Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Ліки та профілактичні засоби
Інше
МОКСОГАМА
Моксогама таблетки в/о 0,3 мг № 30
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 404.59 ₴ до 499.66 ₴
Характеристики
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ВОДІЯМ
з обережністю
ДІТЯМ
Протипоказано
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
ОСНОВНІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ: круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору.
Моксонідин є селективним агоністом імідазолінових рецепторів у центральній нервовій системі.
У стовбурі мозку моксонідин селективно зв'язується з імідазоліновими рецепторами. Ці чутливі до імідазоліну рецептори знаходяться переважно в ростральному відділі вентролатеральної частини довгастого мозку, ділянці, що відіграє важливу роль у центральному контролі симпатичної нервової системи. Ефектом такої взаємодії з імідазоліновими рецепторами є зміна активності симпатичної нервової системи та зниження артеріального тиску.
Моксогама після прийому швидко всмоктується. Абсорбується близько 90 % дози. Пресистемний метаболізм відсутній, біодоступність становить 88%.
Лише близько 7% моксонідину зв'язується з білками плазми.
Моксогама та його метаболіти майже повністю виводяться через нирки.
Більше 90% дози виводиться протягом перших 24 годин через нирки, приблизно 1% виводиться з калом. Сумарне виведення незміненого моксонідину становить приблизно 50-75%.
Період напіввиведення моксонідину та метаболітів становить приблизно 2,5 години та 5 годин відповідно.
У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації 30-60 мл/хв), кліренс знижується до 52%.
Фармакокінетичні дослідження у дітей не проводились.
Моксогама проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр, виводиться у грудне молоко.
Гіпотензивний засіб. Антиадренергічний засіб центральної дії. Агоніст імідазолінових рецепторів. Код АТХ. С02А С05.
Одночасний прийом препарату моксогаму з іншими антигіпертензивними засобами має адитивний ефект.
Оскільки трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність антигіпертензивних засобів центральної дії, призначення цих препаратів з моксонідином не рекомендується.
Моксогама може посилювати ефект трициклічних антидепресантів (одночасного призначення слід уникати), транквілізаторів, алкоголю, седативних та снодійних засобів.
Моксогама помірно посилює порушення когнітивної функції у пацієнтів, які отримують лоразепам. Він також може посилити седативний ефект бензодіазепінів при одночасному застосуванні.
Моксонідин виводиться шляхом канальцевої екскреції. Не можна виключати взаємодії агентами, що виводяться шляхом канальцевої екскреції.
1 таблетка містить моксонідину 0,3 мг;
допоміжні речовини моксогаму: лактоза, кросповідон, повідон К 25, магнію стеарат, Опадрай В-1-7000 (містить гідроксипропілметилцелюлозу, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь 400), заліза оксид.
Дослідження про вплив препарату моксогаму на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами не проводили. Проте повідомлялося про сонливість та запаморочення. Цей факт слід враховувати під час виконання таких робіт.
Відповідних даних щодо застосування моксогаму вагітним жінкам немає. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичний вплив на плід. Можливий ризик для людей невідомий. Моксонідин не слід застосовувати в період вагітності, якщо немає необхідності.
Моксогама виводиться у грудне молоко і тому його не можна застосовувати під час годування груддю. Якщо терапія моксонідином є необхідною, годування груддю слід припинити.
Ефективність та безпека застосування препарату дітям не встановлені, тому препарат не слід призначати цій віковій категорії.
Артеріальна гіпертензія.
Дорослі. Лікування слід розпочинати з низької дози моксонідину – 0,2 мг моксогаму на добу. Якщо терапевтичний ефект недостатній, через 3 тижні дозу можна збільшити до 0,4 мг моксогама. Цю дозу можна приймати за 1 раз (вранці) або розділити на 2 прийоми (вранці та ввечері). Якщо протягом наступних 3-х тижнів результати незадовільні, дозу можна збільшити максимум до 0,6 мг моксогаму, приймати в 2 прийоми вранці та ввечері. Разову дозу 0,4 мг моксонідину та добову максимальну дозу 0,6 мг моксонідину не можна перевищувати. Дозу моксогаму слід підбирати індивідуально, залежно від реакції пацієнта.
Препарат моксогаму можна приймати незалежно від їжі. Таблетку слід застосовувати із достатньою кількістю рідини.
Пацієнти похилого віку. Якщо немає ниркової недостатності, дозування таке саме, як і для дорослих.
Особливості застосування
Моксонідин пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою І слід застосовувати з особливою обережністю, щоб уникнути брадикардії.
З обережністю слід застосовувати моксонідин пацієнтам з тяжкою ішемічною хворобою серця або нестабільною стенокардією, оскільки досвід застосування препарату у таких пацієнтів обмежений.
Рекомендується з обережністю застосовувати моксонідин пацієнтам з порушенням функції нирок, оскільки він виводиться переважно нирками.Таким пацієнтам рекомендується обережно титрувати дозу, особливо на початку терапії. Лікування слід розпочати з дози 0,2 мг/добу; дозу можна збільшити максимум до 0,4 мг на добу, якщо це клінічно показано і препарат добре переноситься.
Якщо моксонідин застосовувати в комбінації з β-адреноблокаторами і обидва препарати необхідно відмінити, спочатку слід відмінити β-адреноблокатор, а потім через кілька днів – моксонідин.
В даний час прояви ефектів відміни з боку АТ після припинення прийому моксонідину не відзначалося. Однак раптове переривання терапії моксонідином не рекомендується; замість цього дозу слід поступово зменшувати протягом 2-х тижнів.
Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози та галактози не можна приймати цей лікарський засіб.
Найчастіші побічні ефекти моксонідину включають сухість у роті, запаморочення, сонливість та загальну слабкість/астенію. Ці симптоми часто зменшуються після кількох тижнів лікування.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення/вертиго, сонливість, непритомність.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, діарея, нудота/блювота, диспепсія.
З боку органів зору та лабіринту: дзвін у вухах.
З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіперчутливості, у тому числі висипання, свербіж ангіоневротичний набряк.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, артеріальна гіпотензія (зокрема ортостатична гіпотензія).
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: біль у спині, біль у шиї.
Психічні порушення: безсоння нервозність.
Загальні порушення: астенія набряк.
В окремих випадках передозування моксонідину, навіть у дозі 19,6 мг на добу, не призводило до смерті. До симптомів передозування належить біль голови, седативний ефект, сонливість, артеріальна гіпотензія, запаморочення, загальна слабкість, брадикардія, сухість у роті, блювання, біль у верхній частині живота та нездужання. У разі тяжкого передозування рекомендується ретельний моніторинг порушень свідомості та особливо – пригнічення дихання. Грунтуючись на дослідженнях високих доз препарату у тварин, додатково очікується поява тимчасової артеріальної гіпертензії, тахікардії та гіперглікемії.
Специфічні антидоти невідомі. У разі артеріальної гіпотензії для підтримки гемоциркуляції рекомендується застосування допаміну та введення плазмозамінюючих розчинів. Атропін може бути ефективним у разі появи брадикардії.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30°С в недоступному для дітей місці.
Моксогамма – гіпотензивний засіб.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.