Одночасне застосування протисудомних засобів (наприклад таких, як фенітоїн) або барбітуратів (і, можливо, інших препаратів, що індукують ферменти печінки) може призводити до зменшення ефекту вітаміну D3 через метаболічну інактивацію.
У разі лікування тіазидними діуретиками через зниження екскреції кальцію нирками необхідно контролювати рівень кальцію в плазмі крові.
Глюкокортикоїди збільшують метаболізм вітаміну D, що може призвести до зменшення ефективності вітаміну D.
Пероральний прийом вітаміну D з одночасним застосуванням серцевих глікозидів може посилювати ефективність та токсичність дигіталісу внаслідок збільшення рівня кальцію (ризик появи серцевих аритмій). У таких пацієнтів необхідно регулярно проводити ЕКГ та перевіряти рівень кальцію у плазмі крові та в сечі, а також визначати концентрацію дигоксину або дигітоксину, якщо це можливо.
Супутнє призначення іонообмінних смол, таких як холестирамін, холестиполу гідрохлорид, орлістату або проносних засобів, наприклад вазелінового масла, може зменшити всмоктування вітаміну D в шлунково-кишковому тракті.
Цитотоксичний засіб актиноміцин та протигрибкові засоби імідазолового ряду зменшують активність вітаміну D3 внаслідок гальмування перетворення 25-гідроксихолекальциферолу на 1,25-дигідроксихолекальциферол ферментами нирок з утворенням 25-гідроксивітаміну D-1-гідролази.
Рифампіцин може знижувати ефективність холекальциферолу внаслідок індукції ферментів печінки.
Ізоніазид може знижувати ефективність холекальциферолу внаслідок гальмування метаболічної активації холекальциферолу.
Одночасне введення похідних бензотіадіазину (тіазидних діуретиків) призводить до підвищення ризику гіперкальціємії внаслідок зниження екскреції кальцію нирками. Тому необхідно контролювати рівень кальцію в плазмі крові та сечі.
Кетоконазол може знижувати біосинтез і катаболізм 1,25(ОН)2-холекальциферолу.
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять високі дози кальцію та фосфору, підвищує ризик гіперфосфатемії.
Вітамін D може антагонізувати лікарські засоби, що призначаються при гіперкальціємії, такі як кальцитонін, етидронат, памідронат.
Одночасне застосування препарату з антацидами, що містять алюміній або магній, може провокувати токсичний вплив алюмінію на кістки та гіпермагніємію у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Необхідно уникати застосування комбінації холекальциферолу з метаболітами або аналогами вітаміну D. Одночасне призначення вітаміну D3 з метаболітами або аналогами вітаміну D можливе лише як виняток і тільки за умови контролю рівня кальцію в сироватці крові, оскільки це підвищує ризик токсичних ефектів.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ
Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із порушенням функції нирок. У таких пацієнтів необхідно контролювати рівень кальцію та фосфатів.
Докази прямого причинно-наслідкового звʼязку між прийомом вітаміну D і утворенням конкрементів в нирках відсутні, проте такий ризик цілком імовірний, особливо у разі супутнього прийому кальцію.
Холекальциферол не рекомендовано приймати особам, які мають схильність до утворення в нирках кальцієвмісних каменів.
Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із порушенням функції нирок під час лікування похідними бензотіадіазину, а також іммобілізованим пацієнтам (через ризик розвитку гіперкальціємії, гіперкальціурії). У таких пацієнтів необхідно контролювати рівень кальцію та фосфатів. Необхідно враховувати ризик кальцифікації м’яких тканин. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю порушується нормальне метаболічне перетворення холекальциферолу, і тому необхідно застосовувати інші форми вітаміну D (див. розділ «Протипоказання»).
Якщо лікування проводиться довго і добова доза вітаміну D перевищує 1000 МО, необхідно контролювати рівень кальцію в сироватці крові, а також проводити моніторинг функції нирок шляхом визначення рівня креатиніну сироватки. Подібне спостереження має особливу важливість для літніх пацієнтів, які отримують супутню терапію серцевими глікозидами або діуретиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), а також для пацієнтів з високим ризиком утворення конкрементів. У разі гіперкальціурії (показник кальцію перевищує 300 мг (7,5 ммоль) / 24 години) або появи ознак порушення функції нирок необхідно знизити дозу препарату або припинити терапію.
Для запобігання гіперкальціємії під час лікування необхідний лікарський контроль.
З обережністю необхідно призначати пацієнтам, які отримують терапію з приводу серцево-судинних захворювань (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Холекальциферол не слід застосовувати пацієнтам із саркоїдозом у зв’язку з ризиком прискореного перетворення вітаміну D на його активні метаболіти. У таких пацієнтів необхідно контролювати рівень кальцію у плазмі крові та сечі.
Перед початком лікування вітаміном D потрібна ретельна оцінка лікарем стану пацієнта та врахування додаткової кількості вітаміну D, яку споживає пацієнт разом із певними продуктами харчування, а також час перебування пацієнта на сонці.
Необхідність в додатковому прийомі кальцію потрібно визначати індивідуально для кожного пацієнта. Додатковий прийом кальцію слід проводити під суворим медичним контролем.
Особи літнього віку
Віком > 65 років
У недавньому дослідженні у літніх людей, які мають випадки падіння в анамнезі, відмічалося збільшення ризику падіння при застосуванні щомісяця по 60000 МО вітаміну D. Тому застосування холекальциферолу особам літнього віку рекомендується лише після ретельного аналізу користі та ризику та лише за наявності чітких показань. При цьому не слід перевищувати дозу 24000 МО на місяць. Для літніх пацієнтів з падіннями в анамнезі рекомендується розглянути можливість щоденного застосування вітаміну D.
Віком > 70 років
При лікуванні вітаміном D за протоколом з навантажувальною дозою також необхідно регулярно перевіряти рівні 25 (ОН) D3 в сироватці. Лікування слід припинити при рівні ≥ 50 нг/мл.