Слід ознайомитися з інформацією про лікарський засіб, який застосовують одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.
Взаємодії між контрацептивами, до складу яких входять естрогени та прогестини, та іншими лікарськими засобами можуть призвести до збільшення або зменшення концентрацій естрогену/прогестину у плазмі крові.
Зниження рівнів естрогену/прогестину у плазмі крові може призвести до збільшення частоти міжменструальних кровотеч, порушень менструального циклу і потенційного зниження ефективності контрацептивів, що містять естрогени та прогестини.
Індукція ферментів може бути виявлена через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька перших тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тижнів.
Протипоказані комбінації
Звіробій. Зниження концентрації гормонального контрацептиву у плазмі крові внаслідок індукції ферментів препаратами, що містять у своєму складі звіробій, пов’язане із ризиком зниження або навіть втрати ефективності гормональних контрацептивів, що може сприяти настанню вагітності.
Інгібітори протеаз (омбітасвір, паритапревір та дасабувір).
Підвищення гепатотоксичності
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/ паритапревір/ритонавір та дасабувір з або без додавання рибавірину, може збільшити ризик підвищення рівня АЛТ (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Тому жінкам, які застосовують препарат Логест®, необхідно тимчасово перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад контрацептиви, що містять тільки прогестаген, або негормональні методи) перед початком терапії із застосуванням зазначеної комбінації препаратів. Застосування препарату Логест® можна відновити через 2 тижні після завершення терапії зазначеною комбінацією.
Нерекомендовані комбінації
Ферментні індуктори. При одночасному застосуванні протисудомних препаратів (фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон, карбамазепін, окскарбазепін), а також рифабутину, рифампіцину, ефавіренцу, невірапіну, дабрафенібу, ензалутаміду з препаратом Логест® спостерігається зниження контрацептивної дії останнього внаслідок посилення метаболізму гормональних контрацептивів у печінці. При одночасному застосуванні бажано використовувати інші методи контрацепції, зокрема бар’єрний метод, протягом даного та наступного циклів.
Ламотриджин (див. також нижче «Комбінації, які слід застосовувати з обережністю»). Існує ризик зниження концентрації та ефективності ламотриджину внаслідок підвищення його метаболізму у печінці, тому необхідно уникати застосування оральної контрацепції протягом періоду титрування доз ламотриджину.
Модафініл. Існує ризик зниження контрацептивної дії під час лікування та протягом наступного циклу після припинення лікування модафінілом через наявність у нього індукційного впливу на ферменти. Тому рекомендовано надати перевагу оральним контрацептивам, що мають стандартне дозування, або обрати інший метод контрацепції.
Нелфінавір. Існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок зниження концентрації гормональних контрацептивів. Бажано застосовувати інші методи контрацепції, зокрема бар’єрний метод (презерватив або внутрішньоматкові системи), під час одночасного застосування комбінації та протягом наступного циклу.
Елвітегравір. Існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок зниження концентрації етинілестрадіолу, крім того, підвищення концентрації прогестину. Бажано застосовувати естроген-прогестиновий контрацептив із вмістом мінімум 30 мг етинілестрадіолу або інші методи контрацепції, зокрема бар’єрний метод, під час прийому препарату та протягом наступного циклу.
Інгібітори протеаз, посилені ритонавіром. Існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок зниження концентрації гормональних контрацептивів у зв’язку з посиленим печінковим метаболізмом ритонавіру. Бажано застосовувати інші методи контрацепції, зокрема бар’єрний метод (презерватив або внутрішньоматкові системи), під час одночасного застосування комбінації та протягом наступного циклу.
Топірамат. При призначенні жінкам топірамату у дозі ≥ 200 мг/добу існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок зниження концентрації естрогену. Бажано застосовувати інший метод контрацепції, зокрема бар’єрний метод.
Вемурафеніб. Існує ризик зниження концентрацій естрогену/прогестину, що може призвести до зниження ефективності.
Перампанел. При застосуванні перампанелу у дозі ≥ 12 мг/добу існує ризик зниження контрацептивного впливу. Слід обрати інший метод контрацепції, бажано бар’єрний.
При одночасному застосуванні естроген-прогестинових контрацептивів та більшості лікарських засобів, що застосовуються для лікування ВІЛ (СНІД) або ВГС (гепатит С) інфекцій (інгібітори протеази та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази) можуть підвищуватися або знижуватися концентрації естрогену або прогестину у плазмі крові. У деяких випадках ці зміни можуть мати клінічний вплив. Необхідно ознайомитись з інструкціями для медичного застосування кожного лікарського засобу, що застосовується для лікування ВІЛ або ВГС інфекцій (інгібітори протеази та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази), щодо спеціальних рекомендацій.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
Бозентан. Існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок посилення метаболізму гормональних контрацептивів у печінці. Тому під час прийому комбінації та протягом наступного циклу рекомендовано застосовувати надійний метод контрацепції як додатковий або альтернативний засіб.
Гризеофульвін. Існує ризик зниження контрацептивної дії внаслідок підвищення метаболізму гормонального контрацептиву у печінці. Бажано застосовувати інший метод контрацепції, зокрема бар’єрний метод, під час одночасного застосування комбінації та протягом наступного циклу.
Ламотриджин. Існує ризик зниження концентрації та ефективності ламотриджину внаслідок підвищення його метаболізму в печінці. На початку прийому оральних контрацептивів та після його припинення слід проводити клінічний моніторинг та регулювати дозу ламотриджину.
Руфінамід. Помірне зниження концентрації етинілестрадіолу. Бажано обрати інший метод контрацепції, зокрема бар’єрний.
Комбінації препаратів, на які слід звернути увагу
Еторикоксиб. Концентрація етинілестрадіолу збільшується при застосуванні у комбінації з еторикоксибом. Еторикоксиб у дозах від 60 до 120 мг/добу продемонстрував підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу у 1,4–1,6 раза при одночасному застосуванні з комбінованим гормональним контрацептивом, що містить 0,035 мг етинілестрадіолу.
Діючі речовини, що знижують кліренс КОК (інгібітори ферментів)
Одночасне застосування сильних або помірних інгібіторів CYP3A4, таких як азольні протигрибкові препарати (наприклад ітраконазол, вориконазол, флуконазол), верапаміл, макроліди (наприклад кларитроміцин, еритроміцин), дилтіазем та грейпфрутовий сік, може підвищити плазмові концентрації естрогену або прогестину, або обох компонентів.
Однак клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів залишається нез’ясованою.
Вплив комбінованих оральних контрацептивів на інші лікарські засоби
Оральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм деяких лікарських засобів. Відповідно, концентрації останніх у плазмі крові та у тканинах можуть або підвищуватися (наприклад, циклоспорин), або знижуватися (наприклад, ламотриджин).
Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A2, що, у свою чергу, спричиняє слабке (наприклад, теофілін) або помірне (наприклад, тизанідин) підвищення їх плазмових концентрацій.
Лабораторні тести. Застосування комбінацій естрогенів/прогестинів може впливати на результати деяких лабораторних тестів, таких як біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, концентрацію у плазмі транспортних білків, таких як глобулін, що зв’язує кортикостероїди, також фракцій ліпідів/ліпопротеїнів, показників вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах норми.