Піарон Форте таблетки 500 мг

12 таблеток (3 блістери по 4 шт)

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватися при застосуванні холестираміну. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів із підвищенням ризику кровотечі може посилитися внаслідок тривалого регулярного застосування парацетамолу. Прийом разових доз не проявляє значного ефекту. Слід бути обережними у разі одночасного застосування парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним дефіцитом внаслідок піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів з факторами ризику. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу. Антисудомні препарати (зокрема фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу із гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків. Не застосовувати одночасно з алкоголем. Одночасне застосування кофеїну з інгібіторами МАО може спричинити небезпечне підвищення артеріального тиску. Кофеїн посилює ефект (покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, альфа- та бета-адреноміметиків, психостимулювальних засобів. Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну. Кофеїн знижує ефект опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ (аденозинтрифосфат). При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну з травного тракту, з тиреотропними засобами — підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн може посилити виведення літію з організму. Тому не рекомендується одночасне застосування лікарського засобу з препаратами літію.

діючі речовини: парацетамол (paracetamol), кофеїн (caffeine); 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, кофеїну 65 мг; допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, сорбіт (E 420), диметикон, аспартам (E 951), повідон, натрію гідрокарбонат, натрію карбонат безводний, натрію лаурилсульфат.

Ймовірність впливу дуже мала.

Не рекомендується застосовувати у період вагітності, оскільки підвищується ризик спонтанного викидня, пов’язаного із застосуванням кофеїну. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб жінкам у період годування грудьми. Парацетамол і кофеїн проникають у грудне молоко. Кофеїн може мати стимулювальний вплив на немовлят, яких годують грудним молоком, але значної токсичності не спостерігалося.

Не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років.

Біль середньої і сильної інтенсивності (головний біль, мігрень, м’язово-скелетний біль, біль у м’язах, зубний біль, біль після видалення зуба та зубних процедур, біль у горлі, періодичний біль під час менструації), гарячка та біль після вакцинації, підвищена температура тіла.

Підвищена чутливість до парацетамолу, кофеїну або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу. Захворювання серцево-судинної системи, в тому числі органічні (виражене підвищення артеріального тиску, тяжкий атеросклероз, тяжка гіпертонічна хвороба, декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, пароксизмальна тахікардія). Тяжкі порушення функції печінки (у тому числі вроджена гіпербілірубінемія). Тяжкі порушення функції нирок. Захворювання шлунково-кишкового тракту (гострий панкреатит). Епілепсія. Підвищена збудливість; порушення сну. Захворювання крові (у тому числі виражена анемія; лейкопенія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). Ендокринні захворювання (гіпертиреоз; тяжкі форми цукрового діабету). Закритокутова глаукома. Алкоголізм. Літній вік (понад 60 років). Фенілкетоноурія. Прийом одночасно з: інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування; трициклічними антидепресантами; бета-блокаторами.

Лікарський засіб призначений для перорального прийому. Потрібну кількість таблеток шипучих розчинити у пів склянки води та випити. Не перевищувати рекомендовану дозу. Слід застосовувати найнижчу дозу препарату, необхідну для отримання лікувального ефекту, протягом найменшого проміжку часу. Інтервал між прийомами має становити не менше 4 годин. Не слід приймати більше 3 діб без консультації з лікарем. Дорослі, особи літнього віку та діти віком від 16 років По 1–2 таблетки кожні 4–6 годин за потреби (до 4 разів на добу). Не слід приймати більше 8 таблеток (4000 мг парацетамолу / 520 мг кофеїну) протягом 24 години. Діти віком від 12 до 15 років По 1 таблетці кожні 4–6 годин за потреби (до 4 разів на добу). Не слід приймати більше 4 таблеток (2000 мг парацетамолу / 260 мг кофеїну) протягом 24 години.

Побічні реакції, обумовлені парацетамолом З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості на шкірі, серед яких висип на шкірі, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки. Метаболічні порушення та розлади харчування: метаболічний ацидоз з високим аніонним дефіцитом. Побічні реакції, обумовлені кофеїном З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль. З боку серцево-судинної системи: прискорене серцебиття. З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишковий розлад. З боку психіки: безсоння, неспокій, тривожність та дратівливість, нервозність. У разі одночасного прийому препарату в рекомендованих дозах із продуктами, що містять кофеїн, підвищена доза кофеїну, що виникає таким чином, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як безсоння, неспокій, тривожність, роздратованість, головний біль, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і прискорене серцебиття.

Парацетамол Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до необхідності трансплантації печінки або до летального наслідку. Спостерігався гострий панкреатит, зазвичай одночасно з порушеннями функції печінки та гепатотоксичністю. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 6–8 г і більше парацетамолу, та у дітей, що прийняли більше 150 мг / кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику [тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія)] прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки. У разі передозування необхідна швидка медична допомога. Лікування потрібно розпочати негайно. Слід доставити пацієнта у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, втрата апетиту та абдомінальний біль. Досвід показує, що клінічні симптоми ураження печінки стають помітними зазвичай через 24–48 годин після передозування і досягають максимуму зазвичай через 4–6 діб. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Симптоми передозування можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Негайна медична допомога є необхідною при передозуванні, навіть якщо симптоми передозування не спостерігаються. Якщо передозування підтверджено або тільки підозрюється, пацієнта потрібно доставити до найближчого медичного пункту, де йому зможуть надати невідкладну медичну допомогу та кваліфіковане лікування. Це необхідно зробити, навіть якщо симптоми передозування відсутні, через ризик відкладеного ураження печінки. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо після прийому надмірної дози парацетамолу минуло не більше 1 години. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові потрібно вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (результати більш ранніх вимірювань концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після передозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. У разі потреби пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн згідно з рекомендованим дозуванням. За умови відсутності блювання можна застосувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалася також серцева аритмія. У разі тривалого застосування препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи — нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз). Кофеїн Передозування кофеїну може спричинити біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, тахікардію чи серцеву аритмію, впливати на центральну нервову систему (безсоння, неспокій, нервове збудження, хвилювання, тривожність, запаморочення, дратівливість, стан афекту, тремор, судоми). Клінічно важливі симптоми передозування кофеїну пов’язані також із серйозним ураженням печінки парацетамолом, що може спостерігатися після прийому такої кількості препарату, яка викликає передозування кофеїну. Специфічного антидоту немає, але підтримувальні заходи, такі як застосування антагоністів бета-адренорецепторів, можуть полегшити кардіотоксичний ефект. Необхідно промити шлунок, рекомендована оксигенотерапія, при судомах — діазепам. Симптоматична терапія. Натрію гідрокарбонат Високі дози натрію гідрокарбонату можуть спричинити порушення з боку шлунково-кишкового тракту, такі як відрижка і нудота, а також спричинити гіпернатріємію, тому потрібно контролювати електролітний баланс та забезпечити пацієнтам відповідне лікування.