувати протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно приймати з нітритами і холестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. При лікуванні сульфаніламідами слід уникати високих доз вітаміну С, щоб запобігти кристалурії.
Вітамін С підвищує абсорбцію заліза, але уповільнює всмоктування бета-адреноблокаторів та антикоагулянтів непрямої дії. Одночасне застосування вітаміну C і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу.
Вітамін С можна застосовувати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривале застосування великих доз аскорбінової кислоти (більше 1 г, що відповідає вмісту 17 таблеток препарату "Піковіт Форте") особами, які лікуються дисульфірамом, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь.
Кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі. Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття або у разі застосування препарату "Піковіт Форте" дорослими при супутньому прийомі пероральних контрацептивних засобів.
Піридоксин знижує ефективність леводопи, якщо пацієнт приймає лише леводопу, а також запобігає або зменшує токсичні прояви, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів. Тіамін може послаблювати курареподібну дію. ПАСК, циметидин, препарати калію, алкоголь зменшують всмоктування вітаміну В12.
Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і зменшує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроцикліну, тетрацикліну і лінкоміцину). Його слід приймати щонайменше за 3 години до або через 3 години після прийому дози антибіотика. Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця. При одночасному застосуванні з хініном можуть посилитися геморагії.
Супутній прийом деяких препаратів (наприклад, тетрациклінів, хінолінів, холестираміну) може призвести до взаємодії з іонами кальцію. При одночасному застосуванні вітаміну D3 та діуретиків групи тіазидів збільшується ризик гіперкальціємії. Іонообмінні смоли, такі як холестирамін та проносні препарати (парафінова олія), можуть знижувати абсорбцію вітаміну D3.
Через метаболічну активацію активність вітаміну D3 може знижуватися при його одночасному застосуванні з фенітоїном або барбітуратами. У зв’язку з цим препарат рекомендується приймати за 2 години до або через 2 години після прийому інших лікарських засобів.
Оскільки супутнє пероральне застосування препаратів, що містять кальцій, та вітаміну D3 посилює дію серцевих глікозидів, необхідний нагляд лікаря та контроль електрокардіограми у разі їх одночасного застосування. У пацієнтів з дефіцитом фолату застосування фолієвої кислоти може зменшити рівень фенобарбіталу у плазмі крові та спричинити епілептичний напад.
Етанол, циклосерин, глутетимід та метотрексат можуть впливати на метаболізм фолату. Засвоєння фолієвої кислоти зменшується при одночасному застосуванні з анальгетиками, протисудомними препаратами, антацидами, сульфаніламідами, антибіотиками, цитостатиками. Випадки зниження або зміни абсорбції можуть з’явитися при одночасному застосуванні холестираміну і фолієвої кислоти. Тому препарат потрібно приймати за 1 годину до або через 4-6 годин після прийому холестираміну.
Не можна застосовувати разом з мінеральними кислотами, лужними речовинами, відновниками, оскільки відбувається інактивація фолієвої кислоти.