При амебіазі Метронідазол приймати безперервно протягом 7 днів. Дорослим: 1,5 г на добу, тобто по 500 мг (2 таблетки) 3 рази на добу.
Дітям віком від 6 років: 30-40 мг/кг маси тіла на добу за 3 прийоми.
У разі виникнення абсцесу печінки при амебіазі дренажування або аспірацію гною здійснювати одночасно з терапією метронідазолом.
Ламбліоз лікувати протягом 5 днів. Дорослим призначати 750 мг-1 г Метронідазолу на добу. Дітям 6-10 років − 375 мг на добу, 10-15 років − 500 мг на добу. Для досягнення призначеного дозування застосовувати метронідазол у відповідному дозуванні або в інших лікарських формах.
При трихомоніазі у жінок (уретрит та вагініт, зумовлені трихомонадами) Метронідазол призначати на курс лікування протягом 10 днів, комбінуючи по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу та 1 вагінальний супозиторій (500 мг) на добу. Статевий партнер повинен лікуватися одночасно, не звертаючи уваги на наявність або відсутність у нього клінічних ознак трихомонадної інфекції, навіть якщо результат лабораторних тестів є негативним.
При трихомоніазі у чоловіків (уретрит, зумовлений трихомонадами) Метронідазол призначають на курс лікування протягом 10 днів: по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.
У виняткових випадках може виникнути необхідність підвищення добової дози до 750 мг або 1 г.
При неспецифічних вагінітах призначати по 500 мг (2 таблетки) препарату 2 рази на добу протягом 7 днів. Статевий партнер повинен лікуватися одночасно.
Для лікування анаеробних інфекцій (терапія першої лінії або замісне лікування) дорослим призначати 1-1,5 г (4-6 таблеток) Метронідазолу на добу, дітям віком від 6 років − 20-30 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми.
Особливості застосування
Гіперчутливість/розлади з боку шкіри та е придатків. Можуть виникнути алергічні реакції, у тому числі анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно скасувати лікування метронідазолом та розпочати належну терапію.
Якщо на початку лікування у пацієнта з'являється генералізована еритема та пустульозний висип, що супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Побічні реакції»); у разі розвитку такої реакції лікування препаратом слід припинити, і надалі застосування метронідазолу як окремо, так і у комбінації з іншими препаратами протипоказано.
Розлади з боку нервової системи. У разі появи симптомів, характерних для енцефалопатії або мозочкового синдрому, лікування пацієнта слід негайно переглянути, а застосування метронідазолу припинити.
Про випадки розвитку енцефалопатії повідомлялося у рамках післяреєстраційного спостереження за препаратом. Крім цього, спостерігалися випадки змін на МРТ, пов'язані з енцефалопатією (див. розділ «Побічні реакції»). Ділянки уражень найчастіше локалізуються в мозочку (особливо в зубчастому ядрі) та у валику мозолистого тіла. У більшості випадків енцефалопатія та зміни на МРТ зникали після припинення лікування препаратом. Дуже рідко були повідомлення про летальні наслідки.
Потрібно проводити моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак енцефалопатії або щодо загострення симптомів у пацієнтів із розладами з боку центральної нервової системи.
У разі розвитку під час лікування асептичним менінгітом повторне призначення метронідазолу не рекомендується, а у пацієнтів з наявністю серйозного інфекційного захворювання потрібно провести оцінку співвідношення користь/ризик.
Розлади з боку периферичної нервової системи. Потрібно проводити моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак периферичної нейропатії, особливо при тривалому лікуванні препаратом або за наявності тяжких, хронічних або прогресуючих периферичних неврологічних розладів.
Розлади з боку психіки. Після отримання першої дози препарату у пацієнтів можуть виникати психотичні реакції, що загрожують безпеці пацієнтів, особливо якщо у них в анамнезі є психічні розлади. Якщо таке трапиться, необхідно скасувати метронідазол, повідомити про це лікаря та негайно розпочати належні терапевтичні заходи.
Гематологічні ефекти. У пацієнтів, які мають в анамнезі гематологічні порушення або які отримують препарат у високих дозах та/або протягом тривалого часу, необхідно регулярно робити аналіз крові, особливо щодо вмісту лейкоцитів.
У пацієнтів з лейкопенією рішення щодо доцільності продовження лікування препаратом залежить від серйозності інфекції.
Педіатричні пацієнти. Застосування таблеток протипоказане дітям до 6 років через ризик розвитку задишки. Для дітей раннього вікуінші лікарські форми препаратів на основі метронідазолу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування метронідазолу та алкоголю не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування метронідазолу та бусульфану не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування метронідазолу та дисульфіраму не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів. Метронідазол може іммобілізувати трепонеми, викликаючи хибнопозитивний результат тесту Нельсона.