При одночасному прийомі глюкозамін підсилює всмоктування у травному тракті антибiотикiв групи тетрациклiнiв і зменшує - пеніцилінів і хлорамфеніколу. Проявляє синергізм дії при одночасному застосуванні з хондроїтином та іншими хондропротекторами. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами та нестероїдними протизапальними засобами препарат може знижувати потребу в них, а також у знеболювальних засобах. Ефективність лікування підвищується при збагаченні дієти вітамінами А, С та солями марганцю, магнію, міді, цинку і селену.
При одночасному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою або з антикоагулянтами чи антиагрегантами рекомендовано проводити контроль згортання крові.
Повідомлялося про тенденцію виникнення кровотеч у пацієнтів, які приймають варфарин і глюкозамін. Дана взаємодія до кінця не підтверджена, але пацієнти, які приймають антикоагулянти/антиагреганти, повинні знати про це. Відсутні випадки взаємодії глюкозаміну з іншими антикоагулянтами рослинного походження; можливий ризик виникнення кровотеч при застосуванні глюкозаміну з препаратами рослинного походження, які знижують згортання крові.
При одночасному лікуванні серцевими глікозидами необхідно контролювати ЕКГ і клінічний стан, оскільки препарати кальцію можуть потенціювати терапевтичні чи токсичні ефекти серцевих глікозидів.
Глюкокортикостероїди зменшують всмоктування кальцію.
З обережністю застосовувати з діуретиками.
При одночасному застосуванні діуретиків тіазидного ряду збільшується ризик виникнення гіперкальціємії, оскільки вони збільшують канальцеву реабсорбцію кальцію. Фуросемід та інші петльові діуретики, навпаки, збільшують виведення кальцію нирками.
Є повідомлення, що глюкозамін може вплинути на концентрацію у крові циклоспорину.
Біфосфанати. Ризик зменшення всмоктування біфосфанатів у шлунково-кишковому тракті. Бажано дотримуватись мінімального інтервалу у 2 години між прийомом біфосфанатів і кальцію. Рекомендована перерва між прийомом кальцію і солями заліза і/або цинку не менше 2 годин через ризик зменшення всмоктування у шлунково-кишковому тракті солей заліза і/або цинку.
Стронцій. Ризик зменшення біодоступності стронцію на 60-70 % у разі спільного використання з препаратами, що містять кальцій.
Рекомендовано уникати застосування кальцію до чи після прийому препаратів, що містять стронцій.
Естрамустин. Рекомендована перерва між прийомом кальцію та естрамустину не менше 2 годин через ризик зменшення шлунково-кишкового всмоктування естрамустину.
Гормони щитовидної залози. Ризик зменшення шлунково-кишкового всмоктування левотироксину. Рекомендовано дотримуватись перерви не менше 2 годин між прийомами препаратів кальцію і левотироксину.
Продути харчування. Можлива взаємодія з продуктами харчування, які містять щавлеву кислоту (шпинат, ревінь, щавель, какао, чай), фосфати (свинина, шинка, ковбасні вироби, сосиски, плавлені сири, десерти/йогурти, напої з колою) або фітинову кислоту (цільнозернові пластівці, висушені овочі, насіння олійних культур, шоколад). Тому рекомендована перерва між прийомом таких продуктів і застосуванням препарату.