Метронідазол-Здоров'я таблетки по 250 мг, 20 шт.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антипротозойні препарати. Похідні імідазолу. Код АТХ J01X D01.

Засоби на лікування амебіазу та інших протозойних захворювань. Антипротозойні препарати. Код АТХ P01A B01.

Антабусна реакція. Є багато лікарських засобів, які запускають антабусну реакцію на алкоголь, та їх одночасне застосування з алкоголем не рекомендується.

Нерекомендовані комбінації.

Алкоголь (як напій або допоміжна речовина). Антабусний ефект (припливи, еритема, блювання, тахікардія). Необхідно уникати вживання алкогольних напоїв та прийому лікарських засобів, що містять спирт.

Дисульфірам. Ризик розвитку гострих психотичних епізодів або сплутаності свідомості, зворотних після відміни препарату.

Бусульфан. При застосуванні бусульфану у високих дозах: збільшення вдвічі концентрацій бусульфану у пацієнтів, які отримують метронідазол.

Комбінації, що вимагають запобіжного заходу при застосуванні.

Фермент-індукуючі антиконвульсанти. Зниження концентрацій метронідазолу в плазмі через посилення його печінкового метаболізму індуктором ферментів. Показано клінічне спостереження і може знадобитися коригування дози метронідазолу на тлі індуктором та після нього.

Ріфампіцин. Зниження концентрацій метронідазолу в плазмі через посилення його печінкового метаболізму рифампіцином. Показано клінічне спостереження і може знадобитися коригування дози метронідазолу на фоні лікування рифампіцином та після нього.

Літій. Підвищення рівнів літію в крові, що може досягати токсичних, з ознаками передозування літію.Необхідно ретельно контролювати рівні літію в крові, може знадобитися коригування доз.

Комбінації, які потребують особливої ​​уваги.

Фторурацил (і шляхом екстраполювання, тегафур та капецитабін). Збільшення токсичності фторурацилу через уповільнення його кліренсу.

Особливі проблеми щодо МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення). У пацієнтів, які отримували антибактеріальну терапію, реєструвалися численні випадки посилення активності пероральних антикоагулянтів. Чинниками ризику є тяжкість інфекції або запалення, вік пацієнта та загальний стан здоров'я. У цих обставинах складно визначити, якою мірою на порушення рівноваги МНС впливає сама інфекція або її лікування. Однак деякі групи антибіотиків більшою мірою причетні до цього ефекту, особливо фторхінолони, макроліди, цикліни, котримоксазол та деякі цефалоспорини.

Прийом одноразової дози не більше 12 г спостерігався при суїцидальних спробах та випадковому передозуванні.

Симптоми включали блювання, атаксію та легку дезорієнтацію. Специфічного антидоту немає. При значному передозуванні слід проводити симптоматичну терапію.

діюча речовина: 1 таблетка містить метронідазолу 250 мг

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, натрію кроскармелозу, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова.

Особам, які керують транспортними засобами та працюють з механізмами, слід пам'ятати про можливе виникнення сплутаності свідомості, запаморочення, галюцинацій, судом або порушень зору під час прийому даного препарату та утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами в період лікування.< /p>

Вагітність. У тварин не виявлено тератогенного ефекту. Оскільки тератогенний ефект немає у тварин, очікується виникнення мальформацій в людини. Згідно з даними, речовини, що призводять до утворення вад розвитку у людини, мають тератогенний ефект у тварин. З клінічного погляду не було фетотоксичного впливу на вагітність.

Але потрібно більше даних для підтвердження відсутності ризику. Тому метронідазол можна призначати в період вагітності лише у разі потреби, коли користь від застосування препарату перевищує потенційний ризик.

Годування грудьми. Метронідазол проникає в грудне молоко. Препарат не слід застосовувати під час годування груддю.

Препарат у вигляді таблеток по 250 мг можна застосовувати дітям віком від 6 років.

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: амебіаз; урогенітальний трихомоніаз; неспецифічні вагініти; лямбліоз; хірургічні інфекції, спричинені чутливими до метронідазолу анаеробними мікроорганізмами; заміна внутрішньовенного лікування інфекцій, спричинених чутливими до метронідазолу анаеробними мікроорганізмами.

Підвищена чутливість до метронідазолу або до препаратів групи імідазолу, або інших компонентів препарату; вік до 6 років, що зумовлено лікарською формою.

При амебіазі препарат приймати протягом 7 днів.

Дорослі: 1,5 г/добу, тобто по 500 мг (2 таблетки) 3 рази на добу.

Діти віком від 6 років: 30-40 мг/кг маси тіла на добу за 3 прийоми.

При виникненні абсцесу печінки при амебіазі дренування або аспірації гною здійснювати одночасно з терапією метронідазолом.

Лямбліоз лікувати протягом 5 днів. Дорослим призначати 750 мг – 1 г препарату на добу. Дітям віком 6-10 років – 375 мг на добу, 10-15 років – 500 мг на добу. Для досягнення призначеного дозування застосовувати метронідазол у відповідному дозуванні або інших лікарських формах.

При трихомоніазі у жінок (уретрит та вагініт, зумовлені трихомонадами) препарат призначати на курс лікування протягом 10 днів, комбінуючи по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу та 1 вагінальний супозиторій (500 мг) на добу. Статевий партнер повинен лікуватися одночасно, незважаючи на наявність або відсутність у нього клінічних ознак трихомонадної інфекції, навіть якщо результат лабораторних тестів є негативним.

При трихомоніазі у чоловіків (уретрит, зумовлений трихомонадами) препарат призначати на курс лікування протягом 10 днів: по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

У виняткових випадках може знадобитися збільшити добову дозу до 750 мг або 1 г.

Прі неспецифічних вагінітах призначати по 500 мг (2 таблетки) препарату 2 рази на добу протягом 7 днів. Статевий партнер повинен лікуватися одночасно.

Для лікування анаеробних інфекцій (терапія першої лінії або замісне лікування) дорослим призначати 1-1,5 г (4-6 таблеток) препарату на добу, дітям від 6 років – 20-30 мг/ кг маси тіла на добу, за 2 прийоми.

Особливості застосування

Гіперчутливість/розлади з боку шкіри та її придатків. Можуть виникнути алергічні реакції, включаючи анафілактичні шоки, які можуть бути небезпечними для життя. У такому разі необхідно скасувати лікування метронідазолом та розпочати відповідну терапію.

Якщо на початку лікування у пацієнта з'являється генералізована еритема та пустульозні висипання, що супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити гострий генералізований екзантематозний пустульоз; у разі розвитку такої реакції лікування препаратом слід припинити і надалі застосування метронідазолу як самостійно, так і у комбінації з іншими препаратами протипоказано.

З боку нервової системи. Препарат необхідно скасувати, якщо у пацієнтів виникає атаксія, запаморочення або заплутаність свідомості.

У пацієнтів з тяжкими, хронічними або активними захворюваннями периферичної та центральної нервової системи слід враховувати ризик загострення неврологічного статусу.

У разі тривалого лікування препаратом необхідно проводити спостереження за пацієнтами щодо виникнення ознак, які можуть свідчити про розвиток небажаних ефектів, таких як центральна або периферична нейропатія (парестезія, атаксія, запаморочення, судоми).

Якщо у пацієнтів на фоні прийому метронідазолу виникає асептичний менінгіт, повторне призначення препарату не рекомендується або рішення про повторне призначення препарату слід приймати з урахуванням результатів оцінки співвідношення користь/ризик у пацієнтів із серйозними інфекціями.

З боку психіки. Відразу після початку лікування цим препаратом у пацієнтів можуть виникати психотичні реакції, які можуть супроводжуватися поведінкою, яка наражає пацієнтів на небезпеку, особливо якщо у них в анамнезі є психічні розлади. Якщо це станеться, необхідно скасувати метронідазол, повідомити про це лікаря та негайно розпочати відповідні терапевтичні заходи.

Гематологічні ефекти. У пацієнтів, які мають в анамнезі гематологічні порушення або отримують препарат у високих дозах та/або протягом тривалого терміну, необхідно регулярно проводити аналізи крові, особливо визначення вмісту лейкоцитів.

У пацієнтів з лейкопенією рішення щодо доцільності продовження лікування залежить від серйозності інфекції.

Педіатричні пацієнти. Застосування таблеток протипоказане дітям до 6 років через ризик розвитку ядухи. Дітям раннього віку доступні інші лікарські форми препаратів на основі метронідазолу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування метронідазолу та алкоголю не рекомендується. Одночасне застосування метронідазолу та бусульфану не рекомендується. Одночасне застосування метронідазолу та дисульфіраму не рекомендується.

Вплив на результати лабораторних аналізів. Метронідазол може іммобілізувати трепонеми, тим самим призводячи до хибнопозитивних результатів тесту Нельсона.

З боку шлунково-кишкової системи: незначні шлунково-кишкові розлади (біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея); глосит із сухістю в роті, стоматит, порушення смакових відчуттів, анорексія; панкреатит, зворотний після відміни препарату.

З боку шкіри та її придатків: припливи, свербіж шкіри, висипання, що в окремих випадках супроводжується підвищенням температури тіла; кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; дуже рідкісні випадки гострого генералізованого екзентематозного пустульозу.

З боку нервової системи: головний біль, периферична сенсорна нейропатія, судоми, запаморочення, сплутаність свідомості; випадки енцефалопатії та підгострого мозочкового синдрому (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які можуть відбуватися після припинення прийому препарату; асептичний менінгіт.

З боку органів зору: тимчасові порушення зорових функцій, такі як диплопія, міопія, нечіткість зору, зниження гостроти зору, зміни кольорового зору; нейропатія/неврит зорового нерва.

З боку психіки: галюцинації; психотичні реакції з параноєю та/або маренням, які в окремих випадках можуть супроводжуватися виникненням суїцидальних думок або спробами суїциду; пригнічений настрій.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

Гепатобіліарний розлад: зворотне відхилення від норми з боку результатів оцінки показників печінкової функції, холестатичний або змішаний гепатит (іноді супроводжується жовтяницею).

Інші: червоно-коричневе забарвлення сечі, обумовлене водорозчинними пігментами, що утворюються в ході метаболізму метронідазолу.

Прийом одноразової дози не більше 12 г спостерігався при суїцидальних спробах та випадковому передозуванні.

Симптоми включали блювання, атаксію та легку дезорієнтацію. Специфічного антидоту немає. При значному передозуванні слід проводити симптоматичну терапію.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Це антипротозойні та антибактеріальні ліки. Активна речовина взаємодіє з ДНК мікробних клітин, пригнічуючи процес виробництва нуклеїнових кислот, спричиняючи загибель бактерії. У поєднанні з амоксициліном ефективний проти Helicobacter pylori. Не застосовується проти аеробів, факультативних анаеробів.