Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Ліки та профілактичні засоби
Інше
МИРОСИБАН
Міросибан розчин для ін'єкцій 6.75мг/0.9мл 0.9мл флакон №1
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
Вагітним
з обережністю
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
заборонено
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
тільки з рецептом від лікаря
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
от 2°С до 8 °С
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
0,9 мл розчину для ін'єкцій у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.
Розчин для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин, практично вільний від видимих частинок.
Препарат Міросибан містить атосибан, синтетичний пептид ([Mpa1,D-тирозин(Et)2,треонін4,орнітин8]-окситоцин), що є конкурентним антагоністом людського окситоцину на рівні рецепторів. Зрозуміло, що атосибан, зв'язуючись із сенсорами окситоцину, знижує частоту скорочень матки та тонус міометрію, що призводить до пригнічення скорочення матки. Також атосибан пов'язується із рецепторами вазопресину, пригнічуючи його ефект. У тварин атосибан не впливав на серцево-судинну систему.
У разі розвитку передчасних пологів у людини атосибан у рекомендованих дозах інгібує скорочення матки та забезпечує матці функціональний спокій. Розслаблення матки починається одразу після введення атосибану. Протягом 10 хвилин скорочувальна активність матки суттєво знижується, стабільний функціональний спокій матки (≤4 скорочень/година) підтримується протягом 12 годин.
У здорових невагітних жінок, які отримували атосибан у вигляді інфузії (від 10 до 300 мкг/хв протягом 12 годин), рівноважна концентрація в плазмі збільшувалася пропорційно дозі. Кліренс препарату, обсяг розподілу та період напіввиведення не залежали від дози.
У жінок, які отримували атосибан у вигляді інфузії (300 мкг/хв протягом 6 - 12 годин) з приводу передчасних пологів, рівноважна концентрація в плазмі досягалася протягом 1 години після початку інфузії (в середньому 442±73 нг/мл). , у діапазоні від 298 до 533 нг/мл). Після завершення інфузії концентрація препарату в плазмі крові швидко знижувалася зі значеннями початкового (tα) і кінцевого (tβ) часу напіввиведення 0,21±0,01 та 1,7±0,3 години відповідно. Середнє значення кліренсу становило 41,8 8,2 л/год. Середній обсяг розподілу становив 18,3±6,8 л.
Зв'язування атосибану з білками плазми у вагітних становить від 46% до 48%. Невідомо, чи істотно відрізняється вільна фракція в материнському та фетальному компартментах. Атосибан не проникає у еритроцити. Атосибан проникає крізь плаценту. Після інфузії 300 мкг/хв здоровій вагітній жінці співвідношення концентрації атосибану в організмі плода/матері становило 0,12. У плазмі крові та сечі людини ідентифіковано 2 метаболіти. Співвідношення концентрації головного метаболіту M1 (дез-(орнітин8, гліцин-NH29)-[Mpa1, D-тирозин(Et)2, треонін4]-окситоцин) та концентрації атосибану в плазмі крові становило 1,4 та 2,8 у другій годині інфузії. . та після її припинення відповідно. Невідомо, чи накопичується М1 у тканинах.
Атосибан визначається в сечі тільки в невеликій кількості, його концентрація в сечі приблизно в 50 разів менша від концентрації М1. Невідомо яка частина атосибану виводиться з калом. Основний метаболіт М1 пригнічує викликані окситоцином скорочення матки invitro приблизно в 10 разів слабше, ніж атосибан. Метаболіт М1 проникає у грудне молоко.
Досвід лікування атосибаном у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок немає.
Порушення функції нирок не потребує корекції дозування, оскільки із сечею виділяється лише незначна кількість атосибану. Пацієнтам із порушенням функції печінки слід з обережністю застосовувати атосибан. Малоймовірно, що атосибан пригнічує ізоформи печінкового цитохрому Р450 у людини.
Інші засоби, що застосовуються у гінекології. Код ATХG02С Х01.
Як показали дослідження in vitro, атосибан не є субстратом системи цитохрому Р450 і не гальмує утилізацію препаратів ферментами цієї системи, тому залучення атосибану до лікарських взаємодій, опосередкованих цитохромом Р450, є малоймовірним.
Були проведені дослідження взаємодії з лабеталолом та бетаметазоном за участю здорових добровольців жіночої статі. Клінічно значущої взаємодії між атосибаном та бетаметазоном або лабеталолом не було відзначено.
Інші дослідження лікарських взаємодій з антибіотиками, алкалоїдами ріжків та антигіпертензивними препаратами не проводилися
Діюча речовина: atosiban acetate;
1 флакон (0,9 мл розчину для ін'єкцій) містить 6,75 мг атосибану (у вигляді ацетату);
Інші складові: маніт (Е 421), 1 М розчин хлористоводневої кислоти, вода для ін'єкцій.
Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати зі складними механізмами не оцінювався через невідповідність клінічної ситуації.
Вагітність
Атосибан слід застосовувати лише при діагностованих передчасних пологах у термін вагітності від 24 до 33 повних тижнів.
Годування грудьми
Якщо в період вагітності жінка годує груддю раніше народжену дитину, на період лікування препаратом Міросибан годування груддю слід припинити, оскільки при годівлі грудьми виділяється окситоцин, що може збільшувати скорочувальну здатність матки та протидіяти ефекту токолітичної терапії.
При клінічних дослідженнях атосибану не спостерігали впливу на лактацію. Було зазначено, що невелика кількість атосибану проникає з плазми в грудне молоко жінки.
Репродуктивна функція
Дослідження ембріофетальної токсичності не виявили токсичної дії атосибану. Дослідження фертильності та раннього періоду ембріогенезу не проводилося.
Не застосовувати дітям, оскільки безпека та ефективність застосування Міросібану вагітним жінкам до 18 років не встановлені.
Препарат Міросибан застосовують для запобігання передчасним пологам у вагітних за наявності всіх нижченаведених умов:
Міросибан не слід застосовувати у таких випадках:
Лікування препаратом Міросибан повинен призначати та проводити лікар, який має досвід ведення передчасних пологів.
Препарат Міросибан вводити внутрішньовенно в три послідовні етапи:
Тривалість лікування не повинна перевищувати 48 годин. Загальна доза протягом усього курсу терапії препаратом Міросибан не повинна перевищувати 330,75 мг атосибану.
Після діагностування передчасних пологів слід якнайшвидше розпочати внутрішньовенну терапію за допомогою початкової болюсної ін'єкції. Після болюсної ін'єкції слід починати інфузію (див. інструкцію з медичного застосування лікарського засобу Міросибан, концентрат для інфузії, 37,5 мг/5 мл). Якщо скорочувальна активність матки не зникає під час лікування Міросибаном, слід розглянути альтернативне лікування.
У наступній таблиці наведено повну інформацію про дозування препарату для болюсного введення та подальшої інфузії:
Етап |
Режим |
Швидкість інфузії |
Доза атосибану |
1 |
Внутрішньовенна болюсна ін'єкція 0,9 мл |
протягом 1 хвилини |
6,75 мг |
2 |
Внутрішньовенна навантажувальна інфузія протягом 3 годин |
24 мл/година (300 мкг/хв) |
54 мг (18 мг/год) |
3 |
Наступна інфузія тривалістю до 45 годин |
8 мл/година (100 мкг/хв) |
до 270 мг (6 мг/год) |
Повторне застосування
При необхідності повторного застосування атосибану, його також слід починати з болюсного введення препарату Міросибан, розчин для ін'єкцій, 6,75 мг/0,9 мл, після чого проводити інфузію препарату Міросибан, концентрат для інфузій, 37,5 мг / 5мл.
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки
Досвід лікування атосибаном у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок немає. Порушення функції нирок не потребує корекції дозування, оскільки із сечею виділяється лише незначна кількість атосибану. Пацієнтам із порушенням функції печінки слід з обережністю застосовувати атосибан.
Вказівки щодо введення
Перед застосуванням препарату флакони слід оглянути візуально на наявність твердих частинок та зміну забарвлення розчину.
Приготування розчину для вихідної внутрішньовенної ін'єкції: набрати 0,9 мл розчину з 0,9 мл флакона з маркуванням Міросибан, розчин для ін'єкцій, 6,75 мг/0,9 мл, та повільно ввести його внутрішньовенно болюсно протягом 1 хвилини під ретельним наглядом лікаря у акушерському відділенні. Препарат Міросибан, розчин для ін'єкції, 6,75 мг/0,9 мл слід застосовувати негайно.
Зазвичай спостерігалися побічні реакції легкого ступеня. Найчастішою побічною реакцією, про яку повідомляли матері, була нудота.
Специфічних побічних реакцій у немовлят під час застосування атосибану під час клінічних досліджень не виявлено. Побічні реакції, які спостерігалися у немовлят, перебували в межах нормальних варіацій і можна порівняти за частотою з групою застосування плацебо та бета-міметиків.
Частота побічних реакцій, зазначених нижче, визначається так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000). У кожній групі за частотою побічні реакції вказані в порядку зменшення їх проявів.
Класи систем органів згідно MedDRA (Медичний словник нормативно-правової діяльності) |
Дуже часто |
Часто |
Нечасто |
Рідко |
З боку імунної системи |
- |
- |
- |
алергічна реакція |
З боку обміну речовин та метаболізму |
- |
гіперглікемія |
- |
- |
З боку психіки |
- |
- |
безсоння |
- |
З боку нервової системи |
- |
головний біль, запаморочення |
- |
- |
З боку серцево-судинної системи |
- |
тахікардія, гіпотензія, припливи |
- |
- |
З боку травного тракту |
нудота |
блювота |
- |
- |
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
- |
- |
свербіж, висип |
- |
З боку статевих органів |
- |
- |
- |
маткові кровотечі, атонія матки |
Загальні порушення та ускладнення в місці введення |
- |
реакція у місці введення |
гіпертермія |
- |
Дані постмаркетингового спостереження
У постмаркетинговий період застосування атосибану повідомляли про респіраторні явища, такі як задишка та набряк легенів, особливо у поєднанні з супутнім застосуванням інших лікарських засобів з токолітичною активністю, таких як антагоністи кальцію та бета-міметики, та/або у жінок з багатоплідною вагітністю. .
Повідомлення про підозрілі побічні реакції
Повідомлення про підозрілі побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дозволяє продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Медичним працівникам слід повідомляти про будь-які підозрілі побічні реакції через національну систему повідомлень.
Описано кілька випадків передозування, що проходили без специфічних симптомів та ознак. Специфічний антидот у разі передозування невідомий.
Зберігати при температурі від 2°С до 8°С в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після першого рвідкриття флакона розчин для ін'єкцій слід використовувати негайно.
Препарат Міросибан містить атосибан, синтетичний пептид, що є конкурентним антагоністом людського окситоцину на рівні рецепторів.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.