Примітка: з метою виявлення можливих видів взаємодії слід ознайомитися з інструкціями із застосування препаратів, які приймаються одночасно з цим препаратом.
Фармакодинамічні взаємодії
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір / паритапревір/ ритонавір та дазабувір, з або без рибавірину, може збільшити ризик підвищення рівня АЛТ (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким чином, пацієнти, які приймають Мадінет® повинні перейти на альтернативний спосіб контрацепції (наприклад, прогестаген - тільки контрацепція або негормональні методи контрацепції), перш ніж розпочати лікування цією схемою комбінованих лікарських засобів. Лікування Мадінет® можна відновити через 2 тижні після закінчення лікування цією схемою комбінованих лікарських засобів.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на Мадінет®
Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти, в результаті чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, призведе до «проривної» кровотечі і/або втрати ефективності контрацептиву.
Терапія
Індукцію ферментів можна спостерігати вже через декілька днів лікування. Зазвичай максимальну індукцію ферментів можна спостерігати протягом декількох тижнів. Після припинення медикаментозної терапії індукція ферментів може зберігатися протягом приблизно 4 тижнів.
Короткострокове лікування
Жінкам, які лікуються лікарськими засобами, які індукують активність ферментів, слід тимчасово використовувати бар'єрний метод або інший метод контрацепції на додаток до КОК. Жінки, мають використовувати додатково бар’єрний метод контрацепції протягом усього часу застосування такої терапії та 28 днів після її припинення.
У разі якщо медикаментозна терапія все ще застосовується, а таблетки в поточній упаковці КОК вже закінчилися, слід почати застосовувати таблетки з наступної упаковки КОК без звичної перерви у застосуванні препарату.
Довгострокове лікування
Жінкам, які проходять довгострокове лікування діючими речовинами, що індукують активність ферментів печінки, рекомендується застосовувати інший надійний негормональний метод контрацепції.
Нижчезазначені взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими науковими даними.
Діючі речовини, які збільшують кліренс КОК (зниження ефективності КОК шляхом індукції ферментів), наприклад: барбітурати, бозентан, карбамазепін, барбексаклон, фенітоїн, примідон, модафініл, рифампіцин, рифабутин та лікарських засобів для лікування ВІЛ ритонавір, невірапін та ефавіренз, а також, можливо, фельбамат, гризеофулвін, окскарбазепін, топірамат та препарати, які містять лікарський засіб рослинного походження звіробій звичайний (Hypericum perforatum).
Наступні лікарські засоби / діючі речовини можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові, посилюючи моторику шлунково-кишкового тракту або погіршуючи абсорбцію: метоклопрамід, активоване вугілля.
Діючі речовини з непостійним впливом на кліренс КОК
При одночасному введенні з КОК багато комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, в тому числі комбінації з інгібіторами протеази вірусу гепатиту C, можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену або прогестину в плазмі крові. В деяких випадках сумарний ефект цих змін може бути клінічно значущим.
Тому для виявлення можливих видів взаємодії та надання будь-яких відповідних рекомендацій слід ознайомитися з інструкцією із застосування супутніх лікарських засобів для лікування ВІЛ/вірусного гепатиту С. При виникненні будь-якого сумніву жінкам, які лікуються інгібітором протеази або ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази, слід застосовувати додатковий бар’єрний метод контрацепції.
Лікарські засоби/діючі речовини, які можуть підвищувати концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові:
діючі речовини, що пригнічують сульфатування етинілестрадіолу в стінці кишечнику (наприклад аскорбінова кислота або парацетамол);
аторвастатин (збільшення площі під фармакокінетичною кривою на 20%);
діючі речовини, що пригнічують активність мікросомальних печінкових ферментів, такі як протигрибкові препарати, похідні імідазолу (наприклад, флуконазол), індинавір або тролеандоміцин.
Вплив Мадінет® на інші лікарські засоби
КГК можуть впливати на метаболізм інших діючих речовин. Відповідно, концентрації в плазмі крові й тканинах можуть підвищуватися або знижуватись:
пригнічувати активність печінкових ферментів і, відповідно, підвищувати концентрацію в сироватці крові таких активних речовин, як діазепам (та інші бензодіазепіни, метаболізм яких відбувається шляхом гідроксилювання), циклоспорин, теофілін і преднізолон;
індукувати глюкуронідацію в печінці і, відповідно, знижувати сироваткову концентрацію наприклад, клофібрату, парацетамолу, морфіну, ламотрижину і лоразепаму.
Потреба в інсуліні та пероральних цукрознижувальних засобах може змінитися через вплив препарату на толерантність до глюкози (див. розділ «Особливості застосування»).
Це також може стосуватися препаратів, що приймалися нещодавно.
Інструкції для медичного застосування призначених інших препаратів слід перевіряти щодо їх можливої взаємодії із Mадінет®.
Лабораторні дослідження
Застосування протизаплідних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, включаючи біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, рівні транспортних білків у плазмі крові, наприклад, кортикостероїд-зв’язуючого глобуліну та фракцій ліпідів/ліпопротеїнів, параметри обміну вуглеводів і параметри коагуляції та фібринолізу. Зазвичай зміни залишаються в діапазоні нормальних лабораторних значень.