Нікомекс 50 мг/мл 2 мл №10 розчин для ін'єкцій

По 2 мл у ампулах № 10, по 5 мл у ампулах № 5.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Нікомекс є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, має антигіпоксичну, стрес-протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних ушкоджуючих факторів, до кисневих патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).

Препарат покращує мозковий метаболізм та кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів та тромбоцитів). Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності. Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії обумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Препарат пригнічує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід-білок, зменшує в'язкість мембрани. Модулює активність мембранозв'язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їх здатність зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної. Нікомекс підвищує вміст головного мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ та креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Лікарський засіб нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує ділянку некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у ділянці ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Нікомекс сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, причинами якої є хронічна ішемія та гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшуючи гостроту зору.

При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4 мкг/мл. Нікомекс швидко переходить із кровоносного русла в органи i тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму зі сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТС N07X.

Нікомекс посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи).

Зменшує токсичний ефект етилового спирту.

Діюча речовина: етилметилгідроксипіридину сукцинат;

1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;

інші складові: метабісульфіт натрію (Е 223), вода для ін'єкцій.

У період лікування необхідно уникати керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами, враховуючи можливість побічних ефектів, які можуть впливати на швидкість реакції та концентрувати увагу.

Немає відомостей про безпеку та ефективність застосування препарату в період вагітності та годування груддю, тому Нікомекс не застосовують у цей період.

Безпека та ефективність застосування препарату не встановлені, тому Нікомекс не застосовують цю категорію пацієнтів.

Гострі порушення мозкового кровообігу;

• дисциркуляторна енцефалопатія;
• нейроциркуляторна дистонія;
• легкі когнітивні порушення атеросклеротичного походження;
• тривожні розлади при невротичних та неврозоподібних станах;
• купування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних та нейроциркуляторних порушень;
• гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
• гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) у складі комплексної терапії

Гостра печінкова або ниркова недостатність; підвищена індивідуальна чутливість до препарату; дитячий вік; вагітність, період годування груддю.

Нікомекс призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізрозчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 51 на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Швидко Нікомекс вводять повільно протягом 5-7 хвилин, крапельно – зі швидкістю 40-60 крапель в 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Нікомекс призначають у комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 днів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на день протягом 10-14 днів.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Нікомекс слід призначати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.

При легких когнітивних порушеннях хворим літнього віку та при тривожних станах препарат призначають внутрішньом'язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Нікомекс вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом'язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат внутрішньовенно вводять у дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного переходу. Відміна препарату повинна проводитися поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Нікомекс призначають по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: дорослим по 100-200 мг 3 рази на день внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Середній рівень тяжкості: дорослим по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні по 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг/добу до стійкого усунення прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Порядок роботи з ампулою.

1. Відокремити одну ампулу від блоку та струсити її, утримуючи за шийку.

2. Стиснути ампулу рукою (при цьому не повинно відбуватися закінчення препарату) і обертальними рухами згорнути та відокремити голівку.

3. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати шприц з ампулою.

4. Перевернути ампулу і повільно втягнути її вміст у шприц.

5. Одягти голку на шприц.

Особливості застосування препарату

В окремих випадках, особливо у хворих з обмеженим алергологічним анамнезом, у пацієнтів з бронхіальною астмою, при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості.

Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, що може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм.

З обережністю слід застосовувати хворим з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7-10 днів) у зв’язку з властивістю потенціювати проліферативні процеси. Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток.

Щоб уникнути виникнення побічних реакцій, рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % але ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 % але ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 % але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних).

• З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.
• Психічні порушення: дуже рідко – сонливість; частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.
• З боку серцево-судинної системи: частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія.
• З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – порушення координації, тремор.
• З боку судин: дуже рідко – зниження АТ, підвищення АТ (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер).
• З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітині, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома –бронхоспазм.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті; частота невідома – диспепсичні розлади, діарея.
• З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома – дистальний гіпергідроз.
• Загальні порушення і реакції в місці введення: дуже рідко – відчуття тепла; частота невідома –зміни у місці введення.

На тлі довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

Симптоми: сонливість, безсоння.

Лікування: у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Лікування зазвичай не потрібне, симптоми минають самостійно протягом 1 доби. При виражених проявах проводиться підтримуюче і симптоматичне лікування.

Для захисту від впливу світла тримати ампулу у зовнішній пачці при температурі від 5°C до 25°C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для покращення мозкового метаболізму та кровопостачання головного мозку.