Мігренет табл. 100 мг №10

Дослідження на здорових добровольцях показують, що суматриптан не взаємодіє з пропранололом, флюнаризином, пізотифеном або алкоголем. Дані щодо взаємодії з лікарськими засобами, що містять ерготамін або інші агоністи триптану / 5-HT1-рецепторів, обмежені. Підвищений ризик коронарного вазоспазму є теоретично можливим, тому таке сумісне застосування протипоказане. Часовий проміжок, якого слід дотримуватися між прийомом суматриптану та лікарських засобів, що містять ерготамін або інші агоністи триптану / 5-HT1-рецепторів, невідомий. Це залежить від доз та типу лікарських засобів, що застосовуються. Оскільки ці ефекти можуть бути підсилені прийомом лікарського засобу Мігренет, необхідно дотримуватися 24-годинного інтервалу між прийомом препаратів, що містять ерготамін та інші агоністи триптану / 5-HT1- рецепторів, та прийомом Мігренету. І навпаки, рекомендується почекати щонайменше 6 годин після застосування суматриптану, перш ніж застосовувати препарат, що містить ерготамін, та щонайменше 24 години перед застосуванням іншого агоніста триптану / 5-HT1-рецептора. Взаємодія може виникнути між суматриптаном та інгібіторами МАО, тому одночасне їх застосування протипоказане. У постмаркетингових дослідженнях повідомлялося про розвиток у пацієнтів серотонінового синдрому (включаючи змінений психічний стан, вегетативну нестабільність, нейром’язові порушення) після прийому селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та суматриптану. Також повідомлялося про випадки серотонінового синдрому при одночасному застосуванні триптанів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН).

діюча речовина: суматриптан; 1 таблетка містить суматриптану сукцинату у перерахуванні на суматриптан 100 мг; допоміжні речовини: для таблеток 100 мг: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, натрію гідрокарбонат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат; покриття: гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, титану діоксид (Е 171).

Сонливість може стати наслідком як мігрені, так і її лікування Мігренетом, тому слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами під час прийому препарату або нападу мігрені.

Застосування суматриптану слід розглядати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода. Було продемонстровано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко. Вплив на немовля можна мінімізувати, уникаючи годування груддю протягом 12 годин після лікування, протягом яких будь-яке зціджене грудне молоко слід викинути.

Ефективність та безпека застосування суматриптану для лікування дітей не встановлені, тому препарат Мігренет не рекомендується призначати цій категорії пацієнтів.

Таблетки Мігренет показані для гострого полегшення нападів мігрені, з аурою або без неї. Мігренет слід застосовувати лише за наявності чіткого діагнозу мігрені.

Підвищена чутливість до суматриптану або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Суматриптан не слід призначати пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда або мають ішемічну хворобу серця, коронарний вазоспазм (стенокардію Принцметала), захворювання периферичних судин, або пацієнтам, які мають симптоми чи ознаки, що відповідають ішемічній хворобі серця. Суматриптан не слід призначати пацієнтам з порушенням мозкового кровообігу в анамнезі або транзиторною ішемічною атакою. Застосування суматриптану пацієнтам з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією, а також з легкою неконтрольованою артеріальною гіпертензією протипоказане. Суматриптан не слід призначати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю. Супутнє застосування ерготаміну або його похідних (включаючи метисергід) або будь-якого агоніста рецептора триптану / 5-HT1 із суматриптаном протипоказане. Одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) та суматриптану. Мігренет не слід застосовувати протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО.

Таблетки Мігренет не можна застосовувати з метою профілактики нападу. Мігренет рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він є однаково ефективним на кожній стадії нападу. Рекомендована доза Мігренету для дорослих – 50 мг. В окремих випадках дозу можна підвищити до 100 мг. Лікарський засіб Мігренет можна застосовувати при нових нападах мігрені, але якщо перша доза препарату виявиться неефективною, не слід застосовувати препарат повторно під час цього ж нападу. Якщо пацієнт відреагував на першу дозу, але симптоми відновлюються, друга доза може бути застосована протягом наступних 24 годин, при цьому загальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою.

Розлади нервової системи. Часто: Запаморочення, сонливість, сенсорні порушення, включаючи парестезію та гіпестезію. Судинні розлади. Часто: Транзиторне підвищення артеріального тиску, що виникає невдовзі після лікування. Припливи. Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади. Часто: Задишка. Шлунково-кишкові розлади. Часто: У деяких пацієнтів спостерігалися нудота та блювання, але незрозуміло, чи пов'язано це із суматриптаном, чи з основним захворюванням. Розлади опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Часто: Відчуття тяжкості (зазвичай тимчасове, може бути інтенсивним і вражати будь-яку частину тіла, включаючи грудну клітку та горло). Міалгія. Загальні розлади та реакції у місці введення. Часто: Біль, відчуття жару або холоду, тиску або скутості (ці явища зазвичай тимчасові та можуть бути інтенсивними, й можуть вражати будь-яку частину тіла, включаючи грудну клітку та горло). Відчуття слабкості, втоми (обидва явища здебільшого легкої або помірної інтенсивності та тимчасові).

Дози, що перевищували 400 мг (перорально), не спричиняли інших побічних дій, крім тих, що зазначені нижче. Лікування: проведення підтримувальної терапії та нагляд за хворим не менше 10 годин. Вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на рівень Мігренету в плазмі крові не встановлений.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.